ДСЯО виявила порушення в усіх 233 школах, які пройшли інституційний аудит

У 2025 році Державна служба якості освіти України провела 233 інституційні аудити закладів загальної середньої освіти. Порушення законодавства зафіксували в кожному з них. Найчастіше вони стосувалися виконання обов’язків керівників, ведення діловодства, зарахування та відрахування учнів, а також створення умов для дітей з особливими освітніми потребами.

Про це стало відомо з аналітичного звіту ДСЯО.

За даними дослідження ДСЯО, 131 аудит провели за заявами керівників закладів освіти, ще 102 – за ініціативою засновників.

Однією з проблем, яка потребує уваги, залишається організація освітнього середовища. Зокрема, у 60% шкіл виявили порушення щодо забезпечення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами. У 2024 році цей показник становив 41%.

Також зросла частка закладів із порушеннями під час організації індивідуальної форми здобуття освіти – із 41% у 2024 році до 62% у 2025-му. Порушення щодо зарахування, відрахування та переведення учнів зафіксували у 71% шкіл проти 64% роком раніше. Найчастіше вони стосувалися відрахування дітей, які виїжджають за кордон.

Серед інших проблем – організація роботи груп подовженого дня (51% закладів), харчування (55%) та переповнення класів (32%).

Які порушення виявили в управлінні школами

У 77% закладів зафіксували порушення, пов’язані з виконанням керівниками своїх обов’язків. У 2024 році таких шкіл було 60%.

Також у 75% закладів виявили недоліки в організації діловодства. Порушення щодо установчих документів, ліцензій та статутів зафіксували у 61% шкіл. Водночас проблеми з атестацією педагогічних працівників виявили у 54% закладів.

Окремі недоліки стосувалися організації освітнього процесу. Зокрема, у 62% шкіл педагогічні ради не повністю реалізують свої повноваження, у 61% освітні програми не містять усіх необхідних складників, а в 49% є порушення щодо змісту або затвердження річних навчальних планів.

Крім того, у 21% закладів не забезпечують поділ класів на групи під час вивчення окремих предметів.

Що показали аудити про якість освітньої діяльності

Дослідження охоплювало чотири напрями: освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність і управлінські процеси.

Найбільш проблемним залишається перший напрям. У 57% шкіл стан безпечного освітнього середовища потребує покращення, ще у 2% зафіксували низький рівень. Щодо інклюзивності освітнього середовища, у 60% закладів визначили рівень “вимагає покращення”, у 5% – низький.

Також труднощі виявили у системі оцінювання навчальних досягнень учнів. У 48% шкіл цей напрям потребує покращення, а в 3% має низький рівень. Щодо самооцінювання та взаємооцінювання учнів, відповідні показники становлять 57% і 3%.

Водночас найкращу динаміку продемонструвала педагогічна діяльність. У 54,1% закладів її оцінили як достатню, у 9,4% – як високу. Частка шкіл із рівнем “вимагає покращення” становила 36,1%. Порівняно з 2020–2021 роками частка закладів із достатнім і високим рівнями зросла на 10,5 відсоткового пункту, а тих, де напрям потребує покращення, зменшилася на 12,5 відсоткового пункту.

Зокрема, 75% шкіл мають достатній рівень співпраці між учасниками освітнього процесу, ще 15% – високий. Водночас питання академічної доброчесності потребує більшої уваги: у 53% закладів відповідний напрям вимагає покращення, а у 3% має низький рівень.

Під час відвідування уроків фахівці ДСЯО зафіксували, що фронтальну роботу використовували на 93% занять, індивідуальну – на 53%, групову – на 31%, парну – на 30%. Інформаційно-комунікаційні технології застосовували на 82% відвіданих уроків.

Управлінські процеси: найвищий показник високого рівня

Серед чотирьох напрямів найвищу частку закладів із високим рівнем якості діяльності зафіксували в управлінських процесах – 13,7%. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 5%.

Водночас у 31,3% шкіл управлінські процеси потребують покращення, а в 1,3% мають низький рівень.

Найбільше труднощів стосується стратегічного планування. У 42% закладів цей напрям потребує покращення, ще у 4% має низький рівень. Стратегії розвитку затверджені й оприлюднені у 69% шкіл. У 27% закладів документи не затверджені засновником, а 4% не мають стратегічного планування.

Крім того, чверть стратегій не враховує специфіку конкретного закладу, а 21% містить переважно загальну інформацію.

Попри те, що 99% шкіл здійснюють річне планування, лише 45% включають до планів конкретні кроки для підвищення якості освіти за результатами самооцінювання. Коригують річний план з урахуванням таких результатів 36% закладів.

Проблемним залишається і кадрове забезпечення. Лише у 44% шкіл немає вакансій, тоді як у 53% вони є. За даними дослідження, тільки 40% закладів мають педагогів, які викладають предмети відповідно до фаху. У 53% шкіл працюють учителі без відповідної спеціальності, але з підвищенням кваліфікації, а у 7% – педагоги без такого додаткового ресурсу.

Що змінилося після рекомендацій ДСЯО

У дослідженні також навели приклади змін, які школи та громади впровадили після інституційних аудитів. Зокрема, заклади ремонтували й переобладнували укриття, облаштовували пандуси та підйомники, встановлювали системи відеоспостереження, пожежної сигналізації й оповіщення.

Окремі школи модернізували навчальні кабінети, STEM-інфраструктуру та ресурсні кімнати. Для реалізації таких проєктів залучали співфінансування, гранти, громадські організації, благодійні фонди та місцевий бізнес.

У деяких громадах результати аудитів стали підставою для стратегічних рішень щодо ремонтів, перепрофілювання та оптимізації освітньої мережі. Також заклади впроваджували заходи психоемоційної підтримки учнів і педагогів.

У 2025 році 1 386 закладів загальної середньої освіти провели самооцінювання за допомогою платформи EvaluEd.

Серед пріоритетних завдань для розвитку шкіл ДСЯО визначає покращення безпеки та доступності освітнього середовища, створення умов для дітей з особливими освітніми потребами, посилення внутрішньої системи забезпечення якості освіти, удосконалення стратегічного планування та кадрової політики. Також серед напрямів роботи – дотримання академічної доброчесності, розвиток STEM- і цифрової інфраструктури та психоемоційна підтримка учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що субвенція на інклюзію не покриває всіх потреб дітей: що показало дослідження.

Фото – istockphoto