Глобальні тренди, які формуватимуть освітні тенденції у 2022 році. Дослідження ОЕСР

Зміна клімату, зниження народжуваності (а отже – старіння населення), трансформація інституту сім’ї, повсюдне проникнення цифрових технологій, зростання громадянської свідомості й активності тощо. Усе це – тенденції, що впливають й у подальшому ще більше впливатимуть на те, якою має бути освіта.

ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) опублікувала дослідження впливу світових тенденцій економічного розвитку на систему освіти. Дискусія про те, як ці тенденції впливають на освіту, на думку дослідників, дасть змогу вчасно відреагувати й обрати оптимальний сценарій розвитку освіти.

ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідники називають своїми двома основними завданнями підготувати освітню систему до змін та спонукати суспільство задуматися про потенціал освіти для того, щоб уже сьогодні формувати компетентності та знання, що будуть запитувані на ринку праці через 10–40 років.

Автори не дають конкретних відповідей, як має бути побудована освітня система, аби відповідати потребам завтрашнього дня, але пропонують поміркувати над деякими запитаннями. Вони також наголошують на культурних, національних та інших особливостях освітніх систем різних країн. Тому, перш ніж планувати реалізацію ідей, варто поставити собі такі запитання:

• Чи актуальна пропонована тенденція в моєму культурно-економічному контексті?
• Якими можуть бути швидкість настання та вплив цієї тенденції?
• Чи можемо ми вплинути на неї?
• Як ми можемо реагувати на тенденцію?
• Чи є інші тенденції, які маємо брати до уваги в місцевому контексті?

Досліджувані тенденції умовно згруповані в п’ять категорій – “зростання”, “життя й робота”, “знання та сила”, “ідентичність і належність”, “мінлива природа”.

ЗРОСТАННЯ

Економічне зростання допомагає людству підвищувати рівень життя, проте соціально-економічна нерівність збільшується, а нераціональне використання ресурсів створює додатковий тиск на довкілля.

Доступ до якісної освіти протягом усього життя потрібен для того, аби всі громадяни, незалежно від віку й особливостей, могли робити свій внесок у життя суспільства. Він також важливий для отримання знань щодо довкілля та розвитку технічного і критичного мислення, потрібних для стабільного майбутнього.

Тенденція 1. Процвітання зростає скрізь

Глобальна економічна інтеграція та технічний прогрес сприяли різкому зменшенню крайньої бідності та поліпшенню благополуччя багатьох. Проте не всі отримали однакові вигоди.

Освіта може забезпечувати соціальну мобільність та розвиток компетентностей, що потрібні людям для участі в економіці. Навчання сприятиме як соціальному прогресу, так і економічному розвитку.

Аби освітня система відповідала цим завданням, варто вже тепер запитати себе:

• Чи надають заклади освіти можливість усім зацікавленим у розвитку освіти надавати пропозиції та обговорювати її майбутнє?
• Як можна перерозподілити освітні ресурси так, аби вони були доступні тим, хто найбільше їх потребують?
• Чи мають учні та студенти із сімей у складних життєвих обставинах (СЖО) доступ до фінансової підтримки для отримання необов’язкової, зокрема й неформальної освіти?

Тенденція 2. Нове джерело зростання

В останні десятиліття люди стали більше інвестувати не в матеріальні активи (автомобілі, нерухомість тощо), а в нематеріальні. Вони здебільшого базуються на знаннях, інтелектуальній власності та даних.

Запитання для освітньої системи:

• Які компетентності потрібні для участі в нематеріальній економіці, для генерування нових ідей та створення революційних продуктів, організації та управлінні новими способами роботи та виробництва?
• Яка роль нових технологій у концепції навчання протягом життя, особливо в середньому та пенсійному віці?
• Нині великі технологічні компанії відіграють дедалі більшу роль в освітній системі, надаючи цифрові платформи та послуги для вирішення освітніх питань. Як це вплине на майбутнє управління освітою? Які форми співпраці ще потрібні для формування суспільної цінності навчання?

Тенденція 3. Демографічний тиск

У розвинених країнах переважно зростає чисельність людей похилого віку, натомість знижується народжуваність. Потреби пенсійної системи та охорони здоров’я збільшать фінансовий тиск та можуть негативно вплинути на економічне зростання.

Запитання для освітньої системи:

• Чи зміниться ставлення роботодавців до традиційних ознак наявності знань та навичок (дипломи, звання, репутація навчальних закладів тощо)? І якщо так, то чи не призведе це, наприклад, до скорочення часу обов’язкової освіти?
• Чи зменшиться кількість учнів у класах через падінням народжуваності? Чи зменшиться через це кількість учительських посад або співвідношення кількості учнів та вчителів?
• Які можливості для осіб старшого віку може запропонувати освітня система?

Тенденція 4. Революція зростання

Зміна клімату змінить життя людства. Екологічно стійке зростання потенційно існує завдяки зеленим технологіям. Проте чи зможуть вони й надалі компенсовувати постійне збільшення споживання та кількість відходів, наразі незрозуміло. Пошук рішення, що розвʼяже проблему зміни клімату та збереження благополуччя планети, стає надважливим завданням для людства.

Запитання для освітньої системи:

• Які інструменти (профорієнтація, наставництво тощо) потрібні для підготовки кваліфікованих кадрів “зеленої” економіки?
• Чи є програми для адаптації нинішніх працівників до нових стандартів та вимог?
• Як освіта може сприяти розвитку екологічної свідомості та мотивувати до трансформації знань у сталі моделі поведінки?

Тенденція 5. Нескінченність – не обмеження

Технологічні досягнення дали людству змогу вийти в космос і інновації забезпечать зростання цієї сфери, якій загрожує засмічення навколоземного простору відходами нинішньої космічної діяльності.

Запитання для освітньої системи:

• Чи готові навчальні заклади давати знання з новітніх технологій? Чи достатньо вони оснащені для цього й чого бракує?
• Які інвестиції потрібні цифровому навчанню, симуляторам і віртуальній реальності?
• Чи можуть супутники відігравати більшу роль у подоланні цифрового розриву та забезпечувати якість зв’язку для всіх школярів?
• Чи космічна наука здатна привернути увагу до STEM?

ЖИТТЯ ТА РОБОТА

Скорочення робочого часу, розповсюдження гнучкого розкладу, зокрема й неповний день та віддалена робота, з одного боку, а з іншого – цифровізація всіх особистих сфер (від відстеження кількості кроків до планування романтичних зустрічей) змінюють стиль нашого життя.

Освіта має сприяти формуванню суспільства, у якому піклуються про всіх його членів, підтримуючи кожному, незалежно від його / її особливостей і потреб.

Тенденція 6. Працюємо, щоби жити, чи живем, аби працювати

1870 року робочий час європейців становив у середньому 3000 годин на рік, а вихідні з’явилися лише на початку ХХ століття. Нинішнє скорочення робочого часу зумовлене підвищенням продуктивності, доходів, трудовим законодавством та більш доступним дозвіллям.

Запитання для освітньої системи:

• Чи здатна освіта допомогти молоді та особам похилого віку формувати компетентності, що потрібні для їх активного залучення до всіх сфер життя?
• Що можуть зробити місцеві системи освіти для покращення сфери неформальної освіти, наприклад, освітнього дозвілля?
• Як навчальні заклади можуть сприяти залученню батьків до участі в шкільних заходах, з огляду на конфлікт між часом, коли їх проводять, і годинами роботи батьків?

Тенденція 7. Нова робота для нового століття?

Цифрові технології сприяли розповсюдженню нових форм зайнятості (віддалену роботу та роботу через онлайн-платформи).

Запитання для освітньої системи:

• Як освіта може допомогти дітям і дорослим керувати своїм часом, зважаючи на те, що організація робочого дня відтепер часто не залежить від роботодавця?
• Як системі освіти підготувати людей до виконання різних видів робіт протягом життя й відсутності прив’язки до однієї професії?

Тенденція 8. Кількісна оцінка життя

Вільний час людини переспрямовується на продуктивність, ефективність та самовдосконалення, а частина нашої життєвої історії трансформується в дані на мобільних пристроях.

Запитання для освітньої системи:

• Чимало аспектів освіти підлягають вимірюванню. Але чи готова освітня система враховувати не лише вимірювані речі?
• Як підготувати навчальні заклади до розуміння та використання даних, що генерують цифрові інструменти та платформи?
• Як допомогти учням уникнути стресу та страху припуститися помилку в суспільстві, орієнтованому на досягнення досконалості?

Тенденція 9. Родина ХХІ століття

Зміна соціальних цінностей, виражена в зменшенні кількості шлюбів та переорієнтація на партнерські взаємини в родині, зменшення народжуваності та збільшення участі жінок у робочих відносинах, нестабільність зайнятості та економічна незахищеність – основні чинники впливу на формування сімʼї нинішнього століття.

Запитання для освітньої системи:

• Де межа між батьківськими та шкільними обов’язками?
• Як система освіти може сприяти зменшенню гендерної нерівності?
• Як забезпечити повсюдний доступ до дошкільної освіти, яка є основною підтримкою молодих сімей, де обидва дорослі працюють?

Тенденція 10. Якість життя

Якість життя помітно підвищується скрізь, люди почуваються безпечніше, але нерівності зберігаються й навіть примножуються. Емоційна та фізична безпека є наріжним каменем освіти та здорового розвитку.

Запитання для освітньої системи:

• Як взаємодіють школи й суспільство для посилення безпеки школярів?
• Яка політика фінансування може пом’якшити сегрегацію в системах освіти?
• Які наслідки дистанційного та гібридного навчання для різних груп школярів? Чи можна змінити ситуацію?

ЗНАННЯ ТА СИЛА

Фото: автор – agsandrew, Depositphotos

Цифрові технології дають доступ до необмеженого обсягу інформації для ухвалення рішень та розвʼязання завдань. Проте, з іншого боку, це спричиняє більшу невизначеність, адже не вся інформація є достовірною.

Масштабування інновацій та доступ до досліджень є ключем підвищення якості освіти, проте вони викликають питання, пов’язані з етикою, прозорістю та звітністю.

Тенденція 11. Суспільство знань

Якщо раніше основною проблемою був брак знань, то сьогодні людство намагається впоратися з їхньою надлишковістю.

Запитання для освітньої системи:

• Яка освіта потрібна, аби більше людей не лише отримали доступ до знань, але й навчилися ними ефективно користуватись?
• Які (цифрові) навички, зокрема й викладачам, потрібні для ефективного оцінювання якості та достовірності інформації?
• Чи достатньо сильних цифрових компетентностей для забезпечення рівного доступу чи потрібні додаткові соціальні зв’язки?

Тенденція 12. Штучний інтелект

ШІ використовують для покращення та автоматизації рішень у різних галузях, а наші цифрові сліди (що ми їх лишаємо, користуючись соцмережами, смартпристроями тощо) збираються, систематизуються та аналізуються в гігантських масштабах.

Запитання для освітньої системи:

• Чи буде збережене співвідношення потужності між державними та приватними постачальниками освітніх послуг?
• Чи перевіряють алгоритми використання систем ШІ в галузі освіти? Чи справедливі отримані результати?
• Яка роль учителя в розумінні учнями переваг та загроз повсюдного використання ШІ? Як ця тема має бути інтегрована в підготовку та підвищення кваліфікації педпрацівників?

Тенденція 13. Наукові відкриття

Наукові результати користуються довірою не тому, що вони не підлягають сумніву, а тому – що вони відкриті для перевірки, а отже – й удосконалення.

Запитання для освітньої системи:

• Чи є наукова грамотність однією з основних суспільних потреб?
• Які зміни в освіті та навчанні необхідні для отримання цифрових навичок наукової роботи з даними?

Тенденція 14. Управління знаннями

Розвʼязання таких складних проблем як кліматична криза та глобальне економічне управління потребує політичної волі та компромісу на основі точного аналізу та розуміння. Іншими словами, це потребує надійних знань.

Запитання для освітньої системи:

• Як освітня система може сприяти проведенню досліджень, що стосуються політики та збирання й аналізу інформації, яка потрібна для ухвалення політичних рішень?
• Як стейкхолдери (наприклад, приватні та державні) і взаємини між усіма задіяними особами формують якість наукових досліджень?
• Якою мірою інструменти управління знаннями, такі як шкільна оцінка та оцінювання вчителів, враховують та використовують неявні знання та досвід?

Тенденція 15. Говорити правду владі

Правильні політичні рішення спираються на достовірну інформацію. Проте коли надійних доказів бракує, провідну роль відіграє демократія та можливість вільно висловлювати альтернативні думки.

Запитання для освітньої системи:

• Як системи освіти мають вирішувати питання поєднання знань та цінностей?
• Чи сприяє культура класу, спрямована на поважливу незгоду та дебати, кращому навчанню? Чи допускаються помилки та висловлення своєї думки?
• Який потенціал спільної роботи (наприклад, у репрезентативних нарадах) над формуванням політики в освіті?

ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА НАЛЕЖНІСТЬ

Нині індивідуалізація та вибір визначають наше життя, тоді як традиційні зв’язувальні елементи, на кшталт релігії чи державності, у багатьох країнах занепадають. Віртуальний світ сприяє дослідженню ідентичності людини новими методами, але фрагментація суспільства стає ще більшою.

Освіта має задовольняти потреби абсолютно різних учнів, розвиваючи компетентності ХХІ століття. Вона має сприяти соціалізації, відповідно до суспільних норм та цінностей.

Тенденція 16. Іди своєю дорогою

Нині звичаї, традиції, вірування та належність відкриті до обговорення та індивідуального вибору.

Запитання для освітньої системи:

• Як навчальні заклади можуть сприяти формуванню позитивної навчальної ідентичності, приймаючи всіх учнів такими, якими вони є, і допомагаючи їм почуватися комфортно?
• Як навчальні заклади мають підтримувати загальнолюдські цінності, але водночас зважати на індивідуальні потреби та розвиток учнів?
• Як переосмислити взаємини між учителем та учнем і систему дисципліни в школі, адже традиційний авторитет педагога вже майже втрачено?

Тенденція 17. Врешті, цей світ невеликий

Стійкі міграційні процеси сприяють диверсифікації суспільства й несуть більшу різноманітність та економічні можливості. Міцніє й міжнародна співпраця.

Запитання для освітньої системи:

• Як освіта може сприяти розумінню, терпимості та визнанню різних культурних поглядів та світогляду в суспільстві?
• Як планувати навчання, зокрема щодо громадянської освіти та ідентичності, в умовах масштабування міграції?
• Чи реальна можливість появи міжнародної шкільної системи, що дасть учням змогу навчатися в державних школах країн поза регіоном їхнього проживання?

Тенденція 18. Говорити відверто

Нині громадяни розуміють та сприймають політику більш неформально, поза сферою традиційних інституцій та географічних кордонів. Зростають і вимоги задіювати в публічних дебатах молодь.

Запитання для освітньої системи:

• Яких громадянських компетентностей бракує суспільству для активної залученості?
• Як освітня система може сприяти формуванню групової згуртованості?
• Яке місце в системі цінностей освіти посідають розвиток в учнів “смаку до навчання” та здатності “вчитися навчатися”?

Тенденція 19. Один за всіх та всі за одного

Права людини – універсальні та невідчужувані. Проте багато людей відчувають дискримінацію через те, ким вони є або ким їх вважають.

Запитання для освітньої системи:

• Які заходи, партнерства та послуги на рівні школи можуть допомогти вчителям забезпечувати різноманіття потреб учнів?
• Як забезпечити різноманіття серед самих учителів?
• Чи відповідає інфраструктура закладу освіти завданню задовольнити потреби всіх учнів?

Тенденція 20. Різні профілі людини

Якщо раніше наше життя формували особистість та відносини, то тепер ми можемо створювати віртуальні профілі для будь-яких цілей. Цифрова та фізична ідентичності все більше переплітаються.

Запитання для освітньої системи:

• Як освіта може сприяти розвитку ідентичності, що важлива для благополуччя?
• Як школа може допомогти родинам формувати та розвивати цифрові навички та стійкість?
• Як долучити голос учителя до вибору цифрових пристроїв та платформ для навчання?

МІНЛИВА ПРИРОДА

Фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos

Соціальні та екологічні процеси, які формують благополуччя людини (від виробництва продуктів до цифрових комунікацій та спілкування), тісно переплетені. Зміни клімату, тенденція до постійного фізичного, когнітивного та емоційного вдосконалення провокують дискусію про те, що означає бути людиною.

Освіта може укріпити звʼязок між нашим розумом та тілом, з іншими людьми та природою.

Тенденція 21. Планети Б немає

Земля – єдине відоме нам місце, де є необхідні умови для життя. Але споживання природних ресурсів нині перевищує можливості планети, і людство опинилося в “екологічному боргу”.

Запитання для освітньої системи:

• Як системи освіти можуть підтримати розуміння молоддю результатів своїх життєдіяльності та впливу на довкілля, змінити модель їхньої поведінки?
• Як екстремальні погодні явища можуть вплинути на систему освіти в майбутньому?
• Чи зміна клімату призведе до нерівності в освіті та що можна зробити, щоби цього уникнути?

Тенденція 22. Живий світ

Природній простір скорочується через зростання міст та їхнього населення, 25% видів рослин та тварин нині під загрозою вимирання. Тому людство намагається виділяти спеціальні природоохоронні території та збільшувати “зелену” діяльність.

Запитання для освітньої системи:

• Як система освіти може забезпечити доступ усіх учнів до таких “зелених” зон навіть у місті?
• Чи можна пізнати природу у віртуальному середовищі?
• Чи є після закінчення навчання молоді вчителі зобовʼязані попрацювати в сільських школах, і чи може це сприяти підвищенню якості освіти у сфері екології, а з іншого боку – залученню педрацівників до викладання в регіонах?

Тенденція 23. Пожива для роздумів

Ми не лише споживаємо (в тому числі їжі) більше за можливості планети, але й використовуємо все більше нездорової їжі з високим ступенем переробки. Інноваційні системи та технології спрямовані на укріплення стійкості продовольчих систем та більш ефективне використання природних ресурсів.

Запитання для освітньої системи:

• Наскільки ефективні шкільні заходи, спрямовані на формування культури здорового харчування?
• Як освітня система може підготувати молодь до більш свідомого вибору продуктів та надати необхідні знання щодо цього?
• Чи можуть шкільні їдальні стати місцем для навчання життєвим навичкам, таким як приготування їжі та здорове харчування?

Тенденція 24. Людське тіло

Досягнення медицини та технологій дають змогу вирішити чимало проблем щодо здоров’я людського тіла, аж до часткового розвʼязання питань старіння. Проте, відкриваючи величезні можливості, удосконалення людини порушує й низку етичних проблем.

Запитання для освітньої системи:

• Які різновиди партнерства між системами освіти та розробниками могли б забезпечити доступ до сучасних переваг, насамперед, дітям з особливими освітніми потребами?
• Як зменшити несправедливість, пов’язану з тим, що деякі учні мають доступ до інноваційних медичних продуктів, тоді як інші – ні?
• Чи можна уявити школи, які будуть додавати фізичні вправи в домашні завдання за допомогою додатків та ігор для смартфонів?

Тенденція 25. Ніхто не живе в кіберпросторі

Незважаючи на те, що людина все більше часу проводить в інтернеті, ніхто з нас не живе в кіберпросторі. Природа людини – соціальна, вона потребує фізичного контакту.

Запитання для освітньої системи:

• Яка інфраструктура потрібна для гібридної освіти, що поєднує віртуальну та фізичну діяльність? Як це сприятиме різноманітності та персоналізації навчання?
• Які різновиди навчання найкращі й чи належить до них дистанційна освіта?
• Хто має відповідати за якість та достовірність навчальних матеріалів на онлайн-платформах?

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – elenabs, Depositphotos