Шкільним бібліотекам бракує сучасних книжок: результати опитування понад 10 тисяч закладів

Лише 1,8% українських закладів освіти вважають, що мають достатньо літератури у шкільних бібліотеках. Найбільший попит – на сучасні українські та зарубіжні художні книжки, а також нонфікшн. Про це свідчать перші результати опитування Міністерства освіти і науки України, яке охопило понад 10 тисяч закладів.

Про це повідомило Міністерство освіти і науки.

Дослідження проводили з 11 вересня до 9 жовтня 2026 року. У ньому взяли участь 84,4% усіх закладів загальної середньої освіти України. Опитування такого масштабу щодо стану шкільних бібліотек провели вперше в історії незалежної України.

Мета дослідження – оцінити стан бібліотечних приміщень і книжкових фондів, зокрема з урахуванням наслідків війни, а також визначити потреби в літературі, меблях і техніці. Окрему увагу приділили доступності бібліотек для учнівства та тому, як діти використовують ці простори.

Лише 192 заклади освіти, або 1,8% опитаних, повідомили, що наявної літератури їм достатньо. Найчастіше школи вказували на потребу в таких виданнях:

• сучасна українська художня література – 87%;
• нонфікшн – 70%;
• зарубіжна художня література – 69%;
• література іноземними мовами – 28%.

Водночас лише третина закладів зазначила, що їхній основний бібліотечний фонд, до якого входять художня та наукова література, нонфікшн, періодика й довідники, повністю відповідає потребам навчальних програм.

Ситуація з оновленням книжок також свідчить про необхідність поповнення фондів. Лише в чверті опитаних шкіл понад половину основного бібліотечного фонду оновили протягом останніх п’яти років. Водночас сам вік видання не обов’язково свідчить про його неактуальність.

За даними опитування, у шкільних бібліотеках переважають україномовні книжки. Медіанна частка таких видань у фондах становить 96%. У деяких закладах освіти ще триває списання російськомовної літератури.

Потреба в актуальних книжках залишається важливою і з огляду на перехід до профільної старшої школи та впровадження нових навчальних програм.

Більшість опитаних закладів повідомила, що їхні бібліотеки не зазнали пошкоджень унаслідок російсько-української війни. Однак у понад 500 закладах постраждали бібліотечні приміщення, а в 380 – книжкові фонди.

Відновити приміщення вже вдалося у 197 закладах освіти. Про відновлення пошкоджених книжкових фондів повідомили 137 закладів.

Отже, у частині громад питання відновлення бібліотек і забезпечення їх літературою залишається актуальним.

Як учні та вчителі використовують бібліотечні простори

Шкільні бібліотеки виконують не лише функцію зберігання книжок, а й стають місцями для читання, навчання та спілкування.

За результатами опитування, у половині закладів учні використовують бібліотеки для самостійного читання. У кожному п’ятому закладі діти активно шукають інформацію в інтернеті, а у 18% – виконують домашні завдання.

Крім того, бібліотеки використовують для навчальних і соціокультурних заходів. Щоденні або щотижневі активності для учнів початкової школи проводять понад 6 тисяч закладів освіти. Для учнів базової школи такі заходи організовують 5 503 заклади, а для старшокласників – 2 533.

Водночас лише 3 948 закладів, або близько 38% опитаних, мають бібліотечного фахівця чи фахівчиню на повну ставку. В інших школах працівники бібліотек працюють неповний робочий день або за сумісництвом. Це обмежує час, який вони можуть приділяти роботі з учнями й учителями, організації заходів і впорядкуванню книжкових фондів.

Яку роль бібліотеки відіграють у Новій українській школі

У концепції Нової української школи бібліотека визначена як ресурсний осередок, що забезпечує доступ до якісних освітніх матеріалів, допомагає розвивати читацьку компетентність і створює умови для самостійної роботи та обговорень.

За словами проєктної менеджерки Офісу впровадження НУШ при МОН Ірини Шарової, бібліотеки можуть об’єднувати шкільні спільноти та бути місцями проведення різноманітних заходів.

Вона наголосила, що, попри потребу в матеріальному оновленні, бібліотеки вже виконують роль соціальних просторів у закладах освіти.

Результати дослідження також важливі для реалізації політики “Освіта для життя”, зокрема впровадження інтегрованого курсу “Читання як суперсила” для учнів 5-х класів. Для цього школам потрібні різноманітні книжки та простори, у яких діти зможуть розвивати читацькі навички, вчитися працювати з інформацією й застосовувати знання в повсякденному житті.

У МОН зазначають, що зібрані дані допоможуть визначити подальші кроки державної політики у сфері розвитку читання. На основі результатів опитування плануватимуть необхідні ресурси та залучатимуть партнерів для підтримки шкільних бібліотек.

Окреме завдання – зробити бібліотеки місцями живого спілкування, де учні зможуть об’єднуватися за інтересами та взаємодіяти одне з одним. Такий підхід розглядають як один зі способів задовольнити потреби дітей у спілкуванні й належності до спільноти в умовах поширення цифрових звичок.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, як Стратегія-2032 змінить читання у школі.

Фото – istockphoto