Відповідаємо на ваші питання про атестацію (2 серія)

Впевнено можемо сказати, що серед тем питань, які ви надсилали на пошту редакції “Нової української школи” у 2023 році, найпопулярнішими є забезпечення підручниками 5–6 класи НУШ та атестація за новим Положенням. Питань про атестацію дійсно багато, нещодавно ми випустили розʼяснення на цю тему. Втім, після нього ми отримали ще одну хвилю запитів. Тому сьогоднішнє розʼяснення знову присвячене темі атестації педагогічних працівників.

Отже, у новому юридичному розʼясненні читайте про таке:

• що робити, якщо атестаційна комісія каже, що всі фахові курси “згоріли”;
• чи поширюється атестація за основним місцем роботи на посади за сумісництвом чи за строковим договором;
• що робити, якщо проатестували й не врахували диплом бакалавра;
• чи треба проходити курси підвищення кваліфікації, якщо ти в декреті.

1. Атестаційна комісія повідомила, що всі мої фахові курси “згоріли” й не входять у міжатестаційний період. Що робити, якщо вони чинні до травня 2024 року?

Відповідно до частини першої й другої статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про освіту”. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи оплату, умови й визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (далі – Порядок).

Згідно з пунктами 20 і 24 цього Порядку, не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації в поточному році, додавши копії отриманих документів про підвищення кваліфікації. Ця інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

Результати підвищення кваліфікації в суб’єктів, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження. Результати підвищення кваліфікації в інших суб’єктів визнаються рішенням педагогічної (вченої) ради відповідного закладу освіти. Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників закладів освіти встановлюється педагогічними (вченими) радами відповідних закладів освіти.

Пункт 8 розділу І Положення про атестацію визначає, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації. Водночас загальна тривалість підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.

Відповідно до пункту 4 розділу III Положення про атестацію, документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, який атестується, не подаються ним до атестаційної комісії, яка створена в суб’єкті освітньої діяльності, відокремленому структурному підрозділі, органі управління у сфері освіти, у якому зберігається особова справа.

З огляду на зазначене вище, є очевидним, що не атестаційна комісія визнає/не визнає результати підвищення кваліфікації, а педагогічна рада. Атестаційна комісія при черговій атестації працює з тим, що є в особовій справі педагогічного працівника, який атестується. І тому не зрозуміло, як атестаційна комісія могла дійти до висновку про “нечинність” чи “невизнання” курсів підвищення кваліфікації, якщо такі висновки виходять за межі її повноважень, визначених пунктами 7–10 розділу II Положення про атестацію.

2. Проатестований за основним місцем роботи у 2022 році, як спеціаліст 1 категорії. Чи поширюється атестація на посаду за сумісництвом?

Відповідно до пункту 12 розділу І Положення, педагогічні працівники, які працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах. Педагогічні працівники, які працюють у різних закладах освіти за однією і тією самою посадою та/або викладають один предмет (інтегрований курс), атестуються за основним місцем роботи. У цьому випадку присвоєна педагогічному працівнику кваліфікаційна категорія та педагогічне звання або тарифний розряд, поширюються на все педагогічне навантаження за всіма місцями роботи та/або посадами.

Педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одному й тому чи різних закладах освіти, атестуються за кожною з посад. Про можливість атестуватися одночасно (в межах однієї процедури) з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), свідчить пункт 11 розділу III Положення, згідно з яким у такому випадку видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

3. Минулого навчального року мене проатестували як вчителя, який не має повної вищої освіти й дали 11 рівень. Хоча в мене є диплом бакалавра. Що можна зробити?

Найбільш очевидною відповіддю є: спробувати пройти позачергову атестацію для отримання кваліфікаційної категорії, що відповідає наявному стажу роботи та освітньому рівню.

Згідно з пунктами 7, 9 розділу І Положення про атестацію, залежно від стажу роботи на посадах педагогічних працівників, для бакалавра – це кваліфікаційна категорія “спеціаліст” (без вимог щодо стажу), “спеціаліст другої категорії” (стаж – не менше ніж три роки) та “спеціаліст першої категорії” (стаж – не менше ніж сім років).

Міжатестаційний період (проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації) не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника.

Як вбачається з пунктів 2, 5 розділу III Положення про атестацію, для проведення позачергової атестації варто було до 20 грудня до атестаційної комісії подати заяву за формою, наведеною в додатку 1 до Положення.

• Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та в разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань. Та сам факт перебування в такому списку не гарантує присвоєння наступної кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, окрім випадку успішного проходження сертифікації та наявності чинного сертифіката, навіть якщо педагогічний працівник не відповідає вимогам, зазначеним у пунктах 8, 9 розділу І Положення про атестацію.

4. Чи можу я отримати категорію, якщо закінчила педагогічне училище і працюю в закладі освіти вчителем початкових класів 34 роки?

• Згідно з пунктом 9 розділу І Положення про атестацію, визначені вимоги для присвоєння кваліфікаційних категорій – це вимоги до стажу роботи та освітнього рівня (освітньо-професійного ступеня).
• Зважаючи на те, що 34 роки стажу цілком достатньо для отримання будь-якої кваліфікаційної категорії, то питання лише в освітньому рівні (освітньо-професійному ступені).
• Як правило МОН послідовно роз’яснює, що середня спеціальна освіта, здобута в педагогічному училищі, прирівнюється до вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, яка, своєю чергою, згідно із Законом України “Про вищу освіту” прирівнюється до вищої освіти за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.
• Отже, зважаючи на викладене, атестаційна комісія за результатами атестації, у тому числі позачергової, може присвоїти кваліфікаційну категорію “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, а також “спеціаліст першої категорії” (для працівників закладів дошкільної освіти).

5. У 2022 році я мала атестуватися вперше, але в листопаді 2021 року пішла в декрет. У березні 2024 року виходитиму в другий декрет. Чи треба під час декретної відпустки проходити курси підвищення кваліфікації? Чи відсутність годин курсів матиме негативний вплив на мою першу атестацію, коли вийду з декретної відпустки? Коли я зможу пройти атестацію після виходу з декретної відпустки?

Відповідно до пунктів 7, 8 розділу І Положення про атестацію підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації. Міжатестаційний період, як ми й писали вище, не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання в закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України “Про відпустки”, до соціальних відпусток належать:

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• відпустка при народженні дитини.

Звідси можемо припустити, що в період соціальних відпусток проходити підвищення кваліфікації не обов’язково.

АЛЕ цей період закінчиться і постане питання чергової атестації, а відповідно до підпункту 5 пункту 3 наказу МОН від 09.09.2022 № 805 “Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників”, мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років. Водночас загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.

Ось у цих нормах якраз відсутня вказівка, що ці 5 років не включають період перебування в соціальних відпустках.

Ця неузгодженість у Положенні про атестацію в кінцевому результаті може зіграти не на користь педагогічній працівниці під час її чергової атестації, тому доцільно все ж таки проходити підвищення кваліфікації, аби потім не довелося терміново “набирати” необхідні 150 годин перед проходженням чергової атестації.

Для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні скласти й затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році. Тобто можливість пройти чергову атестацію прямо залежить від дати виходу із соціальної відпустки. До того ж за власної ініціативи можна податися на позачергову атестацію, надавши до 20 грудня поточного року до атестаційної комісії заяву за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про атестацію.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Титульне ілюстративне фото: Ліцей “Голосіївський” № 241 (Київ), авторка – Марія Брикимова