Радіодиктант національної єдності: найгучніші суперечки навколо текстів

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році за ініціативи Михайла Слабошпицького — українського письменника, літературознавця, видавця і радіоведучого. Відомо, що Слабошпицький відбирав і редагував перші тексти диктанту.

За свідченням Дмитра Хоркіна, тодішнього керівника проєкту, прикладом стало польське радіо.

Перший український радіодиктант провели 24 травня 2000 року, до Дня Кирила і Мефодія. Згодом його приурочили до Дня української писемності та мови.

У 2022 році диктант писали понад пів мільйона людей на шести континентах, зокрема на станції “Академік Вернадський”. Початок повномасштабного російського вторгнення привернув посилену увагу до диктанту в Українському суспільстві.

Хто раніше начитував диктанти

Перший радіодиктант читала Світлана Горлова — дикторка Українського Радіо, багаторічна ведуча радіожурналу “Слово”.

Відомий український філолог і педагог Олександр Авраменко 13 разів писав і читав власні тексти (це найбільший показник) щороку - з 2007 до 2019 року включно.

У 2020 році організатори диктанту вирішили змінити підходи і запрошувати щороку різних дикторів, щоб зробити участь у радіо диктанті більш цікавим, і запросили видавця Івана Малковича та відому українську акторку Римму Зюбіну.

Кожного року Радіодиктант національної єдності супроводжується гучними обговореннями. Завжди знаходяться бажаючи покритикувати чи то вибір тексту, чи то граматику обраного тексту, чи якість начитки.

2019 рік. У тексті Олександра Авраменка “Від бересту — до “цифри”” одним зі спірних місць стали лапки: слово “цифра” позначало цифрові технології. Авраменко пояснював, що лапки потрібні через переносне значення слова. Організатори навіть окремо відзначили учасників, чия єдина помилка полягала в їхній відсутності.

У 2020 році сталася публічна полеміка Авраменка з новою командою Радіодиктанту.

Після зміни формату текст “Виклики книжкової ери” написав Іван Малкович, читала Римма Зюбіна, науковою консультанткою була Лариса Масенко.

Авраменко публічно висловив зауваження до милозвучності й пунктуації, зокрема до вживання “вже” замість “уже”. Також дорікав, що текст містить згадки про Гаррі Поттера та Ілона Маска, але не про Україну, і, на його думку, не відповідає патріотичному характеру акції.

Масенко заперечила зауваження щодо “вже”, назвавши такий підхід “надмірним нормалізаторством”. Окремо учасники сперечалися про слово “енелятко” — похідне від НЛО. Консультантка пояснювала його походження та повідомила, що відсутність лапок навколо цього слова не вважатимуть помилкою.

У 2021 році текст “Слідом за пам’яттю” написав і прочитав Юрій Андрухович. Учасники скаржилися, що не встигають записувати, а інтонації не завжди допомагають визначити пунктуацію. Виникла дискусія, чи достатньо бути відомим письменником, щоб добре диктувати текст.

Реакція перетворилася на хвилю мемів про швидкість Андруховича. Координаторка радіодиктанту Юлія Шелудько згодом згадувала ці жарти в ефірі Українського Радіо.

У 2024 році напруга склалася навколо “Магії голосу” Оксани Забужко, яку читав Павло Вишебаба. Обговорювали складну пунктуацію та характерний авторський синтаксис. Ще до події жартували, чи не складатиметься весь диктант з одного довгого речення.

Після диктанту окремим предметом пояснень стало слово “брехунець” — побутова назва радіоточки — та його написання в лапках.

Ну а минулого року різко критикували Наталію Сумську, яка дуже швидко читала диктант, і писати не встигали не тільки діти, а і дорослі.

Цього року армія любителів критикувати ще до початку диктанту осудила Українське Радіо за те, що редакція надала можливість прочитати текст співачці, волонтерці, засновниці UnderBooks Даші Астаф’євій.

На початку музичної кар’єри вона знімалася для українського журналу Playboy, і це, виявляється, на думку окремих людей, позбавляє права читати Диктант національної єдності.

Але кількість людей, які підтримали такий вибір, виявилася набагато більшою. В соцмережах - тисячі дописів на підтримку Даші.

Радіодиктант 2026 року

Дата і час. 27 жовтня 2026 року, вівторок, об 11:00 за київським часом.

Текст. “Лист, який не закінчується”. Автор — письменник і ветеран Артур Дронь.

Читці. Учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, волонтерка, засновниця UnderBooks Даша Астаф’єва. Особливість — дуетне читання.

Задум. За поясненням автора, текст має стати простором для особистої розмови й уявним листом близькій людині. Повний текст станом на 26 жовтня не оприлюднений.

Трансляція. Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал Суспільне Культура, YouTube Українського Радіо, застосунки suspilne.radio та “Дія”.

Як і куди надіслати: електронною поштою — фото або скан на [email protected] до 11:00 29 жовтня. Формати: JPG, PNG, JPEG, TIFF, PDF. Поштою — 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26; дата на штемпелі — не пізніше 28 жовтня. Оригінал для самоперевірки опублікують 29 жовтня об 11:00.

Волонтерство: під час акції підтримуватимуть збір “Дронопад” фонду “Повернись живим”.

Як змінювалися теми диктантів за останні 10 років

Якщо порівняти тематику диктантів за останні 10 років, можна відстежити зміни, які відбувалися в українському суспільстві.

У 2016–2019 роках переважали розповіді про державність, культурні здобутки, технології та спільні досягнення.

У 2020–2021 роках на перший план вийшли проблеми читання у майбутньому й особиста пам’ять.

Від 2022 року ми бачимо через тексти, які трансформації переживає українське суспільство – від відчаю, розпачу, мобілізації та єднання до виснаження, болю, безкінечних втрат і розуміння, що треба якось жити навіть в цій реальності.

За роки війни радіодиктант став відображенням суспільного досвіду.

Цьогорічний задум - написати листа близькій людині - продовжує цю лінію. Але яким би не був текст, яким би не було його читання, треба пам’ятати, що Радіодиктант має єднати.

Читайте також: “Диктант – це не нудно, або як письменниця Євгенія Кузнецова зламала схему“

Фото - Українське Радіо, інфографіка - ШІ на замовлення медіа НУШ