Чи потрібні Україні діти на ТОТ?

Ось знову починається новий навчальний рік. Він приходить не лише в мирні школи по всій Україні, а й туди, де досі триває боротьба - на тимчасово окуповані території. (ТОТ) Для дітей, які попри ризики для себе й своїх родин, продовжують навчатися в українських школах. Для вчителів, які підтримують цей зв’язок з Україною, навіть у найскладніших умовах. Для батьків, які щодня роблять вибір на користь української ідентичності, іноді ціною власної безпеки.

Розмова про те, як організувати освіту на тимчасово окупованих територіях, та які проблеми потрібно вирішити у зв`язку з цим - не з легких. Адже освіта це місток надії для тих, хто залишився там, це відчуття, що про них не забули, що вони були, є і залишаються українцями. Ця тема не є топовою для ЗМІ, про неї не говорять щодня у телемарафоні, уникають таких тем, щоб не провокувати спекуляції чи звинувачення у “зраді”. .А також через обмеженість, а часом і брак інформації про реальний стан освіти на ТОТ. Крім того, є ризик, що публікація певної інформації може нашкодити людям на окупованих територіях через репресії з боку окупаційних адміністрацій.

За даними Міносвіти, на тимчасово окупованих територіях перебуває 600 тисяч українських дітей шкільного віку, з них в українській системі освіти на 1 вересня 2025 року навчалися лише 42 тисячі учнів. Такі дані озвучила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмічова на щорічній “Серпневій” конференції 20 серпня 2025 року. При цьому, за інформацією освітнього омбудсмена Надії Лещик, школярів, що навчаються в українських школах, на ТОТ, стає все менше: у 2024-2025 навчальному році таких дітей обліковувалося 44 тис, а роком раніше - 56 тис.

“Маємо суттєве скорочення, - зауважила омбудсменка.- Які причини – ми всі розуміємо: це тиск, погроза, тому що навчання в українському закладі освіти – це небезпека для життя і здоров’я дітей і їхніх батьків, це повний контроль інтернету. І зрозуміло, що випускаються 9-11 класи і не набираються перші класи”.

А от за оцінкою Центру громадянської просвіти “Альменда”, на всіх тимчасово окупованих територіях станом на жовтень 2024 року могли проживати 1,6 млн українських дітей. Такі дані були опубліковані у аналітичному звіті “Політика Росії щодо знищення ідентичності дітей на ТОТ України: підсумки 2024 року”. Із них 590 тисяч вже вчаться у освітніх закладах, що були переведені окупантами на викладання за російськими стандартами. У досліджені зазначено, що в окупованому Криму лише 197 дітей навчаються українською мовою. Для порівняння - у 2013 – 2014 роках таких було понад 12 тисяч. Точних даних щодо доступу до навчання українською мовою в російській окупації у Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях дослідникам не вдалося отримати.

У звіті Уповноважено ВР України з прав людини “Спеціальна доповідь щодо доступу до освіти дітей та молоді з ТОТ України“, який було опубліковано у лютому 2025 року, зазначено, що незважаючи на зусилля держави (освітні центри, дистанційне навчання), системні бар’єри призводять до низького охоплення (лише 7,4% у середній освіті) та значних втрат людського капіталу.

У документі надано рекомендації щодо створення та впровадження комплексної системи оцінки результатів підтримки дітей та молоді з ТОТ в українській освітній системі. Над цим МОН працює. Є у звіті і рекомендації щодо розроблення методології моніторингу, яка включатиме зрізи знань, тести, оцінки на основі навчальних досягнень та опитування для оцінки психоемоційного стану та проведення регулярних опитувань щодо рівня соціальної адаптації, психологічного стану й інтеграції, а також тестування знань і навичок дітей та молоді з ТОТ. Пропонується створити єдину платформу, що дасть можливість оперативно аналізувати та збирати дані (анонімно) та коригувати програми на основі отриманих результатів.

З урахуванням сьогоднішньої ситуації та триваючої війни, ми можемо розбудовувати нашу цифрову інфраструктуру, щоб створювати мобільні додатки та офлайн ресурси для навчання, інтегровані з AI, щоб обійти обмеження інтернету на ТОТ, або розпочати комунікаційну кампанію з поширення українських освітніх матеріалів через неофіційні канали (наприклад, радіо) фокусуючись на збереженні національної ідентичності.

Ярослава Мозгова, національна експертка проєкту DECIDE та співавторка Білої та Зеленої книги з відновлення освіти на деокупованих територіях, акцентувала, що найголовніша проблема у тому, щоб люди не відчували себе зрадженими і забутими. До війни 2014 року в Україні було близько 7.5 млн. дітей, а зараз на окупованих територіях перебуває 1.6 млн українських дітей - і чи маємо ми право втратити і забути 25 % дітей України? Разом з тим експертка зауважила, що : “ці 600 тисяч дітей, (які навчаються в зросійщених школах в окупації- ред) можуть стати як майбутніми амбасадорами України, так і тими, хто становитиме загрозу національній безпеці, асоціюючи себе з РФ”. І це теж треба пам’ятати.

Звісно, проблема забезпечення української освіти на ТОТ виникла не сьогодні, вона триває з 2014-го року. І ті рецепти, які здавалися можливими у 2014-му, після повномасштабного вторгнення потребують перегляду. Очевидно що державі треба чесно визнати результати політики щодо освіти дітей на ТОТ та критично оцінити дієвість всіх ініціатив та механізмів.

На панельній дискусії фестивалю “Вчителі майбутнього”, присвячені освіті на ТОТ, народний депутат Сергій Колебошин зауважив, що ще два роки тому розглядалися три сценарії організації освіти: сценарій Кримський (те, що раніше називали зоною проведення АТО), сценарій частин Донецької і Луганської областей, які були окуповані з 2014-го, і сценарій тих територій, куди зайшов ворог після 2022. На думку народного депутата, поступово третій сценарій, на жаль, стає другим. “Тобто діти, які 22-го року вже там, вони вже три роки фактично інфікуються, а я іншого слова не підберу… - сказав Сергій Колєбошин. — Це найбільший мій особистий біль щодо того, що проблема неймовірна, проблема про десятки і сотні тисяч дітей наших українських, але якихось фундаментальних або будь-яких рішень таких системних, їх вкрай мало. І досвіду інших країн вкрай мало”.

Серед причин такої ситуації він також назвав те, що є проблеми з комунікацією — як дотягнутися до тих дітей. А серед важливих кроків – перегляд законопроєкту про атестацію знань дітей на ТОТ – “адже як закон він досі не запрацював повноцінно - про це говорили на останньому комітеті”. У 2023 році Верховна Рада ухвалила зміни до законів, які стосуються визнання результатів навчання на тимчасово окупованих територіях відповідно до встановленої процедури. Тобто, не визнаючи офіційні документи про освіту, законодавство все ж передбачає можливість визнання результатів навчання, здобутих у системі РФ.

Втім, до листопада 2025 в МОН обіцяють погодження нового порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Про це розповіла заступниця міністра освіти Надія Кузьмічова на “Серпневій - 2025”.

Позитивним кроком можна вважати те, що зовсім недавно, у липні 2025 року, вперше за одинадцять років війни з’явилася типова освітня програма для навчання дітей з ТОТ. Такі діти можуть навчатися в українських школах за різними формами: дистанційно, навчання за повною формою – тобто щоденно на уроках, на екстернаті, сімейній формі чи педагогічному патронаті (коли за дитиною закріплюється вчитель).

Про ситуацію на ТОТ добре знають вчителі, які допомагають дітям з ТОТ в опануванні української освіти, або ті вчителі, які залишилися в окупації.

“Вчителі, які пішли працювати в школи, і не завжди це означає “зраду”, багато хто вірить в те, що ідучи у російську школу, вони йдуть навчати дітей. І це головне, а не те, що вони йдуть в російську школу у нас в місті. Хоча є і ті, хто зрадив”, - розповіла вчителька географії каховської гімназії Наталя Пашковська на фестивалі “Вчителі майбутнього”. Зараз вона не має учнів з ТОТ: “У нас небагато шкіл, але понад три тисячі учнів - і третина з них перебуває на ТОТ. Якщо в 2022 році ми майже не мали уроків української мови чи літератури, то зараз у нас дуже багато національно-патріотичних активностей. Ми навчаємо дітей виявляти дезінформацію, протистояти маніпуляціям, боротися з русифікацією та насильницькою асиміляцією. Це важко. Є діти, які майже не виходять на вулицю, щоб уникнути підозр. Батьки пишуть заяви на екстернат - бо їх уже попередили, що будуть проблеми. І навіть у таких умовах вони тримаються за зв’язок з Україною. Бо зробили цей вибір - і не зрадили йому вже три роки, попри загрозу життю”.

Окремим викликом для держави є підготовка нового покоління вчителів, які зможуть працювати на деокупованих територіях із перших днів після їх звільнення. Експертка Ярослава Мозгова зазначила, що невдовзі буде опублікований новий звіт про освіту на ТОТ, і анонсувала, що висновки - невтішні й змушують замислитись: лише 15% закладів вищої освіти, де готують вчителів, змінили свої освітні програми, враховуючи виклики деокупації. Лише 36% студентів сказали що вони готові до роботи з такими соціальними питаннями, а 70% студентів зазначили, що їм не вистачає знань з міжнародного права щоб говорити з дітьми про злочини росії.

Розмірковуючи над темою, яка все менше і менше збирає учасників на будь яких освітніх фестивалях та конференціях, стає очевидним, що ми зобов’язані на рівні держави дати зрозуміти нашим громадянам, які опинились в окупації, що ми про них не забули і ми боремося за них. Ніхто у світі не зробить це за нас, і ніхто у світі не дасть нам чіткого плану дій, як нам не втратити зв’язок з дітьми та молоддю на ТОТ, як забезпечити ім доступ до української освіти, або як повернути наших громадян без ризику для їхнього життя.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло про новий порядок визнання результатів навчання українських дітей на ТОТ, який затвердив Кабмін.

Фото Сергія Ваганова