Відсутність практичних завдань, складність теорії й недоцільність ілюстрацій: які зауваження мають учителі до підручників

Більшість опитаних педагогів і педагогинь закладів середньої загальної освіти, які працюють у 5-6 класах НУШ, мають зауваження до наповнення шкільних підручників, які написані за оновленими модельними програмами (Державний стандарт базової середньої освіти 2020 року).

Про це йдеться у результатах дослідження ““Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке здійснила ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Ознайомитися з повним текстом дослідження та коротким брифом усі охочі можуть за посиланням.

За даними дослідження, не мають зауважень до підручників лише:

• 21,4% вчителів математики;
• 19% – української мови;
• 20,4% – української літератури;
• 17,2% – іноземної мови.

Інші педагоги відповідних дисциплін вказали на такі основні зауваження до посібників:

• низький рівень зв’язку навчального матеріалу з реальними запитами та життям дітей (найбільше зауважень – до підручників з математики);
• невідповідні завдання для школярів і школярок (найчастіше вказували вчителі української літератури);
• складність теоретичного матеріалу для учнів (найчастіше стосувалося підручників з української мови);
• порушена послідовність викладу теоретичного матеріалу (найбільше таких зауважень мали вчителі англійської мови);
• нераціональне використання посилань на електронні ресурси;
• складний стиль викладу матеріалу (найчастіше стосувалося посібників з англійської мови);
• недоцільні та непривабливі ілюстрації до запропонованого матеріалу (найбільше зауважень – до підручників з математики);
• невідповідність кількості матеріалу тривалості уроку.

Проаналізувавши декілька назв підручників з української літератури для 5-х класів (за найпопулярнішою програмою Архипової) і всіх модельних програм із цього предмета для 5–9-х класів автори дослідження з ГО “Смарт освіта” також виявили деякі порушення:

• контент, який не відповідає віку дітей;
• дискримінаційні висловлювання (у гендерному аспекті чи щодо людей з інвалідністю);
• “занепадницькі” наративи в контексті патріотичного виховання;
• автори посібника пропонують читати великі масиви текстів за QR-кодами;
• скорочені варіанти творів, що прямо суперечить глобальній меті, визначеній у програмах з літератури “НУШ” – “навчитися осягати літературний твір як художнє ціле”.

На думку авторів дослідження, така ситуація можлива через низку чинників. Найбільш вірогідними серед них є:

• закороткий цикл підготовки підручника за модельною програмою;
• розробники й автори посібників недостатньо враховували висновки експертизи підручників і програм;

Враховуючи результати дослідження, можна припустити, що вчителі дуже залежать від посібників, які пропонує держава: педагогам бракує часу, сил і знань, щоб іти “не за підручником”. А це, зокрема, є додатковою причиною посилити увагу до якості навчального контенту.

Нагадаємо, що про необхідність перегляду змісту навчальних програм (зокрема, з української мови та літератури) можна докладніше ознайомитися в аналітичному дослідженні “Нової української школи” за посиланнями:

1. Зміст освіти з української мови й літератури: які є програми для 5-9 класів та чи вдалося їх розвантажити (частина перша);
2. Зміст освіти з української мови: чи є суттєві зміни в модельних програмах для 5-9 класів (частина друга);
3. Зміст освіти: що змінилося в програмах з української літератури для 5-9 класів (частина третя);
4. Що означає “бути компетентним читачем” – міжнародний досвід (бонус до аналізу програм з української мови та літератури).

Титульне фото: freepic.com