“Почати з людини”. Три тренди, які задала “Серпнева” на наступний 2026/2027 навчальний рік. Фоторепортаж

“Ми маємо зробити так, щоб педагогу стало легше працювати. Ми маємо почати з людини!” - такими словами вітав вчительство на головній освітянській події року, конференції МОН “Серпнева-2026”, новий міністр освіти та науки Андрій Бутенко.

Це була перша “Серпнева” в біографії міністра, яку він зустрічав не в глядацькому залі, а зі сцени, відкриваючи конференцію разом із Першою леді Оленою Зеленською та прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.

Чергова конференція проходила в ситуації невизначеності. За рік, що минув, так не стало зрозуміло, які перспективи завершення війни. А це означає, що перед освітянами і перед дітьми майорить перспектива провести ще один рік у підвалах під сигнали тривог замість осучаснених кабінетів та освітніх просторів.

На фото - освітяни встали, вітаючи Першу леді та прем’єр-міністра України

Практично наполовину оновилася команда МОН на чолі із міністром, і поки що не зрозуміло, якою буде позиція цієї команди щодо фундаментальних засад “Нової української школи”.

Турбулентності додала і ситуація з обстрілами в цілому, спаленими підручниками напередодні нового навчального року і вже традиційними “новинами” під старт навчання від МОН: за декілька тижнів до 1 вересня вчительство знов намагається розібратися, а що ж робити з оцінками за групами результатів, які начебто і не скасовані, проте вже і не обов’язкові для обліку у журналах.

Із року в рік вчителі сварять міністерство за цей “талант” щось принципово змінювати напередодні нового року, коли підготуватися до змін вже немає часу. Але, здається, цього разу МОН у затримці новини про скасування звітності щодо ГР не винувате. Кажуть, міністерство підготувало наказ ще навесні, але чомусь він набрав чинності і був оприлюднений лише зараз.

Словом, увага вчительства була прикута до того, що говорить новий міністр і його речники. Треба ж було розібратися, чим дихає нова команда, і чим відрізняється від попередників.

Ми теж уважно слухали – і те, що говорилося зі сцени, і те, що освітяни обговорювали у кулуарах, в проміжках між дружніми обіймами з колегами і кавою на терасі. І ось які тренди ми виділили.

1. Людина – в центрі

Міністерство оголосило новий напрямок руху – людина в центрі реформи.

“Ми маємо почати з людини”, - наголошував у своїй промові міністр освіти Андрій Бутенко.

Але ж реформа Нової української школи розпочалась 8 років тому, а про вчителя в центрі цієї реформи починають говорити тільки зараз. Причому не тільки новий міністр.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко

Колишня міністерка освіти і одна з авторів реформи НУШ Лілія Гриневич, аналізуючи 8 років реформи, сказала, що дуже важливо ставити вчителя в центр уваги, бо саме вчитель є справжнім автором реформи освіти. І дуже добре, за словами Лілії Гриневич, що цей поворот відбувається зараз.

На фото - Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Що саме вкладають чиновники в освітянський людиноцентризм?

В першу чергу – зростання матеріального забезпечення вчителів. Але не тільки це. Андрій Бутенко говорив також про соціальний захист, підвищення авторитету професії і зростання автономії школи і вчителів.

“Найкращі рішення народжуються не у високих кабінетах, а в школах, в класних кімнатах, у бомбосховищах”, - сказав міністр і пообіцяв дослухатися до педагогів на місцях.

Під час конференції не раз лунало, що збільшення автономії школи і вчителя не означає втрату контролю. Це означає збільшення довіри до школи і окремого вчителя або вчительки. Педагог має виконувати державний стандарт освіти. Але інструменти для досягнення цілей має обирати сам. І відповідати за свій вибір.

2.Дебюрократизація освіти

Про необхідність позбавити освіту зайвої бюрократії також публічно заговорив міністр освіти Андрій Бутенко. І це точно відгукнулося в серцях учасників конференції.

Зараз в міністерстві підраховують кількість папірців, звітностей та електронних табличок, які вимушені заповнювати вчителі, замість того, щоб навчати дітей і отримувати задоволення від своєї роботи.

Андрій Бутенко каже, що насправді для кожного такого “папірця” є пояснення – для кого і навіщо він робиться. Проте скорочувати всі ці безкінечні звітності точно треба, зазначив міністр.

3.Десовєтізація

Подалі від Радянського Союзу – схоже, цей слоган набуває знову актуальності.

Вітаючи освітян, прем’єр-міністр України Сергій Корецький дуже просив їх почати нарешті популяризувати серед дітей підприємництво. Він констатує: ставлення до підприємницької діяльності в Україні досі дуже погане. І якщо в розвинутих західних країнах надходження в бюджети від малого та середнього бізнесу сягають 70%, то в Україні вони значно і значно менші.

“Треба відходити від совка”, - сказав Сергій Корецький.

На фото - Сергій Корецький, прем’єр-міністр України

А потім про необхідність йти подалі від Совєтів говорили на сцені конференції викладачі українських університетів.

Галина Киричук, ректорка Житомирського державного університету казала про відірваність вищої освіти від потреб бізнесу. Університети навчають геології та філології, а бізнес просить навчить студентів дотримуватися дедлайнів, конструювати помилки і прораховувати економічні наслідки цих помилок.

Андрій Бутенко казав, що педагогічні університети гадки не мають, що відбувається в школах, в чому суть реформи НУШ, відповідно, молоді вчителі після університетів приходять до школи і не вміють ані оцінювати, ані компетентнісний підхід реалізовувати.

На фото - ведуча конференції Марічка Падалко

Ось такі сигнали відправила освітянам традиційна “Серпнева”. Але вона відрізнялася не тільки своїми меседжами, а і тим, що до її роботи цього року долучили більше вчителів (не управлінців), запросили і представників батьківської спільноти. Тому що “Освіта – справа кожного” (тема “Серпневої”). І це занадто важлива справа, щоб довіряти її тільки державі, підсумувала Лілія Гриневич.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, про що саме говорили на освітній конференції МОН “Серпнева - 2026”.

Фото - медіа НУШ