Безпечна школа: що зробила держава для підготовки закладів до нового навчального року

 Компоненти безпечної школи

1 вересня 2025 року навчально-виховний процес розпочався у закладах і установах освіти. За даними Профспілки працівників освіти і науки України, цьогоріч 3,5 млн школярів сіли за парти — і більшість із них мають змогу навчатися офлайн. Старту навчального року передував довгий процес. Так, ще у травні цього року Міносвіти надіслало офіційний лист до закладів освіти, де нагадало, що новий навчальний рік знов починається в умовах війни, тому безпека дітей і вчителів — на першому місці. Школи мають підготуватися не лише до уроків, а й до осінньо-зимового періоду з можливими відключеннями світла й тепла.

У документі йшлося про кілька ключових речей:

• Безпека і цивільний захист. Кожна школа повинна мати укриття чи хоча б найпростіше сховище, де діти й працівники зможуть перебувати під час тривоги. Це укриття має бути з вентиляцією, водою, туалетом, світлом, доступом до інтернету і медичною допомогою, а також враховувати потреби людей з інвалідністю.
• Енергетична стійкість. Школи, дитячі будинки й спецзаклади повинні бути готові працювати навіть у випадку блекаутів. Тому йдеться про генератори, запаси пального, дров чи вугілля.
• Комісії перевірки. Перед стартом навчального року спеціальні комісії перевірятимуть готовність закладів, і до них можна залучати представників різних служб.
• Рекомендації МОН. Є методичні матеріали та окремі рекомендації “Моя фортеця” — як правильно облаштовувати укриття. Вони доступні онлайн і мають стати орієнтиром для директорів.

Для облаштування укриттів МОН запропонувало рекомендації “Моя Фортеця”. Наразі платформа DREAM містить інформацію про 47 проєктів укриттів, які знаходяться в стадії реалізації, ще 27 об’єктів — в процесі підготовки. Два проєкти — в Полтавській і в Харківській області — не реалізовані.

Тим не менш, під час прес-брифінгу Міносвіти у червні заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова озвучила цифру у 144 закладів освіти, які вже отримали субвенцію у 6,2 млрд грн для будівництва укриттів, з них 75 – на той момент вже розпочали будівництво. “До кінця цього календарного року ми очікуємо введення в експлуатацію близько 180 укриттів”, — зазначила Надія Кузьмичова. При цьому додала, що державна субвенція йде на капітальне будівництво, а найпростіші укриття фінансуються з місцевого бюджету, оскільки не належать до об’єктів цивільного захисту в умовно безпечних регіонах.

Загалом у МОН розробили план: до 2028 року всі школи мають бути обладнані укриттями та системами безпеки. Якщо говорити мовою цифр — то вже у 2025-му у школах з’являться перші 144 нові захисні споруди, у 2026-му — ще понад сотня. Крок за кроком ця цифра зростатиме, і до 2028 року держава планує, щоб 98% учнів мали можливість сховатися в укритті.

Стан укриттів і доступність до них

Перед початком навчального року заступник голови КМДА Валентин Мондриївський під час наради з головами райадміністрацій повідомив, що за два останні роки кількість місць в укриттях шкіл і садочків збільшилася майже на 84 тисячі. Завдяки цьому частина шкіл змогла відмовитися від навчання у дві зміни. Будуються і нові споруди подвійного призначення — вони служать і як укриття, і як повноцінні шкільні приміщення.

Але справа не лише у кількості. Перевірки Офісу омбудсмена Дмитра Лубінця столичних шкіл показали, що більшість укриттів справді готові приймати дітей під час тривог — там є світло, вода, аптечки. Та водночас лишаються і проблеми: відсутність безбар’єрного доступу, аптечок чи навіть питної води. Статистика відповідна:

• 27% — немає безбар’єрного доступу для осіб з інвалідністю;
• 24% — без аптечки;
• 23% — без запасів питної води;
• 14% — без візуальних покажчиків чи навігації;
• 13% — з недостатньою кількістю місць для сидіння.

Найнебезпечніше — 12% укриттів, позначених на офіційних картах, фактично не існують або використовуються не за призначенням. У офісі омбудсмана ініціювали вилучення таких об’єктів з карт, щоб люди не покладалися на неіснуючий захист.

Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини у Закарпатській області Андрій Крючков із рятувальниками ДСНС перевірив укриття. Результати цих перевірок на Закарпатті також підтвердили наявні проблеми, оскільки чимало укриттів існують лише “на папері”. Одні — зачинені, до інших неможливо потрапити через завалені чи аварійні входи. Є такі, що взагалі у критичному стані — підтоплені, без вентиляції та освітлення, з пліснявою й аварійними комунікаціями. Люди з інвалідністю туди теж часто не мають доступу, бо немає безбар’єрних умов. І навіть елементарних вказівників, які під час евакуації можуть врятувати життя, часто бракує.

Андрій Крючков прямо каже: система контролю потребує серйозного перегляду. “Уже виявлено критичні випадки, коли стан укриттів не дозволяє розпочати навчальний процес. І це при тому, що часу на підготовку було достатньо — понад три роки повномасштабної війни”, — наголосив він у своєму дописі на Facebook.

Станом на сьогодні, звіту про таку перевірку по всім регіонам ще немає на сайті омбудсмана.

Формати навчання: адаптація до реальності

На початок 2024/2025 навчального року в Україні працювало 12 248 шкіл. Формати навчання виглядали так: близько 7 800 закладів працювали офлайн, 2 000 — повністю дистанційно, ще приблизно 2 400 — у змішаному форматі.

Ключовим чинником для відкриття дверей школи стали укриття: 90% закладів уже мають захисні споруди. Станом на квітень 2025 року їхня кількість сягнула 11 029 по всій країні. Уряд також поставив завдання наростити рівень безпеки у громадах, де він нижчий за середній показник.

На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) проживає близько 1,6 млн дітей, серед яких приблизно 600 тис. школярів. Лише 7–8% із них, тобто 40–44 тис., залучені до української освіти дистанційно.

Зберегти зв’язок вдається, зокрема, завдяки українознавчим програмам — ними охоплені 35 361 дитина. Водночас ці цифри є оціночними, адже доступ до реєстрів обмежений

Трохи інша ситуація на прифронтових територіях. 22 серпня Міністерство розвитку громад та територій України оголосило про програму підтримки, за якою мають побудувати понад 200 підземних шкіл і 48 дитсадочків. Це спільна з МОН програма безпечної школи, яка згадувалась вище, тож за останніми даними на кінець серпня вже було побудовано 33 підземні школи з 200 запланованих.

Освітня інфраструктура: втрати

Війна боляче вдарила по освітній інфраструктурі. За оцінками Світового банку (RDNA4), із початку повномасштабного вторгнення пошкоджено чи зруйновано 3 373 заклади освіти, з них 385 знищено повністю.

Інші міжнародні джерела наводять інші дані: 1 705 пошкоджених і 217 зруйнованих об’єктів. Заклади професійно-технічної освіти постраждали менше — 182 пошкоджені й 12 знищені.

За українською базою saveschools.in.ua, кількість постраждалих закладів освіти ще більша — 4 139, з яких 394 уже немає взагалі. На сайті також можна подивитися інтерактивну мапу зі статистикою по регіонам.

Таким чином майже 400 шкіл за даними обох джерел — знищені повністю. Тож, як мінімум необхідне злагоджене підвезення.

Організація довезення учнів та вчителів у разі необхідності можлива

Як зазначила під час брифінгу Надія Кузьмичова, завдяки освітній субвенції у 1,6 млрд грн та співфінансування місцевих бюджетів вдалося закупити 225 автобусів. Ще 400 планували закупити протягом цього року. Лідерами по кількості автотранспорту для підвезення вчителів і учнів стали Львівська, Київська і Полтавська області.

У листопаді минулого року Кабінет Міністрів України оприлюднив постанову про запровадження експериментального проєкту щодо посилення безпеки у закладах освіти. В першу чергу йшлося про протипожежну безпеку. В проєкті взяли участь 692 школи, а згодом держава виділила субвенцію для понад 1000 закладів освіти, щоб посилити протипожежні заходи. За попереднім планом уряду, у 2025/2026 навчальному році до проєкту зможуть доєднатися до 3000 закладів освіти.

Ще одним компонентом захисту, за словами Надії Кузьмичової, стала Служба освітньої безпеки. СОБ у школах — це комплексна система, що включає в себе різні аспекти безпеки, зокрема пожежну безпеку, охорону праці, цивільний захист та взаємодію з правоохоронними органами, з метою створення безпечного освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу. Як зазначають у МОН, вже зареєстровано понад 1000 випадків вербування російськими спецслужбами підлітків. Тож офіцери СОБ мають допомагати учням у відповідних ситуаціях. Вже понад 1600 шкіл мають таких офіцерів, а до кінця року їх має стати більше 2000.

Психологічна готовність

Ще один аспект адаптації до воєнних дій – психологічна готовність до екстрених ситуацій. За даними міжнародного дослідження університету Іллінойсу, спеціальне онлайн-навчання допомагає українським учителям не лише підтримувати дітей у воєнних умовах, а й покращувати власний психологічний стан. Це дослідження стало фундаментальним – на його основі був розроблений навчальний курс. Його розробила ГО “Смарт освіта” у партнерстві з Americares Foundation, Inc. та за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom Ukraine. До створення матеріалів долучилися науковиці Житомирського державного університету імені Івана Франка й психологиня Світлана Ройз. Науковою консультанткою виступила докторка Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету (США).

Медіа “Нова українська школа” раніше розповідало, що ГО “Смарт освіта” провела онлайн-курс із психосоціальної підтримки для вчителів. Він тривав із 21 квітня до 2 травня – це був корисний досвід для освітян.

У навчальному проєкті взяли участь 881 педагог із трьох регіонів України, де тривають бойові дії. Учителі отримували знання про те, як розпізнавати психологічні труднощі у дітей, як підтримувати учнів і їхні родини, а також куди скеровувати за професійною допомогою. Тренери показали простий п’ятикроковий алгоритм підтримки, який можна застосувати в школі чи навіть під час звичайної розмови з учнем. Багато уваги було і до учителів: як дбати про власне психічне здоров’я, як справлятися з емоційним виснаженням і не “вигоріти”.

Результати виявилися дуже важливими: учасники програми не лише підвищили готовність допомагати дітям, але й самі відчули значне зниження симптомів тривожності, депресії, стресу та емоційного вигорання. Ефект зберігався навіть через місяць після завершення курсу.

“Учителі, які отримали таке навчання, продемонстрували не лише покращення власного психологічного стану, а й більшу готовність допомагати дітям, які пережили травматичний досвід”, — зазначає керівниця дослідження професорка Тара Пауелл з Університету Іллінойсу.

Програми підготовки учнів і вчителів до дій у кризових ситуаціях

Влітку стартував новий проєкт із підтримки освітян – “Вплив травми, її прояви у поведінці та навчанні: що потрібно знати вчителю“. Онлайн-курс створений командою проєкту “Дій для дітей України” (UCAP) у партнерстві з Національним центром готовності до катастроф при Школі клімату Колумбійського університету. Організаторами виступили Профспілка працівників освіти і науки України та Американська федерація вчителів (AFT).

Мета ініціативи – навчити вчителів розпізнавати наслідки травми у дітей і дорослих, краще підтримувати учнів у складних ситуаціях та зберігати власну професійну й емоційну стійкість.

Програма побудована за принципом “каскадного навчання”. Це означає, що педагоги, які пройшли першу хвилю тренінгів, зможуть ділитися знаннями зі своїми колегами, поширюючи практики підтримки далі. Навчання складається з практичних семінарів і онлайн-курсу UCAP, який можна пройти з будь-якого пристрою — від комп’ютера до смартфона.

Учителі отримали конкретні інструменти, які допоможуть їм долати власний стрес, краще розуміти поведінку дітей, що пережили травматичний досвід, і створювати у класі безпечне середовище. Йдеться про розвиток емоційної чутливості, саморегуляції та навичок, необхідних для роботи з учнями різного віку.

Робота шкільних психологів

У липні Інститут модернізаціїї змісту освіти опублікував лист з методичними рекомендаціями для психологічної служби в освіті. Її розвиток ІМЗО визначив як елемент безпечного освітнього середовища. Тому для служби розширили функціонал: відтепер вона має допомагати не лише дітям, а й їхнім родинам, особливо тим, хто пережив вимушене переселення чи травматичний досвід. Психологи стануть підтримкою й для вчителів, а також важливим ресурсом у кризових ситуаціях. Також у школах планують впроваджувати більше заходів, які допоможуть запобігти булінгу, насильству та суїцидальним випадкам. Це також про створення безпечного та дружнього середовища, де діти відчуватимуть себе захищеними.

На жаль, за статистикою ІМЗО забезпеченість закладів освіти працівниками психологічної служби у 2024/2025 навчальному році 74%. Найкритичнішим є показник забезпеченості фахівцями у сільській місцевості: кількість шкіл, які не забезпечені психологами, становить 5675 закладів проти 1952 у містах. Для порівняння, за даними focus.ua станом на 2023/2024 навчальний рік сільських шкіл налічувалося 7439.

“З метою стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти та їхнього налаштування на освітню діяльність фахівці психологічної служби мають впроваджувати “годину психолога/соціального педагога” та факультативні курси”, – йдеться в документі. Їх можна переглянути за покликанням: http://surl.li/zagcqm.

Для самих же педагогів запропонований курс про те, як надавати першу психологічну допомогу. Міністерство освіти і науки України разом з ІМЗО створили курс, який допоможе вчителям і педагогам підтримати дітей, батьків та колег під час війни і після її завершення. Над програмою працювали українські та міжнародні експерти з психології, зокрема спеціалісти з Ізраїлю, США та Норвегії.

Курс поєднує онлайн-уроки й практичні тренінги. Освітяни зможуть дізнатися:

• як розпізнавати стрес у дітей;
• які інструменти допомагають у роботі з учнями-переселенцями;
• як налагодити взаємодію з родинами та підтримати колег;
• як працювати з платформами дистанційного навчання.

10 мультимедійних уроків доступні онлайн у будь-який час, а практичний тренінг із методиками Save the Children можна пройти після реєстрації за посиланням: https://bit.ly/3wmSMN1.

Алгоритми дій під час небезпеки

У березні 2025 року Кабмін видав розпорядження і вніс зміни до концепції безпеки закладів освіти. Окрім раніше зазначених пунктів про організацію фізичної безпеки під час освітнього процесу, документ унормував алгоритм дій під час небезпеки. Також сам документ містить посилання на затверджений порядок попередження нападу та евакуації. Відповідальним за забезпечення умов є засновник — тобто місцева рада, а от виконавцем – керівник закладу освіти.

Директор школи організовує всю роботу, щоб діти й працівники мали безпечні умови. Він готує план евакуації та чіткі інструкції, як діяти у разі небезпеки чи нападу. У школі створюється команда реагування — щонайменше з трьох працівників. Вони допомагають проводити евакуацію, стежать за дотриманням заходів безпеки та взаємодіють з поліцією та ДСНС.

Адміністрація зобов’язана регулярно оновлювати “паспорт безпеки” школи в електронній системі, контролювати доступ сторонніх осіб на територію, дбати про технічну та фізичну охорону. Щонайменше раз на півроку школа перевіряє укриття, маршрути до них, стан замків, сигналізацій і протипожежних систем.

Учнів і вчителів знайомлять із планом евакуації та проводять тренування. Щонайменше чотири рази за навчальний рік усі разом відпрацьовують дії у випадку небезпеки. Також регулярно перевіряється технічний стан будівель, комунікацій та обладнання.

Реальна ситуація з безпекою

Незважаючи на всі інструкції та заходи, реальна безпекова ситуація залишається далекою до ідеалу. Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції опублікував інформацію про зловживання під час будівництва укриттів на місцях. Посадовицю управління освіти судитимуть за зловживання службовим становищем, що спричинило збитки на 4 млн грн.

Будівництво фінансувалося за державною програмою забезпечення шкіл укриттями. Слідство встановило, що обвинувачена допомогла певній компанії перемогти у тендері за заздалегідь погодженими умовами.

Громадська активістка, яка попросила не називати її ім’я, розповіла медіа “Нова українська школа” що вона отримувала дзвінки від вчителів та батьків, які скаржилися, що мають за свій рахунок та самотужки в підвалах шкіл здійснювати ремонтні роботи. “Навіть після прольотів, батьків змусили самостійно, за свій рахунок закривати дірки в стінах, мотивуючи це тим, що місто довго виділяє фінансування. І є проблема, додаткова, як, наприклад, єдине сховище для будинків поблизу - в садочку, але там модний ремонт та модний садочок новий і на ніч не впускають людей”, – зазначила активістка.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало, що у Києві побудували перше укриття з нуля для початкової школи.

Фото - Texty.org