Заповнення журналів, перевірка зошитів, оцінювання: мікс учительських питань про НУШ у середній школі

Реформа “Нова українська школа” вже другий рік поспіль впроваджується в середній ланці – у 5 та 6 класах. Разом з оновленим змістом та підходами компетентнісного навчання, у середню школу прийшли й певні організаційні зміни.

У новому розʼясненні відповідаємо на питання про НУШ у середній школі:

• як заповнювати класні журнали в 5–6 класах НУШ;
• як перевіряти зошити;
• чи можна змінити навчальну програму після 5 класу, якщо обрали одну на два роки;
• чи можна обирати різні навчальні програми з одного предмета двом вчителям-предметникам в одній школі;
• які предмети можна оцінювати “зараховано” / “не зараховано”;
• чи можна працювати з класами НУШ у середній ланці без відповідних курсів підвищення кваліфікації.

ЗАПОВНЕННЯ ЖУРНАЛІВ / ПЕРЕВІРКА ЗОШИТІВ

• Де знайти зразок заповнення класного журналу для 5–6 класів? Можливо, є якісь прописані вимоги?
• Як заповнювати журнал та ставити бали за інтегрованими курсами?

Єдиного нормативного документа, у якому б описувалися вимоги до ведення журналу в класах, які вчаться за новим Державним стандартом базової середньої освіти (НУШ) наразі немає. Як приклад, можемо звернути увагу на такі документи від Сумського ОІППО:

– Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах НУШ;

– Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класі з іноземних мов (англійська, німецька, французька).

Окрім цього, досі є чинними такі накази Міністерства освіти і науки України:

• Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності;
• Інструкція з ведення класного журналу 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів;
• Якщо заклад освіти веде свою документацію в електронній формі, варто послуговуватися Інструкцією з ведення ділової документації в закладах загальної середньої освіти в електронній формі.
• Яким документом користуватися щодо ведення та перевірки зошитів?

Рекомендації щодо перевірки зошитів із тих чи тих предметів можна знайти в додатках до методичних рекомендацій на поточний навчальний рік. Зокрема, у додатках 1–13 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.

Також варто зазначити, що чинними залишаються Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, які теж у додатках 1–16 містять рекомендації щодо викладання й оцінювання окремих предметів та галузей, і Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні.

Вчителям, які викладають свої предмети в класах, що вчаться за новим Державним стандартом (НУШ), варто’освіжити” свої знання щодо змісту таких документів:

• Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти;
• ​​Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти.

Також залишаються чинними нормативні акти попередніх років. Вони стосуються оцінки знань учнів 7–11 класів. Зокрема:

– Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти;

– Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ / ОЦІНЮВАННЯ

• Чи може заклад освіти змінити модельну програму для 6 класу у 2023–2024 н.р., якщо на 5 клас 2022–2023 н.р. було обрано інтегрований курс і модельну програму, розраховану на 5–6 класи?
• Чи можуть два вчителя-предметника з одного предмета обрати в одному закладі освіти різні модельні програми?

Згідно із законодавством, заклад освіти “розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти” (пункт 1 статті 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

Також, відповідно до закону, “Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником” (абзац 4 пункту 1 статті 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту“.

Компонентами освітньої програми закладу є навчальний план і навчальні програми – модельні (рекомендовані МОН) або власні, що затверджені педагогічною радою.

Фахівці МОН у своїх рекомендаціях на 2023–2024 навчальний рік розʼяснюють: “педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти й не можуть змінювати їх у середині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу, оскільки кожна з модельних навчальних програм має особливості щодо реалізації вимог стандарту до результатів навчання на адаптаційному циклі” (Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році).

Проте, для класів, які починають навчання на адаптаційному циклі повної загальної середньої освіти (5–6 класи) у подальших роках, можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторів (Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році).

Вибір модельної програми – це право педагогічних працівників закладу освіти. Тому використання різними вчителями-предметниками різних модельних програм з одного предмета можливе.

• Чи можна фізичну культуру у 5–6 класах НУШ оцінювати “зараховано” / “не зараховано”?

У своїх методичних рекомендаціях щодо оцінювання учнів 5–6 класів фахівці з МОН радять оцінювати результати навчання в освітніх галузях “Мистецтво”, “Соціальна та здоровʼязбережувальна” та “Фізична культура” на позитивному ставленні до кожного учня і враховувати не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень.

Також наголошують, що “за рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитися від оцінювання навчальних досягнень учнів із предметів освітніх галузей “Мистецтво”, “Соціальна та здоровʼязбережувальна”, “Фізична культура” або визначити власну шкалу оцінювання”.

Проте, є чітко визначений перелік, за яких умов заклад освіти може використовувати оцінювання за двобальною шкалою: “За рішенням педагогічної ради закладу, затвердженого відповідним наказом, семестрове та річне оцінювання учнів 5–8 та 10 класів може здійснюватися не за 12-бальною шкалою, а за двобальною (“зараховано” / “не зараховано”) у випадках:

• відсутності через об’єктивні причини задокументованих результатів оцінювання, зокрема через відсутність в учнів із певних обставин можливості долучитися до навчання під керівництвом педагогів;
• у разі пропуску учнем (ученицею) понад 50 % уроків із певного предмета;
• у разі поєднання навчання в закладі освіти країни перебування за очною формою й у закладі загальної середньої освіти України за однією з форм здобуття освіти;
• під час оцінювання предметів варіативної складової” (Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні).

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ

• Чи можуть із 5–6 класами НУШ працювати вчителі, які не пройшли курси підвищення кваліфікації для роботи в класах НУШ? Це стосується вчителів усіх предметів, чи, наприклад, учителів фізкультури, мистецтв, іноземних мов, християнської етики тощо не стосується?

Упродовж 5 років вчитель має підвищити свою кваліфікацію не менше як на 150 академічних годин. При чому, “не менше 10 % загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами та не менше 10 відсотків загальної кількості годин – на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу” (частина 2 статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

Щодо решти годин, то законодавчо встановлено, що педагог має можливість самостійно обирати, чого він вважає за потрібне навчитися у своїй професійній діяльності: “Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації” (пункт 7 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників).

Утім, у відповідях на питання щодо підвищення кваліфікації педагогів за кошти субвенції НУШ у МОН розʼяснили, що

відповідні курси “є необхідними для всіх учителів, аби розуміти підходи, принципи й методики НУШ. Обовʼязковість цього навчання не регламентована нормативними документами, проте в МОН очікують, що його пройдуть усі вчителі, які працюють у 5–6 і 7 пілотних класах НУШ”.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Титульне фото:Max Fischer, pexels.com