Майже ідеальний диктант

27-й Радіодиктант національної єдності пройшов сьогодні бездоганно. За відгуками вчителів та вчительок, які його писали, техніка надиктовування не мала жодних нарікань. Професійно. Було помітно, що диктори – готувалися. Ну а сенс, закладений у текст, пробирав до сліз і тих, хто писав диктант, і тих, хто диктував, і тих, хто просто слухав, спостерігаючи осторонь за процесом.

Поки що невідомо, скільки робіт надіслано на перевірку. Прийом диктантів ще триває, а повний текст для перевірки буде оприлюднений лише післязавтра. Проте можна сказати, що диктант цього року писали тисячі людей (без перебільшення) в різних куточках світу – від Антарктичного півострова до країн Африки.

Швейцарія і США, Польща і Чехія, Ірландія і Японія, Албанія і Туреччина – всюди знайшлися люди, які писали і перевіряли текст разом із викладачем української мови та літератури Артуром Пройдаковим і громадською діячкою, волонтеркою Дашею Астаф’євою.

А в Україні до Радіодиктанту долучилися енергетики ДТЕК, пасажири та провідники 3-х потягів “Інтерсіті”, військові на фронті та у тилових частинах, діти у таборах відпочинку в Карпатах, вчителі, вихователі, прикордонники, інженери і навіть баристи у деяких кав’ярнях.

Текст, який організатори Радіодиктанту, Українське Радіо, обрали цього року, належить одному з найкращих авторів сучасної української літератури Артуру Дроню.

“Лист, який не закінчується” - це фрагмент листування двох дуже близьких людей. За поясненням продюсерки радіодиктанту Юлії Шелудько в коментарі Суспільному, він про найважливіше й сокровенне — те, що набуває особливого значення у складні часи.

Задум автора — дати кожному можливість подумки звернутися до своєї близької людини. Артур Дронь наголошує на здатності мови підтримувати розмову й зв’язок, особливо коли люди далеко одне від одного. І це те, що тримає українців зараз найбільше в цьому жорстокому світі.

Організатори Радіодиктанту вперше вирішили, що читати текст мають двоє – це як листування людей, розділених війною.

Слова реагують на реальність. Мова реагує на неї. І правила відступають, коли треба сказати найважливіше, захистити від втрати, прибираючи небезпечні слова на кшталт “востаннє”, “останній” і пропонуючи натомість “крайній” - із надією на швидку зустріч.

А у фіналі – “я люблю тебе”. Слова, цінність яких сьогодні відчула на собі кожна людина в Україні.

Офіційний письмовий текст для самоперевірки Суспільне оприлюднить 29 жовтня об 11:00.

А поки у нас є можливість подивитися, які відгуки про текст і про читання залишають люди в соціальних мережах.

“Від тексту мурашить”, - Віка Ніколюк.

“Умоляю, диктуйте щороку! Кожна крапочка, кожне тире - все чітко і зрозуміло! А голос!!!! Я не могла дочекатись, коли буде вже наступний абзац, щоб натхненно продовжити писати”, - військова під ніком Аннет Макарена.

“Цей диктант я присвячую своєму племіннику Сашкові, який загинув минулого року, та чоловікові Андрію, який минулого року повернувся з полону. Я вас обох люблю. Так є і буде завжди”, - Лілія Бєляєва.

“Сьогодні наші вчителі Чортківського ліцею №7 долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності!

Це не просто перевірка грамотності, а чудова нагода відчути єдність, підтримати українську мову та ще раз усвідомити, наскільки важливо берегти й плекати наше рідне слово. Адже українська мова — це наша ідентичність, наша історія, наша сила!”

Партизанська гімназія: “Разом із мільйонами українців ми писали диктант “Лист, який не закінчується”. Для нас це не просто перевірка знань, а символ нашої солідарності, незламності та любові до рідної мови. Дякуємо всім за участь! Мова — це наша сила та генетичний код”.

Лихівський ліцей Лихівської селищної ради: “Сьогодні наші вчителі та учні об’єдналися біля приймачів і екранів, щоб разом написати Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

Для нашого шкільного колективу це не лише перевірка знань чи мовний челендж. Це про єднання, відчуття спільності, повагу до рідного слова та нашої культури, де б ми не перебували”.

Ганна Риженко: “Радіодиктант національної єдності! З різними куточками України і навіть з Південним полюсом та Канадською діаспорою та Швецією. Акцент: без напруження, не про правильність, про щирість і єдність!

Цікаво подивитись на всі спільноти: воїни, полярники, студенти, вчителі, лікарі і пацієнти Охмадиту, блогери, політики та інші…”

У якості фінальної точки, вже після завершення диктанту, Даша Астаф’єва всім хейтерам, які виступали проти того, щоб саме вона читала текст, відповіла на вчительській манер: “Встали і вийшли з класу”

Дехто вважає, що це і була найкрутіша частина диктанту.

Інші, навпаки, засмутилися різкій відповіді.

Відома освітянка Надія Пащук похвалила вимову Артура Пройдакова і знайшла недоліки у вимові Даші Астаф’євої. А потім взагалі перейшла на особистості, назвавши волонтерку “матюкливою особою”.

Проте цей скрін з відеотрансляції точно ставить крапку в суперечках щодо моралі та аморальності Даші, вважає редакція видання “Антоніна” Детектора Медіа.

Поставимо і ми на цьому крапку, бо все ж головне у Радіодиктанті  - єднання.

Раніше медіа НУШ писало про найгучніші суперечки навколо текстів диктантів у різні роки

Фото – соціальні мережі Threаds, Facebook