Теми статті: директорам, освітнім управлінцям, підручники, російська агресія
7 Січня 2024
5 181
0
Разом із закладами освіти окупанти руйнують і шкільні бібліотеки. Вони нищать не лише стіни, а спалюють, вивозять чи просто викидають на вулицю українські шкільні підручники та художню літературу.
За даними Центру національного спротиву, росіяни знищили майже всю українську літературу в бібліотеках на тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини.
Крім того, як розповіли в ОВА, за час окупації деяких територій Київщини пошкоджено 11 шкільних бібліотек. На Херсонщині вивезено і знищено окупантами до 80 % підручників та художньої літератури… Водночас лише у 2023 році росіяни завезли на ТОТ приблизно 2,5 млн російських книжок.
Що нині із забезпеченням шкільних бібліотек на деокупованих територіях? Де школі шукати підручники й іншу літературу, якщо бібліотечний фонд постраждав від рук окупантів?
У цьому тексті ми пояснимо:
Київщина
“Перші дні після звільнення нашого села мені було страшно заходити до шкільної бібліотеки, бо там під час окупації жили росіяни. Коли зайшла в приміщення, то не могла стримати сліз.
Усе, що роками збирали, було знищено, пошкоджено, спалено в буржуйках або вивезено.
Єдине, за чим я не шкодувала, так це за книжками російських авторів або тими, які були написані російською мовою, адже однаково мала їх списувати”, – пригадує Лідія Король, бібліотекарка Луб’янської гімназії № 7, Бучанської міської ради.
За її підрахунками, за час окупації росіяни знищили 1 031 книжку художньої літератури. Крім цього, бібліотекарка виявила нестачу 800 підручників. Втім, з них майже 150 вдалося повернути, адже частину книжок учні зберігали в себе вдома.
Найбільше окупанти забрали підручників з англійської мови. Щоби забезпечити дітей навчальною літературою після деокупації, вона зверталася до сусідніх шкіл, які передали залишки своїх підручників за процедурою перерозподілу. Спочатку гімназія брала книжки в тимчасове користування і до кінця навчального року мала їх повернути.
“Але були й такі випадки, що школи давали підручники в постійне користування і ми їх ставили на прихід. Через те, що чимало дітей виїхало за кордон, у школах було багато додаткових підручників, тож так вдалося забезпечити й наш заклад”, – каже Лідія Король.
“Раніше ми робили перерозподіл для Андріївської гімназії, де під час окупації росіяни облаштували свій штаб, а в підвалі катували людей. Самі ж книжки вони повикидали на вулицю, деякі спалили в буржуйках. Після деокупації території, коли обстежували заклади освіти, ми склали “Акт пошкодженого майна”, куди записали також і пошкодженні книжки (як навчальна, так і художня література). Їх ми списали як непридатні до використання”, – ділиться Ірина Волощенко.
Далі застосували механізм перерозподілу, за яким бібліотекарі передають книжки на баланс своїм колегам, а ті в кінці року мають їх повернути. З кожним роком бібліотекарі актуалізують потребу та за необхідності роблять перерозподіл.
З художньою літературою трохи складніше, адже зараз, за словами Ірини, заклади освіти або самостійно закуповують такі книжки, або отримують їх від благодійних фондів.
Досі не вистачає підручників та художньої літератури в Бородянському ліцеї № 1, розповідає Інна Романюк, директорка закладу. Там росіяни влучанням у 3 поверх повністю знищили бібліотеку. Більшість книжок згоріли, а які вціліли, – були непридатними до використання.
“У нас повністю знищена художня література, а з підручників вціліло приблизно 40 %, адже частина дітей мала підручники вдома. Однак і домівки багатьох теж було пошкоджено.
Насамперед у нас стояло питання відновлення ліцею. Зараз ми вже на завершальній стадії. Завдяки співпраці з литовцями заклад знову запрацює з наступного навчального року. Тож зараз варто подумати й про бібліотечний фонд”, – каже директорка.
Наразі учні отримали підручники з різних сусідніх закладів освіти, однак, як розповіла Інна Романюк, нерідко підручники різних авторів, тож часом і вчителям, й учням досить складно зорієнтуватися. Деякі з учнів ділять підручники зі своїми сусідами по парті, бо навіть після перерозподілу не вдалося забезпечити всіх учнів необхідною кількістю.
“Одразу ж після деокупації ми передали всі дані в місцевий відділ освіти та ДІСО. Якщо з підручниками ще хоч якось дали собі раду, то художньої літератури в нас немає і досі”, – каже директорка.
Загалом під час російської окупації окремих територій Київської області було знищено (спалено) та розграбовано приблизно 66 370 примірників книжкових видань (художніх і навчальних), розповіли в Київській ОВА.
Також за цей час було пошкоджено 11 шкільних бібліотек закладів освіти територіальних громад у таких районах:
За результатами інвентаризації бібліотечних фондів зʼясували, що окупанти вивезли або знищили до 80 % підручників та художньої літератури. Якщо враховувати вже отримані для 5–6 класів підручники, то в області не вистачає до 77 % книжок.
Однак, як свідчить практика, в умовах дистанційного навчання діти надають перевагу електронним версіям, зазначили в ОВА.
Якщо ж батьки хочуть отримати для своєї дитини друкований примірник, мають написати відповідну заяву.
Тоді, шляхом перерозподілу наявних підручників, що збереглися після окупації й постійних обстрілів, такий підручник нададуть.
Художню літературу заклади освіти купують самостійно за кошти засновника з обов’язковим проведенням тендерних процедур.
“Пріоритетом на сьогодні для закладів освіти, розташованих на деокупованій території, є капітальні ремонти пошкоджених приміщень і облаштування укриттів. Зважаючи, що шкільні бібліотеки наразі не працюють, у деокупованих громадах не розроблялися програми підтримки шкільних бібліотек”, – додали в Херсонській ОВА.
В умовах наближеності приміщень закладів освіти до лінії зіткнення, постійних обстрілів деокупованих територій поновлення бібліотечних фондів не відбувається.
Харківщина
Як повідомила редакції місцева ОВА, на Харківщині даних про те, скільки українських книжок та підручників у шкільних бібліотеках області знищили чи вивезли росіяни поки що немає, тому що в деяких громадах підрахунки неможливо здійснити через різні причини: не повністю розібрані завали шкільних будівель, не розміновані території, продовжуються обстріли.
Однак напередодні 2023/2024 навчального року в області проводили централізовану інвентаризацію бібліотечних фондів підручників ЗЗСО (на базі ІСУО). Зʼясували, що загалом забезпеченість підручниками учнів та вчителів (1–11 класів, крім 5 та 6 класів) складає 100 %, у тому числі в результаті перерозподілу, здійсненого в межах територіальних громад.
Не вистачає підручників для 5 (забезпеченість складає 36,5 %) та 6 (забезпеченість 75 %) класів, які в поточному навчальному році поки що не надруковані в повному обсязі. А ще трохи не вистачає підручників для 9 класу (забезпеченість 94,8 %).
Тут забезпечують навчальною літературою вчителів та учнів двома шляхами – перерозподіл підручників між закладами освіти та використання електронних версій.
В ОВА нам повідомили, що випадків знищення чи вивезення росіянами українських книжок під час окупації не зафіксовано. Однак унаслідок ракетного удару 28 серпня 2023 року було повністю зруйновано Роменський заклад загальної середньої освіти І-II ступенів № 8. У тому числі й шкільну бібліотеку.
У результаті удару знищено 2 843 книжок та підручників. Учнів закладу перевели на навчання до інших закладів Ромнів. Забезпечили дітей необхідною літературою теж шляхом перерозподілу.
За обласною програмою “Освіта Сумщини у 2022–2024 роках” у 2023 році за кошти обласного бюджету для шкільних бібліотек закупили художню літературу на суму 300 000 гривень. А в межах місцевих програм “Освіта”, “Розвиток освіти”, територіальні громади у 2023 році придбали для шкільних бібліотек художню літературу на суму приблизно 99 000 гривень.
Оксана Мартинюк, начальниця відділу науково-методичного забезпечення видання навчальної літератури Інституту модернізації змісту освіти (ІМЗО), радить шкільним бібліотекарям йти за таким алгоритмом у випадку нестачі навчальної літератури.
Перший крок:
Другий крок:
“Наприклад, місцевий департамент освіти однієї області має надлишок підручників. Тож він може звернутися до іншої області, де є нестача, і запропонувати свою допомогу. Уся статистика доступна в системі ДІСО.
Ці дані можуть бачити обласні методисти бібліотечних фондів та ІМЗО. Як правило, кожний/на методист чи методистка слідкує за своїми фондами, і, якщо є потреба в перерозподілі між областями, методисти це вирішують самостійно, можливо, контактуючи між собою особисто. Як саме вони організують доставку цих підручників, також вирішують самостійно”, – додала Оксана Мартинюк.
Третій крок:
“Виділення підручників із резервного фонду здійснюється постійно. На тиждень 2–3 заклади (області) отримують необхідну літературу. Загалом у наших резервах є як навчальна, так і художня література. Потрібно лише звернутися до нас із відповідною потребою, – додала Оксана Мартинюк. – Також наразі ми просимо уряд, щоби нам дозволили здійснювати доставку підручників та навчальної літератури з резервного фонду. Адже це може значно пришвидшити процес отримання книжок”.
Крім цього, потребує розгляду й питання доступності підручників для дітей із ТОТ. Наприклад, дитина виїхала з ТОТ без документів, без батьків чи з ними, навіть якщо вчиться онлайн у своїй школі, яка оформлена на ТОТ, – у неї немає підручників. Який тоді механізм?
Тут Оксана Мартинюк пропонує розглянути декілька випадків:
“Отримати підручники із закладу в іншій області, де не навчається дитина, але проживає, наразі нормативно не можна. Це ще потрібно доопрацювати”, – додала експертка.
Нагадаємо, раніше в подкасті “Дофамін для освіти“ Іванна Коберник, освітня експертка, співзасновниця ГО “Смарт освіта”, наголошувала, що має бути створений механізм, коли благодійний фонд чи організація, яка допомагає внутрішньо переміщеним особам, може отримати підручники й передати дітям із ТОТ.
У школах та управліннях освіти є залишки, але має з’явитися нормативний документ, який пропише, із чийого балансу ці підручники видаються та хто несе за них відповідальність. Це те, що мають робити державні органи влади, зазначила Іванна.
Крім перерозподілу та резервного фонду МОН, шкільні бібліотеки також можуть безплатно отримати книжки від різних благодійних, громадських організацій, видавництв, під час різних акцій тощо. [Наступний перелік не є вичерпним].
Масштабну благодійну акцію “Українським дітям – українську книгу” започаткувала низка українських держструктур ще в березні 2022 року. У межах цієї акції, дітей, які вимушено покинули небезпечні регіони України та переїхали в більш безпечні або ж виїхали за кордон через повномасштабну війну, забезпечують підручниками, навчальними посібниками та художньою літературою. Більше інформації можна дізнатись у соцмережах акції у фейсбуці та інстаграмі.
Раніше фонд разом із простором дитячої книги “БараБука” проводили збір коштів для шкільних бібліотек на Київщині та Чернігівщині, які постраждали внаслідок війни. Також схожі збори фонд проводив і для шкільних бібліотек Харківщини, Миколаївщини та інших прифронтових або деокупованих територій.
У SavED закликають стежити за їхніми анонсами на сайті, у фейсбуці та інстаграм, адже час від часу вони публікують опитування, де бібліотеки можуть заявити про свої потреби.
Проєкт створили для збору книг та коштів на закупівлю літератури в школи, бібліотеки, освітні центри України, які постраждали від воєнних дій. Більшість зі зборів книг команда проводить також спільно із “SavED”. Книжки збирають весь час, поки є запити.
Які книжки приймають:
Куди приносити:
Шкільні бібліотеки на деокупованих територіях можуть повідомити про свої потреби, сконтактувавши із бібліотекою УКУ у фейсбуці, інстаграмі, на сайті чи поштою: [email protected].
Організація також проводить збори книжок для бібліотек, які постраждали від російських обстрілів. Зокрема, збирали літературу для бібліотек Миколаївщини, Херсонщини, Сумщини, Дніпропетровщини, Харківщини, Донеччини, Запорізької області тощо. Деталі – на сайті.
Забезпечує бібліотеки шкіл і громад сучасними україномовними книжками, які стимулюють особистісний розвиток, допомагають навчатися цікавіше й обрати майбутній фах. Більше інформації на сайті.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне фото: radiosvoboda.org
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту “Strategic Media Support Program”. Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки National Endowment for Democracy (NED).
Обговорення