Теми статті: батькам, вчителям, директорам, учням
11 Вересня 2020
7 081
0
Головне – це чітко й зарання окреслити карантинні правила для вчителів, батьків та учнів. Тоді менша ймовірність, що виникатимуть курйози. Принаймні так кажуть вчителі, директори та батьки 4 шкіл у різних частинах країни.
Журналістка “Нової української школи” поговорила про те, як минають перші карантинні дні у школах, як організували пересування, чим забезпечила влада і що б змінили в чинних правилах, зі:
На батьківських зборах Світлана Стельмах пояснювала: “Це поки що наш єдиний захист, і якщо ти не одягаєш маску сам, то наражаєш на небезпеку інших, це – про відповідальність”. Водночас, правила, які напрацювало МОЗ, розіслали батькам.
Каже, є діти, які бояться заразитися, і носять маски навіть на уроках. Але таких дітей – меншість. Більшість думають так: “Коронавірус – це не з нами і не про нас”. Вони дотримуються карантинних правил тільки через те, що так треба.
Всі учасники освітнього процесу дотримуються правил і вони не суперечать порадам МОЗ. Але їх обговорили з батьками і затвердили на педагогічній раді ще до того, як МОЗ презентувало поради, ще у липні. А потім – ознайомили дітей і батьків. Правила також висять на стендах школи.
“Перш за все, якщо ми хочемо, щоб діти дотримувалися правил, треба і щоб вчителі їх дотримувалися. Поки ексцесів у нас не траплялося”, – каже Ольга Петровська.
Правила школиЩе до початку навчального року у школі була нарада щодо карантинних правил. Тоді сформували алгоритм дій, провели інструктаж для всіх працівників школи. У свою чергу, класні керівники донесли інформацію до батьків, а ті – до дітей. Правила також роздрукували і розвішали на стінах школи. Наприклад, про те, що батькам не можна заходити до будівлі.
Читайте також наш репортаж зі школи
“Раніше батьки місяць-два супроводжували першокласників до школи, бо ті плакали. Але класні керівники настільки добре все пояснили, що з цим у нас не виникло курйозів.
Натомість, вчителька молодших класів розповідала, що діти тепер закріплені за старшими учнями. Наприклад, братики чи сестрички або сусіди опікуються тим, як малеча дісталася до школи і додому”, – розповідає Антоніна Мегела.
Куратори класу пояснили дітям і батькам, як відбуватиметься навчання. За тиждень до початку навчання в групу у Viber надіслали фото документів з правилами.
“Учні пересуваються школою за годинниковою стрілкою. До того ж, кожна паралель знає, через який вхід їм можна заходити до школи, і через який – виходити. Поки що все – відповідально, але це тільки перший тиждень”, – каже Світлана Стельмах.
“У нас пристосована освітня установа – не повноцінне приміщення. Тому ми, наприклад, не можемо забезпечити велику відстань між партами, не можемо розмежувати коридор, бо він і так завширшки десь 2,5 метри”, – пояснює Ольга Петровська.
Школа працює за схемою: вчителі ходять до дітей. Є також 3 входи, щоб діти переходили в їдальню надворі. Також двір школи поділили на зони. Наприклад, всі знають, що в одній частині подвір’я гуляє початкова школа, а в іншій – старша.
У школі облаштували 5 входів-виходів, а кожному поверху присвоїли колір. Наприклад, перший поверх – зелений, другий – жовтий, третій – червоний колір. Так:
Також у школі розробили графік виходів і позначили кольоровими стрілками.
Вхід у ліцей розділили на 2 потоки: для 5-7 класів – центральний, а для 8-11 – боковий. Ліцеїсти не змінюють аудиторії – натомість, за кожною групою закріпили кабінет. І до учнів приходять вчителі.
Також для кожного класу виділили час для їдальні. Наприклад, для 5-х класів їдальня працює після першої півпари, для 6-х класів – на іншій перерві. Це – аби учні менше перетиналися.
Учні і вчителі мають носити маски на перервах. Також на кожному поверсі є адміністратори, які слідкують, як люди дотримуються правил.
“З цим у нас дуже строго. Думаю, грає роль позиція керівництва. Наша директорка вважає, що це – серйозна ситуація і всі мають бути відповідальними. Думаю, якщо така позиція адміністрації, то така ж позиція і у вчителя, і в учня, і батьки з розумінням ставляться”, – розповідає Світлана Стельмах.
Днями батьківський комітет привіз Світлані дві пачки масок для запасу – на випадок, якщо хтось з дітей забуде маску.
“А як ще вчинити тоді, якщо карантинні правила суперечать праву дитини на освіту. От дитина прийшла до школи без маски, і що робити? Тому я підняла це запитання на батьківських зборах і запитала, що робити. Ми з батьками домовилися. Це – про партнерство”, – каже вчителька.
Світлана намагалася проводити уроки в масці. Каже, це – неможливо: важко дихати, з’явилася алергія. Тоді придбала собі медичний щиток. Він – зручніший, бо є простір для дихання, для окулярів, видно міміку. Ціновий діапазон щитків: від 68 до 150 гривень. Всі деталі знімаються і їх можна обробити, щиток м’який на лобі, добре фіксується.
“За рекомендаціями МОЗ, старшокласники мають бути в масках, але з огляду на те, що школа невелика і діти протягом перерви обов’язково виходять на подвір’ї, ми дозволяємо їм бути без масок.
Ми домовилися з батьками так: діти йдуть до школи в масках, а далі можуть бути без них. Звісно, умова така: учні мають дотримуватися дистанції”, – розповідає Ольга.
“Раніше я казала, мовляв, хочу подивитися, як діти ходитимуть в масках на перервах. Вони ж не бачились з березня! Але, знаєте, вони дотримуються карантинного режиму: в класах сидять без масок, але без проблем одягають їх у коридорах. Приклад подають вчителі.
От у мене був такий випадок: я йду в масці коридором, а учень 8 класу вилітає з дверей без неї. Я його запитала, де маска. І кажу йому: “Бачиш, я ж ходжу в масці. А чому ти не можеш?”. Тоді він одразу одягнув її”, – розповідає Антоніна.
У школі діє таке правило: вчителі мають бути в масках, бо якщо не дотримуватимуться правил, то не мають морального права вимагати цього від дітей. Також районний відділ закупив запасні маски. Це – на випадок, якщо дитина забула. Вони є у шкільному автобусі і на вході до школи.
На перервах треба бути в масці, на уроках – ні. Щодня треба мати з собою 3 хірургічні маски або 2 тканинні.
Якщо є ознаки ГРВІ (гострих респіраторних вірусних інфекцій), батьки не пускають дітей до ліцею. Якщо це серйозна алергія, треба принести до школи довідку про те, що в дитини підвищена температура й нежить через алергію. Але школа радить пересидіти вдома. Бо у дитини з алергією може бути слабкий і вразливий до інфекцій організм.
“Ми слідкуємо за тим, щоб діти не ходили до школи, навіть якщо це звичайна застуда. У нас в протоколі прописано: якщо трапляється така ситуація, що комусь у класі стає зле, клас одразу відправляють додому. Цей навчальний день клас продовжить дистанційно. Це – поки не з’ясують обставин”, – розповідає Ольга.
Дитина, якій стало погано, має обов’язково відвідати лікаря в той самий день і повідомити школі, яка ситуація. Клас не пустять до школи, допоки точно не будуть впевнені, що все гаразд.
“У нас було 3 таких випадки. І, чесно кажучи, батьки зрозуміли, що це серйозно. Нині діти навіть з найменшим нежитем не йдуть до школи”, – каже заступниця.
Навпроти кабінету медичного працівника організували ізоляційну кімнату. Якщо в дитини з’явиться погане самопочуття або підніметься температура, то медпрацівник має ізолювати учня. Далі – зателефонувати директорці. А директорка зателефонує сімейному лікарю і батькам. Тоді сімейний лікар вирішить, що робити.
“У нас минулоріч відбувався ярмарок солодощів, аби зібрати кошти на створення куточку про воїнів АТО з нашого села. Тоді ми не встигли це зробити, і у нас залишилися благодійні гроші. От на них ми і закупили антисептики, паперові рушники, утримувачі для них і щитки.
Правда, профспілка нам повернула гроші за щитки. Потім нам трошечки передали з відділу освіту. Але це смішні гроші, якщо чесно. Паперові рушники вже закінчуються, і що робити далі, ми просто не знаємо”, – ділиться Ольга.
Каже, пояснили батькам ситуацію. Вони ставляться з розумінням і часом самі приносять антисептики для класу, не чекаючи, щоб їх попросили.
“Навіщо тоді в серпні проводили змістовне опитування, яке проводили МОН і департамент освіти? В ньому кожен навчальний заклад вказав, що може забезпечити, а що не може. Але з тих пір не зробили нічого. А ми чекали до останньої хвилини”.
Районний відділ надав школі рідке мило, паперові рушники, запасні маски, рідину, аби обробляти дверні ручки й підлогу, сміттєві ящики. А за проєктом “Сортуємо разом” школа виграла сміттєві ящики для утилізації. Нині вони знадобилися.
“Всі антисептики і решта “амуніції” в ліцеї є. Нас ніхто не просив здавати гроші на це. Натомість, ми запитали в куратора, чи не треба часом щось докупити. Вона відповіла, що “нас усім забезпечили”, – розповідає Інна.
“Аби інфекція не поширювалась, я вважаю, що всі мають носити маски і не знімати їх навіть під час уроку. Але розумію, що це неможливо зробити.
Також можна організувати змішане навчання: щоби діти сиділи тільки у своїх класах, і щоб до школи ходила одна частина дітей, в інші дні – інша. Частина навчалася б у школі, частина – дистанційно”, – припускає Світлана.
“Якщо діти навчаються у школі разом, – каже директорка, – не знаю, чи доречно ходити у масках коридорами. Це – село, і вони все одно контактують.
Бачили б ви, скільки дітей збирається після обіду за школою, на майданчику, і їх не можна розігнати, бо вони хочуть спілкуватися”.
“Перш за все, ми хотіли отримати ці правила як наказ або як чітку інструкцію. Рекомендації наприкінці літа нас не врятували. А якщо школа не може дотримуватися рекомендацій?”, – каже Ольга.
Ще у липні школа взяла все у свої руки, погодила правила з батьками, – і написала нормативну базу. Наприклад, для кожної з чотирьох карантинних зон, в яких може опинитися село, склали графік освітньої установи.
Так, у помаранчевій зоні працюватимуть у відсотковому співвідношенні 50/50. Тобто 50% матеріалу учні отримуватимуть у школі, а 50% – вдома. Для середніх класів вдома – теорія, а у школі – практика. Для початківців – навпаки, бо зразок, як робити те чи інше, треба дати в школі, а вдома – відпрацювати навички.
Деякі предмети у школі вичитують дистанційно: основи здоров’я, один з трьох уроків фізичної культури та трудового навчання.
“Нині МОН тільки наближається до інструкцій, які ми прописали ще в липні. Нам дали свободу за законом “Про освіту” – і ми цим скористалися. Проблема в тому, що не всі школи готові створювати власні нормативні документи”, – каже заступниця директора.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – deagreez1, Depositphotos
Решта фото надали герої матеріалів
Обговорення