“Мовчання дорослих робить булінг нормою”: мати учня ліцею заявила про цькування сина

У Липовці на Вінниччині мати учня Липовецького ліцею №2 заявила про систематичні випадки булінгу щодо її сина та відсутність належного реагування з боку адміністрації закладу.

Про це стало відомо із допису у спільноті “Батьки SOS”. 

За словами жінки, після переходу до нової школи її син, який має чутливий характер, почав стикатися з агресією з боку однокласників. Вона стверджує, що це були не поодинокі конфлікти, а повторювані випадки фізичного та психологічного тиску: підлітки могли бити хлопця, забирати його речі та погрожувати.

Мати повідомляє, що зверталася до адміністрації ліцею, однак, за її словами, реакція зводилася до заперечення проблеми та перекладання відповідальності. В одному з епізодів, як вона розповіла, дитина зазнала удару ногою, після чого почула погрози подальшого насильства. Попри це, замість належного реагування, родині демонстрували фото спілкування дітей як доказ відсутності конфлікту.

Згодом у хлопця діагностували серйозне захворювання, він проходив операції та тривалу реабілітацію. Після повернення до навчання, за словами матері, він знову зіткнувся з образами та погрозами через зовнішність, після чого у дитини почалися панічні атаки та соціальна ізоляція.

Жінка зазначає, що зверталася до ювенальної поліції, а в закладі створювали комісію з розгляду випадку булінгу, однак це не дало відчутних результатів. Вона також наголошує, що подібні історії є не поодинокими, і діти часто залишаються без реального захисту з боку дорослих.

Раніше медіа “НУШ” уже писало про те, що у випадках повідомлень про булінг або насильство керівник закладу освіти зобов’язаний оперативно реагувати та повідомляти відповідні органи. Зокрема, школа має інформувати батьків, службу у справах дітей та Національну поліцію, а також скликати комісію з розгляду випадку.

Також Служба освітнього омбудсмена повідомляла про випадок, коли після звернення батьків щодо булінгу поліція склала протокол на керівника закладу освіти через неповідомлення правоохоронців про випадок цькування. Суд визнав директорку винною та оштрафував на 850 гривень.

Водночас у Верховній Раді обговорюють законопроєкт №14127, який пропонує збільшити строк притягнення до адміністративної відповідальності за булінг із трьох місяців до одного року. Документ уже підтримав парламентський Комітет з питань молоді і спорту та рекомендував ухвалити його у першому читанні.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначають, що через короткі строки притягнення до відповідальності у 2019–2024 роках закрили 221 справу про булінг.

Водночас освітня омбудсменка зазначає, що запропоновані зміни не вирішують усіх системних проблем у сфері протидії булінгу та потребують ширшого оновлення законодавства щодо захисту учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що у закладах загальної середньої освіти, в яких проводився аудит протягом 2025 року, зафіксоване зростання кількості скарг через булінг.

Фото – istockphoto