“Що посієш – те й пожнеш”: урок-конструктор для початкової школи до Всесвітнього дня хліба

16 жовтня відзначається Всесвітній день хліба. Тема хліба як символу Життя завжди є актуальною для України, яка ще не так давно вважалася хліборобською країною, нація якої пережила Голодомор, вчинений злочинною імперською владою. Сьогодні на Державному українському прапорі – золота нива під блакитним небом. Щоб зрозуміти українську класичну літературу, пронизану темою хліборобства, школяреві важливо орієнтуватися в особливостях хліборобської праці. Медіа НУШ пропонує до вашої уваги урок-конструктор, підготовлений Ярославою Музиченко, науковою співробітницею НЦНК “Музей Івана Гончара”.

Символіка хліба, сіянки, збирання урожаю є архетиповою для всього людства. Навіть у добу технічного прогресу прислів’я “Що посієш – те й пожнеш” не втрачає злободенності.

Пропонуємо урок-конструктор, в якому зібрані:

• ігрові вправи для учнів початкової школи, в яких використовуються матеріали української етнопедагогіки: загадки, ігри, пісні, казки;
• історія головної їжі українців – хліба;
• розповімо про знаряддя праці хлібороба та загалом, хліборобську культуру нашого народу, яка поетично оспівана у творах фольклору та української класичної літератури.

Мета і завдання:

• Зацікавити дітей культурою та символікою хліборобства на теренах України.
• Дати дітям можливість відчути глибину української історії та пишатися минулим і сьогоденням України.

Інформація для вчителів

Як у давнину орали землю

Наші предки-індоєвропейці у Кам’яному віці знали вже три види хлібних злаків: просо, ячмінь і пшеницю.

Землю орали так. Спершу розпушували її палицями-копачками. Потім придумали мотику. Ріг великої тварини прикріплювали до палиці і розпушували ним землю. З часом винайшли рало. Ним уже прокладали борозни в землі, щоб легше було сіяти. До рала кріпилися оглоблі, щоб запрягати вола або. “Родичі” слова “рало” – це рілля, ратай, орати.

Пізніше люди винайшли плуг.

Як сіяли і збирали

Сіяли з мішка, який називали “сівак” або “сівальня”. Його вішали через плече. Також сіяли з короба, зробленого з лика або виплетеного з соломи. Йшли за плугом чи сохою і кидали зерна у ріллю.

Збирали хліб так. Жмут колосків тримали однією рукою, а в другій – серп. Серпом зрізали колоски і клали на землю. 10-15 таких жмутків (жмень) – це вже сніп. Сніп перев’язували перевеслом, скрученим зі жмутку колосків. Снопи складали в “бабки” (10-15) або в полукіпки (30 шт.).

Трипільська культура

Найбільш відомі ранні землеробські племена на території сучасної України пов’язують з так званою трипільською культурою, яка виникла у 5 тисячолітті до нашої ери в долинах Дністра, Бугу і Пруту, а згодом і над Дніпром.

Трипільці займалися хліборобством і скотарством. Засівали поле хлібними зернами і розводили худобу – корів і кіз. Використовували дерев’яний плуг, у який впрягали волів.

На той час на наших землях вирощували ячмінь, пшеницю, просо та деякі інші їстівні рослини.

У своїх домівках трипільці мали піч. У ній пекли прісний хліб.

На фото: Модель трипільської хати.

Зерно зберігали у великих глиняних посудинах. На них часто зображували двох вужів, що скрутилися в кільце. Вуж у природі полює на мишей. Отже, захищає домівку й господарство від цих гризунів, які полюбляють ласувати хлібним зерном. Певно, такий візерунок з вужем мав в уявленні трипільців, захисну силу.

На фото: Посудина для зберігання зерна.

Вченні вважають, що саме в цей час виник хліборобський календар, де кожен етап вирощення чи збирання урожаю відзначали спеціальним святом.

Скіфи: ранній залізний вік. Х ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Скіфи були кочові і осідлі, яких називали “орачі”. Вони пекли прісні коржі з борошна. Борошно видобували із зерна за допомогою кам’яних зернотерок. Це було дуже довго, і праця це була нелегка. Після розтирання борошно просіювали через сито, щоб відділити його від оболонки зерна – полови.

На одному зі скіфських городищ археологи знайшли запаси зерен. Скіфи-орачі дуже шанували хліб і всі хліборобські знаряддя праці. Орали плугом, в який запрягали волів. Збирали урожай залізними серпами. Вони вирощували пшеницю і жито не лише для власних потреб, а й на продаж.

Легенда про золотий плуг

(Переповів давньогрецький історик Геродот)

У скіфів був собі цар Таргітай. Його батьками були Зевс і дочка бога річки Борисфена. Борисфеном греки називали наш Дніпро.

У царя Таргітая було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і Колаксай. І от, якось упали з неба на скіфську землю золоті предмети: плуг, сокира, ярмо і чаша.

Першим побачив їх старший син Таргітая, Ліпоксай. Підійшов до них – а вони почали горіти. Ліпоксай відійшов, натомість наблизився до небесних предметів середульший син, Арпоксай. Знову те саме – горять!

І тільки наймолоднший царевич, Колоксай, зміг підійти до небесних дарів і взяти їх. Коли старші брати це побачили, то вирішили передати все царство йому, Колоксаю.

Античні держави Північного Причорномор’я. VII ст до н.е. – IV ст. н.е.

Колись на півдні України були великі міста-колонії давніх греків. Серед них – Ольвія, Пантікапей, Тира та інші.

Люди там вирощували хліб і виноград, торгували, святкували свята хліборобського року. Дуже цінували греки землю, придатну для вирощування хліба. Покровителькою землеробства у давніх греків була дуже шанована богиня Деметра (“Мати-земля”). Її часто зображували у вінку з колосся.

Житниця Європи

Майже половина українських грунтів – це родючий чорнозем. Це набагато більше, ніж в інших країнах.

У 19 столітті Україну стали називати “житницею Європи”. У нас вдосконалюються знаряддя хліборобської праці. Поширююються металеві плуги, з’являються машини-сівалки, віялки та інші.

Перші українські газети називалися “Хлібороб” та “Рілля”. Рілля – це зоране поле. Хлібороб – той що з року в рік вирощує урожай хліба.

“Статус житниці мав свої переваги, але й містив певні загрози. Перевагою були вищі стандарти життя місцевого населення: у часи, коли голод був регулярним явищем, легше було вижити на родючих землях. Загрозу ж становили бажання ближчих і дальших сусідів завоювати ці землі й узяти під свій контроль, щоб мати з цього економічний і політичний зиск”, - писав Ярослав Грицак, історик.

Символіка хлібного зерна

Хлібне зерно в усіх хліборобських народів символізує зародження нового життя, родючість, багатство. Воно пов’язане з ідеєю воскресіння після смерті. А ця ідея має коріння в явищі завмирання природи на зиму та її відродження навесні. Для того, щоб виріс колосок, потрібно кинути в землю зерно. Зі старого проростає нове.

У стародавніх колядках співається, як при творенні світу птахи підняли з морського дна: жито — для людей, пшеницю — для Бога, траву — для худоби.

Ось одна з таких колядок:

Стояла сосна серед Дунаю.  Дай Боже!

На тій сосноньці сив сокіл сидів.

Крильцями стріпав, в Дунаєць упав.

Вийшов він відтам третього року.

Виніс він відтам троє насіння.

Перше насіння – чорна землиця.

Друге насіння – яра пшениця.

Третє насіння – зелена трава.

Чорна землиця – хліб ізродиться.

Яра пшениця – для коровайця.

Зелена трава – для худобоньки.

Як поводяться з хлібом

Українці називають хліб “святим”. Його не можна кидати на землю. Якщо ненароком впаде — його піднімають, цілують і кладуть на столі. Не можна викидати у смітник. Черствий хліб віддають птахам або худобі.

Лічилка:

Стоїть півень на току

У червонім чобітку.

Будем півника просити:

- Ходи жито молотити!

Ігрова вправа “Підбери визначення”

Час: 10 хв

Мета: розширити словниковий запас дітей, ознайомити з різними знаряддями і спорудами, задіяними у вирощуванні, зборі та випіканні хліба.

Потрібно: Роздруківка з картками

Додаток 1

Хід гри

На роздруківці – три види карток: назви, визначення і зображення.

Учитель розкладає впереміш картки із зображеннями, визначеннями та назвами. Діти методом проб і помилок підбирають відповідності і складають табличку.

Ігрова вправа “Передбачення”

Час: 15 хв.

Мета: розширити уявлення про роль і значення хліба в українській культурі, в суспільстві, розширити словниковий запас дітей і розуміння образної мови прислів’їв і приказок.

Потрібно: Роздруківка додатку з прислів’ями.

Додаток 2

Хід гри

Ведуча пропонує дітям по черзі діставати з торбинки папірчики, на яких написані прислів’я про хліб. Це ніби своєрідне “ворожіння”. Для кожного цей короткий вислів може означати щось своє, особливе.

Після цього відбувається обговорення – кому як відгукнулося його прислів’я.

Ігрова вправа “Як створити хліб”

Час: 30 хв

Мета: розширити уявлення дітей про процес вирощення хліба, про шлях “від зернини до хлібини”

Потрібно:

Роздруківка додатку із зображеннями, що ілюструють процес вирощування хліба (або екран демонстрації цих зображень).

Додаток 3

Роздруківка казки “Вовк і хліб”

Додаток 4

Маска вовка

Додаток 5

Хід гри

Учитель/ка пропонує дітям розгадати загадки. (Учням це може бути складно, бо вони вже не розуміють значення багатьох слів. Тому перед цією ігровою вправою бажано погратися в гру, запропоновану вище – “Підбери визначення”). Допомагає розгадати, злегенька спрямовуючи хід їхніх думок у правильному напрямку:

“Одне кинув – жменю зібрав”

(Зерно)

Восени лягло, взимку спало,
Навесні зійшло,

А влітку вусатим стало.

(Зерно озимини)

З поля зжинають,

У млині перетирають,

В печі гублять,

Клянуться, що люблять.

(Хліб)

Після цього учитель/ка пропонує дітям підібрати означення для хліба. Який хліб? Духмяний, запашний, свіжий, смачний, святий…

Учитель/ка оголошує, що сьогодні буде вистава про вовка і хліб, яку гратимуть самі учні. А перед цим, щоб краще розуміти, що проґавив у своєму житті вовк, подивимося, який шлях від зернини до хлібини на нашому столі.

Учитель/ка демонструє на екрані зображення процесів – від оранки до випікання хліба.

1. Поле орють і засівають.
2. Жито сходить і росте.
3. Жито достигає.
4. Колосся жнуть і в’яжуть у снопи.
5. Снопи обмолочують ціпом, щоб від’єднати солому від зернят.
6. Віють на вітрі, відділяючи зерно від їхньої оболонки – полови.
7. Зерно мелють на млині – роблять борошно.
8. Замішують тісто в діжі.
9. Тісто сходить.
10. Виробляють паляниці.
11. Розкладають вогонь у печі.
12. Випікають хліб.

Після цього учителька пропонує школярам поставити міні-виставу за казкою “Вовк і хліб“.

Діти обирають Людину і Вовка – вони читатимуть казку в ролях. Учитель/ка видає їм роздруківки казки. Учень, який грає роль Вовка, може вдягти відповідну маску.

Решта учнів рухами показуватимуть роботу, про яку йтиметься.

Обговорення:

Що вам сподобалося сьогодні на уроці?

Як ви гадаєте, ви тепер знаєте більше про хліб, ніж Вовк із казки?

Кому з вас захотілося самому спекти хліб?

Ігрова вправа: Казка “Колосок”

Час: 30 хв

Мета: дати можливість дітям потренуватися переказувати казку за допомогою підказок-малюнків; розширити уявлення дітей про процес вирощення хліба

Потрібно:

• Роздруківка пристрою, за допомогою якого можна показати кумулятивну казку “Колосок”

Додаток 6

• Роздруківка казки “Колосок”

Додаток 7

Підготування до гри

Готуючись до гри, потрібно видрукувати зображення до пристрою і наклеїти їх на цупкий картон. На верхній частині пристрою слід вирізати “віконечко” у відповідному місці. Накласти обидва круга один на другий так, щоб коло із предметами за сюжетом казки було внизу, а коло з півником і мишенятами – згори. У віконечку має бути видно колосок. Якщо верхню частину прокручувати, то у віконечку з’являтимуться по черзі всі предмети за сюжетом. Потім слід узяти гумку і кнопку з довгим вістрям та за їх допомогою з’єднати обидві частини пристрою: проколоти кнопкою в центрі з лиця пристрою та увіткнути її вістря в гумку зі звороту.

Хід гри

Учитель/ка запрошує дітей погратися в казку “Колосок”.

Пропонує їм обрати з-поміж себе Ведучого, Півника і двох Мишенят. Видає їм роздруківки казки. Діти спершу читатимуть свої слова, але, програючи ще і ще раз, можуть вивчити її на пам’ять.

Хтось із дітей триматиме пристрій і крутитиме його відповідно до сюжету казки.

Ігрова вправа: “Лист 5 тисяч років тому”

Час: 10 хв

Мета: розвивати образне мислення школярів, закріпити знання про послідовність процесу вирощування хліба.

Потрібно: роздруківки з символами на кожну парту або виведення їх на екран

Додаток 8

Хід гри

Учитель/ка пропонує дітям уявити, що вони перемістилися в машині часу на 5 тисяч років назад. Разом з великою родиною вони вирощують хліб. І їм потрібно написати листа своїй бабусі чи дідусю з іншого містечка про свої успіхи в цій справі. При чому, написати не словами й буквами, а піктограмами. Тобто малюнками, в які зашифровано відповідне значення.

Зразки таких піктограм учитель\ка роздає або виводить на електронну дошку. Діти можуть використовувати їх або придумати свої. Хтось напише самотужки, хтось скооперується з кількома іншими дітьми, за бажанням.

Лист приблизно такий: “Ми виорали землю, посіяли зерно. Молили про дощ і тепло. Сонечко світило, дощик поливав поле. Колоски добре росли. Ми зібрали добрий урожай”.

Ігрова вправа “Із яких це злаків?”

Час: 10 хв

Мета: розширити уявлення учнів про злаки і про те, що з них готують

Потрібно: зображення злаків

Додаток 9

Хід гри

Учитель/ка показує зображення злаків та їхнього зерна: жита, пшениці, вівса, ячменю і проса. Пропонує дітям пошукати відмінності і в колосках, і в зернятах.

Учитель/ка: Подивіться, дітки: це колоски і зерно пшениці, це – жита, а це – овес, а це просо.

Вівсяну кашу любите їсти? З чого вона? Так, з вівса.

Пшоняна каша з чого? Із проса.

Чорний хлібчик з чого роблять? Із житній.

Булочка, білий хліб із чого? Так, із пшениці.

Ігрова вправа “Хлібні свята”

Час: 30 хв

Мета: ознайомити учнів з народними святами і відповідним обрядовим хлібом

Потрібно:

• Зображення “Хліборобський календар на глекові з с. Ромашки”.

• Картки із зображенням обрядового хліба з підписами та назвами свят.

Додаток 12

Хід гри

Учитель/ка демонструє зображення стародавнього календаря на глекові, який археологи знайшли в селі Ромашки:

Погляньмо на цей календар! 1600 років тому люди на нашій території визначали, коли сіяти і коли збирати хліб.

Тут хлібороби позначили, коли для доброго урожаю потрібен дощ, а коли – сонячна погода. Подивімося, що більше потрібне в травні? А в червні? А чого чекають у липні, коли зазвичай косовиця (люди заготовляють сіно)? А в серпні, коли жнива?

Якщо погода була непідходяща, люди молилися до небесних сил. Ці молитви в трохи зміненому вигляді дійшли до наших днів. Ви їх, певно знаєте!

Отже, коли йшов дощ і потрібне було сонце, співали:

Вийди, вийди сонечко

На дідове полечко

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко!

А коли була спека, а полю була потрібна живильна волога, тобто дощ, проказували:

Іди, іди дощику,

Зварим тобі борщику,

Мені каша, тобі борщ –

Щоб густіший ішов дощ!

Учитель/ка: Як ви гадаєте, для нас, сучасних людей, цікава тема урожаю?

Учитель/ка слухає відповіді дітей і продовжує: А прислів’я “Що посієш – те й пожнеш” - знаєте? Про що воно?

Отже, навіть у добу технічного прогресу поняття “посіву” і “збирання урожаю” є для нас важливими.

А хто з хлопчиків ходив цього року засівати? А до вас додому приходили засівальники? Знаєте, що означає обряд засівання? Хлопчики в ніч між завершенням старого року і початком нового ніби засівають у кожній домівці “на добрий урожай” в усьому. Це засівання на добро у всякій добрій справі людини і всієї родини. Тому новорічний обряд “засівання” зберігається і в наших сучасних містах-мегаполісах.

А от оранка символізує початок чогось нового. Коли ми беремося за щось нове, спершу слід символічно “зорати ниву”, підготувати грунт для початку справи. Коли попереду дуже багато праці на якійсь новій ділянці роботи, ми кажемо: “там ще неоране поле!”.

Зерно, що проростає – може бути символом нашої ідеї, проекту, який хочемо втілити. А жнива, тобто, збирання урожаю, – це її результат. Вінець нашої праці. Як кажуть, “Що посієш – те і пожнеш!”

В українському народному календарі основна ідея – це врожай. Із ним пов’язані усі свята, звичаї та обряди, вірування та

прикмети. І, найперше – це врожай хліба.

А хто з вас знає, що таке Дідух?

Це перший сніп із поля. Його заносили до комори зі словами: “Щоб велося від хліба до хліба”. На Святвечір господар вносив його до хати і ставив на покуті. Після Водосвяття сніп обмолочували, солому спалювали, а зерном навесні починали засівання ниви. Виходив такий от колообіг зерна від року до року. Виплетений з колосся Дідух або пучечок колосків на різдвяному столі і сьогодні уособлює урожай, достаток, а також предків.

Хліб є щоденний – паляниця, батон. І є святковий. Який ви знаєте український святковий, обрядовий хліб?

Так, коровай, паска.

Спеціальний хліб випікають до різних календарних свят.

Учитель/ка пропонує дітям ігрову вправу. Об’єднує дітей по четверо (дві парти разом), на кожну четвірку видає комплект карток із зображеннями і назвами хліба до різних календарних свят (стосик, перетасований впереміш). Потрібно зібрати ці картки у вигляді таблички.

Обговорення:

Що ви відкрили нове для себе на уроці?

Що дізналися про українські свята?

Яке святкове печиво чи хліб хотіли б покуштувати або самі спекти?

Що подвитися

Мультфільм “Колосок”

Що почитати

Іван Сенченко “Хліб святий”

Тамара Коломієць “Хліб”

Василь Сухомлинський “Моя мама пахне хлібом”

Платон Воронько “Бублик і паляниця”

Використана література:

1. Бондаренко Г. Хліб від зайчика. – Луцьк: Надстир’– 1996. – 64 с.
2. Грушевський М.С. Матеріальна культура українських племен в часи розселення і по нім // Історія України-Руси. – К.: Наук. думка, 1994 р., т. 1, с. 247 – 254.
3. Килимник С.І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. /С.І. Килимник. – К. Обереги, 1994. – Кн. 1. (т.1 Зимовий цикл, т.2. Весняний цикл). – 400 с.; – Кн. 2. (т.3. Весняний цикл, т. 4. Літній цикл). 528 с.
4. Конопка В. Головні атрибути жниварської обрядовості українців Південно-Західного історико-етнографічного регіону України: “борода”, сніп, вінок // Народознавчі зошити. - 2016. - № 4 (230). - С.792-803.
5. Конопка, Володимир. Хліборобські мотиви у календарній обрядовості українців // Народознавчі зошити. – Вип. 4. – 2005. – С. 825-829.
6. Мицик, Ю. А. Бажан,О. Г. Власов, В. С. Історія України: Навчальний посібник. – Київ, Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”. –2008
7. Творун С.О. Українські обрядові хліби: на матеріалах Поділля. /С.О. Творун. – Вінниця: Книга-Вега, 2006 р. – 96 с. іл.
8. Хліборобство, стаття. http://traditions.in.ua/remesla/khliborobstvo

Фото з відкритих джерел, презентація в додатках медіа НУШ