ЗНО й закінчення навчального року: варіанти та підводні камені через карантин

Як цьогоріч, в умовах пандемії коронавірусу, закінчуватиметься навчання в школах, зокрема для 11-класників, чому пробне ЗНО складатимуть не всі одночасно, чи скасують ДПА у формі ЗНО для тих, хто не вступатиме у виші – питання, які турбують учнів, вчителів і батьків.

“Нова українська школа” зібрала коментарі директорів шкіл, очільників департаментів відділів освіти, заступниці директора УЦОЯО і 11-ї міністерки освіти і науки України.

У цьому тексті про:

• організацію навчання для 11-класників;
• дати й моделі проведення ЗНО;
• необхідність збереження ЗНО;
• компенсацію нерівної якості дистанційного навчання й доцільність подовження навчального року.

ЗАКІНЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ДЛЯ 11-КЛАСНИКІВ

Директорка Департаменту освіти і науки Києва Олена Фіданян пропонує ревізувати навчальні програми й завершити вивчення нового матеріалу для випускників 11-х класів до кінця квітня.

“Ми пропонуємо провести навчальний процес у травні за принципом освітнього трансформера, розбивши випускників не за класами, а за групами, з урахуванням обраного ними профілю подальшого навчання вже за межами рідної школи; дні перед ЗНО перетворити на дні предметного занурення (колись це називалося консультаціями перед екзаменом)”.

Для цього рекомендовано:

• обрати відповідну модель організації освітнього процесу в травні, схваливши її на засіданні педради та ознайомити з нею учнів та їхніх батьків;
• укомплектувати мобільні навчальні групи учнів (за заявами їхніх батьків);
• розробити індивідуальні / групові траєкторії навчання (індивідуальні / групові навчальні плани) для кожного учня / групи учнів;
• внести, у разі необхідності, зміни до розкладу уроків;
• дні перед тестуваннями використати для предметного “занурення” (різнорівневих консультацій для проходження тестування з предметів, що обрали учні);
• відмовитися від домашніх завдань для одинадцятикласників;
• зберегти тижневе навантаження вчителя та відповідну заробітну плату;
• не допускати перевантаження педагогів.

“За умови організації шкільного навчального трансформера реально зменшити навантаження на школяра до 12 годин, які є для нього пріоритетними, зберігаючи при цьому вчительське навантаження та заробітну платню згідно з тарифікацією”, – пише Фіданян.

У Києві є колективи, які ще до COVID-19 розробили власну шкільну модель навчання випускників і успішно її практикують.

Директорка Київської гімназії східних мов №1 Оксана Проскура каже, що ні для кого не секрет, що для 11-класників у пріоритеті – предмети, з яких вони складають ЗНО.

“А от, до прикладу, фізичне виховання, “Захист України”, технології, зарубіжна література та ще кілька предметів відходять на задній план. До них учні ставляться за принципом “аби не зіпсувати середній бал свідоцтва”. У такому разі виникає логічне запитання: що робити в ситуації, яка не влаштовує директорів, педагогів, батьків і дітей, як дотриматися академічної доброчесності всім учасникам освітнього процесу?”

Оксана каже, що у її школі вчителі планують виставити річні оцінки випускникам до 16 травня, максимально завершити викладання матеріалу з предметів до кінця квітня, а в травні організувати повторення вивченого, запровадити індивідуальні форми та методи роботи, які би передбачали проєктну діяльність, індивідуальні завдання на результат, особливо з тих предметів, з яких учні складатимуть ЗНО.

Уже з наступного року школа хоче започаткувати нову модель організації навчання 11-х класів, до прикладу:

І семестр – занурення в предмети, які не входять до переліку ЗНО. Як наслідок – діти отримують семестрові й річні оцінки з цих предметів уже в І семестрі.

ІІ семестр – занурення в предмети, що входять до переліку ЗНО.

“Необхідно вже до початку навчального року зробити перерозподіл годин інваріантної частини для одинадцятикласників, враховуючи недопустимість перевантаження учнів”, – каже Проскура.

Директор Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля, каже, що і в їхній області школи впроваджуватимуть подібну модель закінчення навчального року:

“Структура і тривалість навчального року, тижня, дня, форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу освіти. Керівники закладів і педради більшості навчальних закладів так спланували освітній процес в 11 класі, щоби вивчення нових тем закінчилося не до 1 травня, а до 1 квітня. Фактично з квітня відбувається повторення, узагальнення навчального матеріалу”.

Пропозиція закінчити вивчення нового матеріалу для одинадцятикласників, за словами 11-ї міністерки освіти і науки України Ганни Новосад, свідчить, що необхідно втілювати третій етап НУШ, створювати старшу профільну трирічну школу.

“Це допоможе розвантажити навчальний матеріал, дасть учнівству можливість обрати профіль навчання, сформувати індивідуальну освітню траєкторію”.

ПРОБНЕ ЗНО

Цьогоріч пробне ЗНО відбудеться 10 квітня. У Києві, Чернігівській та Миколаївській областях його перенесли на 24 квітня.

Таке рішення ухвалене через припинення руху громадського транспорту, що унеможливлює доїзд учасників і педагогів, залучених до проведення пробного ЗНО.

Олег Фасоля каже, що потреба переносити пробне ЗНО в деяких регіонах з 10 на 24 квітня – дивна.

“Це може призвести до нівелювання пробного ЗНО як такого. Оскільки 10 квітня робочі зошити із завданнями з’являться вже у вільному доступі в інтернеті“.

Адже формат проведення пробного ЗНО дає змогу школярам як безпосередньо прийти на пункт тестування, так і взяти участь у ньому онлайн.

Заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко погоджується, що проведення пробного ЗНО в різні дні в різних регіонах має недоліки.

“Після 10 квітня тести будуть відомими загалу, тож учасники, які працюватимуть 24 квітня, матимуть потенційну можливість із ними ознайомитися до тестування.

Однак, важливо усвідомити, для чого потрібне пробне ЗНО. Насамперед – аби ознайомити здобувачів освіти з процедурами проведення тестування, дати їм зрозуміти, як сконцентруватися на виконанні завдань у незвичному середовищі, як розраховувати свій час протягом виконання тестових завдань, як заповнити бланк, що відбуватиметься в аудиторії тощо. Пробне ЗНО дає можливість подолати стрес учасників перед незнайомим, щоби вони могли максимально продемонструвати свої навчальні досягнення під час основного ЗНО.

Цієї мети можна досягти, навіть якщо ознайомитися з тестом пробного ЗНО заздалегідь, утім ми просимо учасників подолати спокусу й не працювати з тестами пробного ЗНО, для проходження яких вони зареєструвалися. Безумовно, ми не можемо заборонити учасникам знаходити зошити пробного ЗНО в інтернеті, однак, щоб отримати максимальний зиск від послуги, яку учасники оплатили, краще цього не робити.

Фото: автор – luminastock, Depositphotos

До того ж після тестування в кабінетах учасників будуть розміщені всі зошити пробного ЗНО та бланки відповідей до них. Окрім цього, ми також запропонуємо учасникам переглянути офіційні відеороз’яснення до тестувань, які ми підготували спільно з ГС “Освіторією” за підтримки МФ “Відродження”.

Як і минулоріч, учасники зможуть занести відповіді до всіх тестів пробного ЗНО (незалежно від того, на який тест вони реєструвалися) до спеціального сервісу визначення результатів і вже 30 квітня всі ті, хто це зробили, знатимуть свої результати“.

ЧИ ВСІ ВИПУСКНИКИ СКЛАДАТИМУТЬ ЗНО ЦЬОГО РОКУ

У Верховну Раду подали законопроєкт №5014, який передбачає, що випускники мають право пройти ДПА, у тому числі у формі ЗНО, за власним бажанням. Його підтримав профільний комітет парламенту.

Тобто, ті, хто планують вступати до вишів, складатимуть ЗНО. Ті, хто не планують – зможуть не приходити до пунктів тестування. Такий сценарій діяв і минулого року. На думку ініціаторів законопроєкту, це допоможе зменшити скупчення в пунктах тестування і знизити ризик поширення коронавірусу.

Олег Фасоля переконаний, що має бути єдиний механізм підсумкового контролю знань, які здобули випускники загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних закладів, коледжів для того, щоб отримати атестат про повну загальну середню освіту.

Появу законопроєкту №5014 він пояснює тим, що певні освітні гравці проводять можливе зондування ґрунту щодо згортання ЗНО.

“Також є небезпечним закид суспільству інформації, що ЗНО потрібно лише для вступу на навчання за рахунок бюджетних коштів до вищих навчальних закладів. Цю ідею активно просувають приватні виші. Це серйозна загроза через те, що і приватні, і державні виші дають дипломи про вищу освіту одного рівня. Тому й вимоги до якості освітніх послуг та вступників мають бути однаковими“, – каже Фасоля.

Ганна Новосад вважає, що ініціатива скасувати ДПА може порушити законодавчо закріплене законом “Про освіту” право учнівства на справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання. Замість того, щоб організувати безпечні умови для підсумкової атестації, її пропонують скасувати.

“Цим ширше й ширше відкриваються двері до скасування ДПА у формі ЗНО взагалі”, – вважає Новосад.

ДПА у формі ЗНО – це інструмент для рівного доступу і справедливішого оцінювання, каже вона.

“Коли у 2017 році було впроваджено ДПА у формі ЗНО, це було зроблено з метою дати доступ до неупередженого, комплексного та доброчесного оцінювання. На жаль, не в усіх закладах загальної середньої освіти це можна забезпечити атестацією не у формі ЗНО. Ми знаємо, на жаль, про численні порушення академічної доброчесності з боку шкіл, упередженість до учнів тощо. ЗНО – це також підтвердження, що суспільству не однаково, з якими знаннями випускаються учні”.

За її словами, у МОН є ресурси для забезпечення належних умов для проведення ЗНО. Йдеться про 1 млрд грн цільової субвенції на боротьбу з наслідками COVID-19 в освіті.

“Але чомусь станом на початок квітня порядок використання цих коштів досі блукає коридорами чи то МОН, чи то Мінфіну. Нагадаю, що законодавчий дедлайн затвердження всіх документів для використання цих та інших бюджетних коштів – 15 лютого. Чому така недбалість?”.

ЗНО-2021 буде відбуватися із дотриманням усіх карантинних обмежень, каже Тетяна Вакуленко.

“Учасники оцінювання будуть працювати над тестами в масках, до входу в пункт проведення ЗНО їм будуть вимірювати температуру, самі пункти будуть відповідно підготовлені до тестування. Досвід показує, що такий формат проведення ЗНО дає змогу реалізувати основні принципи цього оцінювання – рівності і справедливості, а також не створює додаткових епідеміологічних загроз ані для учасників тестування, ані для педагогічних працівників”.

З актуальними датами основної сесії ЗНО можна ознайомитися за цим посиланням.

Вакуленко каже, що як і минулого, так і цього року скасування ДПА у формі ЗНО – вимушене, оскільки гостра епідеміологічна ситуація не залишає іншого вибору управлінцям.

“Однак ми впевнені, що в наступні роки важливо повернутися до практики обов’язкового складання ДПА у формі ЗНО всіма здобувачами повної загальної середньої освіти”.

Заступниця директора УЦОЯО вважає, що поступово ДПА, тобто випускний іспит, має стати основним.

“Результати цього оцінювання мають вивчатися, обговорюватися у фахових колах, ставати передумовою для вибудови державної політики в галузі освіти, заснованої на об’єктивних даних. У більшості європейських країн саме випускні іспити є визначальними, оскільки держава впродовж багатьох років вкладає значні кошти в освіту своїх громадян і має право розуміти, чого досягають або не досягають здобувачі освіти”.

ЧИ ВАРТО ПОДОВЖУВАТИ ЦЕЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК ЧЕРЕЗ ДИСТАНЦІЙКУ

Серед освітян і батьків учнів ширяться обговорення, чи варто подовжувати навчальний рік у зв’язку зі значними втратами в якості навчання через онлайн-режим.

Статтею 23 закону “Про освіту” держава гарантує академічну, організаційну, фінансову й кадрову автономії, які визначають дії закладів освіти в тому числі в умовах пандемії щодо реалізації освітнього процесу, каже Олег Фасоля.

“Ми хочемо, щоби заклади були автономними, щоби ніхто не втручався в їхню діяльність, але водночас певними діями й заявами ми намагаємося втрутитися в діяльність закладів. Так само й заклади освіти хочуть бути автономними не завжди, а подекуди чекають вказівки – що їм робити”.

Фото: автор – luminastock, Depositphotos

За нормою закону “Про повну загальну середню освіту”, тривалість навчального року має становити 175 днів. Навчальний рік починається 1 вересня й закінчується не пізніше 1 липня.

Директорка Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Олена Заменягре вважає, що подовжувати навчальний рік потреби немає.

“Учні й зараз наполегливо готуються. Їм треба дати час на самопідготовку й усвідомлене навчання. Ретельно опрацювати предмети на ЗНО. Якщо подовжити рік, то будуть знову всі предмети. А це тільки їм стане на заваді. Обирати в загальноосвітніх школах предмети вони не зможуть, тоді для чого продовження?”.

Директорка Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Оксана Колесник теж вважає, що подовжувати навчальний рік не варто.

“По-перше, продовження навчального року не означає, що навчатися будемо офлайн, а не дистанційно.

По друге, ЗУ “Про повну загальну середню освіту” визначає тривалість навчального року не менше 175 днів – й освітні програми розраховані саме на таку кількість навчального часу.

По-третє, дистанційне навчання в нашому світі – це те, з чим ми маємо жити так само, як і з дистанційною роботою. На сьогодні організація освітнього процесу з використанням дистанційних технологій уже не спричиняє такого шокового стану, як навесні 2020 року.

І, по-четверте, одинадцятикласники свідомо використовують дистанційку для підготовки до ЗНО, про що вони відверто кажуть у розмовах з учителями”.

Оксана Проскура каже, що карантин, дистанційне навчання, екскурсії, які перетворилися на віртуальні, свята, вихідні вплинули на перенесення дати завершення навчального року майже на 10 днів уперед.

На прикладі свого закладу вона демонструє, як уникнути того, щоби навчання в традиційному форматі влітку не спровокувало відсутність дітей за партами.

Для впровадження індивідуальної освітньої траєкторії учнів, з урахуванням побажань учителів і батьків ми зможемо продовжити навчання для окремих учнів:

1. У форматі консультацій як корекція дистанційного навчання (хвороба, відсутність належних техзасобів, особливості сприйняття матеріалу онлайн або довготривала відсутність учня з поважних причин на уроках протягом навчального року).
2. Використання мовних практик через організації мовних таборів, своєрідне “занурення” в східну мову (волонтери, носії мови, формат проведення таких занять будемо уточнювати).

Наступного року школа має намір врахувати ризики в освітній програмі та внести зміни в структуру року, ухваливши це на педраді.

Якість дистанційного навчання в школах України суттєво відрізняється, тому відповісти однозначно, чи варто подовжувати навчальний рік – складно, каже Ганна Новосад.

“Якщо нічого не робити, катастрофічна ситуація з нерівним доступом до шкільної освіти, насамперед, між сільськими та міськими школами, буде лише поглиблюватись”, – каже вона і пропонує провести глибинний моніторинг для кожного з регіонів. Крім якості дистанційного навчання, варто відстежити результати навчання учнівства, надати підтримку вчителям і почути їхню думку.

“Без цього складно сформувати цілісну стратегію з компенсації втраченого часу. Комусь дійсно допоможе подовження навчального року, аби використати цей час на різноманітні шкільні активності, комусь – потрібні індивідуальні консультації (така можливість передбачена законом “Про повну загальну середню освіту”). Немає універсальних інструментів”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – luminastock, Depositphotos