Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Новий навчальний рік у дошкіллі: чого чекати дітям, батькам та вихователькам

Перше вересня - для дошкілля: аби освітній процес у дитячому садку був комфортним і зрозумілим для всіх, важливо мати під рукою чіткі орієнтири та знати про ключові зміни в методичних рекомендаціях і законодавстві.

Ми зібрали для вас всі важливі оновлення, практичні роз’яснення та корисні матеріали, щоб ви не витрачали зайвий час.

У цій статті ви дізнаєтесь:

  • Головні сенси трансформації галузі: чому дошкілля є стратегічним пріоритетом для держави — аналіз виступу заступниці міністра освіти і науки Анастасії Коновалової.
  • Методичні рекомендації МОН на 2026/2027 н. р.: нові підходи, акценти в освітньому процесі та на що звернути увагу вихователю.
  • Закон “Про дошкільну освіту” на практиці: дивимося зручний відеорозбір про нові можливості для педагогів та засновників.
  • Шпаргалка для управлінців: завантажуємо добірку ключових нормативно-правових документів у зручній брошурі.

“Україна без дошкілля неможлива”

Під час освітньої конференції Міністерства освіти і науки “Серпнева 2026” заступниця міністра Анастасія Коновалова обрала для свого виступу незвичний формат — стендап. Головна думка промови проста: навіть під час війни дитинство не можна поставити на паузу, а щоденна праця вихователів є головною опорою для тисяч українських родин.

Фото - з особистої фейсбук-сторінки Анастасії Коновалової

1. Збережене дитинство та інвестиції в майбутнє

Проведення випускних і щоденна робота дитсадків під час війни — це колосальна праця педагогічних колективів. Але саме це дає дітям можливість мати повноцінне дитинство, а батькам — змогу працювати й залишатися в Україні. Психологи наголошують: перші шість років життя є ключовими, адже саме тоді мозок дитини формується на 90%.

“Ми знаємо, що це інвестиція в майбутнє – кожен долар повертає потім п’ять доларів назад. Ми постійно це чуємо і звикли вже до цього настільки, що перестали чути. У нас війна, інші пріоритети, але я пропоную вам зробити щось незвичне: давайте уявимо Україну без дошкілля”, — закликає Анастасія Коновалова.

Відсутність дошкілля — це 800 тисяч батьків, які після безсонних ночей не зможуть вийти на роботу. Це десятки тисяч дітей з особливими освітніми потребами (ООП), які втратять шанс на вчасну підтримку, через що їхні потреби можуть перерости в інвалідність.

“І саме тому, я думаю, що ми неправильно ставимо питання. Постійно питаємо, скільки коштує дошкілля? А нам треба спитати, скільки коштує Україна без дошкілля?” — наголошує заступниця міністра.

2. Проєкт “Перші кроки вперед” та допомога громадам

Щоб змінити цю ситуацію, дошкілля ставлять у пріоритет на найвищому державному рівні. Вже наступного місяця стартує масштабний проєкт “Перші кроки вперед” за підтримки Світового банку та інших міжнародних партнерів.

Ця ініціатива створена для того, щоб підтримати громади на практиці:

  • Допомогти з нормативною документацією: розібратися з новими правилами в умовах, коли все навколо швидко змінюється.
  • Спланувати мережу: навчитися бачити демографічну ситуацію та формувати якісні послуги — із яслами для дітей від 1 року та центрами підтримки батьків, як це дозволяє новий Закон.
  • Зберегти кадри: підготувати засновників закладів до майбутнього бебібуму та вберегти вихователів від вигорання.

3. Трансформація дошкілля: люди та безпечний простір

Проте жодні проєкти не матимуть сенсу без тих, хто безпосередньо працює з дітьми. Саме тому друга частина трансформації фокусується на підтримці самих педагогинь та створенні безпечних умов для навчання.

Вихователі зараз тримають фронт в укриттях разом із найменшими. Для них критично важливі дві речі: гідна заробітна плата та методична допомога — зокрема, як працювати з малюками від 1 року та дітьми з ООП, яких стає все більше.

“Ключова роль вихователів – забезпечити найкращу підготовку до школи. І це не підготовка до розвитку, бо дошкілля – це і є розвиток в найважливіші перші 6 років життя… Якщо немає якісної підтримки в перші 6 років життя дитини, то нам немає про що говорити далі”, — переконана посадовиця.

Паралельно держава інвестує в інфраструктуру. Уперше уряд ухвалив цільову програму з будівництва укриттів (в Україні вже функціонує перший підземний дитячий садок). Програма “Перші кроки вперед” також допоможе громадам ремонтувати та реконструювати садки, роблячи їх сучасними, безпечними та повністю безбар’єрними.

4. Партнерство на місцях

Анастасія Коновалова підкреслила: будь-які зміни залишаться лише на папері, якщо їх не підтримає освітня спільнота:

“Лише уряду, або завдяки програмам цього не подолати – тільки у співпраці ми зможемо зберегти мережу, розвинути послуги і допомогти найменшим українцям, за якими майбутнє. Бо дошкілля – це справа кожного”.

Загальне бачення трансформації дошкілля дає наснагу, але у щоденній роботі вихователям потрібні чіткі алгоритми. Саме для цього МОН підготувало нові методичні рекомендації (лист від 17 серпня 2026 року № 1/17680-26).

Документ оновлює підходи до організації освітнього простору, безпеки та щоденної взаємодії з дітьми. Розберемо його основні блоки, щоб спростити підготовку до навчального року.

Концепція рекомендацій: автономія, дитиноцентризм та спільна система дій закладу

Новий документ від МОН — це не просто перелік вимог, а практичний вказівник для щоденної роботи. У його основі лежать принципи, які дають педагогам і керівникам більше свободи, але водночас формують єдину систему, де управлінські рішення тісно пов’язані з практикою вихователя.

Концепція рекомендацій спирається на тримачі сучасної дошкільної освіти: автономію закладу, дитиноцентризм, компетентнісний підхід, академічну свободу педагога та створення безпечного й інклюзивного середовища.

“Методичні рекомендації побудовано за принципом взаємодоповнюваності управлінських, педагогічних і методичних рішень. Порушені у них питання не є окремими напрямами роботи, а становлять цілісну систему організації освітнього процесу та управління сучасним закладом дошкільної освіти”.

Автори документа наголошують: хоча окремі розділи орієнтовані більше на управлінців чи вихователів, вивчити документ повністю варто усім. Це допоможе кожному учаснику освітнього процесу рухатися в одному напрямку та розуміти спільну мету.

Фокус уваги 2026/2027: ключові пріоритети року

З огляду на сьогоденні виклики, міністерство виділяє кілька критично важливих напрямів, на які дитсадкам варто звернути особливу увагу в новому навчальному році:

  • Якісне освітнє середовище та вільнопростір: гармонійне поєднання вільної гри й організованого навчання, використання сучасних ресурсів та методів педагогічного спостереження.
  • Ранній вік під особливим фокусом: специфіка роботи та якісна організація діяльності в групах для найменших вихованців.
  • Мова та міжнародні орієнтири: системне формування мовленнєвої компетентності та м’яке впровадження англійської мови в щоденний освітній процес.
  • Формування громадянської ідентичності: виховання свідомого українця з перших років життя через природні та зрозумілі дитині форми взаємодії.
  • Педагогіка партнерства: підтримка батьків та залучення їх до освітнього життя дитини без формалізму.
  • Професійна етика та доброчесність: кадрове забезпечення, постійний розвиток вихователів, дотримання академічної доброчесності та принципів етики.

“Загальні засади підготовки закладу освіти до початку навчального року викладені у листі МОН від 14.05.2026 №1/10243-26 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2026/27 року”“.

Якісне освітнє середовище: від розстановки меблів до проєктування можливостей

Сучасний дитячий садок давно відійшов від концепції, де середовище — це просто красивий ремонт, нові меблі чи розставлені по полицях іграшки. МОН у нових рекомендаціях наголошує: проєктування простору — це створення педагогічних умов, у яких дитина щодня здобуває власний життєвий досвід.

Орієнтиром для наповнення осередків розвитку (як у приміщенні, так і на території садка) залишається Наказ МОН від 13.08.2025 № 1138. Проте головний принцип роботи з цим переліком — автономія та академічна свобода вихователя.

“Головна ідея створення осередків розвитку в групах: педагог проєктує не організацію приміщення, а можливості для діяльності дітей”.

Вихователю більше не потрібно чекати вказівок чи формальних дозволів “згори”: педагог має право самостійно та оперативно змінювати наповнення осередків залежно від сезону, освітніх завдань та, найголовніше, від того, чим саме зараз захоплені діти.

Три ключові підходи до сучасного простору в дитсадку

1. Принцип “Голос дитини” та реальна доступність

Освітнє середовище розвиває лише тоді, коли дає дитині свободу вибору та навчає відповідальності.

  • Матеріали на рівні очей: усі іграшки, конструктори та дидактичні матеріали мають розташовуватися на відкритих полицях у зоні досяжності дитини. Вона має вільно брати потрібне й самостійно повертати на місце без прохання до дорослого.
  • Участь дітей у створенні простору: вихованці залучаються до облаштування своєї групи — разом із вихователем розвішують підписи-таблички, формують правила користування матеріалами та оформлюють виставки власних робіт.

2. Гендерна чутливість без стереотипів

Освітній простір має бути відкритим для розвитку здібностей кожної дитини без нав’язаних упереджень:

  • Іграшки та матеріали не підганяються під застарілі рамки “для дівчаток” чи “для хлопчиків”.
  • Діти мають рівний доступ до будь-яких осередків — чи то куточок кулінарії, чи осередок конструювання.
  • Вихователь м’яко допомагає розбирати конфліктні ситуації, якщо діти транслюють стереотипи, принесені ззовні, створюючи атмосферу, де поважають унікальність кожного.

3. Філософія проєктування: від “Де поставити?” до “Що дитина проживе?”

Міністерство пропонує вихователям змінити фокус запитань під час облаштування групи. Замість побутових міркувань на кшталт “Які меблі докупити та де розмістити стелаж?”, варто запитати себе:

  • Який досвід отримає дитина в цьому осередку?
  • Які види діяльності стануть для неї доступними?
  • Які можливості для дослідження, творчості та співпраці відкриває цей простір?

Як це працює в команді:

Вихователь разом із вихователем-методистом формують бачення осередку та його освітні цілі, педагог втілює його в групі й адаптує під дітей, а керівник закладу забезпечує управлінські рішення та необхідні ресурси.

Безпечне середовище в дитсадку: 7 складників захисту та щоденна культура безпеки

Сьогодні безпека в закладі дошкільної освіти — це не лише міцні укриття та зачинені двері. Це комплексна екосистема, де фізична захищеність тісно переплітається з психологічним комфортом і формуванням у дітей життєво важливих навичок.

Міністерство нагадує, що безпечне середовище ЗДО охоплює 7 обов’язкових складників:

  1. Безпеку будівель, приміщень та території (санітарні, протипожежні та будівельні норми).
  2. Техногенну, протипожежну безпеку та цивільний захист (системні інструктажі та жорсткий контроль).
  3. Кібербезпеку й захист персональних даних.
  4. Безпечність та якість харчування.
  5. Психологічну безпеку (протидію насильству, дискримінації, булінгу та приниженню гідності).
  6. Запобігання поширенню заборонених речовин на території закладу.
  7. Захист від пропаганди й агітації (зокрема в цифровому просторі).

Документальний акцент: локальні акти та річне планування

Для керівника садка ключовим обов’язком за ст. 26 Закону України “Про освіту” є затвердження та оприлюднення на сайті Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми. Документ розробляється на основі Типової програми та Порядків реагування на випадки булінгу й насильства.

“Заходи з охорони дитинства, запобігання насильству та дискримінації є обов’язковим індикатором внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО 1.1.3.1). Вони мають бути чітко відображені в Плані роботи закладу на рік або в окремому додатки — “Плані заходів з охорони дитинства””.

Практичний інструментарій: від “Осередку безпеки” до персонажів-помічників

Безпека має стати не епізодичною темою для “тематичних тижнів”, а постійною частиною освітнього простору.

  • Осередок безпеки як постійна зона: МОН закликає зробити цей осередок безперервно функціонуючим. Зміст регулярно оновлюється за напрямами: мінна безпека, безпека руху, домедична допомога, пожежна й техногенна безпека, поведінка в довкіллі та з незнайомцями.
  • Принцип “Робимо разом”: До створення карток, плакатів чи правил в осередку варто залучати старших дошкільнят. Коли дитина сама бере участь у створенні правила, вона значно свідоміше його дотримується.
  • Наскрізний герой безпеки: Чудовий педагогічний прийом — введення персонажа-помічника (наприклад, м’якої іграшки чи намальованого героя), який “живе” в групі. Він підказує виходи з проблемних ситуацій, ставить запитання та підтримує позитивне ставлення до правил.

Корисний ресурс у кошик вихователя:

Під час організації освітньої діяльності варто використовувати матеріали вебплатформи “101: Простір безпеки для дітей, батьків та освітян” (спільний проєкт ДСНС, МВС та UNICEF). Це готовий конструктор практичних рекомендацій та візуалів для дій у надзвичайних ситуаціях.

Здорове освітнє середовище

Формування культури здорового способу життя в дитсадку — це не просто щоденна зарядка. Сучасний підхід охоплює три рівноцінні виміри: фізичне, ментальне та інтелектуальне здоров’я як дітей, так і самих педагогів.

  • Фізичне здоров’я: ергономіка простору, баланс руху та відпочинку, культура особистої гігієни та якісне харчування.
  • Ментальне (психічне) здоров’я: психологічний супровід, атмосфера ненасильницького спілкування, культура діалогу та безконфліктність.
  • Інтелектуальне здоров’я: мотивація до свідомого вибору здорового способу життя, формування екологічного та безпекового мислення (зокрема в цифровому середовищі).

Документальний акцент

Питання охорони здоров’я вихованців у 2026 році виведено на чіткий системний рівень завдяки постанові КМУ від 03.09.2025 № 1080.

“У кожному закладі дошкільної освіти обов’язково формується “План обов’язкових заходів з охорони здоров’я вихованців”. Цей документ є інструментом реалізації політики здорового середовища та входить до обов’язкових індикаторів ВСЗЯО”.

Зони відповідальності в команді:

  • Керівник закладу несе персональну відповідальність за санітарний стан, харчування, медогляди працівників, а також за наявність медичного осередку (у всіх ЗДО) та ізолятора (якщо в закладі перебуває понад 40 дітей).
  • Педагоги здійснюють щоденне спостереження за самопочуттям вихованців, регулюють навантаження, формують гігієнічні навички та за потреби надають домедичну допомогу при невідкладних станах.

Корисне джерело:

Роз’яснення МОН та МОЗ щодо охорони здоров’я та медичного обслуговування дітей викладено в спільному листі від 04.08.2026 № 1/16742-26.

Осередок здоров’я: інтеграція в простір групи

Міністерство підкреслює: не потрібно створювати один громіздкий стенд або куточок, який намагається вмістити все. Головне — гармонійно інтегрувати тематичні напрями здоров’я в освітній простір групи.

6 ключових напрямів осередку здоров’я:

  1. Рухова активність і фізичний розвиток.
  2. Здорове харчування та питний режим.
  3. Особиста гігієна.
  4. Психічне здоров’я та емоційне благополуччя.
  5. Принцип “Ми різні, ми рівні”.
  6. Цифрова гігієна та безпека в інформаційному просторі.

Як це втілити на практиці:

  • Осередок усамітнення (розвантаження): окремий затишний куточок із м’якими подушками, іграшками-антистрес чи матеріалами для саморегуляції, де дитина може відновлювати емоційний баланс і вчитися конструктивно долати конфлікти.
  • Осередок сталого розвитку (Екологічний осередок): простір, де діти навчаються дбайливому ставленню до природи, ощадливому використанню ресурсів та розумінню зв’язку між екологією та власним здоров’ям.
  • Спільна творчість: виготовлення разом із дітьми та батьками лепбуків, календарів здорових звичок, сімейних колажів та плакатів створює єдиний виховний простір між дитсадком і родиною.

Інклюзивний та спеціальний простір: безбар’єрність, розумне пристосування та ресурсний осередок

Інклюзія в дитсадку — це не просто формальне зарахування дитини з особливими освітніми потребами (ООП). Це усунення будь-яких бар’єрів: у навчанні, комунікації та щоденному спілкуванні. На особливу увагу сьогодні чекають діти з ООП, вихованці з числа ВПО та малюки, які пережили травматичний досвід.

7 стовпів інклюзивного середовища:

  1. Фізична доступність та безбар’єрність приміщень і території.
  2. Принципи універсального дизайну та розумного пристосування.
  3. Психолого-педагогічний і корекційно-розвитковий супровід.
  4. Індивідуалізація навчання (ІПР, адаптація та модифікація матеріалів).
  5. Командна співпраця: вихователь, асистент, фахівці супроводу та батьки.
  6. Допоміжні засоби (альтернативна комунікація, спеціальне обладнання).
  7. Атмосфера прийняття різноманітності та недискримінації.

“Важливою складовою інклюзивного простору є ресурсний осередок. Він має функціонувати не ізольовано, а як ресурс для організації освітнього процесу всієї групи, забезпечуючи участь кожної дитини в спільній діяльності”.

Що має бути в ресурсному осередку: сенсорне обладнання, засоби додаткової комунікації (картки PECS, піктограми), адаптовані іграшки, візуальні розклади, таймери та матеріали для розвитку моторики.

Організація освітнього процесу: новий Державний стандарт і компетентнісний підхід

Головна нормативна новина: Постановою КМУ від 26.11.2025 № 1557 затверджено новий Державний стандарт дошкільної освіти. Він проходить етап валідації та набуде чинності 1 вересня 2027 року.

2026/2027 навчальний рік — це час для системного професійного опрацювання стандарту в колективах. Новий стандарт зберігає традиції Базового компонента, але структурований за 8 освітніми напрямами відповідно до Європейської рамки ключових компетентностей, акцентуючи увагу на добробуті, емоційній стійкості та здатності дитини адаптуватися до змін.

Свобода вибору програм та автономія педагога

Новий Закон України “Про дошкільну освіту” розширює права закладу щодо вибору та розробки програмного забезпечення:

  • Освітні програми: можна обирати рекомендовані МОН або ті, що мають щонайменше 3 позитивні експертні висновки від ЗВО, закладів післядипломної освіти чи наукових установ.
  • Парціальні програми: потребують щонайменше 1 позитивного експертного висновку.

“Педагогічний колектив може розробити власну парціальну програму, схвалити її педагогічною радою та затвердити у керівника. У такому разі Закон НЕ вимагає жодних сторонніх експертиз чи погоджень”.

Окрім того, заклади мають повне право коригувати, комбінувати та адаптувати обрані програми під потреби своїх дітей та фаховий потенціал вихователів.

Гнучке планування та 4 сучасні моделі взаємодії

Форму планування (блочно-тематичне, “методичний конструктор” чи шаблони) затверджує педагогічна рада на початку року. Головна вимога — гнучкість, мінімізація паперової рутини та орієнтація на інтереси дітей.

Для досягнення результатів МОН радить міксувати 4 моделі взаємодії:

  1. Занятійна: цілеспрямована реалізація змісту через спеціально сплановані заняття, де гра виступає мотивацією.
  2. Середовищна: предметний простір стимулює самостійне дослідження та гру, а вихователь лише супроводжує процес.
  3. Проєктна: навчання навколо спільної проблеми чи дослідження, де діти експериментують та створюють спільний продукт.
  4. Подієва: проживання яскравих подій (свято, екскурсія, вистава, волонтерська акція), що мотивують до пізнання.

Три вектори ефективної педагогіки та україноцентричне середовище

Щоб освітній процес був цілісним, вихователь рухається за трьома напрямами:

  1. Змістова цілісність: опора на реальний досвід дитини та діалогічна, комунікативна взаємодія.
  2. Ефективна взаємодія: розвиток взаємин однолітків через спільну гру й дослідницьку активність (експерименти, спостереження).
  3. Індивідуальна траєкторія: підтримка дитячої ініціативи, право вибору матеріалів і партнерів, врахування власних потреб дитини.

“Формування громадянської ідентичності відбувається через природне занурення в україноцентричний простір. Це не поодинокі тематичні заняття, а щоденна взаємодія з мовою, традиціями, фольклором, елементами побуту та краєзнавчим компонентом рідної громади”.

Вільна гра: ключові інструменти та робота з батьками

Якість дошкільної освіти визначається здатністю освітнього середовища підтримувати дитячу ініціативу, дослідницьку поведінку, співробітництво та творчість. В умовах війни вільна гра стає не лише засобом розвитку, а й потужним ресурсом психологічного відновлення, соціальної адаптації та збереження життєстійкості.

5 інструментів для підтримки вільної гри:

  • Позиція спостерігача та модератора: відмова від нав’язування готових сценаріїв; вихователь ненав’язливо підтримує задуми дітей і документує їхній розвиток.
  • Неструктуровані матеріали (open-ended materials): використання природних об’єктів (деревина, каміння, вода, пісок) та побутових предметів без чітко визначеного способу застосування, що стимулює креативність та інженерне мислення.
  • Гнучке середовище: своєчасне збагачення простору новими відкритими матеріалами під поточні інтереси вихованців.
  • Безперервність гри: збереження створених дітьми ігрових атрибутів і конструкцій, щоб вони могли продовжувати сюжет протягом кількох днів.
  • Використання відкритого простору: організація гри на відкритому повітрі з використанням природного ландшафту.

Просвітницька робота з батьками:

Важливо роз’яснювати родинам освітню цінність вільної гри, запобігаючи вимогам щодо форсованого академічного навчання. Граючись з неструктурованими матеріалами, дитина вчиться критично мислити, приймати рішення, взаємодіяти в команді та регулювати емоції.

Сучасний характер заняття та гнучке планування

Заняття залишається актуальною формою організації пізнавальної діяльності (індивідуальні, підгрупові, інтегровані, комплексні), проте його суть кардинально змінюється.

  • Від формальної структури до партнерства: сучасне заняття набуває характеру пізнавальної взаємодії, спільного дослідження, проблемного пошуку чи творчої майстерні.
  • Гнучкість у розкладі: в умовах воєнного стану, тривог та перебування в укриттях розклад не може бути жорстко фіксованим. Педагог має право й обов’язок адаптувати послідовність, тривалість і форми роботи задля безпеки та добробуту дітей.

Педагогічні ритуали та домовленості

Для створення відчуття передбачуваності, психологічної безпеки та належності до дитячої спільноти особливого значення набувають щоденні ритуали та спільні правила.

  • Ритуали: зустріч дітей, ранкове коло, читання, планування дня, завершення спільної діяльності чи переходи між активностями.
  • Домовленості: правила взаємодії створюються разом із дітьми, їхній зміст пояснюється, а виконання послідовно підтримується.

Педагогічне спостереження: від “керманича” до фасилітатора

Педагогічне спостереження є основою професійної педагогічної діагностики та фіксації сформованості компетентностей відповідно до Державного стандарту. Воно дозволяє виявити “зону найближчого розвитку” та за потреби залучити фахівців супроводу.

Напрям спостереження Що аналізує та фіксує педагог
Індивідуальний розвиток • Фіксація вмінь і навичок у нових ситуаціях.

• Відповідність методів віковим можливостям.

• Вивчення продуктів дитячої творчості (малюнки, конструкції) для оцінки потенціалу поза межами занять.

Колективна взаємодія • Динаміка гри: від “ігор поруч” до взаємодії на основі спільних інтересів і стійких ігрових груп.

• Психологічний клімат: ненасильницька комунікація, культура взаємин, підтримка дітей, які потребують соціалізації.

• Суспільні цінності: засвоєння правил, вияв чуйності, патріотизму, справедливості.

Взаємодія засновника та керівника ЗДО: розподіл обов’язків

Розширення груп раннього віку (ясельних) є стратегічним чинником збереження людського потенціалу та підтримки родин. Якість роботи цих груп залежить від чіткого розподілу функцій між засновником та керівництвом закладу.

Зони відповідальності засновника (органу управління):

  • Затверджує режим роботи закладу та тривалість навчального року.
  • Фінансує матеріально-технічну базу, укриття, меблі, гігієнічні зони.
  • Забезпечує кошти на обов’язкове підвищення кваліфікації кадрів.

Зони відповідальності керівника закладу (ЗДО):

  • Приймає рішення про створення груп, комплектує кадри та здійснює зарахування дітей.
  • Контролює безпечне розміщення ясельних груп переважно на першому поверсі.
  • Визначає та обґрунтовує потребу в освітніх і дидактичних ресурсах.
  • Норми комплектування ясельних груп: у державних та комунальних ЗДО група становить не менше 5 осіб (для немовлят до 1 року — від 3 осіб).
  • Кадрове підвищення кваліфікації: фінансується засновником/ЗДО за рішенням педагогічної ради за обов’язковими напрямами: вікова психологія, психологічна підтримка, безпека, домедична допомога та цифрові навички.

Безпека, санітарія та наповнення простору

Приміщення ясельних груп потребують спеціальних санітарних рішень і сенсорного балансу (без надлишку яскравих деталей, щоб уникати перевантаження).

  • Санітарно-гігієнічні вимоги: індивідуальні промарковані горщики, зона для підмивання, пеленальний столик із вологостійким покриттям, стерилізатори для посуду, а також спеціальне місце для грудного вигодовування (якщо є діти до 2 років).
  • Ергономіка меблів: легкі та мобільні; столи — на рівні талії дитини; стільчики — із вільною опорою ніг на підлогу. Підлога має бути м’якою, неслизькою та теплою.

Осередки розвитку у ясельній групі:

  • Руховий осередок (моторика): каталки, м’які ігрові модулі, сенсорні доріжки, тунелі, м’ячі.
  • Сенсорний та когнітивний осередок: бізіборди, ігри з водою та піском, сортери, іграшки для нанизування, сенсорні книги.
  • Творчий осередок (естетичний): матеріали для малювання, ліплення, дитячі музичні іграшки.
  • Ігровий осередок (соціальний): м’яконабивні іграшки, ляльки, фігурки тварин.

Організація освітньої діяльності та ігрових занять

В освітньому процесі ясельного віку практики догляду (годування, вмивання, вкладання) є повноцінною частиною навчання, що здійснюється з повагою до тілесних меж і гідності дитини.

Параметри проведення ігрових занять (10 на тиждень / по 2 на день):

  • Від 1 до 1,5 року: проводиться індивідуально або підгрупами по 5–6 дітей. Тривалість: 8–12 хвилин (переважно вранці).
  • Від 1,5 до 2 років: проводиться підгрупами по 6–10 дітей. Тривалість: 10–15 хвилин (уранці та ввечері).

Пріоритетні напрями розвитку:

  • Предметно-маніпулятивна діяльність: перехід від простих дій з іграшками-знаряддями (ложка, чашка) до відображувальних дій (годування ляльки, котика) та використання предметів-замінників.
  • Дрібна моторика та самообслуговування: сортери, піраміди, пересипання матеріалів; формування навичок їсти ложкою, пити з чашки, мити руки.
  • Основа безпеки та емоційного комфорту: передбачуваність (сталий режим дня), доступність іграшок на рівні очей та чуйний емоційний супровід вихователя.

Партнерство з батьками та просвітницька робота

Родина є головним інститутом у житті дитини раннього віку. Взаємодія будується на довірі, відкритому діалозі та єдиних підходах до виховання.

  • Адаптаційний період: вихователі детально обговорюють з батьками індивідуальні звички малюка (режим сну, харчування, способи заспокоєння) для забезпечення емоційного комфорту.
  • Батьківська просвіта: педагог пояснює батькам важливість предметної гри, підтримки перших проявів самостійності (“Я сам!”) та застерігає від форсованого академічного навчання чи перевантаження заняттями.

Формування мовленнєвої компетентності: ключові акценти

Мовленнєвий розвиток потребує особливої уваги через вплив пандемії, війни, вимушеного переміщення, тривалого стресу та гаджетизації. Головне завдання ЗДО — створити мовленнєво насичене та україномовне освітнє середовище, де дитина постійно має можливість чути якісну мову, говорити, запитувати та бути почутою.

Перехід на українську мову: має відбуватися лагідно та поступово — через доброзичливе спілкування, гру, читання та пісні, без висміювання помилок, примусу чи негативних оцінок.

Віковий етап Ключові орієнтири розвитку Практичні прийоми для педагога
Ранній вік • Розуміння зверненого мовлення.

• Спільна увага, наслідування звуків.

• Накопичення активного словника, перші фрази.

• Коментування власних дій та дій дитини.

• Підтримка будь-яких спроб діалогу (жести, звуки).

• Природний мовленнєвий обмін замість опитування.

Молодший дошкільний вік • Збагачення словника, граматика.

• Розвиток діалогу про власний досвід.

• Створення ситуацій, де мова потрібна для дії (прохання, відмова, вибір).

• Моделювання складніших фраз.

• Спільне розглядання та обговорення ілюстрацій.

Середній дошкільний вік • Зв’язне та наративне мовлення.

• Причинно-наслідкові зв’язки, прогнозування.

• Відкриті запитання (“Чому ти так думаєш?”, “Що далі?”).

• Переказ творів власними словами за змістом і мотивами, а не буквальне вивчення.

Старший дошкільний вік • Мовлення як засіб міркування, планування та аргументації.

• Фонологічна обізнаність.

• Аргументування думок, пояснення правил.

• Ігри зі звуками, складами, римами (без передчасного шкільного навчання читання/письма).

Методичні засади та розвиток читацької культури

  • Правила взаємодії: не перебивати дитину, не закінчувати думку за неї, давати час для відповіді, а замість прямих виправлень помилок — демонструвати правильний мовленнєвий зразок у відповіді.
  • Артикуляційна гімнастика: є лише допоміжним засобом, а не основою роботи з мовлення.
  • Стратегія розвитку читання: формування читацької культури через облаштування “куточка читача” (книжки без слів, пізнавальна, художня література) та різні форми читання (діалогічне, повторне, інтерактивне, створення альтернативних фіналів).

Партнерство з батьками

Педагоги консультують родини щодо збільшення україномовного контенту вдома без формального “навчання”:

  • Спільне читання україномовних книжок та слухання аудіоказок/пісень.
  • Перегляд якісного україномовного медіаконтенту.
  • Використання української мови у побуті, під час ігор та прогулянок.

Впровадження англійської мови: нормативна база та ключовий принцип

Відповідно до Закону України “Про застосування англійської мови в Україні” та листів МОН, з 1 вересня 2026 року запроваджується обов’язкове вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку (для раннього, молодшого та середнього віку — забезпечення її застосування в освітньому процесі).

Головний принцип: повна відмова від шкільних моделей навчання. Навчання відбувається через природне занурення в мову, гру та повсякденні рутини без академізації.

Форми та методи англомовної взаємодії

Опанування мови здійснюється через її повсякденне використання під час побутових процесів (зустріч, харчування, прогулянка, гігієна) та за допомогою ігрових методик:

  • TPR (Total Physical Response): виконання дій і команд за словом педагога (“Stand up”, “Clap your hands”).
  • Nursery rhymes & Finger plays: використання пішеньок, лічилок, римівок і пальчикових ігор.
  • Routine & Attention grabbers: сталі мовленнєві ритуали та фрази для привернення уваги (“Look at me”, “Line up”).
  • Shared reading: спільне читання книжок із повторюваними мовними конструкціями.
  • Візуальні опори: картки, предмети, символи, жести для наочного сприйняття.
Віковий етап Особливості англомовної взаємодії
Ранній вік Короткі фрази, прості прохання, поєднання слова з рухом/жестом/предметом, сталі рутини.
Молодший та середній вік Інтеграція в гру, музику та рух; короткі повторювані мовні моделі, сюжетні та рухливі ігри.
Старший дошкільний вік Елементарне продукування мовлення, короткі діалоги, переказування історій, інтегровані завдання.

3 кроки засвоєння мовного матеріалу:

  1. Сприймання (Введення): педагог демонструє слово/фразу через наочність, жести та рухи.
  2. Засвоєння (Контекст): багаторазове слухання та повторення у зрозумілій ігровій ситуації.
  3. Застосування (Практика): використання вислову в самостійній грі, побуті чи спільній діяльності.

Рекомендовані ресурси для педагогів та батьків

Джерелами ігрових і рухових методик є провідні міжнародні освітні платформи:

Партнерство з родиною: залучення батьків має бути виключно доброволевим та невимушеним (спільне слухання пісень, використання простих фраз у побуті) для створення позитивного емоційного досвіду.

Педагогічна підтримка батьків: концепція та нормативна база

Сучасна дошкільна освіта, спираючись на Закон України “Про дошкільну освіту”, розглядає родину як рівноправного партнера. Головна мета — створення єдиного освітнього простору “заклад освіти — дитина — сім’я”, у якому батьки залучені до прийняття рішень щодо розвитку та благополуччя дитини.

Особливий фокус: особлива чутливість, підтримка та увага потрібні родинам військовослужбовців, внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та сім’ям, які переживають травматичний досвід війни.

Форми взаємодії та “мова підтримки”

Відповідно до ст. 14 та ст. 20 Закону України “Про дошкільну освіту”, взаємодія реалізується через діалог та надання практичних рекомендацій для досягнення дитиною освітніх результатів.

  • Консультативні форми: індивідуальні та групові консультації (педагогічні, психологічні, інформаційні).
  • Освітні заходи: тренінги, майстер-класи, семінари, практичні курси для батьків.
  • Принцип “мови підтримки”: акцент робиться на сильних сторонах і досягненнях дитини, а не на її прорахунках. Спільне планування кроків розвитку замість критичного оцінювання.
  • Інклюзія та антидискримінація: формування толерантного ставлення, розуміння індивідуальних потреб кожної дитини та запобігання будь-яким проявам дискримінації.

Безпековий та інформаційний супровід родин

Забезпечення доступності інформації здійснюється зокрема через цифрові канали комунікації та перевірені інформаційні джерела.

  • Алгоритми безпеки: педагог систематично інформує батьків про порядок дій закладу під час надзвичайних ситуацій, правила перебування в укритті, порядок передачі дітей та роль батьків у забезпеченні безпеки.
  • Матеріали ДСНС: використання офіційних інструкцій та матеріалів ДСНС України забезпечує узгодженість дій закладу й родини та створює для батьків відчуття передбачуваності й контрольованості ситуації.

Цифрові ресурси для педагогів та батьків

Діяльність закладу дошкільної освіти спирається на мережу перевірених джерел нормативної, методичної та психологічної інформації:

Кадрове забезпечення та організація роботи у 2026/2027 н.р.

Основою кадрової політики є створення професійної команди, здатної реалізовувати Державний стандарт та забезпечувати психоемоційну стійкість дітей.

  • Штатний розпис: комплектування здійснюється згідно з Типовими штатними нормативами ЗДО (наказ МОН від 12.06.2025 №844, діє з 01.09.2025).
  • Правова основа: локальне регулювання забезпечується Правилами внутрішнього трудового розпорядку та Правилами внутрішнього розпорядку ЗДО.
  • Команда супроводу: обов’язкове формування команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП (вихователі, практичний психолог, логопед, асистент вихователя, медики).
  • Наставництво та адаптація: розвиток інституту наставництва (ч. 4 ст. 25 Закону “Про дошкільну освіту”) для супроводу новопризначених педагогів.
  • Пріоритетні напрями: кадрова укомплектованість груп раннього віку фахівцями з знанням вікової психології 0–3 років, впровадження обов’язкової англійської мови для старших дошкільників та психологічна підтримка учасників освітнього процесу.

Професійний розвиток, інклюзія та академічна доброчесність

Підвищення кваліфікації регулюється Постановою КМУ від 21.08.2019 № 800 (із змінами від 24.12.2025 № 1726) та річним планом ЗДО, із фокусом на цифрову, психоемоційну та здоров’язбережувальну компетентності.

Напрям Ключові вимоги та алгоритми реалізації
Інклюзивна культура Володіння адаптаціями/модифікаціями, застосування принципів універсального дизайну в освіті, недопущення будь-яких проявів дискримінації та забезпечення безбар’єрності.
Академічна доброчесність Дотримання Закону України “Про академічну доброчесність” від 18.12.2025 № 4742-IX, ст. 42 Закону “Про освіту” та Кодексу доброчесності ЗДО. Формування у дітей чесності в грі, поваги до чужої праці та розуміння авторства.
Використання ШІ та цифрових інструментів Критична оцінка й редагування згенерованого ШІ-контенту, дотримання авторського права. Сувора заборона: введення персональних даних дітей, батьків чи працівників у сервіси ШІ (Закон України “Про захист персональних даних”).

Для практичного розуміння новел законодавства педагогам і керівникам закладів дошкільної освіти варто звернутися до матеріалів МОН України, зокрема відеороз’яснення “Закон “Про дошкільну освіту”: що змінилося для громад”. У ньому детально висвітлено ключові аспекти автономії закладів, нові формати здобуття освіти (від мобільних до сімейних садків), розширення прав батьків та нові механізми державної підтримки родин.

Для зручного орієнтування в оновленому законодавстві та швидкого опрацювання нормативних актів стане у пригоді добірка ключових документів для освітніх управлінців на платформі “НУМО”.

doshkilia (1)

Нормативно-правова база дає нам чітку рамку та інструменти для розвитку закладу, проте серцем освітнього процесу завжди залишається дитина. У часи викликів вихователь стає для малечі головною опорою емоційної стабільності. Для практичного занурення в тему чутливого вчителювання та психологічної допомоги рекомендуємо прочитати статтю “Що до війни було нормою, тепер може травмувати дитину: як вихователям підтримувати дошкільнят з ознаками психологічної травми”.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що вихователі у дитячих садочках не готові викладати дітям англійську

Титульне зображення згенероване ШІ

 

Матеріали за темою

Обговорення