Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

29 Червня 2026

Вшановуємо пам’ять загиблих освітян: Людмила Шевцова з Києва

Платформа пам’яті Меморіал спільно з медіа НУШ вшановують пам’ять загиблих працівників освіти. 

В Україні діє закон, який впроваджує щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00 для вшанування загиблих внаслідок агресії рф. Це обов’язковий захід для державних установ, місцевої влади та ЗМІ, що покликаний консолідувати суспільство. Медіа НУШ долучається до загальнонаціональної хвилини пам’яті.

Російський обстріл міста Києва 2 січня 2024 року відібрав життя Людмили Шевцової. Через місяць, 2 лютого, їй мало виповнитися вісімдесят пʼять.

Людмила – киянка. Науковиця. Навчалася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Опісля працювала лаборанткою в Інституті гідробіології. У 1969-му закінчила аспірантуру і захистила кандидатську дисертацію. У 1991-му – докторську. Через кілька років отримала ступінь докторки біологічних наук за спеціальністю “Гідробіологія”. Багато років була завідувачкою відділу Інституту гідробіології НАН України. Професорка.

Із 2014-го Людмила Василівна працювала на кафедрі екології факультету природничих наук Києво-Могилянської Академії. Для бакалаврів викладала “Основи загальної біології”, для магістрів – “Біорізноманіття” й “Екологію водних систем”, для аспірантів – “Розробку дисертаційного проєкту”. Була гарантом магістерської освітньо-наукової програми “Екологія й охорона навколишнього середовища”.

“Неймовірна жінка, пречудова колега, мудра і дуже добра, з прекрасним почуттям гумору. Її любили і поважали колеги, обожнювали студенти! Людмило Василівно, Ви в моєму серці назавжди! Ви у наших серцях назавжди!”, – написала про загиблу Ірина Гриджук. 

“Бабуся завжди була для нас дуже світлою, доброю та щирою людиною, найкращою! Вона любила свою роботу і пишалася нею, колегами, друзями та студентами! Говорила, що завдяки їм всім їй хотілося жити! Щодня йшла з усмішкою на роботу! Ми дуже тебе любимо і ніколи не забудемо! Спочивай з миром, наша найкраща бабуся”, – написала онучка Дарина Гулей.

У неї залишилися дочка, онуки та правнуки. 

Допоможіть вшанувати пам’ять загиблих українців – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму для загиблих військових та форму для убитих росією цивільних. 


Обговорення