Українська мова зміцнює позицію в освіті, але в побуті серед молоді є тенденція русифікації контенту в соцмережах

В українських школах дедалі більше учнів, батьків і педагогів визнають українську мову рідною та активно користуються нею в навчанні. Водночас у побуті та цифровому середовищі зберігається тривожна тенденція: дедалі більше дітей спілкуються російською та споживають неукраїномовний контент.

Про це свідчать результати третього етапу моніторингу Державної служби якості освіти України, проведеного у 2025 році за підтримки Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови та Інституту освітньої аналітики. У дослідженні взяли участь близько 30 тисяч респондентів із усіх регіонів України — учні, батьки та педагоги.

“Ми спостерігаємо посилення мовної самоідентифікації: 78% учнів вважають українську рідною, що на 4% більше, ніж торік, — зазначив голова ДСЯО Руслан Гурак. – Серед учителів цей показник зріс на 6%, а серед батьків залишився стабільно високим — 82%”.

Українська домінує в освіті, але не в побуті

Згідно з даними моніторингу, 94% батьків підтверджують, що навчання їхніх дітей відбувається українською, а 97% учителів проводять уроки державною мовою. Найбільші позитивні зрушення зафіксовані у східних і південних регіонах, де частка україномовного спілкування вчителів на перервах зросла на 16–17%. Понад 80% педагогів загалом користуються українською не лише на уроках, а й у позаурочному спілкуванні.

Водночас у Києві зафіксовано зниження україномовного спілкування на 7%, і лише 17% столичних учнів спілкуються українською в школі. На заході та в центрі України цей показник сягає понад 90%, а на сході та півдні — близько 50–60%.

“Це дуже низький показник для столиці держави, яка бореться за своє майбутнє”, — наголосила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

Позитивною є тенденція зростання кількості батьків (47%) та учнів (43%), які частіше користуються українською мовою в повсякденному житті. Водночас до 40% дітей на Сході та в Києві продовжують спілкуватися російською з однолітками.

Менше української в інтернеті

Однією з найбільш тривожних тенденцій стало зменшення споживання україномовного контенту. Якщо у 2023 році його переглядали 71% школярів, то нині — лише 54%.

“Саме інтернет сьогодні стає головним інструментом впливу на підлітків і каналом поширення пропаганди держави-агресора”, — підкреслила Івановська.

Попри це, 70% школярів і педагогів високо оцінюють україномовний дубляж фільмів, вважаючи його дієвим інструментом розвитку мови.

Мова як складова безпеки та ідентичності

За словами Олени Івановської, захист державної мови вперше визначено одним із ключових національних інтересів України.

“Мова — це не лише культурна, а й безпекова категорія. Саме школа формує відчуття української як природного середовища спілкування”, — зазначила вона.

Руслан Гурак додав, що посилення української мовної ідентичності є водночас і ознакою національної стійкості: “Визнання української мови рідною — це не лише про мовну практику, це і важливий елемент формування національної свідомості”.

Чинники, що стримують українізацію

Серед головних бар’єрів для ширшого використання державної мови респонденти назвали:

• мовну ситуацію в родині — домінування російської у спілкуванні;
• мову інтернет-контенту, який споживають діти;
• зневажливе ставлення до української з боку частини оточення.

ДСЯО та Уповноважений із захисту державної мови рекомендують державним і освітнім інституціям посилити підтримку педагогів у регіонах, розвивати україномовний медіаконтент і працювати з батьками над формуванням мовного середовища вдома.

“Посилення уваги до мовної складової в школі, підтримка мовної стійкості в сім’ях та у цифровому просторі — ключові напрями, які потребують послідовної реалізації”, — підсумував Руслан Гурак.

ДСЯО наголосила, що загальна динаміка є позитивною: українська мова зміцнює позиції в освіті, хоча в побуті та цифровому середовищі спостерігається “цифрова русифікація” молоді, яку потрібно долати системно.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, що “українська мова не беззбройна”: МЗС про заборону української мови в школах на окупованих територіях.

Фото – istockphoto