Воли, ясла та “пропаща сила”: методична розробка уроку за твором Панаса Мирного для учнів 10 класу

Упродовж багатьох десятиліть роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні” Панаса Мирного та Івана Білика трактували як історію борця з соціальною несправедливістю. У нинішніх підручниках та навчальних відео така традиція продовжується. Музейна педагогиня Ярослава Музиченко пропонує інший погляд на роман та на життєву історію Чіпки, зокрема, в контексті інклюзії.

Інформація для вчителя

Як роман тлумачили в СРСР

“У романі змальовано майже столітню історію українського села, відображено різні форми протесту і боротьби селянських мас проти соціального гніту, викривається кріпосництво, жорстока ми­колаївська солдатчина, грабіжницька реформа 1861 року, антинарод­на суть земства, царського суду. Ідея боротьби з соціальною не­правдою найповніше втілена в образі Чіпки Варениченка, в думках і вчинках якого показано силу і слабкість селянського протесту, не освітленого політичною свідомістю”. Так тлумачила сенс роману Панаса Мирного та Івана Білика Українська радянська енциклопедія 1981 року.

Політична свідомість тут означає “комуністичні ідеї”, якими “освітлювала” народи комуністичні партія.

Радянський погляд на роман дослідив літературознавець Ігор Михайлин. Він зазначав, що радянські літературознавці вписали його в контекст російської “літератури запитань”. А це: “Что делать?” Чернишевського, “Кто виноват?” Герцена, “Кому на Руси жить хорошо?” Некрасова. Ці твори у ху­дожній формі втілювали гасло Герценового “Колокола”: “До сокири кличте Русь!” Суспільний експлуататорський лад потрібно повалити і побудувати інший, встановити свої, нові порядки. Якщо заголовок роману – це запитання, отже, відповідь має бути така: “треба наповнити ясла, а для цього змінити обставини життя”.

Реальна історія

Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний з братом Іваном Біликом написав на основі реальної історії розбійника Василя Гнидки з села Заїченці. У 1871 році Панас Мирний їхав з Полтави до Гадяча і почув від підлітка-візника розповідь про моторошну банду та вбивцю Василя Гнидку, який убив десятьох людей. Над ним саме відбувався суд. Під враженням від цієї історії 22-річний письменник спершу написав нарис “Подоріжжя від Полтави до Гадячого” (1871), а потім повість “Чіпка” (1872).

Роль брата, Івана Рудченка (Білика)

Пишучи нарис “Подоріжжя від Полтави до Гадячого” по свіжій пам’яті почутої історії про убивцю Василя Гнидку, Панас Мирний називав його “безталанною дитиною свого віку, скаліченим виводком свого побиту”. Тобто, невинною жертвою обставин. Такі ж основи має повість “Чіпка”.

Старший брат Панаса, Іван Рудченко, не сприймав такої філософії. Він писав у листі братові 1872 року: “Але потрібно ж знати, що за тих же самих обставин, під впливом іншого світогляду, живуть люди і дають іншим жити”. Відтак, брати почали працювати над романом разом.

Брати Рудченки

Панас Рудченко (літературний псевдонім – Панас Мирний) народився у Миргороді на Полтавщині у 1849 році. Навчався в Миргородському парафіяльному і в Гадяцькому повітовому училищах. Вищої освіти не здобув, займався самоосвітою. За Шевченковим “Кобзарем” та за книжкою “Українські приказки, прислів’я і таке інше” самотужки вивчив українську мову.

У 1863 році почав працювати писарчуком у Гадяцькому повітовому суді. Йому було тоді 14 років. Працював на різних посадах, зокрема був помічником бухгалтерів у казначействі. Дослужився до чину дійсного статського радника, нагороджений орденами святого Станіслава, святої Анни ІІ ступеня, святого Володимира ІV ступеня.
Написав понад тисячу творів, серед яких драми, прозові твори та понад 700 власних та перекладних поезій.

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає своє давнє життя і свої сподівання, розум, досвід, почування” – Панас Мирний.

Іван Рудченко (літературний псевдонім – Іван Білик) — український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач. Старший від Панаса на чотири роки. Навчався спершу в парафіяльній школі, потім у повітовому трикласному училищі, яке успішно закінчив в 1857 році. Вступити до гімназії не було матеріальної змоги. Батько взяв хлопця працювати до себе в казначейство. У 1864 році їде до Києва, щоб підготуватися до вступу в Київський університет. Утім, відвідував лекції на історико-філологічному факультеті лише як вільний слухач. Був членом Київської “Громади”.

Упорядкував і видав фольклорні збірки “Народные южнорусские сказки” (1869–1870) та “Чумацкие народные песни” (1874). У 1885 році був переведений до Петербурга, відійшов від активної української культурно-громадської діяльності.

Про що роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Як наголошує літературознавець Ігор Михайлин, автори хотіли показати “безперспективність життєвого шляху, на який штовхає героя виплекана ним немудра філософія”. Чіпка демонструє, що шлях убивств і насилля веде в глухий кут і рух суспільства у напрямку прийняття і схвалення такої ідеології призведе до загибелі цивілізації. “Людина вільна у своєму виборі, а відтак приймає на себе всю відповідальність за свої вчинки, - писав Ігор Михайлин. – І ніякі посилання на обставини не можуть виправдати злочин проти іншої людини. Людина за будь-яких обста­вин не мусить втрачати свою людську подобу й віру в Бога, у потребу добра, у непорушність заповідей Господа, тобто тих “Законів” і “Правил”, за якими живе народ згідно з його звичаєвим правом”.

Поряд із Нечипором Вареником у романі показані долі інших людей, потерпілих “від лихої долі”, але які не вчинили переступу. Це Мотря, Галя, Грицько з Христею та інші. Вони також – “продукти епохи”. “Отже, справа не в епосі, а в тій внутрішній моральній опорі, яка або є, або її немає в певної особи, у тій концепції дійсності, яку сповідує конкретна людина, – наголошує літературознавець. – Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності, “віднімання свого”, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного за умоглядними, утопічними теоріями”.

Засторога від “ідей соціалізму”

У радянські часи українських школярів навчали, що Чіпка – жертва обставин. Утім літературознавець Ігор Михайлин зазначає, що не обставини штовхають його на злодійство, а світогляд, філософська концепція, у якій проглядають прості постулати соціалістичної ідеї. А вона на той час стала масово поширюватися в Європі і, в спотвореному вигляді – у Російській імперії.

Ідея ця немудра: у світі панує неправда, тому нав’язати у світі свою правду силоміць – кров’ю і страхом – не буде злочином.

Якраз у 1871 році Франція пережила досвід Паризької комуни, будованої на насильстві і жорстоко придушеної. У Російській імперії того ж року відбувся перший політичний процес проти революційної терористичної організації “Народна розправа”, що ставила за мету повалення існу­ючого ладу будь-якими засобами. Наступного року Федір Достоєвський опублікував свій роман “Біси”, оснований на матеріалах судового процесу над “Народною роз­правою”.

“Автори виразно натякали на безпосередній зв’язок життєвої програми Нечипора Вареника і соціалізму, представленого в його стихійному, неусвідомленому самим Чіпкою варіанті, - висловлює переконання Ігор Михайлин. – “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це роман-перестрога, роман-передбачення того, до чого можуть довести у майбутньому людину і світ утопічні соціалістичні теорії”.

Назва твору

У радянській школі назву твору пояснювали так. “Воли” - це символ пригніченого трудового селянства – терплячого і працьовитого. “Повні ясла” - це метафора соціальної справедливості, достатку. “Рев волів” - це стихійний бунт проти гнобителів. Учні мали глибоко закарбувати в пам’яті, що Чіпка став убивцею тільки тому, що не мав ситого спокійного життя, яке може забезпечити винятково “новий” соціалістичний устрій.

Утім, чому насправді автори так назвали свій роман? Назву підказав Іван Білик. Він писав молодшому братові, що людство “тримається святими, воно тримається людською стороною людини, а не звірячою. Звіряча сторона – злочинства – є лише протест проти кепського устрою людської сторони. Хіба рика онагра серед паші? Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Іов)”.

Ці слова – з біблійної Книги Йова (глава 6, вірш 5) в українському перекладі Пантелеймона Куліша, що вийшов друком у журналі “Правда” 1869 року. На той час всі освічені люди в Україні знали Біблійну історію і вже сама назва спрямовувала читачів до відповідного розуміння твору, відсилаючи до історії Йова.

А історія його така. Аби осоромити сатану, Бог допустив, щоб на праведного Йова посипалися страшні нещастя. Йов вистояв у цих випробуваннях, не втратив віри. Але коли друзі почали йому виказувати, що, певно, то Бог карає його за гріхи (побутувала думка, що страждання падають лише на грішників, а праведні живуть у достатку й спокої, піддався розпачу. Він не міг логічно пояснити, чому таке з ним відбувається. Тоді й сказав ці слова. І Бог пояснив Йову та друзям, що є речі, які людина осягнути не може, має просто довіряти і не шукати причин своїх страждань у світі, який довкола.

Чому роман не друкували у Російській імперії

Автори надіслали роман до Санкт-Петербурга, де він готувався до видання. Цьому перешкодив Емський указ царя Олександра ІІ. Цей закон повністю забороняв друкувати та ввозити з-за кордону книги українською мовою.

До того ж, роман був заборонений через викриття корупції. Автори зобразили корумповану російську систему держслужби – суддів, жандармів та насилля панів.

Книгу надрукували 1880 року у Женеві за сприяння Михайла Драгоманова. В Україні книгу вперше легально надрукували лише у 1905 році під назвою “Пропаща сила”, коли після революції цензуру трохи послабили.

Мета і завдання уроку

• Розширити уявлення школярів про роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні”.
• Показати актуальність і важливість роману сьогодні.
• Дати розуміння про різні причини “інакшості” людей та як не стати “тригером” для тих, хто поряд.

Матеріали:

• Дошка /фліпчарт.
• Роздруківки додатків.
• Книжка “Хіба ревуть воли, як ясла повні”.
• Аркуші паперу для групової роботи.

Хід уроку

Крок перший. Останній злочин Чіпки

Учитель/ка нагадує учням завершення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні” та останній злочин Чіпки з його розбійницькою зграєю. Якими були наслідки цих дій Чіпки. Які останні слова промовила йому дружина Галя.

Питання:

• Чи досяг Чіпка своєї мети в житті?
• Якою, на вашу думку, була мета Чіпки?
• Чи створив Чіпка “кращий світ”?

Крок другий. Пани руками москалів підкорюють селян

Учитель/ка пропонує учням дізнатися про історію рідного села Чіпки Піски за 150 років до Чіпчиних пригод. Якими були відносини між односельцями, коли вони були вільними? Яким чином вони опинилися в неволі?

Учитель/ка пропонує послухати уривок з роману. Зачитує сама або запрошує когось із учнів, хто добре читає.

Додаток 1

Питання:

Як ви гадаєте, чи вплинули ці події на те, що Чіпка став злочинцем? Як саме?

Крок третій. Соціалістичні ідеї і культ насилля

Учитель/ка розповідає: У світі все взаємопов’язане. Насилля проти когось з часом відгукується проти самого насильника. Різні світові релігії тисячоліттями пропонують людям життєвий шлях без насильства. Рдять духовні практики, щоб зупинити колесо зла. Навчають: що б там не було, потрібно залишатися людьми.

Звісно, є ситуації, коли людина змушена захищати себе і свою родину чи країну від нападників. Утім зовсім інша справа, коли лунають заклики щось “відібрати в інших і поділити між собою”.

Послухаймо такі слова Чіпки: “Сказано: великий світ, та нема де дітися! Коли б можна, – увесь світ виполонив, а виростив новий… Тоді б, може, й правда настала!..“.

А тепер послухаймо ось це:

Відеоролик Гімн “Інтернаціонал” (0.00 – 0.40)

Плакат: Інтернаціонал – “міжнародний гімн”
Учитель/ка пропонує послухати перший куплет “Інтернаціоналу”:

Вставай, проклятьем заклеймённый,

Весь мир голодных и рабов!
Кипит наш разум возмущённый
И в смертный бой вести готов.
Весь мир насилья мы разрушим
До основанья, а затем
Мы наш, мы новый мир построим,—
Кто был никем — тот станет всем!..

Питання:

Що спільного між словами Чіпки і текстом Інтернаціоналу?

До речі, історія написання цього гімну комуністів така. У період між 1871 та 1875 роками, коли брати Рудченки працювали над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, в Європі соціалізм перетворився із теоретичного вчення на політичну силу. У березні-травні 1871 року існувала Паризька комуна. Робітники та радикали захопили владу в Парижі. Чинилося насилля. Під час “Кривавого тижня” (травень 1871 року) було розстріляно близько 100 заручників, серед яких архієпископ Паризький Жорж Дарбуа, жандарми та священники. Спалено будівлі.

Комуна проіснувала лише 72 дні й була жорстоко придушена урядовими військами.

У дні розгрому Паризької комуни французький поет, анархіст Ежен Потьє написав вірш “Інтернаціонал”. Він згодом був покладений на музику і став “міжнародним гімном” соціалістів і комуністів. Російський переклад цієї пісні став гімном Російської радянської федеративної республіки (1918-1922), СРСР (1922-1943), та Комуністичної партії Радянського Союзу (1943-1991).

Питання:

Уявімо, що Нечипір Вареник став соціалістом-революціонером, приєднався до Комуністичного інтернаціоналу і разом з іншими радикалами захопив владу в країні. Що б вони зробили?

Крок четвертий. Батько Чіпки

Чіпка так і не дізнався, що його батько – панський син. А його дід – справжнісінький пан, із жорстокого роду панів Польських. Він знав, що його баба Уляна померла від холери, а дід спікся в казані. І не відав, чому саме його батька взяли в панські покої, аби “був при панському синові”. Згадаймо, який шлях обрав Іван Вареник.

Учитель/ка зачитує сама кілька скорочених уривків з роману, або пропонує зачитати їх учням, які добре читають.

Додаток 2

Питання:

• Уявімо, чи могли обставини його життя скластися по-іншому?
• Можливо, він отримав би освіту, мав би гроші і придбав землю, побудував би хату, спокійно одружився і жив у рідному селі?

Крок п’ятий. Дитинство Чіпки

Учитель/ка пропонує учням попрацювати в малих групах по 4-5 осіб над обставинами дитинства Чіпки. Кожна група отримує роздруківку і чистий аркуш паперу. На аркушах група (обраний писар) записуватиме головне при обговоренні своєї підтеми.

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Крок шостий. Обговорення

• Якими є умови, за яких людина стає Людиною, не зважаючи на генетику і обставини?
• Чи може людина, попри обставини, залишитися Людиною?
• Яким чином люди, які довкола, можуть підтримати людину, яка переживає складні обставини, є нейровідмінною?
• Як ви гадаєте, чи можливо, щоб людство цілковито подолало насилля? Що для цього потрібно?

Використана література

• Ігор Михайлин. Воли і ясла. До філософської інтерпретації роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (Збірник праць Харківського історико-філологічного товариства: Нова серія. – Харків, 1994. – Т. 2.) https://studfile.net/preview/5454275/
• Пантелеймон Куліш. Йов. https://lib.in.ua/167036-yov/download

Фото з відкритих джерел