Профільна освіта у старшій школі: як запроваджується реформа

Трирічна профільна освіта в старшій школі в межах всієї держави запроваджується з 2027 року. Це гарантовано законом і визначено державним стандартом профільної середньої освіти. Але для повноцінного застосування нововведення, яке передбачає впровадження принципу індивідуальної освітньої траєкторії для учнів старшої школи, Міністерство освіти та науки вже провело перші етапи – випрацювало потрібну законодавчу базу, залучило до пілотування заклади-амбасадори, разом з якими визначило потрібне методичне забезпечення, можливості для професійного розвитку педагогів та сучасне лабораторне обладнання.

Про виклики нового етапу, якій стартує 1 вересня, йшлося на одній з панелей щорічної освітньої “Серпневої-“2025”, що пройшла 21 серпня.

Чому потрібно профілювати старшу школу

МОН провело дослідження серед старшокласників, для того щоб оцінити, як навчаються діти в старшій школі зараз, і чого вони прагнуть.

Згідно із дослідженням, у 2023/2024 навчальному році 72,2% старшокласників навчалися лише за п’ятьма профілями, з яких чотири — гуманітарні. На гуманітарні напрями припадає 66,1% учнів; водночас технічні та природничі профілі представлені слабше, особливо в сільській місцевості.

Частка учнів із сіл на гуманітарних профілях значно вища, ніж у містах (наприклад, українська філологія — 40,7% у селах проти 23,9% у містах). Це зумовлено тим, що в селах менше обладнаних кабінетів, лабораторій і вчителів, готових працювати з поглибленим вивченням природничих предметів.

Такі дані корелюються з нижчими результатами ЗНО/НМТ випускників із сіл та з висновками PISA-2022 про зростання освітньої нерівності: розрив між 15-річними учнями з міст і сіл становить майже 5 років навчання у читанні, понад 4,5 — у математиці та майже 4 — у природничих дисциплінах.

Ще одна проблема - дефіцит кадрів. З вересня 2023 року 14,5% учителів викладали три і більше предметів; у містах — 7,6%, у селах — 25,2%. Це свідчить про вимушену “багатопредметність” через нестачу кадрів, що негативно впливає на якість навчання.

Реформа старшої школи має на меті вирішити ці проблеми.

Створення розгалуженої мережі великих академічних ліцеїв дасть змогу формувати навчальні групи за профілями та курсами, гарантувати достатнє педагогічне навантаження і підвищувати привабливість роботи для фахових учителів, пояснюють в МОН.

Також йдеться про ліпшу матеріально-технічну базу. Держава вже інвестує в лабораторії та сучасні кабінети: 500 млн грн для пілотних ліцеїв у межах субвенції НУШ і майже 500 млн грн для 109 ліцеїв у всіх регіонах у межах STEM-субвенції.

Частина шляху вже пройдена

Для того, щоб мінімізувати проблеми на етапі імплементації нових принципів профілізації старшої школи, до розробки концепції на етапі “предпілота” долучилися працівники кількох навчальних закладів, яких в Офісі впровадження НУШ називають амбасадорами.

“В нас з’явилася така родина ліцеїв-амбасадорів, які пройшли надзвичайно важливий шлях. Саме вони визначали бачення розвитку свого закладу, розвивалися в сенсі менеджменту. Вони формулювали ті цікавинки, вчилися адаптувати навчальні плани й програми до своїх особливостей, - пояснює Ігор Хворостяний, директор цього офісу при МОН. – І ми цей шлях поступово проходили з ліцеями-амбасадорами, і за підсумками численних запитань, які вони нам ставили, міністерство напрацьовувало рішення і відповіді на ці виклики. До прикладу, якщо є потреба змінити десь норматив, значить, ця нормативка буде змінена для того, щоб можна було працювати далі”.

Так, за час першого етапу впровадження був затверджений державний стандарт профільної середньої освіти, існує наказ про концептуальні засади реформування профільної середньої освіти, а також типова освітня програма для академічних ліцеїв, в якій визначено різні варіанти навчальних планів, але разом з тим залишено можливість ці варіанти адаптувати до потреб, особливостей і специфіки того чи іншого закладу освіти.

“Я не втомлююсь повторювати, що типові рішення, з одного боку, це хороший варіант, бо ти можеш взяти й використовувати те готове, що хтось розробив. Але разом з тим, Україна - держава немаленька. І закладів загальної і середньої освіти не так мало. До того ж ситуація в різних регіонах неоднорідна, - пояснює пан Хворостяний, - Тому одного типового рішення апріорі бути не може. Разом з тим, не дати варіантів, на що спертися, також неможливо. Інакше це викликає певну розгубленість”.

Він підкреслює, що зараз вже важливо спробувати реалізувати напрацювання у контексті й в реаліях. Тому цьогоріч з 1 вересня стартує пілотування окремих елементів та механізмів майбутньої профільної школи у 30 ліцеях-амбасадорах.

Чому не одразу повноцінне впровадження? Бо відмінність нової системи профільної освіти - це трирічне навчання, тому одразу імплементувати новий державний стандарт у цьому форматі складно. А окремі елементи, зокрема вибіркові та поглиблені курси, можна, водночас збираючи зворотний зв’язок і враховуючи цей досвід в подальшому.

“За моделлю індивідуалізованих освітніх траєкторій стоїть прагнення почути учнівство, їхні запити, допомогти їм зрозуміти власні сильні сторони та власні зони для розвитку, - пояснює сутність змін пан Ігор, - І спробувати дати можливість свободи вибору та відповідальності за цей вибір. Не готуватися до життя, а проживати його в школі, не відкладаючи на потім можливість реалізувати себе”.

Величезну роль сьогодні відіграє саме учень

Одним із амбасадорів реформи старшої профільної школи став Чернівецький багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей. Його директорка Марина Семенюк пояснює, що взяти участь у перших етапах цього проєкту колектив школи спонукало розуміння того, що зміни назріли. І бажання бути першими у їх впровадженні.

“Величезну роль в освітньому процесі сьогодні відіграє саме учень. Можу навіть сказати, що він впливає більшою мірою на своїх батьків. Бо це сучасна молода людина, яка прагне найкращого в житті, - пояснює директорка. – У нас в ліцеї молодий і дуже креативний колектив. Ми вже були готові до реформи, тому що профільну освіту ми впроваджуємо ще з 2016 року. Для нас це було не абсолютно нове. Але ми переглянули підходи, вдосконалили та обговорили”.

Пані директорка каже, що молоді педагоги в її ліцеї доволі амбіційні люди, які давно створюють свої курси та анотації до програм. І працювати над новими стандартами їм було цікаво.

“Це титанічна робота, але вона виправдана. Тому що треба розмовляти, доносити до педагогів, учнів та батьків ці концептуальні речі, - каже пані Марина. – З 1 вересня до цього предпілотування у нас доєднується чотири класи в паралелі”.

В ліцеї навіть не сподівалися набрати таку кількість дітей, але йдеться про роботу колективу та імідж закладу. Участь у реформі допомагає створювати імідж прогресивного закладу освіти. Саме тому, вважає директорка, тут немає проблем ані з педагогічними кадрами, ані з наповнюваністю класів.

“Станом на зараз ми маємо усі кластери, що передбачені проєктом”, - розповіла Марина Семенюк.

Директорка ліцею вважає, що у цьому проєкті немає нічого складного, і змін боятися не потрібно. Вона каже, що її колектив щиро готовий допомагати та ділитися напрацюваннями з усіма, хто буде пілотувати вже у 2026 році. Тому радить подаватися на участь.

Як податися на участь у наступному етапі

На разі, педагогічна спільнота та офіс впровадження НУШ чекає на затвердження постанови Кабінету Міністрів України про реалізацію цього експериментального проєкту. Цей документ дозволить приймати заявки від навчальних закладів, які готові долучитися у 2026 році до практичного пілотування профільної освіти у новому форматі.

Де та коли подаватися

“Ми будемо оголошувати на офіційних ресурсах Міністерства освіти і науки про те, що ми починаємо відбирати тих, хто хоче взяти участь у пілотуванні, - каже Антоніна Макаревич, заступниця керівника з питань профільної середньої освіти офісу впровадження НУШ при МОН. - По завершенню цього етапу сформуємо рейтинг закладів та оголосимо список учасників”.

Заявки прийматимуть два тижні з 1 жовтня 2025 року. Ще стільки ж триватиме відбір. Оголошення переліку закладів планується 15 листопада. З 1 вересня 2026 року пілотні заклади освіти будуть в старшій школі працювати три роки: 10-й, 11-й і 12-й класи. Працюватимуть над створенням індивідуальних освітніх траєкторій: організацією змінних груп, системи вибіркових предметів і впровадженням курсів у межах, а також поза профілем.

Критерії відбору

• По-перше, заклад освіти має бути зі статусом академічного ліцею, на паралелі має вчитися мінімум 60 учнів і учениць поточних дев’ятих класів. Бо інакше надзвичайно важко буде реалізувати державний стандарт профільної середньої освіти, де потрібно формувати змінні групи, надавати вибір курсів у межах профілю, а також поза профілем.

“Також ми будемо запитувати заклади освіти про те, скільки може бути учнів-учениць в 10-му класі вже на момент 1 вересня 2026 року, - пояснює пані Антоніна. - Пріоритет буде надаватися тим закладам освіти, які є відокремленими, щоб реалізувати всі ті ідеї, які закладено в цій суті реформи”.

• Перевірятимуть наявність укриття, запитуватимуть про ті профілі навчання, які планують реалізовувати академічні ліцеї, яких має бути не менше трьох. І, в цілому, вони мають бути різноманітними.

“Це те, що буде вирішувати академічний ліцей разом зі своїм педагогічним колективом, разом з учнями, батьками, громадою, різноманітними стейкхолдерами, що це надзвичайно потужна робота, визначення профілю і важливо, щоби академічний ліцей, який планує брати участь в блоці, вже розумів, яким він є, чого вони прагнуть і які можливості і які профілі вони можуть запропонувати своїм учням і ученицям”, - каже пані Антоніна.

• Спільна відповідальність дуже важлива, тож, запитуватимуть й про готовність засновника підтримувати заклад освіти.
• Також звертатимуть увагу на регіональний баланс і різні типи місцевості у відборі, щоб напрацьовувати моделі організації освітнього процесу, які будуть релевантні і ефективні в різних регіонах України.
• Вивчатимуть перспективність педагогічного колективу та матеріально-технічну та інфраструктурну спроможність закладу освіти.

Фінансування

На передпілот, який розпочинається з 1 вересня 2025 року, вже виділено 27 млн гривень: по 10 млн отримує кожен заклад освіти на облаштування освітнього простору у STEM-класах. Два заклади освіти з переліку амбасадорів є приватними закладами і один здійснює навчання за дистанційною формою.

Трирічний етап пілотування (з 1 вересня 2026 по 2029 рік) матиме окреме фінансування. Також обов’язкове залучення засновника закладу, громади тощо.

Які можливості

• ДЛЯ УЧНІВ це шанс зосередитися на предметах та курсах, що є цікавими і важливими для їхнього подальшого освітнього шляху. А також вчити улюблені предмети різнобічно, навчатися в сучасному обладнаному середовищі.
• ДЛЯ ПЕДАГОГІВ це про розкриття своїх талантів і вчительського потенціалу, можливості працювати із вмотивованими учнями на сучасному обладнанні.
• ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ це професійний розвиток кадрового потенціалу, оновлення освітнього простору та потенціал брати участь у творенні моделей організації освітнього процесу. І, як результат, ліцей стає зразком для наслідування і приваблює більше учениць і учнів, а також вчителів та вчительок.

Ключові слова: зміст та вчитель

Олена Северенчук, стратегічна кураторка проєкту “Зміст” благодійного фонду SavED, доповіла про вже наявні пакетні рішення і навчально-методичну допомогу для вчителів старшої профільної школи. Вона сподівається, що попри певні виклики, які не дали на повну реалізувати реформу базової школи, час для якісної зміни профільної освіти у старших класах не втрачено.

“Ми займаємося саме змістовими рішеннями й підтримкою реформи старшої профільної школи. І великою мрією нашої команди є те, щоб кожен підліток в Україні був щасливим та мав можливість вивчати в школі те, що по-справжньому надихає і захоплює, - пояснює кураторка “Змісту”.

Першим кроком вони розробили модельні навчальні програми для старшої профільної школи, більшість з яких вже перебувають на грифуванні в Українському Інституті розвитку освіти.

“За підтримки наших партнерів ми розробляємо більше ніж 1200 готових навчально-методичних матеріалів до цих програм. На разі, ми сфокусувалися на п’яти освітніх галузях: це мовно-літературна (українська мова і література), математична галузь, природнича галузь, громадянська та історична, соціальна та збереження здоров’я”, - каже про пріоритети на найближчий час пані Олена.

Реформа старшої профільної школи передбачає, що діти матимуть не тільки вибір, що вивчати, а й проходити курси для підсилення профілів й курси поза профілями. Тож, у рамках “Змісту” планується створити ще 20 курсів, які також подаватимуть до Українського інституту розвитку освіти.

Керівниця проєкту анонсувала зокрема платформу - репозиторій матеріалів, на яких лежатимуть всі навчально-методичні матеріали для вчителів старшої профільної школи.

“Ми передбачаємо, що з’являться й інші авторські колективи, тож, вчителі матимуть можливість користуватися не єдиними джерелами, а матеріалами, розробленими різними авторськими колективами, - презентує пані Олена. - Ми відмовилися від класичного формату підручників, це дорого та друкується раз на п’ять років, і у них щось змінити швидко неможливо”.

На зміни у профільній освіті старшої школи багато сподівань, бо це не тільки логічне продовження реформи НУШ, а й втілення справжньої мрії багатьох старшокласників. Цей підхід, який працює по всьому світу, має змінити звичну, але незручну систему “всебічного навантаження” у школі, водночас з яким учні змушені займатися деінде додатково, щоб поглибити знання у конкретній сфері. Старшокласник, який свідомо обирає, чого він хоче навчатися, безумовно є більш мотивованим, що дає надію на більш високий результат.

Про що ще говорили під час щорічної серпневої педагогічної конференції, читайте в репортажі медіа НУШ.

Фото - медіа НУШ, Міністерство освіти та науки