PowerLiteracy: як лідерам громад та директорам побудувати енергетичну стійкість шкіл

Минулої зими більшість шкіл потерпала від тривалих відключень електроенергії. Однак навіть ті поодинокі заклади, які отримали сучасні системи резервного живлення, не завжди були здатні ними користуватися. Нерідко куплене обладнання не покривало найважливіших потреб для забезпечення освітнього процесу.

До функцій керівників та засновників, якщо вони хочуть, щоб школа продовжувала працювати, додалося ще одне завдання:

• Які управлінські рішення я маю прийняти, щоб в школі було світло, була вода, каналізація і хоча б базове опалення?
• Як правильно розрахувати навантаження? Чому чайник може “з’їсти” запас автономності?
• Які приміщення та системи потрібно підключити насамперед?
• Хто має ухвалювати ці рішення — директор, завгосп чи електрик?

Саме ці питання стали відправною точкою для програми PowerLiteracy, яку ГО “Смарт Освіта” реалізує в межах проєкту PowerSchool/Енергонезалежна школа за підтримки Програми локалізації Help (HLF).

Спойлер: Наприкінці цього матеріалу ми публікуємо короткий чекліст для директора — питання, які варто поставити ще до початку проєктування енергостійкої школи.

У Сурсько-Михайлівській гімназії на Дніпропетровщині навчається 186 учнів. На одній території зі школою знаходиться дитсадок. В школи стара, можна сказати, історична, одноповерхова будівля, яка не мала підвалу. Але влада громади збудувала у дворі нове укриття. Воно нагадує дві широкі бетонні труби, в яких облаштували повноцінний освітній простір з партами. Є резервний вихід, належна вентиляція, туалети. Бракувало головного — резервного живлення. Згадуючи генератор, який був єдиною альтернативою минулої зими, обличчя завгоспа пані Світлани помітно хмурніє: генератор барахлив і постійно ламався. Це вже не кажучи про його ненажерливу потребу в токсичному, пожежонебезпечному пальному, яке ще й не можна зберігати на території школи.

“Коли до нас звернулися представники ГО “Смарт Освіта” й повідомили, що можуть встановити нам інвертор з акумуляторними батареями, а також прислали анкету, де треба було визначити пріоритетні системи заживлення, чесно кажучи, спочатку ми розгубилися”, — зізнається директорка Наталя Кравченко.

Що саме має працювати під час блекауту? Чи вистачить потужності одночасно для укриття, насосів водопостачання і опалення? Чи потрібно змінювати звичні правила користування електроприладами?

“Ми зрозуміли, що сам факт наявності обладнання ще не означає, що школа матиме світло. Щоб працювало все необхідне, потрібно було навчитися по-новому планувати роботу закладу і зрозуміти, як максимально ефективно використовувати нові можливості, — розповідає пані Наталя. — Але після минулої зими були готові вчитися. Коли годинами тривала повітряна тривога, діти перебували в укритті, а ще й раптово зникало світло — це був колосальний щоденний стрес. Тому, коли під час навчання на тренінгу PowerLiteracy нам простою мовою пояснили логіку роботи обладнання, ми нарешті видихнули. Тепер під час тривоги в укритті працює вентиляція та інтернет і світло навіть не блимає”.

“Ще на старті проєкту PowerSchool минулого року ми зрозуміли: передати школі сучасне обладнання недостатньо. Якщо директор, його заступники, завгосп або представник громади не розуміють базових принципів роботи системи, не знають базових понять електрики, вони не зможуть використати її можливості повною мірою”, — говорить співзасновниця та голова правління ГО “Смарт Освіта” Іванна Коберник.

Саме так з’явився компонент PowerLiteracy — навчальна програма для директорів шкіл, їхніх команд і представників громад, які відповідають за розвиток освітньої інфраструктури.

Після навчання в Сурсько-Михайлівській гімназії обов’язки розподілили так:

• Стратегічне планування: директорка Наталія Кравченко провела аудит спроможності закладу та говоритиме з керівництвом громади про можливість майбутнього підключення сонячної електростанції (СЕС). Це дозволить улітку економити бюджет, а взимку підживлювати акумулятори.
• Навчальний процес: заступниця з навчально-виховної роботи Надія Борох відкоригувала розклад уроків та використання комп’ютерних класів відповідно до 6-годинного ресурсу автономної роботи системи, щоб уникнути пікових навантажень.
• Технічна безпека: завгосп Світлана Бобун винесла побутові прилади (електрочайники, мікрохвильовки) за межі критичного контуру, ізолювала щитові та підготувала інструкції для чергових.

Так енергостійкість перестала бути відповідальністю лише електрика чи завгоспа. Вона стала частиною щоденного управління школою — від стратегічного планування до організації навчального процесу і технічної експлуатації будівлі.

Саме такий підхід команда ГО “Смарт Освіта” прагнула закласти в основу програми PowerLiteracy.

“Ми не ставили собі за мету навчити директорів монтувати інвертори чи розраховувати електричні схеми. Наше завдання було іншим — допомогти їм зрозуміти логіку роботи системи, щоб вони могли поставити правильні запитання інженеру, оцінити запропоноване технічне рішення і ухвалити грамотне управлінське рішення для своєї школи”.

Як цей досвід можуть використати інші школи

Щоб ці знання залишилися не лише в школах, в яких за підтримки HLF уже було встановлено обладнання, а стали доступними для інших громад, у межах проєкту команда провела навчання для понад 50 освітніх управлінців з усієї Дніпропетровської області та підготувала посібник “Енергетична стійкість закладів освіти: як приймати обґрунтовані управлінські рішення”.

Це не технічна інструкція для електриків і не каталог обладнання. Посібник написаний мовою керівників шкіл і засновників закладів освіти. Він пояснює, які рішення потрібно ухвалити ще до закупівлі обладнання, як визначити критичні потреби школи, які помилки найчастіше допускають громади та на що звернути увагу під час проєктування системи резервного живлення.

Аби складні параметри стали зрозумілими для гуманітарного персоналу, у посібнику використали наочне порівняння з водопостачанням:

• Потужність (кВт) порівнюють із діаметром водопровідного крана: вона показує, скільки приладів можна увімкнути одночасно без вимкнення автоматики.
• Енергію / Ємність (кВт·год) порівнюють із об’ємом бака з водою: вона визначає, скільки годин прилади працюватимуть автономно.

Окрім термінології, посібник розкриває юридичні алгоритми передачі обладнання на баланс громади та застерігає від “управлінських пасток”. До таких відносять використання звичайних паливних генераторів як основного джерела живлення через їхню шумність, вихлопи, вартість пального та потребу в ручному запуску персоналом.

Окремий розділ присвячений питанням, які директор має поставити собі, своїй команді та підряднику ще до початку робіт. Адже саме правильні запитання на старті часто визначають, чи стане система справжнім інструментом енергостійкості, чи залишиться просто дорогим обладнанням.

Практичні висновки та поради для шкіл

Під час навчальних сесій інженери також розібрали практичні запитання від адміністрацій. Зокрема, провідний інженер компанії “Адамсон” Євгеній Брижицький пояснив, що сонячні панелі влітку не потребують примусового охолодження: після повної зарядки акумуляторів інвертор зупиняє генерацію струму автоматично. А для зменшення навантаження на акумулятори школам рекомендують повністю перейти на LED-освітлення.

Учасники навчання зауважують зміну підходів до закупівель та безпеки:

• Оксана Якименко, заступниця директора Марганецького ліцею №9, наголосила, що розбір стійких і нестійких рішень показав ризики придбання техніки “на око” без попереднього аудиту.
• Галина Кузнєцова, директорка Дніпропетровського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру №9, підкреслила важливість аудиту пожежної безпеки акумуляторних приміщень перед початком опалювального сезону.

На основі досвіду проєкту сформовано 5 кроків для підготовки закладу освіти до роботи в умовах відключень:

Збережіть собі цей алгоритм дій на основі фірмових рекомендацій програми PowerLiteracy (презентація):

1. Вивчити внутрішню мережу: з’ясувати фізичну схему підключення будівлі, яка в старих школах часто розведена по поверхах або крилах, а не за функціональними лініями.

1. Визначити критичні потреби: відокремити живлення укриття, зв’язку, вентиляції та насосів опалення від другорядних приладів.

1. Скласти технічне завдання: розрахувати робочу потужність обов’язкових приладів із урахуванням пускових струмів та необхідного часу автономності.

1. Обрати автоматизовану систему: надати перевагу інверторам із акумуляторами, які не потребують щоденного обслуговування.

1. Організувати безпеку: призначити відповідальних осіб, затвердити візуальні інструкції для вчителів та забезпечити сервісний огляд обладнання.

Повний посібник “Енергетична стійкість закладів освіти” розміщений у відкритому доступі на сайті ГО “Смарт Освіта” і доступний громадам для підготовки шкіл до зимового періоду.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про проєкт у матеріалі “PowerSchool: як енергостійкість допомагає повернути дітей за парти” — детальний розбір технічних характеристик гібридних систем та живі історії впровадження проєкту в ліцеях Кам’янського, Царичанки та Широкого.

Стаття підготовлена в межах проєкту PowerSchool/Енергонезалежна школа, який реалізує ГО “Смарт Освіта” за підтримки Help – Hilfe zur Selbsthilfe Ukraine та Програми локалізації Help (HLF), а також за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Фото – ГО “Смарт освіта”, фото обкладинки згенеровано ШІ, презентація та картки медіа НУШ.