“Це підтримка наших дітей, які розпорошені по всьому світу”. Як Херсонська громада будує систему профорієнтації

Більшість шкіл Херсона пошкоджені або зруйновані постійними обстрілами, а левова частка дітей і педагогів змушені були виїхати в безпечніші регіони України чи за кордон.

Попри те, що всі 45 закладів освіти громади працюють виключно дистанційно, тут не лише продовжують освітній процес, а й розбудовують сучасну систему кар’єрного дорадництва.

Для понад 19,5 тисячі херсонських школярів профорієнтація стала чимось значно більшим за звичайні уроки – це спосіб зберегти зв’язок із рідним містом, відчути підтримку та повірити у власні сили. Усе це – зокрема, задля майбутньої відбудови Херсона.

Більш ніж вибір професії: зв’язок із рідним домом

Коли Херсонській громаді запропонували долучитися до національного проєкту з розбудови системи профорієнтації, в управлінні освіти вагалися недовго.

“Для нас цей проєкт – навіть не стільки про вибір майбутнього фаху, скільки про підтримку дітей, які розпорошені по всьому світу. Це про зв’язок із громадою та про віру дитини у власне майбутнє. Ми щиро віримо, що повернемося і разом відбудовуватимемо наше місто. Оскільки всі наші учні навчаються дистанційно й не мають змоги наживо завітати в майстерні чи на виробництва, ми обрали формат онлайн-екскурсій. Це виявилося надзвичайно цікавим і затребуваним інструментом”, – зазначає Ірина Дойлідова, в.о. начальника відділу загальної середньої освіти, завідувачка сектору інноваційних технологій управління освіти Херсонської міської ради та кар’єрна координаторка.

Педагоги зізнаються: починати працювати в новому форматі в умовах евакуації було викликом, однак підтримка на всіх рівнях допомогла швидко включитися в процес.

“Найкрутезніше у проєкті – це те, що ми не залишилися сам на сам. Ми постійно відчували методичну й організаційну підтримку від DECIDE, Херсонської академії безперервної освіти та нашого управління освіти, – ділиться Світлана Бабчук, заступниця директора з виховної роботи Комишанської ЗОШ № 26 та кар’єрна радниця. – Для кар’єрних радників провели спеціальне навчання, де ми опанували програму курсу “Професії” та підручник. Це новий формат, але нас він не лякає, адже ми вчимося впродовж усього життя”.

Профорієнтаційний досвід у Херсоні має глибоке коріння. Наприклад, Комишанська школа № 26 ще у 2012–2015 роках брала участь в інноваційних проєктах із центром зайнятості: формувалися так звані агітбригади, школярі відвідували правоохоронців, юристів і медиків. Але нинішня дистанційна реальність вимагала принципово нових форм роботи.

У межах пілотування проєкту в чотирьох закладах освіти громади сформували команду кар’єрних радників. Упродовж кількох місяців для учнів 8–9 класів провели п’ять пробних занять курсу “Професії”, розробленого Цюрихським педагогічним університетом та адаптованого до українських реалій.

Замість сухої теорії вчителі перетворили уроки на інтерактив: організовували роботу в Google Classroom, використовували онлайн-дошки, сервіси Mentimeter, хмари слів та залучали штучний інтелект. Підлітки досліджували власні навички, робили Google-презентації і аналізували ринок праці майбутнього з допомогою Gemini, запитуючи в нейромережі про 10 найважливіших професій через десятиліття.

“Уроки перетворилися на справжнє шоу. Це не був формат, де вчитель говорить, а діти мовчки слухають. Учні робили презентації і виконували творчі завдання. Якщо на початку вони здивувалися новому формату, то вже за кілька тижнів самі запитували, коли буде наступне заняття. Війна змістила пріоритети підлітків, але такі зустрічі допомагають їм розширити світогляд”, – розповідає Світлана Бабчук.

До ініціативи активно долучився й Херсонський ліцей № 27. Педагоги зазначають, що заняття стали для старшокласників майданчиком для відкритого діалогу.

“Особливий інтерес у підлітків викликали дискусії про те, чому молодь прагне заробляти гроші та чому чоловіки й жінки заробляють по-різному. Вони із захопленням обговорювали фінансову грамотність, рівні можливості й вчилися оцінювати власні сильні сторони. Найціннішим стало те, що на заняттях не було “правильних” чи “неправильних” відповідей. Кожна думка мала вагу, і саме ця атмосфера вчила дітей аргументовано відстоювати свою позицію”, – ділиться спостереженнями Анжела Шевченко, кар’єрна радниця Херсонського ліцею № 27.

Завдяки заняттям школярі почали сміливіше говорити про власні мрії. Наприклад, дев’ятикласник, який цьогоріч перемагав на олімпіадах і з історії, і з математики, твердо заявив про бажання стати вчителем історії. А мати одного з восьмикласників зізналася педагогам, що після занять син суттєво подорослішав і почав свідомо замислюватися про орієнтири в житті.

Віртуальні занурення в професії

Головним викликом під час організації онлайн-екскурсій став пошук бізнесу, адже в самому Херсоні підприємства здебільшого зруйновані або зупинені, а їхні колективи релоковані. Для розв’язання цієї проблеми управління освіти залучило місцевий департамент економіки, міський та обласний центри зайнятості, а також шість закладів професійно-технічної освіти громади.

Разом із профтехучилищами провели три практичні онлайн-зустрічі. Будівельне училище показало учням, як доступно і красиво зробити ремонт у власній оселі.

Під час однієї з онлайн-екскурсій

“Заклад сервісу та дизайну продемонстрував колекції одягу, які вихованці шили для Херсонського музично-драматичного театру та для тварин: показували, як знімають розміри, та ділилися фото й відеопроцесом. Надзвичайно цінним став досвід випускників училища, які в інтерв’ю розповідали школярам про свій реальний шлях у професії, перші кроки та необхідні для успіху навички”, – розказує Ірина Дойлідова.

Під час однієї з онлайн-екскурсій

На кулінарному майстер-класі особливу активність виявили хлопці, розпитуючи про нюанси кухарської справи. Також до ініціативи долучився Бериславський педагогічний фаховий коледж, який презентував професії вихователя та вчителя початкових класів.

Відкриттям для школярів стала віртуальна екскурсія до закладу “Шаурмакс” в Івано-Франківську, який заснував херсонець Максим.

“Шукати бізнес для співпраці було найскладнішим викликом. Проте ми знаходили справжні перлини. Екскурсія до нашого земляка Максима, який відкрив у Франківську заклад “Шаурмакс”, стала для дітей особливою. Він показував увесь процес приготування, ділився бізнес-секретами й відкрито відповідав на запитання школярів про прибутки і стартовий капітал. Для дітей це був не лише урок про підприємництво, а й потужний виховний момент від людини, яка, попри евакуацію, створює робочі місця для ВПО й допомагає військовим”, – підкреслює Ірина Дойлідова.

Як діти виборювали призи та виступали на канікулах

Окрім місцевих заходів, херсонські школярі долучалися до онлайн-екскурсій від партнерів проєкту DECIDE. Справжнім хітом серед учнів став візит на підприємство Coca-Cola, а під час зустрічі з компанією Construction Machinery сталася історія, яка розігралася на всю школу.

Під час ефіру про обслуговування великогабаритної техніки організатори поставили конкурсне запитання. Восьмикласник Комишанської школи Ярослав Мельничук першим дав точну відповідь у чаті. Коли ж екскурсія завершилася, хлопець наполегливо нагадував класному керівникові про обіцяний приз. Координатори оперативно зв’язалися з організаторами, і вже за кілька днів Ярослав отримав поштою брендоване худі.

На фото - Ярослав у худі.

Яскравим фіналом навчального року став масштабний міський форум успішних практик, який відбувся вже під час літніх канікул. Попри відпочинок, школярі охоче долучилися до заходу, щоби презентувати власний досвід.

“Історія з Ярославом доводить, наскільки діти були включені в процес. А вже під час канікул, наші учні самостійно готувалися і виступали на масштабному форумі. Вони самі розподілили ролі, розповідали про зустрічі й підтримували одне одного. У Zoom “летіли” сердечка та аплодисменти – і це між дітьми з різних шкіл, які навіть не знали одне одного особисто”, – згадує Світлана Бабчук.

Радник – це насамперед порадник

Експеримент із профорієнтацією довів, що найціннішим здобутком для громади стала системність. В умовах, коли діти позбавлені традиційного шкільного середовища, профорієнтація створює міцний каркас підтримки, де поруч із дитиною опиняються фахові наставники.

“У нашій громаді створена унікальна атмосфера довіри, адже нинішні батьки школярів часто самі є випускниками наших закладів освіти. Наша головна мета – показати кожній дитині, що вона важлива. Її таланти, здібності і прагнення неодмінно знадобляться під час розбудови країни. Навіть у найскладніших воєнних умовах можна будувати ефективну профорієнтацію, якщо в центрі цієї роботи стоїть дитина”, – наголошує Ірина Дойлідова.

Спілкування з кар’єрними радниками також допомагає розвіювати поширені міфи серед батьків. Багато хто з них прагне спрямувати дітей виключно у сферу IT, не враховуючи їхніх реальних талантів, схильностей, навичок і побажань. Карʼєрні радники натомість звертають увагу на нахили та сильні сторони дитини, а за потреби пояснюють, що робітничі спеціальності сьогодні є не менш затребуваними й високооплачуваними.

“Слово “радник” містить у собі поняття “порада”. Під час дев’ятого класу мені постійно телефонують мами із запитаннями, що робити далі. Зрештою, після спільної роботи, батьки дослухаються до наших порад. Головне – це спілкування, підтримка та віра в кожного учня і ученицю”, – підсумовує Світлана Бабчук.

В громаді планують продовжувати та розширювати профорієнтаційні ініціативи, шукаючи нові підприємства для співпраці.

“Пілотний проєкт довів свою користь, і ми точно продовжуватимемо роботу, – ділиться планами Ірина Дойлідова. – Головне – це зважати на реальний запит дітей. Бо нам, дорослим, може здаватися щось цікавим, а підліткам це виявиться некорисним. Тому шукатимемо баланс між тим, що хоче дізнатися молодь, і тим, що ми спроможні їй запропонувати, передусім залучаючи херсонські підприємства”.

Системна профорієнтація дала школярам розуміння, що успішний шлях починається з усвідомлення власних можливостей та прагнень. Здобутий досвід стає для молоді опорною точкою, яка тримає їх у ментальному зв’язку з рідним регіоном.

“Участь у проєкті допомогла учням навчитися оцінювати власні можливості, визначати цілі та відповідальніше планувати майбутнє. Переконана, що знання та досвід, здобуті під час занять і віртуальних екскурсій, стануть для них міцним фундаментом. Адже саме сьогоднішні школярі вже завтра відбудовуватимуть рідну Херсонщину та творитимуть майбутнє України”, – переконана Анжела Шевченко.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ повідомляло, що МОН затвердило типову програму підвищення кваліфікації педагогів з профорієнтації учнів 8-9 класів.

Титульне фото - ілюстративне, Херсон, приблизно 2020-2021 рік