Проєкт стандарту профільної середньої освіти: що передбачає та як долучитися до обговорення

Міністерство освіти і науки України оприлюднило проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти. Документом передбачено надати учням більше свободи у формуванні власної освітньої траєкторії та можливість поглиблено вивчати обрані предмети. Ознайомитися з документом можна нижче або за посиланням.

Про це повідомили в МОН.

У міністерстві також запрошують освітян долучитися до громадського обговорення проєкту. Надсилати свої пропозиції педагоги, освітні управлінці та фахівці в галузі освіти можуть до 30 листопада 2023 року за адресами: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, e-mail: [email protected].

“НУШ - одна з ключових освітніх реформ. Її впровадження триває в базовій школі, та ми поступово рухаємося до профільної освіти. Адже підґрунтя цих змін потрібно готувати вже. І цим підґрунтям є стандарт профільної освіти”, – зазначив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Запуск пілоту “Нової української школи” відбувся в 2017 році, а масово реформа зайшла в перші класи у 2018 році. Послідовно, у 2022 році відбувся перехід НУШ у середню ланку – 5 класи.

Передбачається, що,

• починаючи з 2025 року, відбудеться пілотування стандарту й моделей профільної освіти в окремих закладах;
• у 2027 року всі учні почнуть здобувати профільну освіту за новими стандартом і програмами;
• у 2030 відбудеться перший випуск НУШ.

Раніше був єдиний стандарт для базової і старшої середньої освіти. Тепер цей документ розділять на два окремі. Як зазначають у МОН, згідно з концепцією реформи, учнівство зможе формувати власну освітню траєкторію, обираючи профіль і частково предмети для вивчення. Водночас заклади освіти зможуть створити якнайкращу пропозицію для учнівства, залежно від своїх можливостей.

Разом зі стандартами початкової і базової освіти проєкт стандарту профільної освіти має створити цілісну концепцію навчального прогресу учнів у НУШ. В основу цих трьох документів покладений компетентнісний підхід до навчання і єдиний перелік освітніх галузей, зокрема:

• мовно-літературної;
• математичної;
• природничої;
• технологічної;
• інформатичної;
• соціальної і здоров’язбережувальної;
• громадянської та історичної;
• мистецької;
• фізично культурної.

У межах цих 9 галузей можна буде сформувати відповідні профілі, завдяки вибору інтегрованих і міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів). Крім того, ключові компетентності учні опановуватимуть у межах кожної освітньої галузі, адже для них визначений компетентнісний потенціал.

Навчальні результати, яких мають досягти учні по завершенню повної загальної середньої освіти, передбачають основний і поглиблений рівні. Тож заклади освіти зможуть відповідно до зацікавлень учнівства та своїх можливостей комбінувати власні моделі профілізації:

• поглиблене вивчення предметів,
• специфічні курси для поглиблення профільності,
• інтегровані рішення тощо.

Базовий навчальний план передбачає мінімальну та максимальну кількість години для вільного вибору предметів і курсів, що дозволяє перерозподіляти їх між освітніми галузями:

• у 10 класі – 105–210 годин за обраним профілем, 35–140 годин – поза обраним профілем;
• в 11–12 класах – відповідно 385-595 та 70-280 годин за два роки.

Години на вивчення освітніх галузей розподілені за роками/циклами навчання, щоб заклади освіти могли навчати за модульним принципом, реалізовувати з учнівством проєкти як упродовж року/семестру, так і компактно (наприклад, упродовж тижня).

На основі затвердженого стандарту розроблять типову освітню програму й модельні навчальні програми, які запропонують і конкретизують предмети й курси для вивчення.

Крім того, взимку 2023 року відбулося експертне обговорення кожної освітньої галузі, а головні екзаменатори міжнародного дослідження PISA здійснили експертизу проєкту стандарту. Тож у ньому врахували коментарі щодо математичної, природничої і читацької компетентностей, сформованість яких у 15-річних підлітків перевіряє це дослідження.

Раніше ми публікували роз’яснення від юриста щодо наповнюваності та поділу класу на групи.

Титульне зображення: oxfordlearning.com