Наукові ліцеї: як можуть змінитися в межах реформи старшої школи та що необхідно вдосконалити в їхній роботі зараз

Відмінність наукових ліцеїв від інших закладів освіти в тому, що в них учнів готують до наукової й науково-технічної діяльності: діти пишуть наукові роботи, беруть участь в олімпіадах і конкурсах, проводять власні дослідження, а також можуть отримувати академічні стипендії.

Наразі в наукових ліцеях можуть навчатися учні з 5 до 11 (12) класу, однак чи вплине якось на їхню структуру реформа старшої школи, пілотування якої розпочнеться вже у 2025 році?

“Нова українська школа” продовжує серію публікацій про наукові ліцеї. Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як отримати статус наукового та які переваги й недоліки мають заклади освіти цього типу.

У новому матеріалі читайте:

• чи стосуватиметься реформа старшої школи наукових ліцеїв;
• що варто змінити в критеріях надання статусу наукових ліцеїв та чому;
• чи врегульована максимальна кількість таких закладів в Україні;
• якою має бути співпраця ліцею з науковими установами та вишами, крім укладання угоди;
• як можна розв’язати проблему із браком коштів на стипендії учням.

На ці та інші теми редакція “НУШ” поговорила з Павлом Хобзеєм, директором Львівського ОІППО, заступником міністра освіти і науки 2015–2019 років, який бере участь в обговоренні Державного стандарту профільної середньої освіти.

Павло Хобзей. Джерело: zaxid.net

ЧИ ВПЛИНЕ РЕФОРМА СТАРШОЇ ШКОЛИ НА НАУКОВІ ЛІЦЕЇ

Раніше Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, розповідав, що наразі МОН визначає, якою має бути мережа майбутніх академічних ліцеїв та які до них будуть вимоги. У 2025 році має стартувати пілотування старшої школи. А вже до 1 вересня 2024 року громади мають сформувати мережу, обрати школи, які стануть ліцеями, та визначити їхні профілі. Однак чи стосуватимуться ці зміни також і наукових ліцеїв?

“Дивлячись на ті зміни, які зараз проговорюються, можу сказати, що вони більше стосуються саме академічних ліцеїв і, на мою думку, для наукових навряд щось зміниться. Адже для наукових ліцеїв ще у 2019 році створили окреме Положення якраз для реформи старшої школи.

Єдине, що може змінитися, – освітні програми, які повинні будуть відповідати новому Державному стандарту профільної середньої освіти”, – каже Павло Хобзей.

За його словами, як тільки Стандарт ухвалять, наукові ліцеї, як і академічні, повинні будуть доопрацювати свої програми. Адже згідно з попередніми обговореннями, у старших класах зменшиться частина загальноосвітніх предметів, натомість акцент робитимуть саме на профілях та предметах на вибір у межах профілю і поза ним. Тож це потрібно буде підкоригувати.

“А загалом наукові ліцеї й надалі зможуть забезпечувати здобуття як базової середньої освіти, так і повної загальної середньої освіти (тобто в цих закладах учні зможуть навчатися з 5 до 9 класу або з 5 до 11 (12) класу). Хоча особисто я не зовсім згоден із тим, щоби учні починали обирати профіль [наприклад, науковий ліцей гуманітарного, природничого спрямування тощо – ред.] ще з 5–6 класу, оскільки вважаю, що це ще зарано”, – додає Павло Хобзей.

Але, як розповів посадовець, під час створення Положення про науковий ліцей освітяни наголошували, що їм потрібно більше часу для підготовки учнів та формування в них певної бази для участі в міжнародних предметних наукових олімпіадах та проведенні досліджень.

Це як у великому спорті – щоби мати гарні результати, треба довго й ретельно готуватися. Тому віковий діапазон учнів розширили.

Водночас, на його думку, доопрацювання потребують самі вимоги до закладів, які можуть змінити свій статус на науковий ліцей. Адже в чинному Положенні не дуже чітко прописані критерії того, хто може й не може стати науковим ліцеєм.

“Вони не виключають певного суб’єктивного тлумачення. Тож маємо ризик, що в погоні за “статусом” для маркетингової цілі заклад змінить лише вивіску, але не зміст”, – вважає Павло Хобзей.

Що ж варто змінити чи додати в деяких критеріях, на думку Павла Хобзея:

• наприклад, згідно з Положенням, першою вимогою до наукового ліцею є укладення не менш як на три роки договору (угоди, меморандуму) про співпрацю у сфері науки із закладом вищої освіти або науковою установою (та/або бути заснованим закладом вищої освіти).

“Як на мене, зараз виші та наукові установи активно йдуть на співпрацю. Нерідко серед їхніх цілей є і рекрутинг майбутніх абітурієнтів. Тож укладання договору не є великою проблемою і цей пункт досить легко виконати. Але тут є загроза, що такий договір буде лише формальністю, аби просто отримати статус наукового ліцею.

Тому цей критерій я радив би доповнити конкретними вимогами, що саме має містити цей договір, чим він буде підкріплений”, – зауважує Павло Хобзей.

Наприклад, в угоді/договорі/меморандумі можна прописати такі умови: мати у своєму складі чи залучати до роботи в ліцеї викладачів ЗВО, які будуть вести не менше 5 % занять для учнів; використовувати матеріальну базу вишу чи наукової установи; залучати учнів до дослідницьких проєктів, керівниками яких можуть бути викладачі ЗВО тощо. Тобто угода має укладатися не на формальному рівні, а на рівні сутнісної роботи;

• наступна вимога до наукового ліцею – мати у своєму складі методичні комісії, відповідно до профілів навчання та/або за напрямом діяльності ліцею.

Згідно з Положенням, ці комісії створює сам заклад, тому цей пункт досить легко виконати й суб’єктивно витлумачити, адже немає ніякої вимоги ні щодо кількості таких комісій, їх якісного складу, ні щодо їхньої діяльності, додає посадовець;

• залучити до керівництва участю учнів у науковій, навчально-дослідницькій, дослідницько-експериментальній, конструкторській, винахідницькій, пошуковій діяльності не менше двох педагогічних працівників та/або наукових чи науково-педагогічних працівників (для яких науковий ліцей не є основним місцем роботи), які мають досвід підготовки до участі учнів у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів, III етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів – членів Малої академії наук, міжнародних олімпіад.

“Ще від початку роботи над концепцією наукових ліцеїв я наголошував на тому, що варто додати критерій перемоги в міжнародних олімпіадах, адже вважаю, що наукові ліцеї мають представляти українське учнівство й на міжнародному рівні. Але не всі підтримали цю пропозицію. Тому обмежилися лише IV і III етапом. Та річ у тім, що, як правило, половина учасників на цих етапах отримують дипломи І-III ступеня для заохочення та мотивації. Такі дипломи можуть мати й учні з академічних ліцеїв. І чим тоді це відрізнятиме їх від наукових?”, – запитує Павло Хобзей.

Тут він пропонує чіткіше прописати вимоги: наприклад, як результат участі у IV і III етапах олімпіад, учні мають отримати хоча б один диплом І-го ступеня чи дипломи II ступеня. Тоді це дасть змогу звузити коло закладів і обрати той, який справді готує учнів до предметних олімпіад і певною мірою до наукової й науково-технічної діяльності;

• забезпечувати здійснення освітнього процесу в обсязі не меншому, ніж 5 % навчального навантаження учнів особами, які мають науковий ступінь, учені звання або почесні звання “народний”, “заслужений”.

На думку Павла Хобзея, це єдина вимога зі списку, яка прописана конкретно;

• також, щоби стати науковим ліцеєм, заклад має забезпечувати високу результативність участі учнів (або учнів разом із педагогічними працівниками цього ліцею) в одному чи декількох видах діяльності: навчально-дослідницькій, дослідницько-експериментальній, науковій, конструкторській, винахідницькій, пошуковій за останні п’ять років.

“Як вимірюється ця результативність? Це перемоги, дипломи, якісь відкриття, виступи на конференціях? Знову ж таки – цей пункт кожен може трактувати по-своєму. Тому критерії відбору наукових ліцеїв потрібно конкретизувати. Якщо ж вони розмиті, то тоді багато закладів можуть отримати статуси наукових, – каже Павло Хобзей і продовжує:

Звісно, я не проти збільшення кількості наукових ліцеїв і наразі законодавчо в нас не зафіксовані якісь максимальні межі. Адже чим більше закладів, які розвивають учнів, щоб вони в майбутньому займалися справжньою наукою, тим краще для держави.

Головне – щоби ця діяльність не була імітацією. Цього можна уникнути, прописавши чіткі критерії без можливості суб’єктивних трактувань”.

ЯКИХ ЩЕ ЗМІН ПОТРЕБУЮТЬ НАУКОВІ ЛІЦЕЇ

1. Врегулювати співвідношення гуманітарних наукових ліцеїв та наукових ліцеїв фізико-математичного, природничого профілів.

Наразі в законодавстві немає механізму, який би регулював кількість наукових ліцеїв в Україні та областях, а також урівноважував би кількість різних за профілем наукових ліцеїв.

“Відтак є ризик, що активніше створюватимуться саме гуманітарні наукові ліцеї, адже цей напрям має більшу популярність. Поглянути хоча би на ту кількість дітей, яка обирає на ЗНО/НМТ фізику чи хімію і гуманітарні предмети. Звісно, більше охочих обирає останнє. Але на таких пропорціях ми не побудуємо технологічну модерну державу, яка зможе чинити опір агресору та відбудовувати зруйноване. Тому насамперед варто створювати наукові ліцеї математично-природничого спрямування”, – вважає Павло Хобзей.

Однак, за його словами, це не означає, що потрібно зовсім відмовитися від гуманітарних ліцеїв. Тут, на його думку, перевагу варто надавати тим закладам, які мають певні міжнародні угоди, можуть видавати міжнародні дипломи про знання мови, співпрацюють із посольствами різних країн та загалом викладають менш поширені іноземні мови. Адже англійська вже давно мала би стати базою для всіх закладів освіти.

Також немає чітких норм щодо врегулювання мінімальної та максимальної кількості учнів, які можуть навчатися в науковому ліцеї. Однак Павло Хобзей переконаний, щоби дати можливість учням обирати свою освітню траєкторію (профіль), науковий ліцей, який не є в складі вишу, а є самостійною установою, мав би налічувати мінімум 600–700 учнів. Саме за такої кількості освітній заклад найбільш ефективний.

2. Ефективна співпраця зі ЗВО та науковими установами

“Як я вже казав раніше, співпраця не має завершуватися лише на рівні укладання угоди. Учням треба дати можливість брати участь у наукових семінарах, де вони зможуть доповідати про якісь перші результати своїх досліджень, досвідчені науковці зможуть координувати їхню діяльність, щось підказувати, шукати нові ідеї, публікувати статті, брати участь у конференціях тощо.

Адже, будемо відверті, вчителів до цього не готували, тому дійсно якісний науковий супровід можуть забезпечити ті фахівці, які кожен день мають справу з наукою. Для цього і створювали наукові ліцеї. Саме це їх і вирізняє”, – каже Павло Хобзей.

3. Матеріальна база

Це одна з умов для створення наукового ліцею, адже без відповідного обладнання, доступу до різних літературних джерел та інших матеріалів, справжня наука неможлива, впевнений посадовець. Якщо заклад не може забезпечити себе всіма необхідними матеріалами, то це можна передбачити в співпраці з вишем чи науковою установою. Наприклад, учні можуть приходити туди та виконувати певні досліди, використовуючи матеріальну базу закладу, з яким уклали угоду.

4. Заохочувати вчителів працювати в наукових ліцеях

Як часто кажуть математики, постановка задачі – це вже половина її розв’язку, додає посадовець. І тут учням необхідні ті вчителі, які змогли б ставити ці конкретні задачі, формулювати теми наукових проєктів та досліджень, захопливо проводити лабораторні роботи, придумувати цікаві досліди й експерименти.

“Тобто не достатньо мати здібних учнів. Важливо, щоби поруч із ними був лідер – вчитель, який зможе далі розвивати в них дослідницькі навички та давати такі теми й завдання, які приведуть до результату. А основне – підготувати й заохотити учнів продовжувати свої дослідження вже під час навчання у вишах”, – додає Павло Хобзей.

Але для цього потрібно показати вчителям переваги роботи саме в наукових ліцеях.

Наприклад, вища зарплата, надбавки, менше навантаження, якщо вчитель разом з учнем працює над науковою роботою, оплата годин роботи вчителя з учнем над науковою роботою, дослідженням, певні години для науково-методичної роботи, консультування учнів тощо.

До речі, як зауважив Павло Хобзей, під час відкриття Львівського фізико-математичного ліцею в 1991 році, ставка вчителя розраховувалася з 12 годин навантаження в класі, 3 годин консультацій і 3 годин для науково-методичної підготовки. І це дало свій результат. Однак через чотири роки ці привілеї були ліквідовані й вчителям ліцею почали нараховували заробітну плату, як і в інших школах.

5. Врегулювати умови, за яких науковий ліцей може мати у своєму складі пансіон

Наразі, згідно з Порядком проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, учні наукових ліцеїв можуть оселитися в пансіонах за таких умов:

• місцем офіційної реєстрації та/або фактичного проживання учнів є населений пункт поза межами населеного пункту, у якому розташований заклад освіти, та час перебування учнів у дорозі в один бік транспортом загального користування та тим, який здійснює спеціальні пасажирські перевезення, перевищує одну годину;
• індивідуальною програмою реабілітації учня/ниці встановили обмеження фізичного навантаження.

На думку Павла Хобзея, питання наявності пансіонів треба розділити на два випадки.

• Перший – коли цей заклад обласний і тоді, очевидно, має бути пансіон, який утримуватиметься за кошти обласного бюджету.

“Я пропоную, щоби в цьому науковому ліцеї, який розташований в обласному центрі, із цього обласного центру навчалося не більше 30 % учнів. Інші 70 % мають бути з області.

• Другий випадок – коли науковий ліцей фінансується з бюджету міста. Тоді це питання складніше. Можна розглянути декілька шляхів. Для учнів із позаміської територіальної громади обласного центру або батьки можуть розв’язувати проблему проживання, або область може забезпечити проживання таких учнів у гуртожитках закладів, які фінансуються з обласного бюджету”, – радить Павло Хобзей.

6. Шукати інші можливості для виплат академічних стипендій замість державного забезпечення

Однією з переваг наукових ліцеїв є те, що учні можуть отримувати академічні стипендії в розмірі:

• 5–8 класи – 32 % мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії студентів закладів вищої освіти I–II рівня акредитації [з 01.01.2023 розмір звичайної академічної стипендії для закладів цього рівня – 1 250 грн на місяць. Відтак з вирахуванням відсотків учні 5–8 класів наукових ліцеїв можуть отримувати стипендію в розмірі 400 грн – ред.];
• 9 клас – 36 % (450 грн);
• 10 клас – 40 % (500 грн);
• 11–12 класи – 44 % (550 грн).

Однак законодавчо досі не врегульовано, яка кількість дітей у наукових ліцеях може отримувати ці стипендії. На практиці ж виникають проблеми із виплатами, адже фінансування здебільшого має бути передбачено в місцевих бюджетах, а через повномасштабну війну в деяких громад зараз немає такої можливості.

“Тому я би пропонував шукати фінансування в бізнесі. Співпрацювати з різними компаніями, які зацікавлені в розвитку наукового потенціалу учнів і їхньому майбутньому працевлаштуванні. Також можна спробувати різні грантові можливості. Так заклади не будуть залежати від місцевих бюджетів, які в різних областях мають різні спроможності”, – зазначає Павло Хобзей.

Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне ілюстративне фото: авторка – Тетяна Терещук

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network