Тварини, які рятують нас від війни. Третя добірка з фото та історіями читачів

Хтось заспокоював людей в автобусі, які були змушені виїхати за кордон через війну, хтось гріє в укритті під час тривоги, хтось, гуляючи надворі, не зводить погляду з господарів, хтось муркоче під час тривоги — так реагують тварини на війну.

Сайт “Нова українська школа” збирає фото улюбленців і з улюбленцями наших читачів, зроблені під час війни. Долучайтеся, якщо ще не зробили це, а ми публікуємо третю добірку фото та історій про те, як тварини заспокоюють своїх господарів під час війни, чим допомагають, як реагують на війну та чому бути з ними — так важливо в цей важкий час.

Читайте текст, заряджайтеся позитивом, і чекайте на наступні добірки з вашими фото.

А також дивіться попередні добірки фотоісторій за цим і цим посиланнями.

ЩЕ 20 ІСТОРІЙ ПРО ПУХНАСТИКІВ (І НЕ ДУЖЕ), ЯКИХ ВИ ЛЮБИТЕ

Пушок, 3 роки, пухнастий і любить спати на столі

Сергій зі села Мостище: Кіт муркає біля мене – і так заспокоює. Коли він спить поруч, мені тепло. Але іноді Пушок розлягається так, що бракує місця на підлозі укриття. Тут ми спимо під час війни. А ще він змінився – часто прислуховується до гучних вибухів і нікуди не хоче йти з дому.

Джесіка (6 років), Річард (6 років) і Черрі (7 років): активні, веселі, жваві, непосидючі

Світлана з Київщини: Песики підіймають нам настрій, не даючи сумувати. Коли вони відчувають нашу тривогу, то лягають поруч, ніби заспокоюючи. А ще гавкають, коли летять літаки та гвинтокрили.

Іру (5 років) і Шей (2 роки), дуже грайливі песики

Анна з Черкас: Тваринки підтримують нас і полюбляють спати разом носик до носика. Під час війни вони почали проводити більше часу з дітьми.

Байкал (5 років) – жвавий і дружній, Юмі (3 роки) – лагідна та боязлива

Ірина з Черкас: Ми забрали Юмі з притулку для тварин – і вже два роки вона живе з нами. Проте досі боїться буквально всього. Наприклад, коли їсть, швидко заковтує їжу, наче боїться, що ми відберемо.

Коли починається повітряна тривога, ми ховаємося разом із дітьми та собаками. Тварини допомагають розрядити напружену атмосферу, ми сміємося з їхніх кумедних витівок. Якщо сирена лунає вночі, то спимо разом на підлозі на матрацах. Так навіть тепліше. Слава Богу, у нашому місті тихо, тому просто всі тримаємося разом і не панікуємо.

Ебігейл, або просто Ебі, 3 роки, дуже активна та грайлива

Світлана з Дніпра, мама Сергія, який на фото: Ебі любить збирати всіх до столу. Коли ми накриваємо стіл для обіду або вечері, починає скавчати і скликати всіх. Але якщо до квартири приходить хтось сторонній, голосно гавкає, наче великий та страшний пес.

З нею приємно іноді просто полежати, обіймаючись, а коли вона грається зі мною, то забуваю про все. У нашому місті спокійно, тому змін у її поведінці майже не помітно. Тільки інколи вона стає тривожною, майже пищить, – тоді її складно заспокоїти, треба якось відволікати.

Філя, 8 місяців

Ангеліна з Черкас: Філя завжди може підняти настрій. Котик особливо не змінився, бо ще нічого не навчився.

Боня, 7 місяців, ласкава, грайлива

Вікторія з Черкас: Боня лащиться та підіймає нам настрій. Під час війни вона стала неймовірно ласкавою.

Мася (13 років), Кузьма (7 років), спокійні, ласкаві

Світлана з Києва: Знімають стрес, муркочуть, люблять фотографуватися й обожнюють дивитися у вікно. Під час війни почали боятися літаків.

Кекс, 1 рік, розумний, стриманий і люблячий кіт

Женя з Черкас: Кекс завжди поряд, під час війни вже звик сидіти в укритті.

Гекк (6 місяців) і Кокос (3 роки), комунікабельні, веселі та люблять дуркувати

Євгенія з Черкас: Вони завжди поруч, особливо, коли мені страшно. Під час війни стали більш лякливими, нервовими, а коли чують сирену, біжать ховатися.

Бусінка, 4 місяці, дуже товариська і приязна

Юлія з Вінниці: Упродовж нашої поїздки з дому Бусінка була нашим талісманом. Вона не давала нам падати духом. Крім нас, Буся стала розвагою для інших українців і європейців. Дорослі з цікавістю дивилися на неї, усміхалися, а діти завжди із задоволенням розглядали і пробували її погладити.

Як тільки ми покинули домівку, Буся стала вкрай стривоженою. Вона перестала гратися, рости, шуміти, постійно намагалася сховатися. Тільки зараз вона почала відживати і знову поводитись активно, як і раніше.

Саймон, 3 роки, лінивий

Денис з України: Він допомагає мені навіть тим, що просто лежить десь у дворі й не зводить із мене погляд.

Розочка, 2 роки, кицюня з характером, якщо щось не подобається, може вкусити або подряпати

Варвара із Сум: Кішечка завжди супроводжує свою сім’ю в сховище під час обстрілів та зігріває своїм теплом, коли страшно та сумно.

Бугі, 2 роки, найдобріша собака у світі

Наталія з Черкас: Ми приїхали в Польщу, живемо в чужих людей. Нам дуже допомагають, але все ж таки ми тут чужі й самотні. Син поки не має тут друзів, тому песик став його справжнім другом і розрадою: вони граються, сплять і вчать уроки разом. На фото наш друг милується вулицею, а син мріє швидше поїхати додому.

Мія, 1 рік, вміє майстерно ховатися, має дуже спокійний характер, але не любить, коли її чіпають малі діти

Анастасія з міста Березне, що на Рівненщині: Мія допомагає мені, коли маю поганий настрій, – вона приходить до мене, засинає й муркає. Я не знаю, чи вона змінилася під час війни, бо її привезли до нас, коли війна вже почалася.

Сімка, 1 рік, має норовливий характер

Богдан із Черкас: Своєю присутністю й норовливим характером кішка не дає нам сумувати. Оскільки нам довелося переїхати з міста до села, Сімці це не дуже сподобалося, вона була налякана. Коли над будинком пролітали літаки, від гучних звуків намагалася сховатися під ковдрою. Згодом звикла. У неї є ще одна особливість: щодня кішка обирає, з ким із родини буде товаришувати.

Бісик, 8 місяців, грайливий, ласкавий, прожерливий

Ольга з Кривого Рогу: Під час сирени не відходить від дітей та заспокійливо муркає. Любить разом із дітьми дивитися мультики онлайн. Під час війни став більш лякливим, але однаково залишається поруч.

Кролик Пушик (1 рік) – дуже активний, непосидючий, любить гуляти надворі, ганяє котів, любить бути в компанії людей; котик Фелікс (6 років) – спокійний, лагідний, любить ласку

Аліса з Черкас: Тваринки відволікають мене від поганих думок, заспокоюють, за ними потрібно доглядати та приділяти їм увагу.

Мася-мандрівник, 1 рік, дуже лагідний і розумний

Дар’я з Києва: Він приїхав зі мною з Києва на Закарпаття евакуаційним потягом. Майже добу в дорозі. Коли було особливо страшно, я брала його на руки, розмовляла з ним – і заспокоювалась. Під час війни він не змінився. Але змінились умови його утримання: клітка – більша, корм – інший.

Роккі, 7 місяців, дуже добрий, грайливий, вірний, лагідний, довірливий

Єгор із Черкас: З Роккі я відпочиваю й тілом, і душею. Він дуже ніжний і водночас веселий. Своєю добротою завжди підіймає настрій, додає позитивних емоцій. У нашу місцевість приїхали дуже багато людей, які втекли від війни. Після цього Роккі дуже змінився. Ми думаємо, що його хтось образив, бо він завжди весело зустрічав знайомих та незнайомих людей. Тепер пес тікає від чужих – навчився не довіряти їм. Але однаково дуже любить дітей і грається з ними з великим задоволенням.

Собачка Мася (9 місяців), любить гратися, тягати кімнатні капці, обривати шпалери; кролик Міні (2,5 роки) – перебірливий у їжі, полюбляє перевертати годівничку, любить ласувати сушеною кульбабою

Наталія з Черкас: Мася й Міні розважають нас своїм позитивом, запрошують до гри. Турбота про улюбленців відволікає від сумних подій. Під час війни вони стали дуже емоційними.

Мурка, 2,5 роки, гарна і грайлива кицюня

Олександр і Михайло з Луцька: Коли її береш на руки, здається, що все погане – десь далеко. Вона – маленький клубочок щастя. Під час війни киця стала уважніша й дуже прислухається до звуків.

“Нова українська школа”

Титульне фото: Аліса з Черкас