Теми статті: вчителям, інтегроване навчання, історія, література, матеріали для уроків
20 Вересня 2023
7 909
0
Актори театру “Березіль” опановували акробатику й гімнастику, а у виставах могли грати не лише персонажів, а й машини та речовини. Самим же глядачам ставили проблемні запитання та спонукали до роздумів. Таким був театр видатного українського режисера-реформатора, засновника “Березоля” Леся Курбаса, одного з митців періоду “Розстріляного відродження”.
Любов і відданість Курбаса своїй справі була настільки великою, що навіть у таборах, куди його помістила радянська влада як “контрреволюціонера”, він ставив п’єси, а на Соловках заснував театр політичних в’язнів. На жаль, він виявився для режисера останнім. 3 листопада 1937 року Леся Курбаса разом з іншими українськими митцями розстріляли в Соловецькому таборі, однак ідеї режисера й досі живуть серед нас.
У новому інтегрованому уроці з української літератури та історії України “Нова українська школа” пропонує цікаво та доступно розповісти учням про видатного Леся Курбаса та його “Березіль”. Зокрема, у матеріалі читайте:
Постать Леся Курбаса в програмі з історії України згадують у 10 класі декілька разів, зазвичай вивчаючи теми “Політика “коренізації” більшовицького режиму. Українізація” та “Розстріляне відродження”.
З української літератури особистість Курбаса та діяльність театру “Березіль” вивчають в 11 класі в межах розділу “Модерна драматургія” під час вивчення теми уроку “Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики й модерної драматургії”.
Почати знайомство з Лесем Курбасом Юлія Гарюнова, кандидатка філологічних наук, авторка подкастів з української мови та літератури проєкту “Вчися вухами” та уроків з української літератури для ВШО, радить із кількох варіантів:
1. прийом “альфа-омега”, коли на початку та наприкінці уроку з’являється той самий образ, цитата тощо. Наприклад, урок про Леся Курбаса можна почати із фото пам’ятника митцю, який ще називають “Людина, що зникає”:
Тут можна обговорити ідею пам’ятника й запитати, чому саме така концепція, чому людина зникає і як це пов’язано з митцем. Наприкінці знову показати це фото й підсумувати урок із новими набутими знаннями учнів;
2. також можна зосередитися на темі театру – показати фрагмент фільму “Місто астероїдів” і фрагмент із реконструкції вистави Леся Курбаса. Потім провести паралелі й наголосити, що навіть у сучасному американському фільмі використовують театральні прийоми, які були популярними ще 100 років тому і які також використовував Лесь Курбас;
3. ще можна навести приклад того, як митці випереджали свій час: Софія Яблонська, яка стала першою українською тревел-блогеркою, і Лесь Курбас, який не боявся розвивати й змінювати театр на початку XX століття.
Кожен вчитель може обрати тему відповідно до потреб та зацікавлень учнів у своєму класі.
“Зрозуміло, що під час одного уроку не вдасться вичерпно ознайомити учнів із життям і творчою діяльністю цієї надзвичайної постаті. Потрібно виокремити пунктиром ті факти, які зацікавлять випускників продовжити самостійно досліджувати відомості про Леся Курбаса. Оскільки почати урок про епатажного театрала варто теж неординарно, я пропоную учням гру “Правда чи фейк” (формуємо медіаграмотну особистість)”, – поділилась Ольга Кецмур, вчителька української мови й літератури Калуського ліцею № 10, заслужена вчителька України.
Для перевірки учням можна надати такі твердження із життєвого і творчого шляху режисера:
Повне ім’я Курбаса – Олександр-Зенон. Він народився 25 лютого 1887 року в містечку Самбір у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів. До речі, Курбас – це сценічне прізвище, а справжнє – Яновичі;
Родичі з боку матері навіть виділили Лесю гроші на навчання в університеті Відня за умови, що він не працюватиме в театрі й обере “серйозну” професію;
Лесь Курбас сам придумав назву театру, взявши цей варіант зі свого перекладу вірша норвезького поета Б’єрнстьєрне Б’єрнсона. Початок вірша звучить так:
Я вибираю березіль –
Він ламає все старе,
Пробива новому місце,
Він зчиняє силу шуму,
Він стремить.
У 26 років Курбас закохався у свою партнерку по сцені Катерину Рубчакову. Акторка вже була одружена, тож відмовила йому. Після такої образи Лесь хотів накласти на себе руки й вистрелив у груди, але, на щастя, його життя вдалося врятувати. Саму ж кулю лікарі не змогли дістати й вона залишилася з митцем на все життя.
Юрій Захарчук, вчитель історії в школі MRIYDIY (Київ), також пропонує познайомитися з Курбасом шляхом листування з ним у чаті на платформі “На Урок”.
“Чат використовує найсучаснішу технологію штучного інтелекту, щоб створити симуляцію спілкування з історичними постатями, яка буде максимально схожа на реальний діалог. Кожна розмова абсолютно унікальна. Та зауважте, що факти, які пропонує штучний інтелект, необхідно перевіряти, оскільки вони можуть містити неточності“, – наголосив вчитель.
Крім цього, урок можна почати й з кінця біографії Леся Курбаса та згадати про його перебування в радянських таборах разом із низкою інших українських митців.
“У цьому контексті варто наголосити, що в яких би важких умовах митець не був, він навіть у таборах ставив вистави та створив свій театр. Це ще раз наголошує на великій силі цієї людини та безмежній любові до справи всього життя”, – додала Марія Воротило, вчителька історії.
Щоби повʼязати ім’я відомого режисера із часом, у якому він жив, потрібно зануритися в історичний та культурний контексти цього періоду, зауважив Юрій Захарчук. На його думку, у теоретичному блоці слід висвітлити важливі події чи соціокультурні тенденції, які вплинули на творчість митця.
Наприклад:
“Пропоную проаналізувати листи, доповідні записки, протоколи, які складали на учасників театру й, зокрема, Леся Курбаса про недотримання рекомендацій та постанов Політбюро ЦК КП(б)У й виокремити причини такого ставлення радянської влади до театральних діячів”, – додав вчитель.
Саму біографію митця Юлія Гарюнова рекомендує розглянути з різних аспектів:
Марія Воротило також запропонувала розкрити постать Леся Курбаса через цитати інших людей про нього. Наприклад, можна використати такі:
Також, на думку вчительки, можна запропонувати учням вести в соцмережах сторінки від імені Леся Курбаса та театру “Березіль”. Нехай учні подумають про наповнення сторінок, підберуть фото та відео тощо. Такий формат особливо цікавий підліткам, адже більшість уже має власні сторінки в соцмережах.
Як режисер, Лесь Курбас зміг європеїзувати український театр та вийти за межі усталених норм у XX столітті. Театр Курбаса залишав глядачам місце для роздумів, ставив їм проблемі питання, а не малював красиві картинки, як це робили радянські театри, додала Марія Воротило. Загалом у репертуарі “Березоля” були вистави й на класичні (Шекспір, Мольєр, Шевченко), і на сучасні теми, як-от голод у селах.
“Руйнування звичних штампів сприйняття, яскраво виражені риси, гіпертрофовані грим і гра, у якій поєднувалися трагізм, експресіонізм і гротеск чітко вирізняли “Березіль” з-поміж інших театрів”, – йдеться в матеріалі Державної архівної служби України.
“Курбасу завжди був потрібен зв’язок з аудиторією, тож він ніколи не нехтував глядачем і його увагою. Тут пропоную заглибитися в його творчість за допомогою Цифрової колекції “Відкрити Курбаса” – це проєкт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, який відкриває світові музейну колекцію та робить творчість Леся Курбаса доступною для всіх”, – радить Юрій Захарчук.
Відрізнявся театр Курбаса і вимогами до самих акторів. Режисер навіть ввів до обов’язкового акторського вишколу акробатику і спорт. Завдяки таким вишколам під час вистав актори за допомогою рухів могли перевтілюватися не лише в дійових осіб, а й імітувати машини, і навіть газ:
“Наприклад, спочатку глядач бачить, як на сцену виходять актори, які починають рухатися так, що стає зрозуміло, що вони робітники заводу. Потім вони змінюють свої рухи й вже стають машинами, з якими працювали ті робітники. А потім вони перевтілюються в те, що виробляється на тому заводі – на газ…”, – розповіла американська режисерка Вірляна Ткач у матеріалі “Радіо Свободи”.
Також, за її словами, Лесь Курбас першим почав використовувати відеокліпи у своїх виставах. Усе це увійшло у світове мистецтво кінотеатру.
Крім цього, учням варто нагадати, що творив митець у стилі модернізму. Розмову про модернізм варто почати з короткого огляду – що це таке, де й коли зародилось явище. Пояснити, що цей період супроводжувався значними змінами в суспільстві, технологіях та культурі, додав Юрій Захарчук.
На його думку, варто показати, як модернізм став реакцією на традиційні цінності й норми, а також чим митці намагалися виразити нову реальність у своїх творах. Тут можна провести коротку дискусію про спадок Леся Курбаса: порівняти його вплив на українську і світову культури з впливом інших представників модернізму, як от Пабло Пікассо чи Джеймс Джойс.
“Коли я пояснюю учням, що це за явище, то завжди проводжу паралелі із точними науками. Наприклад, як модернізм проявлявся у винаходах XX століття, стиль модернізму в картинах і вже потім говоримо про модернізм у літературі й театрі. Така інтеграція літератури з іншими сферами допомагає краще засвоїти та зрозуміти той чи той термін”, – радить Юлія Гарюнова.
Ще декілька методів, які радить Юрій Захарчук, щоби урізноманітнити урок:
Додаткові ресурси:
Серед варіантів домашнього завдання Ольга Кецмур радить:
З одного боку, рух за Курбасом картою допоможе випускниками краще усвідомити велич і трагедію режисера-реформатора. З іншого – робота з картами сприяє розвитку уяви, пам’яті, логічного мислення і мови учнів, умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти й робити висновки;
Завершити урок про Леся Курбаса можна обговоренням актуальності його постаті в наш час. Юрій Захарчук рекомендує звернути увагу учнів на такі пункти:
Тож навіть крізь роки Лесь Курбас залишається важливою фігурою в історії не лише України, а і світового мистецтва через значний внесок у культуру, ідентичність, інновації та опір.
Читайте також: “Бунтар та експериментатор Михайль Семенко: як цікаво розповісти про поета-футуриста й митця періоду “Розстріляного відродження””
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне фото: ГО “Смарт освіта”
Обговорення