“Те, як дитина сприймає візити до медсестри, формує те, як вона піклуватиметься про своє здоров’я надалі”: досвід Котелевської громади

Однотонна, лячно-стерильна на вигляд кімната, яка точно не асоціювалася із затишком та довірою – такі спогади в багатьох залишилися про медпункт у рідній школі. У сучасних закладах освіти уявлення про них докорінно змінюється, адже здорове ставлення до лікарів у дітей починається з кабінету шкільної медсестри/ медбрата.

Як із холодних маніпуляційних медпункти стають осередками довіри й зоною турботи про власне здоров’я ми дізналися в Котелевській громаді, що на Полтавщині, де за грантові кошти обладнали сучасні кабінети медсестер у трьох школах.

У новій статті читайте:

• який алгоритм дій для обладнання медичних кабінетів застосували в громаді;
• чому кабінети облаштовували за принципом – “насамперед зона довіри, а тоді вже маніпуляційна”;
• як та чому вдалося підвищити заробітні плати медичним сестрам.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ: ОПИТУВАННЯ, ЗМІНИ В ХАРЧУВАННІ, ОБЛАДНАННЯ МЕДКАБІНЕТІВ

Котелевська громада є пілотною в українсько-швейцарському проєкті “Діємо для здоров’я“. Ще на початку співпраці громада провела анкетування серед місцевих мешканців. З’ясувалося, що більшість були незадоволені медичними послугами. Тож левову частку фінансування спрямували на розвиток медицини.

Також у Котельві провели медичне дослідження стану здоров’я дітей – 50 % із них мали захворювання кишково-шлункового тракту. Тому пріоритетом обрали покращення шкільного харчування.

Так, у межах гуманітарної підтримки проєкту “Діємо для здоров’я”, заклади освіти громади отримали обладнання для шкільних їдалень, аби впровадити оновлене, здорове шкільне меню. А також наповнили місцеві бібліотеки книгами про здоров’я та зробили “медичні” куточки з можливістю виміряти вагу, артеріальний тиск, рівень цукру та сатурацію.

Зараз спільно з проєктом “Діємо для здоров’я” громада облаштовує медичні кабінети в трьох опорних школах:

• Котелевській гімназії № 1,
• Котелевській загальноосвітній школі № 4,
• Котелевській загальноосвітній школі № 2.

Ремонти заклади освіти зробили власними силами, а наповнення кабінету – спеціальні меблі, техніку, обладнання для медичного кабінету, освітні матеріали для дітей – закуповують у межах програми мінігрантів від проєкту.

“Ми хочемо, аби наші діти із самого малечку не боялися лікарів і стежили за своїм здоров’ям. Ми також розуміємо, що діти “принесуть” ці знання додому та розкажуть про них батькам, бабусям і дідусям. Це буде дуже позитивна тенденція”, – розповіла голова Котелевської громади Тетяна Корост.

У межах проєкту громада співпрацює з архітектурно-дослідницькою ініціативою дитячих міських просторів – фахівці ознайомлювалися з потребами й побажаннями медсестер громади та наявними особливостями планування.

“З одного боку, ці медичні кімнати відповідають Державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. А з іншого – спроєктовані так, що там комфортно перебувати як дітям, так і медсестрі“, – пояснює Ірина Скорбун, освітня координаторка проєкту “Діємо для здоров’я”.

Фахівці архітектурно-дослідницької ініціативи наголошують:

те, як школяр сприймає свої візити до медсестри/медбрата, формує те, як у майбутньому вже доросла людина буде піклуватися про своє здоров’я та ставитиметься до візитів у медзаклади. Тому важливо формувати гарне враження в дітей із самого малечку.

“Наша мета – аби діти не боялися медичних маніпуляцій. Також у медичної сестри/брата є низка обов’язків у проведенні просвітницької та консультативної роботи серед дітей, батьків та вчителів щодо здорового способу життя і турботи про психологічне здоров’я. Ми пропонуємо середовище, яке допомагає медичній сестрі чи медбрату в цих різних типах діяльності“, – коментує архітекторка Ганна Аксьонова.

МЕДИЧНА КІМНАТА – ЗОНА ДОВІРИ, А НЕ МАНІПУЛЯЦІЙНА

Аби зробити медичні кімнати максимально комфортними та дружніми для дитини, архітектори поділили їх на дві зони.

• Перша – зона довіри, де медсестра/медбрат може поспілкуватися з дитиною, показати матеріали, які стосуються здорового розвитку учня чи учениці. Також дитина може відкритися спеціалісту й розповісти про те, що її турбує.
• Друга зона – маніпуляційний простір з усім обладнанням, яке необхідно мати медсестрі/медбрату для щоденної роботи. А поряд із канапою спеціалісти пропонують зробити для релаксу плакат із зображенням природи.

Для підбору кольорів медичних кімнат архітектори консультувалися зі шкільним психологом. Адже медичний кабінет не обов’язково має бути типово білою та холодною на вигляд. За допомогою правильних кольорових схем і навіть кольорів подушок у кімнаті її можна зробити більш затишною та теплою.

При створенні проєктів враховували думки й самих медичних сестер, а також консультантів зі шкільної діяльності.

“Наприклад, по графіку має бути вакцинація. Зазвичай діти не хочуть йти на цю процедуру. Але якщо є якийсь простір, де дитина може заспокоїтися, де з нею можна поспілкуватися, то їй простіше це сприйняти. Після процедури дитина може посидіти й відпочити в кабінеті. На наступний раз вона вже не боятиметься. І це як процес виховання того, що медичні маніпуляції – це не завжди боляче, і не страшно“, – додає Ганна Аксьонова.

НОВІ НАПРЯМИ РОБОТИ ШКІЛЬНОЇ МЕДСЕСТРИ/МЕДБРАТА

До 2021 року до переліку обов’язків шкільної медсестри/медбрата входило значно менше функцій, ніж зараз. Раніше робота зосереджувалася переважно на таких діях:

• надання учням першої допомоги у випадку невідкладного стану;
• огляди дітей на наявність педикульозу;
• контроль і нагляд за дітьми з інфекційними захворюваннями.

Зараз шкільна медсестра/медбрат

• проводить ще і просвітницьку та консультативну роботу серед дітей, батьків і вчителів;
• бере участь в організації харчування учнів;
• веде супровід дітей із хронічними хворобами;
• контролює своєчасність проходження учнем профілактичних медичних оглядів та вакцинації;
• співпрацює зі шкільним психологом тощо.

Аби здобути необхідні навички для нової роботи, україно-швейцарський проєкт “Діємо для здоров’я” провів серію тренінгів для підвищення кваліфікації 130 медичних працівників шкіл у чотирьох цільових регіонах. До того ж, цей навчальний курс вже поступово впроваджують у свою програму вісім медичних коледжів України.

Розуміючи важливість роботи шкільних медсестер/медбратів та великий обсяг цієї роботи, у Котелевській громаді збільшили їхню заробітну плату до 13,5 тис. грн – необхідну суму дофінансовують із місцевого бюджету. Також подбали й про зручність та діджиталізацію роботи.

“У межах проєкту “Діємо для здоров’я” та ремонту медичних кабінетів ми встановимо обладнання, яке дасть змогу медичним сестрам та медбратам в електронній формі відстежувати захворювання дітей, бачити стан їхнього здоров’я, особливості анамнезу. Усе це буде не в паперових картках, а в електронній формі – зручно та доступно по кожній дитині“, – додає заступниця голови Котелевської громади Ольга Саєнко.

Сучасна школа вже давно перестала бути середовищем виключно академічного навчання. Це також простір, де закладаються навички та звички для всього майбутнього життя. Зокрема – пов’язані з піклуванням про власне здоров’я. У вихованні здорового покоління дітей суттєву роль відіграють медичні сестри та брати в школах, тож аби цей процес був ефективним і комфортним для обох сторін, громадам потрібно дбати про якісні й сучасні медичні простори в школах.

Ірина Скорбун, координаторка освітнього компонента україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: проєкт “Діємо для здоров’я”