Чи справді зменшується кількість годин української мови у початковій школі?

На сторінках соцмереж спалахнула емоційна дискусія – каменем спотикання стало обговорення нових типових програм, про що медіа НУШ розповідало в інтерв’ю з Романом Шияном “Ми маємо вчити дітей, а не предмети: чи готова школа до оновленого Стандарту початкової освіти?” А саме – кількість годин, які автори проєкту пропонують надавати на вивчення української мови.

Деякі освітяни зробили висновок, що годин української стане менше і подали це під болючим соусом для українського суспільства. В МОН стверджують, що навпаки – годин української стало не менше та запрошують доєднатись до обговорення проєкту професійно та без зайвих емоцій. Яка насправді склалась ситуація та що пропонує проєкт нової типової програми, з’ясувало медіа НУШ.

Ми вирішили показати різні позиції цієї дискусії, щоб зрозуміти, чому начебто прості математичні дії під час рахування годин можуть мати різний результат. І водночас нагадати, що наразі – це тільки проєкт, який знаходиться на стадії громадського обговорення. Тож, варто надсилати свої обґрунтовані претензії чи пропозиції безпосередньо до Міністерства освіти та науки. Бо це буде точно дієвіше, ніж збирати емоції в соціальних мережах.

У цій статті ви дізнаєтеся зокрема про:

• чому, на думку деяких освітян, читання текстів не дорівнює вивченню мови;
• як правильно рахувати та користатися розподілом годин;
• чи потрібно вдаватися до гучних заяв щодо загрози національної безпеки;
• і чому йдеться не про кількість, а про логіку розподілу.

Чому чисті краще за інтегровані?

Вчителька-методистка Інна Большакова у своєму пості у FB звернула увагу на те, що “під час війни уряд зменшує кількість годин на українську мову в початковій школі”. Безапеляційно назвавши такі зміни “злочином під час війни”, вона написала про те, що у Проєкті нової типової освітньої програми НУШ для молодшої школи вказано 6 годин на тиждень, замість 7, як було раніше.

Якщо відкинути емоційну забарвленість тексту, а розглянути претензії по суті, то пані Інна незадоволена тим, що в програмі пропонують більш активно використовувати міжпредметну інтеграцію.

“На сьогодні у Проєкті навчального плану зазначено чистих 6 годин на вивчення української мови. Було 7 годин - 6 годин = 1 година. Тобто кількість чистих годин на українську мову зменшилася, - пояснює Большакова. – А мала б збільшитися. І не потрібно примушувати вчителів у журналі писати “Я досліджую світ” (“ЯДС”), а проводити українську мову. Усі втомилися від брехні. “Сірі схеми” потрібно скасовувати. Не потрібно й індивідуальні години використовувати як уроки української мови – треба вчитися жити без брехні. Написано індивідуальні, отже індивідуальні. Чому ми весь час щось махлюємо: туди не пиши, там проводь одне, пиши інше”.

Вчителька впевнена, що, наприклад, учні 4 класу, вивчаючи предмет “ЯДС”, не стикаються там з безпосереднім вивченням мови, а просто використовують навички читання, розуміння та переказу тексту. І тому рахувати години, закладені в курс для інтеграції мовленнєвих навичок в процес вивчення навколишнього середовища, на її погляд, неможливо.

Інна Большакова детально висловила свою позицію, розмістивши на своїй сторінці ще кілька постів. Зокрема вона пояснила, чому інтеграція української мови та читання в “ЯДС” є неефективним для дитини: “У курсі ЯДС об’єктом дослідження є світ. Текст тут — лише провідник. Дитина дивиться крізь текст на павука, планету чи закон фізики. Якщо дитина зрозуміла, що у павука 8 ніг, вчитель вважає завдання виконаним, навіть якщо дитина не зрозуміла, як побудоване саме речення. На уроці Читання об’єктом дослідження є сам текст. Ми дивимося не на павука, а на те, як автор описав павука. Ми вивчаємо “архітектуру” інформації: як заголовок пов’язаний з абзацом, як працює вступ, де ключові слова”.

Рахуємо один, два – в думках

Генеральний директор директорату шкільної освіти МОН України Ігор Хворостяний, озвучуючи позицію Офісу впровадження НУШ, пояснив, що фактичного зменшення годин на вивчення мови в початковій школі не відбулося. Він пояснює, як треба рахувати ці години, за логікою авторів нового типового Проєкту.

“Програма за редакцією Р. Шияна, укр.мова та читання (було): 1-4 класи — по 5 годин (“чистими” + 2 години в межах ЯДС). Проєкт типової освітньої програми (стало): по 6 годин.

Програма О. Савченко (було): по 7 годин “чистими” (без ЯДС, 1-4 класи).

У проєкті типової освітньої програми (стало): по 6 годин (“чистими”+ в ЯДС мовно-літературна галузь так само присутня як складник).

Але внизу таблиці з програми є рядок: “Години навчального навантаження, що фінансуються з бюджету і призначені для перерозподілу…”. Використовуючи цей рядок, легко отримати аналогічну кількість годин 6+1=7 (як було в програмі О. Савченко)”.

Тож, пан Хворостяний підсумовує, що кількість годин на вивчення української не зменшена, а збільшена порівняно з програмою, яка була чинною до цього (Р. Шиян), а порівняно з чинною до цього програмою Савченко — вона залишилася незмінною.

Він називає звинувачення Большакової “вкидами”, і пропонує освітянам скасувати “зраду”, а натомість доєднатися до обговорення та спільної роботи.

“Розподіл годин у типових освітніх програмах – завжди сенситивне питання. Саме тому для їх створення МОН ініціює робочі групи з науковцями, учителями-практиками тощо. І ці групи напрацьовують відповідні пропозиції, які потім стають предметом громадського обговорення. І ось на цьому етапі легко потрапити в пастку різнорідних маніпуляцій”, - написав Ігор Хворостяний.

Об’єм інтеграції – на розсуд вчителя

Олена Северенчук, радниця міністра освіти та науки, стратегічна кураторка проєкту “Зміст” теж доєдналася до онлайн дискусії. Вона пояснила, що предмет суперечки – це не затверджений документ, а, власне, проєкт.

“Громадське обговорення означає, що цей документ певний час можуть коментувати всі небайдужі й пропонувати вносити туди свої корективи. З-поміж іншого й пропонувати збільшити кількість годин на вивчення того чи іншого предмета, - написала пані Олена. - Але варто зважати, що будуть і ті, хто неодмінно пропонуватиме не збільшення, а зменшення. Бо він/вона так бачить. Години — це одвічна площина дискусій. Так було, є і буде”.

Вона також “пройшлася” по шкідливості емоційної подачі дискусії на сторінках соцмереж, де під час, здавалося б, фахових обговорень, відбулося апелювання до болючих для українців тем за допомогою “клікбейтного маніпулятивного заголовка, який викривляє дійсність”.

Олена Северенчук детально розповіла, як саме відбувається перегляд Державного стандарту початкової освіти та типової освітньої програми МОН. Спочатку “створюється робоча група, збирається зворотний звʼязок, тривають палкі обговорення, збираються аргументи й контраргументи в робочій групі, напрацьовується драфт документа і саме цей драфт йде на громадське обговорення”.

Вона підкреслює, що МОН не має повноважень самостійно створювати подібний документ. Його створює робоча група, яка приймає спільне рішення.

“Загальне граничне навантаження на учня на тиждень не гумове… Усе важливе. Все. Тому часто шукаються компроміси. І вони аж ніяк не про те, щоб нашкодити дітям, чи, не доведи боже, національній безпеці”, - написала пані Олена.

Вона також пояснила, звідки “ростуть ноги” звинувачень: у двох старих програмах розподіл був 7 чистих годин української мови і читання (за програмою Савченко) з реалізацією результатів держстандарту мовно-літературної галузі винятково на уроках мови і читання. А за програмою Шиян 5 чистих годин української мови і читання + 2 години в курсі “Я досліджую світ”, які також передбачали реалізацію результатів мовно-літературної галузі.

Впровадження інтегративного компонента давно і успішно використовують в системах освіти багатьох країн. Під час вивчення предметів природничого циклу вчитель може запропонувати написати твір про природу, прочитати тексти різного типу, обговорити їх чи створити цікавий проєкт.

“А от тепер ключове! Проєкт нової типової освітньої програми змінив не кількість годин, а логіку їх розподілу, - підкреслює Олена Северенчук. - Замість 7-ми “чистих годин”, які були в програмі Савченко, і замість 5-ти, які були в програмі Шияна, в новій пропонованій програмі зʼявилося 6. Якщо читати “в лоб” і не розбиратися, то дійсно видається, що в тих учителів, які раніше розподіляли години за програмою Савченко, тепер на 1 годину менше. Утім, це не так”.

Важливо розуміти, що в новій програмі реалізація результатів державного стандарту з мовно-літературної галузі інтегрована, бо закладена також в предмет “ЯДС”. І вчитель може інтегрувати мову і читання у предмет “Я досліджую світ” в тому обʼємі, в якому вважає за потрібне.

“Нова типова освітня програма, на відміну від старої, не визначає, яка це конкретно кількість годин, бо все дуже індивідуально і варіюється від потреб одного класу до іншого. І в когось може бути потреба інтегрувати 1 годину до “чистих” 6-ти, а в когось 2 і сумарно отримати 8. А наступного тижня може бути інакше”, - пояснює пані Олена.

Вона впевнена, що загалом, проєкт нової програми передбачає більше гнучкості й свободи для вчителів і закладів освіти. І не тільки в питанні годин для навчаня української мови, а в цілому, для урахування особливостей, умов, темпу розвитку того чи того колективу. І усім варто вчитися користуватися цією свободою, а також – говорити один з одним без маніпуляцій і нагнітання.

Долучитись до обговорення та внести свої пропозиції до Проєкту нової типової освітньої програми НУШ ще є час.

Фото Freepik