Відсутність мовного бар’єра, високі бали на ЗНО та поширення історії України за кордоном: які переваги дає учням білінгвальне навчання та які є виклики

У Міністерстві освіти та науки України планують впроваджувати білінгвальні курси в старшій школі. Генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Олег Єресько пояснював, що йдеться про вивчення українською та англійською мовами тих предметів, які старшокласники оберуть як профільні.

В освітян виникло чимало питань із приводу такої новації – де взяти вчителів, які знатимуть англійську і зможуть фахово викладати математику чи природничі предмети; чи це пріоритетне завдання саме зараз, у розпал війни та після майже трьох років дистанційного навчання; чи не змінить це значущість української мови в навчальному процесі?

Та, як показав гіркий досвід війни, хороші знання англійської мови допомогли в адаптації дітям, які вимушено виїхали з України. За кордоном вони, зокрема, розповідають своїм одноліткам-іноземцям про війну вдома й небезпеки “русского мира”.

У довоєнні часи поглиблене вивчення англійської та білінгвальні курси, які деякі школи впроваджували ще до ініціативи МОН, допомагали учням складати ЗНО на високі бали.

Про переваги й виклики білінгвального навчання “Новій українській школі” розповіла директорка гімназії № 34 “Либідь” ім. Віктора Максименка Алевтина Багінська, де цього року випускаються білінгвальні класи, заступниця директора спеціалізованої школи № 155 з поглибленим вивченням англійської мови Людмила Чернобровкіна, де школярі вчать англійською природничі дисципліни, а також вчителька математики Чернігівської загальноосвітньої школи І-III ступенів № 3 Оксана Коваленко, яка шість років впроваджує на уроках елементи білінгвального навчання.

У нашій новій статті читайте:

• про авторські розробки гімназії “Либідь”;
• досвід викладання природничих дисциплін у 155-ій школі;
• як готувати вчителів до білінгвального навчання;
• які результати демонструють учні;
• які елементи двомовності можна впроваджувати на уроках математики й навіщо.

У ГІМНАЗІЇ “ЛИБІДЬ” СТВОРИЛИ 4 АВТОРСЬКІ БІЛІНГВАЛЬНІ КУРСИ ТА ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК

Результати двомовного навчання

У столичній гімназії “Либідь” білінгвальне навчання впроваджують із 2016 року. Зараз учні, які починала вчити двомовні курси в 5 класі, – майбутні випускники.

“Коли я йшла на конкурс директорів, це було одне з моїх завдань – впровадити безперервне білінгвальне навчання, починаючи з 5 класу”, – пригадує директорка Алевтина Багінська.

Проєкт розвивається вже 6 років і має хороші результати. Учні, що нині опинилися за кордоном, вільно спілкуються англійською – у них немає так званого мовного бар’єра.

“Це стосується і тих учнів, які вчаться зараз у гімназії, – веде далі Алевтина. – У лютому до нас приїжджала французька делегація, готувала матеріал про роковини початку повномасштабної війни. Журналісти спілкувалися з учнями. І я побачила, як мої діти вільно спілкуються англійською із французами, які взагалі не дуже прихильні до цієї мови”.

До повномасштабної війни випускники гімназії “Либідь” вдало складали ЗНО з англійської мови на профільному рівні. За словами директорки, завжди здобували високі результати – 198–200 балів. Крім цього, учні гімназії перемагають в олімпіадах з англійської на міському рівні.

Як цього досягали?

Передусім школярі поглиблено вчать англійську мову з 1 класу. “Ще до впровадження Нової української школи в нас була можливість відкривати три групи з вивчення англійської на базі кожного класу. Також ми додавали годину англійської у 1–4 класах завдяки годинам варіативної складової. У такий спосіб замість 2 годин у 1 і 2 класі було 3 години англійської, а в 3 і 4 класах – 4 години. Цю традицію зберегли й у НУШ завдяки перерозподілу годин”, – розповідає директорка.

У 5–11 класах на англійську мову виділяється 6 годин на тиждень. Так було до впровадження НУШ, цю традицію в гімназії зберігають і зараз. “Раніше ми додавали одну годину у варіативну складову як шостий урок англійської мови, – пояснює Алевтина Багінська. – У програмі для 5 класу є мінімальна кількість годин, середня та максимальна. Ми вирішили виділити для музики та образотворчого мистецтва по 0,5 години із закладених максимальних двох. Ці предмети читаються по семестру, а вільні години додали до англійської”.

Тобто кількість годин на вивчення англійської в гімназії збільшують завдяки перерозподілу предметів варіативної складової. З 6 годин англійської в середній та старшій школі одна відводиться на білінгвальні курси.

• Для 5 класу в гімназії взяли рекомендовану МОНом програму двомовного курсу “Мій Київ”. “У НУШ курсу “Мій Київ” немає, але цього року ми додали одну годину в 5 класі до мовно-літературної галузі. Тобто в нас через перерозподіл залишилося 5 годин англійської мови й шоста година – білінгвальна. Читають курс вчителі англійської мови”, – пояснює директорка.

Вчительки англійської Анастасія Паніна та Людмила Добронравова навіть розробили електронний посібник для курсу “Мій Київ” у вивченні англійської мови для 5 класу. Цього року будуть проходити з ним атестацію на присвоєння першої кваліфікаційної категорії.

• Для 6 класів вчителі розробили власну авторську програму “Інформатика англійською”. Замість 1 години інформатики шестикласники мають дві, одна з яких якраз відводиться на білінгвальний курс. Читає його вчитель інформатики. До загальної кількості годин англійської цей курс не додають.
• Для 7 класів адаптували рекомендовану МОН програму “Зарубіжна література англійською”, який читає як один предмет вчитель англійської та зарубіжної.
• Для 8 класів створили власний курс “Нова історія в особах англійською”, на якому говорять про великі географічні відкриття, мандрівників та науковців.
• У 9 класі вчать курс “Українська література в персоналіях англійською”, який теж розробили вчителі гімназії. “Ми говоримо англійською мовою про Тараса Шевченка, Лесю Українку, Ліну Костенко, наших науковців, спортсменів, унікальних людей, чому б ні? Нехай увесь світ про них знає, а не тільки те, що ми увійшли в історію як країна, що потерпає від війни, – додає директорка. – Цей курс спрямований саме на розмовний компонент. У такий спосіб ми поповнюємо запас слів, які ще не знайомі дитині з технічного, літературного напряму тощо”.
• У 10–11 класах вводиться профільне навчання, а учні вчать ще один авторський курс “Допрофесійна англійська”. Приміром, якщо діти вивчають поглиблено біологію, для них передбачена шоста година англійської мови, під час якої вони знайомляться зі специфічною термінологією із цього предмета. Тобто в старшій школі здебільшого вивчається технічна англійська та термінологія з математики, фізики, хімії тощо.

Тож для впровадження білінгвального навчання гімназія користується двома курсами, які затверджені та рекомендовані Міністерством освіти й науки:

• “Мій Київ”;
• “Зарубіжна література”.

Решта курсів – це власні розробки вчителів. Зараз 4 авторські програми адаптують під концепцію НУШ і планують отримати на них гриф ІМЗО.

“У нас крутезні напрацювання колективу, – ділиться Алевтина Багінська. – Інші вчителі побачили, що колеги презентували посібник для 5 класу, і за результатами атестації цього року поставили собі за завдання на наступний педагогічний міжатестаційний період розробити інтерактивні посібники із години білінгвального курсу”.

Підготовка вчителів

На думку Алевтини Багінської, білінгвальні курси можуть вести вчителі англійської мови. Якщо є вчителі, які вільно розмовляють англійською, а викладають історію, інформатику чи математику, то чому б не дати змогу читати їм цей курс.

Або ж довірити білінгвальні курси вчителям, які мають спеціалізацію “українська мова, література та англійська мова” чи “зарубіжна література та англійська мова”.

“Вчителям це цікаво. Адже всі наші авторські програми складають творчі групи педагогів, – розповідає директорка гімназії “Либідь”. – Наприклад, математики й вчителі англійської мови, створюючи програму для профільного старшого класу, працюють разом. Вчителі англійської перекладають матеріал, знайомляться з ним, а консультують їх вчителі-предметники”.

ЧОМУ В ШКОЛІ № 155 БІЛІНГВАЛЬНІСТЬ ЗБЕРЕГЛИ ТІЛЬКИ В 10 КЛАСІ

Давню історію білінгвального навчання має київська спеціалізована школа № 155 з поглибленим вивченням англійської мови.

Як і в гімназії “Либідь”, учні 155-ої школи вчать англійську з 1 класу:

• 1 клас має 3 години англійської на тиждень;
• 2–8 класи – 5 годин;
• 9–10 класи – 6 годин;
• 11 клас – 6,5 годин.

Крім цього, із 1990-х років учні 5–8 класів вивчали англійською природознавство. Після наказу МОН у 2009 році “Про затвердження Типових навчальних планів білінгвальних класів спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов” школа запровадила білінгвальне вивчення хімії, біології та фізики у 7–9 класах.

Останні 12 років у школі працює своя система білінгвального навчання:

• у 5–6 класах викладається природознавство англійською (як додаткова година до природознавства українською мовою);
• у 7 -10 класах додається хімія, біологія та фізика англійською (теж як додаткова година до цих предметів українською);
• в 11 класі викладається країнознавство чи література англійською мовою.

Однак цього року білінгвальні предмети зберегли лише в 10 класі. Як пояснює заступниця директора Людмила Чернобровкіна, для вивчення цих дисциплін у школі користувалися рекомендованими програмами та навчальними планами МОН для білінгвальних предметів. Частину білінгвальних курсів розробляли вчителі школи та затверджували їх у МОН. До авторських програм друкували ще й підручники. Однак усі ці розробки готувалися на основі попереднього Державного стандарту базової й повної середньої освіти.

Новий стандарт освіти для 5–9 класів програм та планів для білінгвальних курсів ще не має. Тож вчителям треба починати все знову (готувати власні курси й затверджувати їх в ІМЗО) або ж чекати, поки такі програми підготують у МОН.

“Оскільки зараз нових навчальних планів за новим стандартом немає, залишаємо білінгвальні курси тільки в 10 класі без поділу на групи, і користуємося “старим” навчальним планом та програмою, – додає Людмила Чернобровкіна.

Ми вважаємо, що викладати білінгвальні предмети треба з поділом хоча б на дві групи. На це мають виділятися, як і раніше, додаткові кошти. Та зараз цього немає”.

Тож наразі найбільше англійської мають десятикласники:

• 6 годин англійської мови;
• по годині хімії, біології та фізики українською і по годині цих же трьох предметів англійською.

Природничі дисципліни обома мовами читають вчителі-предметники. Частина вчителів природничих дисциплін проходила додаткові курси з англійської мови або ж навпаки – вчителі англійської додатково вивчали біологію, хімію або фізику та здобували відповідні сертифікати.

“Є вчителі, які після завершення університету мають диплом про викладання двох предметів. А ще в нас є випускник школи, який добре знає біологію та англійську, і зараз читає в нас біологію двома мовами”, – додає Людмила Чернобровкіна.

Завдяки білінгвальному навчанню випускники школи вивчали медицину, фізику, інформатику в університетах з англомовним навчанням. Чимало з них влаштувалося на роботу за кордоном. Людмила додає, що зараз отримані в школі знання допомагають учням вчитися в інших країнах, у які вони виїхали через повномасштабну війну.

ЯК У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ШКОЛІ ВВОДЯТЬ ЕЛЕМЕНТИ ДВОМОВНОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Працюючи в школі з поглибленим вивченням іноземних мов, де часто впроваджують білінгвальні курси, Оксана Коваленко почала використовувати англійську на своїх уроках математики.

“Часто діти говорили, особливо в старших класах: “Навіщо нам ваша математика? Ми ж цікавимося іноземними мовами!” Мені хотілося привернути увагу тих дітей, які вважали себе супергуманітаріями, яким математика начебто ні до чого. Саме для них шукала перші задачі англійською мовою”, – додає освітянка.

Зараз Оксана знає, які англомовні ресурси можна порадити колегам, що теж хочуть розв’язувати з учнями англомовні задачі чи вчити англійською термінологію:

• Math is fun містить завдання з алгебри та геометрії;
• Kids Math games online має цікаві ідеї для уроків;
• Gios Math learning platform знайомить із термінологію та дає змогу опановувати математику англійською учням та вчителям.

А спочатку вчителька шукала ці джерела наосліп. Як додає Оксана, допомагали із пошуками такі ж, як вона, ентузіастки: вчительки математики Олександра Бугайова та Оксана Буковська, співробітниця Інституту педагогіки Дарина Васильєва.

“Потім мені трапилася платформа Gios з вивчення математики, на якій теж почали вводити білінгвальність, – додає вчителька. – Я користувалася їхнім перекладом термінів, і так з’явилося відчуття впевненості, бо перші кроки були інтуїтивними – як зацікавити дітей і що саме робити”.

Більш системно використовувати елементи білінгвальності Оксана Коваленко почала 6 років тому із п’ятикласниками. Зараз ці учні вчаться в 9-му.

• Нині на кожному уроці кілька хвилин відводиться на вивчення термінів англійською мовою, приміром, як перекласти “приклад”, “задача”, “додавання”, “віднімання”, назви певних дій.
• Також самі завдання можуть бути написані англійською, приміром, “Повторимо тему…” чи “Виконай завдання самостійно”.
• Під час вивчення нової теми вчителька пояснює певне правило англійською.

“Наразі ми вчимося дистанційно, тому наприкінці уроку кажу дітям, що на закінчення уроку маємо нашу улюблену хвилинку білінгвальності, – розповідає Оксана. – А коли були уроки в школі, ми могли починати їх з англійських термінів, я запитувала в дітей переклад з української на англійську чи навпаки. У старших класах ми практикували задачі англійською на 12 балів. Тобто діти знали, що за якусь роботу буде 10 балів, а на 12 треба зробити задачу англійською”.

Оксана підсумовує, що тепер у дітей немає питань, навіщо їм математика. Особливо зараз, коли частина учнів вимушено опинилася за кордоном. “У мене 10 учнів вчиться за кордоном, – розповідає освітянка, – для них це маленька, але важлива підтримка. Бо вони вже мають досвід уроків із математика англійською. Діти мені розповідають, що їм ці знання допомагають”.

З ЧОГО ПОЧИНАТИ БІЛІНГВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ

Знання англійської допомагає дітям інтегруватися в глобальний світ за будь-яких обставин. А з якими країнами ми хочемо плисти в одному човні й до яких цінностей тягнутися, війна нам досить боляче це показала.

Якщо плануєте впроваджувати елементи двомовного навчання на уроках, Оксана Коваленко радить вибудувати для себе систему, за якою і працювати:

• з молодшошколярами вивчати один термін на тиждень в ігровій формі;
• з учнями середньої школи можна вивчати впродовж тижня 2–3 англомовні терміни (варто постійно до них повертатися та повторювати);
• зі старшими школярами можна вводити мотивуючий чинник, наприклад, ставити 12 балів за задачу, прочитану і виконану англійською.

Алевтина Багінська переконана, що для білінгвального навчання потрібно посилити вивчення англійської мови в початковій школі. А з 5 класу запроваджувати одну годину білінгвального курсу, як роблять у гімназії “Либідь”.

Для початку варто проаналізувати:

• чи вистачить вчителів, які такий курс читатимуть;
• чи є програма, за якою білінгвальний курс викладати;
• чи підготовлені певні матеріали, зокрема, посібники.

“Раніше ми самі розробляли посібники з англійської мови й видруковували їх для дітей, тобто це був самодрук. Але все це реально й можливо. До того ж школи мають автономію та академічну свободу, з якою можуть змінювати календарно-тематичне планування і вводити білінгвальні курси. Зміст освіти від цього не змінюється, а навпаки – вдосконалюється”, – каже Алевтина.

Оксана Коваленко додає, що для підтримки вчителів, які хочуть викладати свої предмети англійською, у Міністерстві освіти й науки могли б створити спеціальні навчальні платформи чи курси. Та, звісно, вчитися і працювати можна й без міністерства.

“Вчитель не має боятися свого рівня англійської, – запевняє вчителька. – У мене в дипломі стояв найвищий бал з англійської, але без практики все трохи забулося. Третій рік я практикую англійську в додатку Duolingo. А своїм учням кажу, що ви, мабуть, вчите англійську більш якісно, то допомагайте мені. Тобто не соромтеся, будьте щирі. Головне – показувати дітям, навіщо ми це робимо й чому це важливо. Діти готові пірнути в будь-яку пригоду, якщо розуміють, що їм це дасть”.

Тож не варто боятися експериментів та бодай елементів двомовності на уроках.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: osvitanova