Як навчання дебатувати формує громадянську позицію українських школярів

Щороку дедалі більше школярів і вчителів відкривають для себе дебати за методикою Jugend debattiert, яка вчить не лише переконливо висловлювати свою думку, а й критично мислити, чути інших і формувати власну позицію. Німецько-українська ініціатива “Молодь дебатує” вже об’єднала понад 60 навчальних закладів середньої освіти в різних регіонах України, які стали частиною дебатної спільноти. 7 та 8 листопада учасники та учасниці “Молодь дебатує” зустрінуться на форумі у Києві, присвяченому 30-річчю вступу України до Ради Європи – щоб обговорити важливі теми з експертами та розпочати новий етап розвитку ініціативи.

В цій публікації ми розкажемо:

• Як стати учасником ініціативи “Молодь дебатує”?
• Що пропонується для підвищення рівня демократичної обізнаності молоді та її активного залучення до цих процесів?
• Чи можуть результати власних досліджень молоді сприяти формуванню активних, свідомих і відповідальних громадян.

“Вже рік ми поглиблено працюємо над темою вступу України до ЄС. Ми переконані, що цей процес має бути в центрі уваги позашкільної освіти. Адже школярі — майбутні громадяни Європейського Союзу — повинні знати про виклики та можливості, значно ширші за те, що сьогодні пропонує стандартна шкільна програма”, – зазначає громадська активістка, керівниця проектів з розвитку громадянського суспільства в Україні Ольга Пішель.

У 2016 році вона разом з членкинею Європейського парламенту (2019–2024), депутаткою Бундестагу (2009–2013) Віолою фон Крамон заснувала ініціативу “Молодь дебатує”, яка стала доступною в Україні, українською мовою — за фінансовою підтримкою МЗС Німеччини. За час існування ініціативи її учасниками стали приблизно 5000 школярів з 22 регіонів України.

Ольга Пішель з учасниками Всеукраїнського фіналу

Робота впроваджена у різних регіонах України таким чином, що вчителі, які виявили бажання стати учасником “Молодь дебатує”, створюють у своїх містах дебатні гуртки та працюють зі школярами у навчальних закладах впродовж навчального року. Сьогодні тренери спільноти – вчителі різних спеціалізацій, які глибоко усвідомлюють необхідність розвитку критичного мислення учнів. Кожен вчитель проходить обов’язкові навчальні тренінги, які включають як теоретичну складову, так і практичне навчання.

Створивши дебатний гурток його учасники не лише розвивають навички дебатування, але:

• долучаються до громадських ініціатив;
• проводять власні дослідження у своїх містах;
• співпрацюють з експертами місцевого та всеукраїнського рівня.

Окрім того, як учні так і вчителі є постійними учасниками воркшопів в Україні та Німеччині, і проходять навчання зі спеціалістами впливових організацій, таких як Фонд Конрада Аденауера, Офіс реформ, Конгрес національних громад України, Стоп Фейк та інші.

2025 рік для спільноти “Молодь дебатує” присвячений дослідженням європейського сталого розвитку в українському контексті. Школам-учасникам було запропоновано розробити міні-проєкти, і під час літніх канікул 55 школярів із 12 регіонів України відправилися на навчальний кемп “Євро Future” у Моршині.

Впродовж трьох днів учні та учениці долучалися до майстер-класів із медіаграмотності, протидії дезінформації та безбар’єрного спілкування. Вони здобули практичні навички аналізу і навчалися адаптувати власні ідеї досліджень для різних медійних платформ.

Повернувшись додому вони продовжили роботу над власними міні-проєктами і найкращі з них будуть представлені на форумі у Києві. Серед них – дослідження про екоцид у Херсонському регіоні, проблеми безбар’єрності в українських містах, питання енергоефективності, а також виклики у соціальних мережах і кібербезпека.

“На форумі ми сподіваємося привернути увагу різних потенційних учасників процесу євроінтеграції до необхідності підвищення рівня демократичної обізнаності молоді та їх активного залучення до цих процесів, особливо це стосується учнів старшої школи, які проводять багато часу в інтернеті у пошуках різних тем”, – зазначає Ольга Пішель.

Суперфіналісти 2024/2025 навчального року

Європейським проблемам був присвячений і дебатний фінал 2024/2025 навчального року. Учні 10–11 класів дебатували на тему “Чи варто Європейському Союзу посилити контроль над зовнішньою політикою країн-членів?”.

“Питання вимагали надзвичайно глибокого занурення, розуміння складних геополітичних процесів і ретельного зважування кожного аргументу, — зазначає суддя національного фіналу Наталія Пашковська. — Учасникам потрібно було не просто відстоювати позицію, а запропонувати настільки виважене рішення, яке важко спростувати. Саме тому дискусія настільки захопила глядачів, що здавалося — усі в залі дебатують разом із фіналістами. 24 хвилини інтелектуального батлу на сцені пролетіли в атмосфері напруженої тиші, яка наприкінці вибухнула шквалом оплесків”.

Кожен учень та учениця, які виходять до всеукраїнського фіналу, проходять глибоку підготовку у дебатних гуртках. Під керівництвом тренерів вони дебатують у своїх школах, проходять до міських, міжрегіональних турнірів. Учасники ніколи не знають наперед, яку позицію їм доведеться захищати, тож щоразу мають бути готовими аргументовано виступати як “Pro”, так і “Contra” — спираючись не на власні переконання, а на силу логіки, фактів і переконливих аргументів.

Такі правила турніру загартовують уміння бачити проблему з різних точок зору, а виступ перед журі — у школі чи на міжрегіональному етапі — мотивує учасників ретельно готуватися, глибше досліджувати тему та впевнено відстоювати публічно свою позицію. Координатори німецько-української ініціативи зазначають, що саме таким чином дебатна методика виступає ефективним інструментом розвитку критичного мислення особистості. Окрім того, дебати сприяють не лише вмінню конструктивно аргументувати думку, але і вчать слухати і поважати точку зору опонента, що є важливою складовою громадянського суспільства.

Важливим аспектом є практичне засвоєння матеріалу, яке відбувається через власні дослідження школярів впродовж навчального року. Теми європейського сталого розвитку спонукали спільноту створити методичний посібник “Україна та ЄС”, який незабаром буде опублікований на сайті “Молодь дебатує” та доступний усім освітянам та школярам.

Важливо зазначити, що роботу дебатного руху не зупинила ані повномасштабна війна, ані пандемія. Синхронізувавшись із онлайн-освітою, дебати проводилися також дистанційно. Більш того, ініціаторами додаткових зустрічей часто ставали самі школярі та вчителі, які в нових умовах особливо потребували додаткових можливостей для особистого розвитку.

“Дітям не вистачає комунікацій і вони це прям з азартом сприймають, адже це досвід, якого вони були позбавлені змалечку. Це покоління дітей були в ізоляції, пандемії, і потім терміновий виїзд з батьками… вони потребують такої позашкільної активності”, – зазначає тренерка ліцею №114 ім. Григорія Ващенка у Києві Оксана Данилова.

Під час форуму у Києві гості та учасники шукатимуть відповіді на питання як посилити участь молодого покоління у формуванні демократичної стійкості України на її шляху в Євросоюз. Учні мають нагоду отримати відповідіі на важливі запитання від провідних експертів, серед яких представники Посольства Німеччини в Україні, Делегації ЄС в Україні, міністерств, депутатів ВР та громадських активистів.

Ініціатива “Молодь дебатує” – це більше, ніж шкільні дебати. Це шлях до формування активних,  свідомих і відповідальних громадян, які вже створюють наше європейське майбутнє. Підлітки, які сьогодні публічно аргументують свої позиції під час дебатів, завтра зможуть впевнено відстоювати демократичні цінності у житті та активно долучатися до процесу євроінтеграції, брати відповідальність за майбутнє країни.

Більше про діяльність німецько-української ініціативи “Молодь дебатує” читайте на сайті: https://ukraineyouthdebates.de/ та наших соцмережах: https://facebook.com/debattiertUKR

Фото – “Молодь дебатує”.