Україномовна база олімпіадних задач з математики - це питання освітнього суверенітету, а не зручності

Юні математики та їхні педагоги тепер можуть тренуватися перед участю в предметних олімпіадах на зручній платформі Apex Minds, де зібрані завдання за кілька десятиліть, а також перекладені українською цікаві приклади з математичних змагань різних країн світу. Про те, чому учні, які є успішними у математиці, теж потребують особливих освітніх умов, медіа НУШ поговорило з засновницею фундації Apex Talent Foundation Уляною Автономовою.

Пані Уляно, розкажіть, чому виникла така ідея. У чому актуальність єдиної бази україномовних завдань для математичних олімпіад?

- Думаю, є кілька відповідей на це питання. По-перше, ми розуміємо, що матеріали для підготовки до учнівських олімпіад — це важливий компонент. Для того, щоб успішно пройти змагання, необхідно готуватись. А щоб це робити якісно, треба мати матеріали. Але з цим у нас завжди були питання: де та як знайти матеріали олімпіад попередніх років, щоб готуватись за прикладами? Звісно, були надруковані якісь збірки, але далеко не завжди до них був доступ, на жаль, бо подібні матеріали не поширювались централізовано. Тому ми вирішили створити єдине місце, яке дозволить розв’язати цю проблему: щоб вільно зайти, подивитись, потренуватися міг кожен, а не тільки ті учні, вчителі яких брали участь в оцінюванні або проведенні олімпіад. Або, можливо, вони самі змогли знайти це десь в інтернеті чи купити збірку. Ми мали зрівняти доступ до матеріалів, які допомагають готуватися до змагань, щоб він не залежав від того, чи десь у столичному ліцеї вчиться дитина, чи у віддаленій сільській школі.

Ми зібрали завдання з українських предметних олімпіад з 4 по 11 клас, починаючи з 2000-х років, є там і задачі з інших країн: Гарвард, бразильські, французькі олімпіади. Якщо учень вже розв’язав всі олімпіади всеукраїнського рівня, то він може за бажанням перейти на міжнародний.

А де ви їх шукали? Як довго це було? Розкажіть.

- Це різні джерела. У нас, до прикладу, договір ліцензування з паном Богданом Рубльовим, який роками збирав олімпіади всеукраїнського та регіональних рівнів. Це приблизно 10 000 задач. Також біля 10 000 задач від MIT - рівня національних олімпіад на відкритій ліцензії за умови некомерційного використання з Бразилії, Франції, країн Балтії. Звісно, там були й радянські, російські чи китайські задачі, але ми їх не обирали. Тож, переклали українською ті, які нам здалися цікавими, з різних куточків світу.

Чому, на ваш погляд, так важливо зараз приділяти увагу дітям, які зацікавлені математикою? До речі, у своєму дописі у Facebook ви написали, що “успішної країни і війни, завершеної на наших умовах, не буде без математиків, фізиків, хіміків та інженерів, а отже, шукати таланти треба якомога раніше”.

- Мені здається, що в Україні зараз доволі багато програм для дітей, яким потрібно подолати освітні втрати. Але, у той самий час, нам настільки ж важливо робити програми і для дітей, які перевищують середньостатистичні показники успішності. Чому це важливо? Ми бачимо по результатах PISA, що в нас 2,6% в найвищому сегменті з математики. Це наш майбутній резерв, потенціал - інженерний, науковий і не тільки. І тому важливе питання: що для цих дітей є сьогодні, які є програми, які інструменти для розвитку…

Так, олімпіади та різноманітні курси - це один з можливих варіантів, як такій дитині можна розвиватися. У нас залишилася ця так звана “пострадянська спадщина”: вибудована структура олімпіадного руху, документи, нормативна база. Так чи так, а це, а також усе, що ми перебудували вже за часи Незалежності, наше надбання. І наразі це одна з найкращих структур в Європі. Звичайно, Covid, війна видозмінили реалії проведення — обмеження для офлайн зустрічей, вимушені евакуації педагогів, які рухали цю тему, розпорошеність дітей. Тому ми хочемо стати цією базою, яка б дала новий поштовх, нове натхнення і для дітей, і для вчителів займатися олімпіадною математикою. Бо саме тут є папірець, умови задачі, твоє мислення і… більше нічого. Це не ціль стандартної шкільної математики, де треба вивчити, як розв’язувати ту чи ту задачу, потім це відтворити на контрольній чи НМТ. Це задачі, де треба знайти, обрати метод розв’язання, спробувати зрозуміти, який саме підходить під цю задачу. Тут завчати вирішення задач немає сенсу.

Фонд Global Talent Fund досліджує олімпіадників та подальші досягнення переможців міжнародних олімпіад. З цих досліджень видно, що у переможців IMO (найвища математична олімпіада), до прикладу, більше наукових цитувань, ніж у тих, хто отримав золоту медаль. Тож, якщо дитина рано починає цікавитись олімпіадами, нестандартними задачами, змаганнями, досягає більшого. Це як у спорті, тільки йдеться про інтелектуальний розвиток.

Ми перебуваємо у сучасній технологічній війні, тому таких людей треба буде більше і більше, і, окрім дуже важливого питання подолання освітніх втрат, нам і на цих дітях треба фокусуватися. Один дослідник з університету Кембриджа, який багато років досліджував тему дітей з великим потенціалом, написав, що у цих дітей також є особливі потреби. І мені ця теза здається релевантною. Ми часто і правильно говоримо про дітей з особливими освітніми потребами, але ми не говоримо про дітей з високими досягненнями в освіті. А для них також потрібні особливі умови, їм теж треба свої продукти та методи.

Цитата з вашого допису: “Не хочеться розводити зраду, проте досі вчителі користувалися російським банком задач, бо українського аналога не існувало. На дванадцятому році війни це питання не лише освіти, а й національної безпеки”. Можете розповісти трохи детальніше?

- Це питання, у якомусь сенсі, про інтелектуальну еліту країни. До кого та до чого вона тяжіє? До російськомовних задач, толерує використання російської мови, звикає вирішувати російською, думати російською? Я думаю, нам важливо будувати свою абсолютно незалежну інтелектуальну інфраструктуру. І вона має бути відкрита та україномовна. Тим більше, що у Україні є багато науковців, олімпіадників, які перемогли самі, а потім почали писати задачі для наступних поколінь. Ми маємо великий список авторів! І, звичайно, вдячні, що вони у вільний час за власним бажанням займаються цією справою. Цих людей варто підсвічувати, формувати спільноту навколо цього. А не користуватися якимись інтелектуальними доробками з інших країн, особливо, якщо йдеться про країну-агресора.

Чи помітили цю базу ті, на кого вона розрахована? Що каже статистика першого місяця?

- Нашу гіпотеза про те, що такої бази даних в країні потребують діти та вчителі, підтвердила статистика. З 29 вересня по 1 листопада сайт відвідали понад 11,5 тисячі людей. Вони здійснили понад 25 тисяч візитів і переглянули майже 120 тисяч сторінок. Середній візит триває близько восьми хвилин: на платформу заходять, щоб працювати із задачами, а не просто подивитися. Понад 90 % відвідувачів з України. Платформою користуються й українці за кордоном: у США, Польщі, Німеччині, Великій Британії та інших країнах. Понад дві третини заходять з телефона, тому архів від початку розроблявся так, щоб із задачами було зручно працювати на мобільному.

За перший місяць користувачі відкрили задачі понад 30 тисяч разів, а розв’язання — понад 27 тисяч разів. Майже 4 тисячі людей не лише читали умови, а й розбирали повні розв’язання. Фільтри пошуку (клас, рівень змагання, тема, складність) застосували понад 30 тисяч разів. Так вчителі й учні підбирають задачі під свій рівень і конкретну тему.

“Добірка”: інструмент для вчителів, який дає змогу зібрати власний аркуш задач просто в браузері й надрукувати його, зберегти як PDF або завантажити як файл Word, який можна редагувати.

Можна обрати один із трьох варіантів аркуша:

• лише умови;
• умови з розв’язаннями;
• розв’язання в кінці.

За місяць аркуші склали майже 300 людей. Задачі до “Добірок” додавали понад 2 тисячі разів. Готові добірки роздруковували або зберігали як PDF 78 разів, а завантажували у Word 34 рази. Найактивніше вчителі готували аркуші в середині жовтня, у розпал шкільного етапу олімпіад.

Які ще є плани для розширення якості українського олімпіадного руху?

- Наш благодійний фонд функціонує з весни 2026-го року, працюємо за допомогою фандрейзингу за кордоном, розуміючи, що у українського бізнесу зараз серйозні виклики і інші важливі напрямки для допомоги.

За цей час ми зробили пілотну програму для олімпіадників Apex XY та літній табір-кемп для дітей. Подався 141 учень, в програму відібрали 31, усі вони переможці регіональних олімпіад з математики, фізики, хімії чи біології. До кінця курсу дійшли 30 учнів, і 95% хочуть навчатися далі. Десять найсильніших поїхали у наш літній табір.

Дещо нас здивувало. Найбільший прогрес у математиці показали не “математики”, а учасники олімпіад всеукраїнського рівня з біології та хімії. І дівчата випередили хлопців.

Власне, така гіпотеза і була: у 13–14 років важко сказати, що саме тобі подобається — просто поруч опинився вчитель чи підручники, які захопили, тому талант часто є, але йому просто немає місця, де рости.

Також ми провели літню школу для вчителів Apex Summer Math School, де пройшли навчання онлайн (65 педагогів) і офлайн (16 вчителів).

Вже створили спеціальну платформу, до якої є доступ поки тільки у учасників програм, але також плануємо її відкривати для самостійного навчання учнів, створення курсів та сертифікації вчителів на цій платформі.

Зараз запускаємо наступну Apex XY- всеукраїнську стипендіальну програму для учнів 8–9 класів. Набрали учнів на 100 стипендій. Це ті, хто хоче займатися поглибленою олімпіадною математикою, практикою розмовної англійської, також плануємо North Star - блок, де учні шукають свої сильні сторони разом із підприємцями та інноваторами. Заняття онлайн щотижня і зустрічі наживо щомісяця — у Києві, Львові, Дніпрі, Вінниці та Полтаві (на базі університетів). Бажання вчитися — найважливіше, і ми будуємо для нього шлях.

Хочете спробувати розв’язати цікаві задачі? Пропонуємо кілька завдань з нової платформи

***У шухляді лежать 44 шкарпетки, частина з яких білі, а решта — чорні. Якщо навпомацки із шухляди взяти по черзі дві шкарпетки, то ймовірність того, що вони не утворять нормальну пару, складає 192/473. Скільки в шухляді може бути білих шкарпеток

(Всеукраїнський турнір математичних боїв імені академіка І.І.Ляшка)

***При підкиданні монета з імовірністю p випадає гербом. При двох підкиданнях випадання однакового боку обидва рази вдвічі ймовірніше, ніж випадання кожного боку по разу. Знайдіть більше з можливих значень p. (Математичний турнір Гарвард-МІТ(НММТ))

*** У таксі можуть сісти один пасажир спереду і троє ззаду. Скількома способами можуть сісти четверо пасажирів, якщо один з них хоче сидіти біля вікна? (Бразильська математична олімпіада (ОВМ))

Нагадаємо, що раніше медіа НУШ писало Хто та чому шукає російський слід в олімпіаді з інформатики?

Фото зі сторінки у Facebook Уляни Автономової