Тисячі школярів у Франції припинили заняття і вийшли на протест. Що відбувається

У Франції студенти та школярі вийшли на протести. Діти вимагають збільшення зарплат для вчителів та кращих умов навчання для себе. Деякі медіа у Франції стверджують, що дітей використовують політичні партії лівого крила. Проте доказів на підтвердження цього немає.

Медіа НУШ зібрало інформацію, що відомо про ситуацію у Франції станом на зараз.

Міністр національної освіти Франції Едуар Жеффрей у неділю, 4 жовтня, оцінив, що від 400 до 500 середніх шкіл вже призупинили роботу і будуть продовжувати це робити у понеділок, повідомляє французьке видання Le Monde.

Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню пообіцяв частково задовольнити вимоги протестувальників за умови, що вони повернуться негайно до навчання. Проте поки що протести у Франції не вщухають.

Що сталося

Протести почалися з конкретної проблеми одного навчального закладу — нестачі вчителів у ліцеї Сент-Екзюпері в Кретей, передмісті Парижа. На початку навчального року там залишалися незаповненими близько десяти педагогічних посад. 17 вересня працівники ліцею оголосили страйк, вимагаючи забезпечити нормальний освітній процес. Учні підтримали педагогів і почали блокувати заклад, повідомляло видання TF1.Info.

Спочатку вимоги стосувалися повсякденного життя ліцею: учні хотіли, щоб у них були вчителі й повноцінні уроки. Проте ці проблеми виявилися знайомими підліткам з інших закладів. Інформація про блокування стала поширюватися через TikTok і Snapchat, де учні домовлялися про акції та підтримку сусідніх ліцеїв. До проблеми нестачі педагогів додалися скарги на переповнені класи, поганий стан приміщень і перевантажений розклад, писало Le Monde.

Згодом до руху долучилися учнівські організації та політики. Учнівська та студентська організація Union syndicale lycéenne (USL) закликала до загальнонаціонального блокування ліцеїв 29 вересня. Так локальний конфлікт через відсутність учителів переріс у ширший протест за умови навчання.

Невдовзі до протесту школярів долучилися профспілки педагогів і навіть батьківство. Зараз протести також активно підтримує ліворадикальна партія “Нескорена Франція”. Проте невідомо, наскільки сильним є її вплив на молодь.

Від обґрунтованих вимог - до масових погромів

Наприкінці вересня протест вийшов за межі паризьких передмість: блокування ліцеїв поширилися країною, а частину акцій почали супроводжувати підпали, руйнування та сутички з поліцією.

29 вересня відбувся загальнонаціональний день мобілізації за закликом USL. Учні перекривали входи до ліцеїв, вимагаючи більше педагогів і кращих умов навчання. Наступного дня, 30 вересня, МВС повідомило про блокування, принаймні часткові, у 356 закладах. Того дня, за даними міністра внутрішніх справ, затримали 625 людей; він також заявив про посилення насильства біля окремих ліцеїв.

1 жовтня, під час другого загальнонаціонального дня протесту, до старшокласників долучилися студенти. За повідомленням Le Monde, різні форми протесту та порушення роботи охопили понад тисячу ліцеїв. Саме цього дня стався один із найсерйозніших епізодів — пожежа в ліцеї Нельсона Мандели в Нанті..

Вогонь знищив вхідний хол і поширився на фасад. Заступниця директорки Ґаель Кордьє назвала пожежу навмисною. Заклад довелося закрити на кілька тижнів.

За попередньою оцінкою, яку навела місцева радіостанція RCA, ремонт лише цього ліцею коштуватиме щонайменше 2 млн євро, а збитки ліцеям регіону Пеї-де-ла-Луар перевищили 3 млн євро. Це попередні суми, які мали уточнювати після експертиз.

В інших містах повідомляли про підпалені сміттєві контейнери, пошкодження шкільних будівель та міського майна. Під час сутичок у поліцейських кидали різні предмети, застосовували піротехніку.

За заявою міністра освіти від 4 жовтня, 24 заклади були підпалені або розгромлені.

Окремо від пошкодження майна зафіксовано напади на людей. У Ла-Сьйота 59-річного педагога облили бензином і побили; за підозрою затримали 16-річного підлітка. У Бельфорі група молодих людей переслідувала й побила поліцейського.

Проте окремі політики стали виступати із заявами, що підпали та побиття - справа не студентів, а дорослих, які долучилися до протестів.

Були зафіксовані і факти насильства відносно студентів. 30 вересня МВС повідомило про три розслідування інспекції IGPN після поранень ліцеїстів.

Попри зусилля влади, протести не вщухають. Наступна хвиля мобілізації протестувальників запланована на завтра, 6 жовтня, повідомляє Union-etudiante.

Що пропонує французький уряд

Уряд Франції поєднує переговори із протестувальниками та обіцянки змін у ліцеях із жорсткими заходами безпеки. Що робить уряд для деескалації

Міністр освіти Едуар Жеффре зустрівся з учнівськими організаціями 2 жовтня. Однак учасники вийшли незадоволеними: за їхньою оцінкою, конкретних поступок було недостатньо. Самого запрошення до діалогу не вистачило, щоб припинити блокування.

Тож 4 жовтня уряд оголосив план реагування на освітні вимоги.

Прем’єр Себастьєн Лекорню надіслав міністрам дорожню карту, яка передбачає:

• пріоритетну заміну тривало відсутніх учителів і заповнення вакансій — із першим звітом 16 жовтня;
• визначення термінових ремонтів та підготовку будівель до спеки; зустріч із керівниками регіонів заплановано на 6 жовтня;
• перегляд перевантажених розкладів;
• покращення зрозумілості системи вступу Parcoursup;
• механізми, які дозволять учням бачити результати розгляду їхніх пропозицій.

На фото - прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню

Перші ухвалені рішення, їхню вартість, джерела фінансування й календар реалізації міністри мають представити до кінця жовтня.

Паралельно уряд намагається повернути учнів до занять.

Що говорять французькі експерти

Соціолог Олів’є Ґаллан переконаний: за протестом стоїть глибока тривога за майбутнє.

У коментарі Le Monde він пов’язує невдоволення з посиленням конкуренції між учнями та страхом опинитися на освітній траєкторії без перспектив.

Клод Лельєвр, історик, наголошує на обмежених бюджетних можливостях уряду. На його думку, представлення ліцеїстів як керованих кимось порушників порядку дозволяє владі уникати змістовної відповіді на їхні проблеми.

Професор публічного права Ноє Ваґенер бачить небезпеку в тому, щоб перетворювати ліцеї на постійні зони поліцейських обмежень.

У матеріалі Café pédagogique він звертає увагу на заборони зібрань навколо сотень закладів. Експерт критикує неоднакові й подекуди нечіткі межі цих зон та розширення обмежень свободи зібрань.

Івон Манак, директор ліцею та представник профспілки керівників SNPDEN вважає, що дорожня карта розв’язання конфлікту перекладає відповідальність на директорів закладів освіти. Але вони немають ресурсів, щоб забезпечити нрмальний освітній процес, бо мають обмежені бюджети.

Поки що ситуація у Франції залишається напруженою попри визнання урядом переліку проблем і заявлених номерів приступити до їх усунення.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало, як влаштована профільна освіта в Німеччині

Фото - Le Monde, Time France