НУШ переходить до нового етапу: що передбачає план реформи до 2029 року

Кабінет Міністрів визначив наступні кроки реформи Нової української школи до 2029 року. Серед ключових напрямів – повноцінний перехід до профільної старшої школи, запровадження системи кар’єрного консультування, оновлення підходів до створення підручників, підтримки педагогів та оцінювання учнів.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки.

Для цього Уряд оновив план заходів із реалізації НУШ, який затвердили ще у 2017 році. Йдеться не про перезапуск реформи, а про актуалізацію її дорожньої карти з урахуванням уже реалізованих етапів і нових викликів, з якими зіткнулася українська освіта через повномасштабну війну.

Більшість заходів першого та другого етапів реформи вже виконано. Наразі НУШ продовжують упроваджувати на рівні базової середньої освіти, водночас реформа переходить до наступного великого етапу – профільної старшої школи.

Одним із головних напрямів оновленого плану стало повноцінне впровадження профільної середньої освіти. Дорожня карта синхронізує розроблення навчальних програм і підручників для 10–12 класів, підготовку педагогів, формування мережі профільних закладів освіти та розвиток кар’єрного консультування.

Модельні навчальні програми та матеріали для профільної школи впроваджуватимуть поетапно: для 10 класів – у 2027 році, для 11 класів – у 2028 році, для 12 класів – у 2029 році.

Підготовка до цього етапу вже триває. З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв розпочали навчання в межах пілотування старшої профільної школи. До повноцінного впровадження профільної освіти планують підготувати щонайменше 80% учителів 10 класів і керівників відповідних закладів.

Разом із реформою профільної школи розвиватимуть систему професійної орієнтації та кар’єрного консультування. Вона має допомогти учням усвідомлено обирати подальшу освітню та професійну траєкторію.

Зокрема, план передбачає запровадження професії кар’єрного освітнього радника та підготовку щонайменше 15 тисяч таких фахівців для базової та старшої школи.

Також оновлена дорожня карта передбачає зміни у створенні підручників. Планують перейти до дворічного циклу їхньої підготовки та апробації, щоб навчальні матеріали можна було перевірити на практиці, доопрацювати і лише після цього масштабувати для всіх учнів.

Підготовку підручників для профільної школи синхронізують із поетапним упровадженням нового рівня освіти: для 10 класів – у 2027 році, для 11 класів – у 2028 році, для 12 класів – у 2029 році.

Окрему увагу приділять професійному розвитку педагогів. План передбачає вдосконалення системи підвищення кваліфікації, розвиток супервізії та педагогічної інтернатури, а також цифрових інструментів для цієї сфери.

Частина таких механізмів уже впроваджується. Зокрема, йдеться про політику “Гроші ходять за вчителем”, за якою педагоги можуть самостійно обирати курси для підвищення кваліфікації, та платформу “Вектор”.

Ще одним напрямом стане оновлення системи оцінювання. Планують створити систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання, а також підготуватися до поетапного впровадження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання після відновлення ДПА, коли це дозволятиме безпекова ситуація.

Оновлена дорожня карта також посилює систему моніторингу якості освіти та участь України в міжнародних дослідженнях PISA і TALIS. Отримані дані мають допомагати оцінювати не лише виконання окремих заходів реформи, а й стійкість та ефективність системи освіти, зокрема в умовах війни.

Упродовж 2026–2029 років також передбачено розвиток аналітичних інструментів на основі даних АІКОМ. Це має допомогти ефективніше управляти реформою, підвищити прозорість і поступово зменшити бюрократичне навантаження на заклади освіти.

Необхідність оновлення дорожньої карти пов’язана, зокрема, зі змінами в умовах роботи української освіти. План 2017 року не враховував наслідків повномасштабної війни – руйнування та пошкодження шкіл, переміщення дітей, розвиток дистанційного й змішаного навчання, потребу зберігати зв’язок з українською освітою для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях.

Також серед викликів, які враховує оновлений план, – питання безпеки, психологічної підтримки учнів та подолання освітніх втрат.

Водночас мета Нової української школи залишається незмінною – забезпечити кожній дитині якісну сучасну освіту, допомогти розвивати компетентності, робити усвідомлений вибір і будувати власну освітню траєкторію.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що МОН підготувало дорожню карту для підготовки ліцеїв до впровадження профільної освіти.

Фото – istockphoto