Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Свобода чи дисципліна? Наскільки демократичними є українські дитсадки — результати дослідження

Робота дитячих садочків на принципах демократії дає змогу забезпечити гнучкі підходи до виховання і визнає право кожної дитини на свободу, власну думку, розвиток здібностей та індивідуальність.

Однак і досі не всі працівники дошкілля розуміють деякі цінності демократії. Наприклад, вони протиставляють свободу та дисципліну, опираються різноманіттю, недостатньо розвивають цінності партнерства й участі дітей та не завжди дають їм право вибору.

Про це свідчать дані дослідження “Демократизація дошкільної освіти України”. У ньому визначені основні виклики та проблеми української дошкільної освіти в контексті демократизації.

У матеріалі “Нова українська школа” публікує найцікавіші результати зі звіту дослідження. Зокрема, ви дізнаєтеся про таке:

  • чи є демократичними українські дитсадки;
  • які демократичні цінності впроваджують у дошкіллі, а які й досі не всі розуміють;
  • які ознаки повинен мати демократизований заклад дошкільної освіти;
  • з якими бар’єрами на шляху демократизації зіштовхуються заклади та як це можна вирішити.

“ДЕМОКРАТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ПОТРІБНО ФОРМУВАТИ НА ВСІХ РІВНЯХ, ПОЧИНАЮЧИ З ДОШКІЛЛЯ”

У закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) діти отримують перший досвід соціалізації та вчаться взаємодіяти з однолітками. На цьому етапі закладаються навички життя в демократичному суспільстві. Саме тому важливо, аби діти готувалися жити в середовищі, де можна ставити питання, зокрема “чому, як і для чого”, та вільно висловлювати свої думки, йдеться в дослідженні “Демократизація дошкільної освіти України”.

За допомогою навіть таких простих запитань, як “Чому ти обрав/ла саме цю іграшку?” або “Наскільки тобі подобається ця гра?” можна вчити дітей робити вибір та пояснювати його.

Саме демократія, починаючи з дошкілля, дає кожному учаснику право на справедливе ставлення та рівний доступ для повноцінної участі у всіх аспектах життя незалежно від соціального статусу, етнічного походження, місця проживання чи інших чинників.

Крім цього, демократичні підходи в роботі дитсадків:

  • усувають авторитарний стиль виховання;
  • налагоджують позитивну співпрацю між педагогами та дітьми, дітьми між собою, педагогами й батьками;
  • змінюють сприйняття особистості дитини, визнають її право на свободу та індивідуальність;
  • ще з малого віку формують у дітей усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

Саме ці демократичні цінності, а також рівність, участь, повага до різноманіття, партнерство, врахування інтересів і потреб дітей, повага й захист прав червоною лінією проходять через усі складові демократичного садочка.

Складові демократичного закладу дошкільної освіти

Водночас створення демократичного середовища для взаємодії з дітьми — один із найскладніших викликів сучасної освіти, у тому числі й дошкільної.

Тому, щоби проаналізувати поточний стан дошкільної освіти в контексті демократії, у березні-червні 2023 року вперше провели дослідження “Демократизація дошкільної освіти України”, яке охопило всі області (крім територій, окупованих росією до 24 лютого 2022 року).

З повним текстом можна ознайомитися тут.

Дослідження провели Європейський центр імені Вергеланда (Норвегія) спільно з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та громадською організацією Дослідницьке бюро “Соціологіст” у межах Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа” за фінансової підтримки МЗС Норвегії та в партнерстві з МОН України.

Ми хотіли зʼясувати, наскільки вихователі використовують форми й методи роботи, які допомагають дітям здобути навички життя в демократичному суспільстві, чи дозволяють вільно висловлюватися, аргументувати свій вибір, як загалом створюють середовище, де діти можуть відстоювати свою позицію тощо.

Адже часом вихователі відчувають себе головними в групі. Та насправді головними є діти”, – кажуть організатори дослідження.

Серед інших цілей:

  • визначити ключові виклики й проблеми, з якими стикається система дошкільної освіти в Україні в контексті демократизації. Наприклад, доступність, рівність можливостей, якість освіти, професійний розвиток педагогів тощо;
  • розробити рекомендації для покращення та розвитку більш демократичної та якісної дошкільної освіти в Україні, створення рівних можливостей та професійної підтримки педагогів.

До цього часу в Україні не проводили схожу діагностику демократизації освіти та ще й у дошкіллі. Загалом нам вдалося зібрати великий масив даних на основі думок та поглядів понад 9 000 учасників.

Серед них – керівники (директори) ЗДО, вихователі-методисти, вихователі та їхні помічники, фахівці ЦПРПП [центри професійного розвитку педагогічних працівників] / методичних кабінетів, науково-педагогічні та педагогічні працівники ОІППО [обласні інститути післядипломної педагогічної освіти]”, – зазначила Тетяна Зуб, соціологиня.

За її словами, саму демократизацію дошкільної освіти досліджували через такі частини:

  • наявність демократичного середовища;
  • організація освітнього процесу;
  • відкритість і партнерська взаємодія;
  • особистісно-професійний розвиток педагогічних працівників;
  • управлінські процеси щодо демократизації ЗДО.

СВОБОДА VS ДИСЦИПЛІНА: ЩО КАЖУТЬ ПРАЦІВНИКИ ДОШКІЛЛЯ ПРО ДЕМОКРАТИЧНІ ЦІННОСТІ

Під час дослідження учасники (як у фокус-групових дискусіях, так і в глибинних інтервʼю) висловлювали своє розуміння демократії, ставлення до демократичних принципів та цінностей, а також наводили приклади їхньої реалізації в дитячих садочках.

Загалом, на їхню думку, усі демократичні цінності є важливими.

Однак найбільше зауважень учасники дослідження мали до цінності “свобода”. В інтервʼю вони протиставляли “свободу” та “дисципліну”.

  • Частина вихователів вважає, що “свобода” реалізована недостатньо й має бути посилена (наприклад, потрібно давати дітям більше права вибору, ініціативи). Втім, більшість підтримували позицію, що діяльність дітей варто скеровувати, а свободу – обмежувати, оскільки зайва свобода їм шкодить.
  • Також педагоги зазначали, що реалізація цінності “свобода” потребує від них творчого підходу. Однак наразі планова робота перешкоджає повноцінно реалізовувати цінність на практиці.
  • Керівники згодні з тим, що варто спонукати дітей до активної діяльності, однак також мають перестороги, пов’язані з дисципліною та відповідальністю. А от фахівці ЦПРПП та ОІППО звертають увагу на те, що діти потребують певних меж, щоби почуватися впевнено й захищено.

Під час обговорення цінностей “партнерства” та “участі” керівники звертали увагу на те, що вони наразі недостатньо розвинені в дошкіллі. Серед причин називали складнощі, які виникають у взаємодії з батьками.

“З одного боку, вихователі та керівники вважають, що батьки більшою мірою проявляють себе не як партнери, а як “споживачі послуг”, а з іншого – спостерігається недостатня готовність педагогів створювати сприятливе комунікативне середовище, де батьки будуть проактивними та рівними учасниками освітнього процесу”, – йдеться в дослідженні.

  • Щоби покращити партнерство в ЗДО, автори дослідження рекомендують запроваджувати практики вільного діалогу дітей із педагогами та іншим персоналом, доброзичливого ставлення педагогів до всіх учасників освітнього процесу, залучення батьків до обговорення питань розвитку й навчання дітей тощо.

Щодо цінності “повага до різноманіття” учасники дослідження зазначали, що все ж деякі педагоги не готові її прийняти (це стосується як дітей з особливими освітніми потребами (ООП), так і загалом дітей, які проявляють “інакшість”).

Згідно з дослідженням, навіть на рівні використання виваженої термінології щодо ООП або інклюзії спостерігається непідготовленість, невпевненість, незнання коректних формулювань.

Наразі є очевидним запит на підвищення кваліфікації педагогів як щодо теорії, так і безпосередньо практики роботи з прийняття етнічного, релігійного, соціального різноманіття та гендерної рівності.

Також, щоби покращити розуміння цієї цінності в ЗДО, у дослідженні рекомендують проводити з учасниками освітнього процесу розмови про різноманітність, а також забезпечити групи матеріалами (іграшки, книжки, візуальне оформлення), що презентують цю різноманітність.

Крім цього, через значну кількість дітей у групах цінність “врахування інтересів і потреб” реалізується в ЗДО неповною мірою. Тому автори дослідження радять наповнювати освітні осередки групи та облаштовувати дитячі майданчики відповідно до інтересів дітей, пропонувати групові та індивідуальні активності, де діти самостійно можуть вибирати теми, завдання або проєкти.

НАСКІЛЬКИ ДЕМОКРАТИЗОВАНИМИ Є УКРАЇНСЬКІ САДОЧКИ

  • Демократизація закладів дошкільної освіти

Під час дослідження автори оцінили рівень демократизації ЗДО. Для цього в опитуванні використовували 12 індикаторів-запитань, кожне з яких вимірювалося 5-бальною шкалою, де 5 — це повна згода, а 1 — повна незгода. Загалом індекс демократизації ЗДО для всіх опитаних складає 4.3 — це досить високий показник процесу демократизації.

Більшість респондентів погоджувалася, що персонал із задоволенням спілкується з дітьми, заклади протидіють дискримінації й булінгу, конфлікти вирішуються переважно шляхом діалогу, учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах партнерства тощо.

Та є і проблемні питання, які пов’язують з інертністю батьків дітей, а також із певними обмеженнями в можливості впливати на ухвалення рішень у закладі всіма учасниками освітнього процесу.

Проте, варто зауважити, що відповіді учасників стосуються саме тих ЗДО, у яких вони працюють, і не є оцінкою стану демократизації ЗДО в Україні вцілому.

  • Демократичні цінності, на яких ґрунтується освітній процес

Як зазначали педагоги ЗДО під час опитування, освітній процес має ґрунтуватися передусім на повазі до всіх учасників освітнього процесу, особистісному розвитку та партнерстві між усіма учасниками.

Також учасники фокус-групових дискусій та глибинних інтервʼю назвали основні ознаки, які притаманні демократичним закладам:

  • рівне ставлення до всіх дітей;
  • самі ж діти вільно висловлюють свої думки, обирають ігри;
  • організація роботи інклюзивних груп;
  • залучення батьків до заходів і активностей у закладі;
  • розвʼязання конфліктів;
  • можливість вибору педагогами програм / курсів та інших заходів для підвищення кваліфікації.

Водночас учасники виокремили й певні бар’єри для впровадження демократичних цінностей у ЗДО:

Зокрема, процес демократизації ЗДО та темпи його розвитку залежать від

  • демократичної позиції керівника,
  • матеріально-технічної бази,
  • доступу до методичних матеріалів та їхнього використання тощо.

Крім цього, вихователі та їхні помічники зазначали, що наразі кількість дітей у групі в деяких ЗДО сягає понад 30 осіб, що суперечить нормам ст. 14 Закону України “Про дошкільну освіту“. Тож виникає потреба у відкритті додаткових вікових груп, збільшення штатного розпису та відповідного фінансування.

Керівники та вихователі-методисти наголошували й на необхідності створення укриттів із можливістю організації денного сну для дітей.

Укриття дитячого садочка в Ковелі

Потребують садочки й створення умов для дітей з ООП. Наприклад, фахівці ОІППО та ЦПРПП зауважували, що необхідно проводити додаткову роботу з вихователями й батьками. Адже вихователі не завжди мають необхідні навички та знання, для багатьох це новий виклик у їхній професійній діяльності, батьки всіх дітей також потребують підтримки для кращого розуміння інклюзії.

“Деякі вихователі вважають, що дітям з ООП краще перебувати в спеціальних закладах освіти, оскільки не всі педагоги мають необхідну фахову підготовку, а профільних фахівців не вистачає”, – йдеться в дослідженні.

Також, на думку керівників та вихователів-методистів, для забезпечення інклюзивності закладам у достатній кількості потрібні психологи, дефектологи, реабілітологи, логопеди.

Спостерігається і недостатнє розуміння педагогами сутності демократичних цінностей та інструментів їхнього впровадження. А найскладніше сприйняти демократичні цінності педагогам, які здобували освіту за часів СРСР.

Серед напрямів методичної підтримки, на які є запит:

  • як працювати з дітьми, які виявляють агресію або не хочуть брати участь у спільній діяльності;
  • як реалізувати право дитини на самовираження та самоідентифікацію, а також навчати дітей вміння виявляти повагу до інших, дослухатися до інших думок і вільно висловлювати свої;
  • як надати дітям можливість вибору видів діяльності, з огляду на тематичний план та планову роботу вихователів.

Водночас ще однією проблемою є неготовність деяких освітян до сприйняття та запровадження демократичних цінностей. Фахівці ОІППО та ЦПРПП зазначали, що в багатьох дитсадках залишається авторитарний стиль керівництва. Особливо проблема є актуальною для закладів дошкілля, розташованих у невеликих населених пунктах. Це свідчить про важливість розробки нових курсів з демократизації ЗДО і запровадження їх через систему ОІППО.

НАСКІЛЬКИ ДІТЕЙ ТА ПЕДАГОГІВ ЗАЛУЧАЮТЬ ДО УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ ТА ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

  • Демократизація освітнього процесу в ЗДО

Більшість респондентів зазначала, що діти в садочках усе ж мають можливість за потреби звернутися по допомогу, висловлювати власні думки й почуття, вільно вести діалог із дорослими. До дітей у ЗДО ставляться як до особистостей, без упереджень і проявів дискримінації.

Загалом інтегральна оцінка демократизації освітнього процесу становить – 4.69.

  • Залученість учасників до ухвалення рішень

Більшість рішень із повсякденних питань життя ЗДО (на кшталт закупівлі навчальних матеріалів, ремонту, харчування, організації свят тощо) ухвалюють керівники. Значною мірою на такі рішення впливають вихователі, помічники вихователів, інший педагогічний персонал і батьки дітей.

Порівняно рідше до рішень залучають місцеві громади та партнерів закладу. Найменше залучені до обговорень самі діти – у 41 % ЗДО вони взагалі вилучені з процесу розвʼязання повсякденних питань свого життя у дитсадках.

Водночас діти, на думку учасників дослідження, так само мають стати повноправними учасниками процесу, яких поважають незалежно від віку, релігійних поглядів, етнічної належності та інших характеристик.

  • Особистісно-професійний розвиток педагогічних працівників

Якщо говорити про можливості підвищення кваліфікації у сфері демократизації ЗДО, то учасники дослідження вказували на недостатність методичного матеріалу та інформації загалом із цієї теми. Найчастіше можна побачити інформацію про педагогічне партнерство, інклюзивну освіту, формування громадянських компетентностей, протидію булінгу в ЗДО.

Але окремих матеріалів з організації освітнього процесу на тему демократизації ЗДО, або розкриття теми впровадження демократичних цінностей в освітній процес дошкільної освіти немає. На курсах підвищення кваліфікації в ОІППО наразі також відсутні курси, теми щодо демократизації ЗДО (є лише окремі компоненти, наприклад, розвиток соціально-громадянської компетентності в дітей).

Натомість вихователі на курсах підвищення кваліфікації хотіли би більше дізнаватися про таке:

  • “Права дітей”,
  • “Дитина в суспільстві”,
  • “Педагогіка партнерства”,
  • “Права і обов’язки батьків для підтримки і розвитку своїх дітей”,
  • “Врахування потреб та інтересів дітей під час освітнього процесу” тощо.

Водночас мотивацією для підвищення кваліфікації в педагогічних працівників є, з одного боку, бажання дізнатися щось нове й бути більш ефективними, а з іншого — можливість підвищити оплату своєї праці, наприклад, шляхом отримання відповідної кваліфікаційної категорії, різних систем доплат і надбавок.

Демотивує педагогів те, що частина курсів підвищення кваліфікації для вихователів є платними. Відповідно, дехто не має фінансової змоги їх проходити. Також демотивуючим фактором у деяких випадках є “однотипність” курсів, значна кількість теорії та нестача практико-орієнтованих завдань.

  • Управлінські процеси в демократизації ЗДО

Загалом учасники дискусій та інтервʼю сприймають організацію управлінських процесів у своїх ЗДО як такі, що засновані на демократичних засадах. Однак усе ж вони зазначили й декілька проблемних моментів.

  • Наприклад, хоча й вихователі мають можливість вносити пропозиції до стратегії освітньої діяльності дошкільного закладу, однак не було виявлено інструментів заохочення їх до такої діяльності.
  • Роль помічників вихователів є дуже обмеженою, вони практично не беруть участі в обговоренні та ухваленні рішень. Також вихователі та їхні помічники недостатньо володіють інформацією про свої права й можливості щодо участі в управлінській діяльності закладу та відстоюванні й захисті прав (як-от оплата праці та інші компенсації).
  • Крім цього, контролюючі органи досі мають значний вплив на організацію освітнього процесу, порушуючи тим самим автономію закладу освіти та академічну свободу. Відтак, з одного боку вихователі мають право вибору методів виховання / навчання / розвитку, а з іншого – вихователь-методист повинен перевіряти виконання планових завдань.

А ще в закладах не проводять моніторинг дій щодо з’ясування рівня демократизації ЗДО, а також відсутні інструменти для його впровадження.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

За оцінками більшості учасників дослідження, ЗДО в Україні значною мірою характеризуються як демократичні.

  • Учасники дослідження вважають, що в дошкіллі приділяють достатню увагу розвитку таких особистісних якостей та вмінь у дітей, як людяність, спостережливість, справедливість, активність, здатність висловлювати власні почуття, вміння слухати й спостерігати тощо. Винятком є “лідерство” – щодо цього учасники висловили меншу впевненість.
  • Освітні заходи в дитсадках, які спрямовані на розвиток демократичних цінностей, здебільшого присвячені темам мирного співіснування, дружби та вирішенню конфліктів. Проте деякі вихователі вважають, що за віковими особливостями діти не готові до обговорення питань свободи й рівності.
  • Наразі в державних закладах дошкілля в організації освітнього процесу запроваджений “плановий/традиційний” підхід, через який діяльність закладу регламентована та відбувається за встановленими правилами. Учасники дослідження вважають, що “демократичний” підхід більш притаманний приватним садочкам.
  • Не всі педагоги мають чітке розуміння демократичних принципів та цінностей, таких як рівність, свобода, участь, повага до різноманіття, партнерство, врахування інтересів і потреб дітей, повага й захист прав.
  • Водночас спостерігаємо відсутність достатньої кількості матеріалів із питань демократизації дошкілля. І це потребує нагального вирішення.

Дослідження засвідчило, що стан дошкільної освіти в Україні потребує вдосконалення в контексті запровадження демократичних принципів у ЗДО та розвитку демократичних цінностей у всіх учасників освітнього процесу.

Зважаючи на отримані результати, фахівці запропонували низку рекомендацій для подальшого формування освітньої політики щодо демократизації української дошкільної освіти:

  1. насамперед варто розробити Концепцію демократичного закладу дошкільної освіти, яка б сприяла впровадженню принципів демократії в ЗДО. Вона включатиме визначені цілі, завдання та принципи розвитку демократичного середовища в дошкіллі, а також план дій для її реалізації;
  2. варто створити практичні ресурси та інструменти, яких потребують педагоги для ефективного впровадження демократичних підходів в освітній процес ЗДО (наприклад, розроблення посібників та методичних рекомендацій);
  3. звернути увагу на професійний розвиток педагогів із питань демократизації дошкільної освіти. Наразі у сфері дошкілля є мало курсів із демократичної освіти. Це засвідчує нагальну потребу в розробленні програм підвищення кваліфікації та курсів із питань демократизації дошкільної освіти. Важливо, щоб ці програми та курси надавали освітянам не лише теоретичні знання, але і практичні навички;
  4. підтримка професійних спільнот освітян та обмін досвідом;
  5. експертний супровід щодо демократизації ЗДО. Експерти зможуть виявляти потреби й проблеми, з якими стикаються учасники освітнього процесу щодо демократизації закладів дошкілля, здійснювати зовнішній моніторинг і оцінку рівня їхньої демократизації, надавати консультації та рекомендації, освітні послуги (проводити семінари, практикуми, тренінги, вебінари, майстер-класи тощо) з питань демократії;
  6. розробити інструментарій для моніторингу та оцінки рівня демократизації ЗДО, щоби зрозуміти ефективність заходів, виявити потреби освітян.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти й науки України в партнерстві з Благодійною організацією “Центр освітніх ініціатив” та Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” і фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення