Як учителям платитимуть зарплату після 24 днів відпустки

У нещодавній публікації “Нова українська школа” з посиланням на Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти та науки написала, що на період воєнного стану тривалість відпустки вчителів складатиме 24 дні, але після війни працівник зможе взяти решту днів відпустки.

Проте в педагогів виникло запитання – як буде оплачуватися їхня робота влітку після того, як вичерпаються всі дні відпустки. “Нова українська школа” проконсультувалася з юристами та директорами шкіл і відповідає в цій публікації.

– Як мають оплачувати роботу вчителів після вичерпання днів відпустки?

Робота вчителя в період, коли всі учні на канікулах – це стандартна ситуація, що й так постійно відбувається протягом навчального року. Робота під час літніх канікул – не виняток, тому праця вчителів буде оплачуватися, як і раніше під час канікул.

Пункт 71 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти № 102 врегульовує це питання так: “За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

Особам, які зараховані на роботу на посади педагогічних та керівних працівників під час літніх канікул учнів, заробітна плата за період до початку навчального року виплачується з розрахунку ставки заробітної плати, встановленої відповідно до їх освіти, категорії та розряду, або посадового окладу залежно від кількості учнів станом на 1 вересня попереднього навчального року (з врахуванням підвищень за наявність звання та вченого ступеня).

– Чи можуть учителів на період літніх канікул відправити в простій?

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України простій – це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з пунктом 77 Інструкції № 102 у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. В разі відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України.

Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 113 КЗпПУ час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Крім того, згідно з підпунктом 8.3.3 пункту 8.3 Угоди між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021–2025 роки сторони угоди рекомендують керівникам закладів та установ освіти і науки забезпечити оплату простою працівникам, включно з непедагогічними та тими, які працюють за сумісництвом, не з їхньої вини, зокрема на період оголошення карантину, в розмірі середньої заробітної плати.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про колективні договори і угоди”, положення галузевої угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

При цьому треба пам’ятати, що, відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 133 КЗпПУ, у відповідності із законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їхні заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їхні заступники – у розмірі заподіяної з їхньої провини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів для запобігання простоям.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, робочий час педагогічного працівника передбачає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та / або посадовою інструкцією. Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Отже, робочий час і діяльність учителя не обмежуються виключно “навчальною” і “виховною” роботою щодо учнів (так званими “горловими годинами”). Ба більше, саме на директорові школи лежить відповідальність за вжиття необхідних заходів для запобігання простоям.

Щорічна основні відпустка є одним із різновидів відпочинку. Через війну та введення воєнного стану законодавець ухвалив рішення про обмеження щорічного відпочинку для всіх працівників усіх установ, підприємств і організацій, а також передбачив можливість обмеження щоденного і щотижневого відпочинку (див. статтю 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Простій – це також “вимушений відпочинок”, бо робота не виконується, оскільки її не можна виконувати без відповідного обладнання або відповідних матеріалів, без електрики чи ще чогось. Водночас відсутність учнів, зокрема і протягом осінніх, зимових чи весняних канікул ніколи не була підставою для оголошення простою, адже у вчителів завжди знаходилася інша методична, організаційна робота та інша педагогічна діяльність.

Так, зокрема, протягом 32 календарних днів, які лишаться після вичерпання 24 днів відпустки, вчитель може:

• підвищувати свою кваліфікацію;
• проводити різну методичну роботу, планування, брати участь у роботі предметних комісій;
• формувати індивідуальні освітні траєкторії учнів;
• брати участь у визнанні результатів навчання, здобутих у межах неформальної освіти;
• проводити додаткові заняття, консультації з учнями, які висловили бажання надолужити втрачені в останній час та останні роки знання;
• педагогічні працівники, які завідують кабінетами, можуть зосередити більше уваги на виконанні покладених на них обов’язків;
• брати участь у засіданнях педагогічних рад для обговорення випадків булінгу (цькування) і механізмів запобігання надалі таких випадків;
• створити та брати участь у засіданнях робочих груп для напрацювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти, яка має, зокрема, містити механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, різновиди академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності (частина 2 статті 42 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Отже, за цей період силами вчителів та адміністрації закладу освіти може бути зроблено багато роботи, на яку зазвичай не вистачає часу в умовах звичайного освітнього процесу.

Тож з огляду на наведене вище, можна вважати, що оголошення простою навряд чи буде законним і обґрунтованим рішенням директора школи в умовах введеного воєнного стану.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

“Нова українська школа”

Фото: автор – Zozereblola, Depositphotos