10 предметів замість 22, потоки замість класів та курси на вибір: якою може бути старша школа на прикладі майбутнього ліцею в Житомирі

Відбудова шкіл – це не лише про стіни, а і про зміст. З цим згодні, зокрема, й у благодійному фонді “savED“. Разом із партнерами фонд почав роботу над створенням концепції, стратегії та курикулуму для нового ліцею в Житомирі.

Там планують створити бординговий ліцей природничо-математичного спрямування, де вчитимуться учні 10–12 класів. Очікують, що заклад стане одним із тих, які пілотуватимуть реформу старшої профільної школи.

Серед особливостей ліцею – потоки замість класів, 10–12 предметів замість 22, різнопрофільні курси (ІТ, біотехнології, мова реклами, бізнес-англійська, історія пропаганди тощо), можливість самостійно складати розклад…

Докладніше про проєкт “Новій українській школі” розповіла Оленка Северенчук, директорка благодійного фонду “savED”.

У матеріалі читайте:

• що вирізнятиме оновлений ліцей;
• які освітні траєкторії пропонуватимуть учням 10–12 класів;
• як виглядає орієнтовний навчальний план;
• які предмети учні вивчатимуть обов’язково, а які – на вибір;
• хто працює над створенням програм та коли їх пілотуватимуть.

Далі – пряма мова.

НІХТО НЕ ХОЧЕ “ЯК БУЛО”: ЯКИМ БАЧАТЬ НОВИЙ ЛІЦЕЙ У ЖИТОМИРІ

4 березня 2022 року ліцей № 25 у моєму рідному Житомирі був зруйнований ракетним ударом. Ми всією освітянською спільнотою болісно проживали перші руйнування закладів освіти. Добре пам’ятаю 28 лютого 2022 року, коли країну облетіли фото обвугленої школи № 134 в Харкові. 3 березня – 18-та школа в Чернігові. Уже тоді стало зрозуміло, що росія нищить українські школи прицільно і свідомо. Але удар по ліцею, поруч із яким минало моє дитинство, вечірні прогулянки в парку, перші побачення, дебати й олімпіади, став подвійною трагедією. Мабуть, це природно. Травми сильніші, якщо вони поруч і стосуються тебе.

Зруйнований ліцей № 25 у Житомирі

На початку квітня, після звільнення ЗСУ Київщини й Чернігівщини, ми побачили реальні масштаби руйнувань. Богданівка, Бородянка, Макарів, Андріївка, Киїнка, Михайло-Коцюбинське, Количівка, Дорогинка…

Десятки, якщо не сотні, селищ, про які мало хто чув, але де були і є діти, яким потрібна освіта і яким потрібне банальне спілкування одне з одним. Діти, які бачили недитячі, страшні речі – катування близьких, розстріли, смерті… Діти, які понад місяць ховалися в холодних смердючих підвалах.

Лише на Чернігівщині було пошкоджено 70 шкіл, 123 – на Київщині. У Вишгородському й Бучанському районах постраждали майже всі школи. На Харківщині руйнувань зазнало 45 % освітньої інфраструктури. У самому Харкові – 115 закладів загальної середньої освіти, – а це більш ніж половина шкіл міста.

На сьогодні в Україні зруйнована або суттєво пошкоджена кожна 10-та школа. Станом на вересень 2023 року 3 758 закладів освіти зазнали різного ступеня руйнувань, 363 зруйновані повністю, з них майже 270 – школи.

Коли ми говоримо про їхнє відновлення і відбудову, то маємо на увазі не лише стіни, а і зміст. Ніхто не хоче “як було”. І нехай це прозвучить цинічно і прагматично, але ми маємо скористатися моментом, щоби зробити набагато краще, зберігши те унікальне й питоме, що маємо.

Тому наша команда замислилася над тим, що варто працювати над системними, довгостроковими рішеннями, які були б помічними для держави в розрізі саме відновлення, а не лише фізичної відбудови. Так, минулої осені 2022 року команда savED потрапила до Житомира. Там поспілкувалися з міським головою Сергієм Сухомлиним та Житомирським бізнес-клубом.

Оленка Северенчук та Анна Новосад

Нам відгукнулося їхнє бачення щодо створення в місті закладу освіти, який став би магнітом не лише для дітей з області, а з усієї країни. Крім школи, місто планує реконструкцію і тих обʼєктів, які поруч: на місці кінотеатру “Жовтень” має зʼявитися інтерактивний музей науки, трансформується і Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека. Усе разом це створить освітньо-наукову екосистему міста.

Враховуючи, що на носі реформа старшої профільної школи й що до вересня 2024 року кожна громада має сформувати нову освітню мережу, ми загорілися ідеєю реалізації проєкту, який став би її пілотом і приніс користь як громаді міста, так і іншим громадам, які можуть наш досвід перейняти собі, модифікувати під потреби громади й поширити.

Тож ми написали концепцію, отримали підтримку партнерів – Finn Church Aid. На початку січня 2023-го підписали меморандум – і понеслося.

Перший етап – створення філософії, місії та бачення майбутнього ліцею.

Цей етап дав відповіді на базові питання:

• який заклад освіти потрібен насправді місту;
• для кого він;
• яку цінність для громади створює;
• який його клієнтський вимір;
• які місія, візія, цінності;
• якими будуть його випускники;
• чи це багатопрофільний ліцей, чи вузькопрофільний тощо.

До модерації цього етапу залучили Києво-Могилянську бізнес-школу. Також провели низку стратегічних сесій у Житомирі разом із місцевою владою, батьками, учнями, вчителями міста, лідерами предметних напрямів із розробки курикулуму.

Частина команди, яка працює над проєктом

Це був непростий шлях, бо людей багато, усі небайдужі, залюблені в справу, пристрасно відстоюють свою позицію. І знайти спільне рішення – ще той виклик.

Але зрештою зійшлися на тому, що це буде старша бордингова школа-магніт природничо-математичного спрямування.

Там навчатимуться учні 10–12 класів із Житомира, області, усієї України, які мають інтерес і хист до дослідництва та винахідництва. Заклад має стати магнітом освітнього туризму.

Особисто мені хотілося б, щоб ліцей також приймав дітей, які зараз мешкають на тимчасово окупованих територіях. Є родини, які через низку обставин не можуть покинути свої домівки, утім, якби вони знали, що їхнім дітям є де здобути якісну освіту й що про них подбають, це б допомогло ухвалити рішення і, можливо, віддати дитину до такого закладу. А Україна б не втрачала найцінніше – свою молодь.

Сам ліцей матиме чотири освітні траєкторії (шляхи):

• вільні науки (Liberal Arts);
• медицина та біотехнології, екологія;
• ІТ;
• інженерія, конструювання, матеріалознавство.

Серед особливостей:

• потоки замість класів;
• фокус на проєктній роботі й проведенні досліджень;
• великий вибір для учнів різнопрофільних курсів/студій/гуртків;
• профорієнтаційна програма;
• система розвитку мʼяких навичок;
• велика увага до спорту, виїзні вишколи замість теоретичного курсу “Захист України”;
• обовʼязковими складниками також будуть волонтерство та стажування тощо.

В ідеалі ми б хотіли запропонувати кожному учневі / учениці своє освітнє меню, свою траєкторію. Але ліцей державний і ми мали зважати на певні виклики, перед якими стоїть наша освіта. Утім, спробували створити систему, яка була б максимально індивідуалізованою і сприятливою для кожного.

Що ще вирізнятиме заклад:

• можливість скомпонувати собі розклад із тих предметів, до яких є хист, отримавши водночас хорошу базу обовʼязкових дисциплін, як-от українська й англійська мови, історія, математика, предмети циклу соціальної й здоровʼязбережувальної галузей (фінансова грамотність, ментальне здоровʼя, сексуальна освіта тощо).

Наприклад, ми заклали в типовий план кожного класу по 5 годин англійської на тиждень. Це на 2 години більше, ніж передбачено стандартом. А ті, хто хоче ще більше, можуть обрати курси на кшталт бізнес-англійської, англійської для науковців, розмовні клуби, англійську серіалів тощо;

• розвантаження: більше не буде 22 предметів. Замість них орієнтовно 10–12, які вивчатимуться глибше й довше;
• потужний профорієнтаційний складник, який не про тести щодо здібностей і класифікацію професій, а про вміння слухати й чути себе та інших, вибудовувати свої кордони й поважати чужі, співчувати й приймати, фокусуватися на сильних сторонах і усвідомлювати зони зростання;
• середовище: по-перше, інфраструктурне – з лабораторіями, з галявинами, де можна посмакувати обідом або почитати книгу, де світло, зручно, тепло взимку і прохолодно в спеку, де футбол і йога, 3D принтер тощо. По-друге, середовище, де тебе цінують, ставляться як до рівного, де є дух, культура, співтворчість.

МЕДИЧНА БІОХІМІЯ ЧИ МОВА МЕМІВ: ДОКЛАДНІШЕ ПРО НОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ТА КУРСИ НА ВИБІР

Як виглядатиме орієнтовний навчальний план:

• вивчення обовʼязкових для всіх дисциплін (наприклад, українська мова, інтегрований курс літератур – української та зарубіжної, інтегрований курс “Історія: Україна та світ”, англійська мова тощо);
• дисципліни поглибленого вивчення в межах обраної траєкторії, наприклад:
• поглиблені алгебра, геометрія, фізика, хімія, біологія – для траєкторії “Інженерія, конструювання, матеріалознавство”;
• поглиблені алгебра, геометрія, інформаційні технології – для траєкторії “ІТ”, де учні водночас вивчатимуть інтегрований курс природничих наук, замість окремих дисциплін “фізика, хімія, біологія” тощо;
• варіативні курси (за вибором) як у межах обраної траєкторії, так і поза нею.

Кількість обовʼязкових дисциплін із кожним роком зменшуватиметься й, відповідно, зростатиме можливість обирати курси (серед траєкторій та поза ними). Наприклад, в 12 класі для вільних курсів буде 18 годин на тиждень (на вибір). Це половина тижневого навантаження.

Загальна логіка цього плану полягає в тому, що в першому семестрі 10 класу учні й учениці матимуть можливість знову “перевідкрити” для себе дисципліни, можливо, полюбити те, що раніше здавалося нецікавим, а також надолужити відповідні прогалини.

Саме тому обрати навчальну траєкторію потрібно буде лише наприкінці I семестру, спробувати себе в цій ролі в II семестрі й остаточно визначитися перед 11 класом.

Орієнтовна схема навчального плану на різних етапах

Кілька прикладів курсів за вибором у межах різних траєкторій:

“Liberal Arts” (12 клас):

“Медицина та біотехнології, екологія” (12 клас):

“ІТ” (12 клас):

“Інженерія, конструювання, матеріалознавство” (12 клас):

Приклади курсів вільного вибору (незалежно від обраної траєкторії):

Також обов’язковим складником освітнього процесу буде профорієнтація та розвиток “мʼяких навичок”. Наприклад, в 10 класі передбачено наскрізний курс “Карʼєрне орієнтування, здоровʼя, безпека та добробут”.

Однак цінність карʼєрного орієнтування полягатиме не в тому, щоб розказати підлітку, ким йому бути, а в тому, щоб допомогти дослідити, ким він / вона вже є.

За новою програмою, профорієнтація в закладі складатиметься з:

• дослідження власних ресурсів, здібностей, схильностей, навичок і зон розвитку;
• формування життєвих навичок через розвиток емоційного інтелекту, саморегуляції, резильєнтності, гнучкості, емпатії, стресостійкості тощо;
• дослідження власних професійних спрямувань і шляхів особистісного та карʼєрного зростання;
• формування навичок, необхідних для успішного навчання і подальшої карʼєри;
• дослідження освітніх можливостей, професійної сфери та ринку праці;
• розуміння зв’язку між освітою та вимогами ринку праці;
• формування навички life long learning (навчання впродовж життя);
• становлення лідерської компетенції для ефективного особистісного зростання, ухвалення рішень, проактивності.

Загалом розробники згенерували понад 150 різних курсів, але це не означає, що їх усі пропонуватимуть учням щосеместру. Вибір курсів залежить від низки чинників: наявності в команді або залученого ззовні того чи того експерта, доречності курсу в розрізі навчального матеріалу обовʼязкових дисциплін, кількості учнів, охочих цей курс обрати тощо.

Тому кожен учитель пропонуватиме 1–2 курси на вибір учнів і запускатиме його тоді, коли збереться мінімально прийнятна кількість слухачів, які не обовʼязково мають бути з однієї паралелі. У значній частині випадків це може бути міксована група з 10–11–12-класників.

Також усі вищеперераховані курси на вибір – це рекомендовані приклади. Наша команда за кожним із напрямів розробляє два курси, які слугуватимуть моделями. Але їхні варіації залежатимуть від сильних сторін учителів, які працюватимуть у ліцеї, їхніх можливостей генерувати власні ідеї, створювати програму, викладати ту чи ту дисципліну.

Це виклик, бо вчителів в університетах не вчать бути авторами власних курсів, не стимулюють у школах – просто потреби такої ще немає. Але вона точно зʼявиться. Тому потрібно маленькими кроками вже опановувати цю навичку й експериментувати. Як і розробляти методологічний контент із дизайну освітніх продуктів.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ НАД СТВОРЕННЯМ ПРОГРАМ ТА КОЛИ ЇХ ПІЛОТУВАТИМУТЬ

Для розроблення програм створили робочі групи в межах таких напрямів:

• мовно-літературна галузь (українська мова, інтегрований курс літератур, курси за вибором);
• англійська мова;
• математична, технологічна й інформатична галузі;
• природнича галузь;
• громадянська та історична галузі;
• соціальна і здоровʼязбережувальна галузь, профорієнтація, життєві навички;
• мистецька галузь;
• фізична культура.

Кожен/а лідер/ка напряму самостійно формував/ла групу розробників курикулуму із 4–5 профільних експертів, один або двоє з яких – із Житомира. Загалом це 60+ учителів-практиків та методистів із різним досвідом.

Частина команди, яка працює над розробкою концепції, стратегії, курикулумів

Їхня робота ускладнена тим, що поки що не ухвалений державний стандарт старшої профільної школи. Втім, ми консультувалися з розробниками держстандарту, вони були з нами впродовж усього письмового кемпу влітку [від англ. “writing camp” – формат роботи над курикулумом, коли розробників збирають під одним дахом щонайменше на тиждень і вони інтенсивно працюють, не відволікаючись на інші завдання]. Такий підхід створення програм – знизу-вгору, а не навпаки, – дає змогу написати гнучкіший рамковий документ, яким є держстандарт.

Етап розробки курикулуму почався в березні 2023 року і триває досі. Публічна презентація, яку зможуть подивитися всі охочі, відбудеться наприкінці листопада 2023 року.

У планах на наступні два роки:

• розробка методичних матеріалів;
• створення підручників за кожною з галузей;
• підготовка вчителів, яких адміністрація Житомира планує залучати з усієї країни і яких забезпечуватиме житлом і конкурентною заробітною платою.

З огляду на кризу педагогічної освіти й відтік учителів із професії, ми також рекомендуємо місту залучати не лише дипломованих педагогів, а й експертів за галузями із суміжних сфер для викладання окремих предметів, як-от ІТ, економіка, дизайн тощо. Це підхід, яким уже шість років в Україні користується ГО “Навчай для України” і який добре працює для перезавантаження системи.

Команда сподівається розпочати предметне пілотування (не цілісного концепту, а поки окремо кожного з предметів) нового курикулуму з вересня 2024 року. Ліцей же, за оптимістичним сценарієм, планують запустити з вересня 2025, за менш оптимістичним – з вересня 2026, якраз коли в 10 клас прийде пілот НУШ.

Абсолютно всі хочуть бачити старшу школу середовищем, яке підтримує, стимулює, де є взаємна повага, толерантність, прийняття. Це комфортний безпечний простір, що надихає на творчість, дослідництво, куди хочеться приходити щоранку. Звісно, у нас попереду значно більше роботи, аніж позаду. Ми лише на початку шляху, але він надзвичайно захопливий.

Ірина Троян, “Нова українська школа”
Фото: Оленка Северенчук, Анна Новосад