Дрони в школі: як навчити учнів літати на безпілотниках і що для цього може зробити заклад освіти

Нинішню війну росії проти України військові часто називають зіткненням технологій або дронів. Тобто можливість випереджати противника в технологічному розвитку та вмінні застосувати інновації на полі бою значно підвищують наші шанси. У цьому контексті заклики віцепрем’єр-міністра України, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова збирати дрони вдома та в такий спосіб долучатися до перемоги мають зрозумілі причини.

У відповідь на пропозицію міністра дехто з користувачів соцмереж коментував, що це могли б робити старшокласники на уроках трудового навчання або учні закладів профтехосвіти. Тільки де їм узяти комплектувальні деталі та чи не наражатиме це на небезпеку школу?

Учнівству тема дронів надзвичайно цікава. Раніше редакція “НУШ” розповідала, що в деяких центрах військо-патріотичного виховання учні й учениці вчаться літати на дронах на уроках “Захисту України” й такі заняття швидко опиняються в рейтингу найулюбленіших.

Тож якщо збирати дрони в школі – справа ризикована, то вивчати, які типи безпілотників бувають, як ними керувати та в яких сферах застосувати в цивільному житті – цілком перспективний напрям, який точно зацікавить учнівство.

“Нова українська школа” поспілкувалася з Олександрою Ілющенко, вчителькою інформатики київської гімназії № 59 ім. О. Бойченка, яка вчить учнів керувати дронами, та Артемом Платоненком, керівником навчального центру Sky Pilots, який навчає вчителів управляти БПЛА. А також поцікавилася, які кроки робить МОН, щоб додати керування дронами в програму “Захисту України”.

У підсумку читайте:

• скільки часу треба, щоб навчитися літати на дроні;
• де школи можуть узяти навчальні БПЛА;
• які є можливості для навчання вчителів управління дронами;
• як можна інтегрувати “дронознавство” в різні предмети;
• чи можна в школі все ж збирати дрони.

ЯК МОН БАЧИТЬ “ДРОНОЗНАВСТВО” У ШКОЛІ

З осені 2023 року МОН працює над оновленням предмета “Захист України”, а в навчальній програмі на 2023–2024 рік з’явилися розділи про безпілотні літальні апарати:

• десятикласники вивчають типи БПЛА;
• одинадцятикласники – системи управління ними.

Тож у школах поступово з’являється вивчення дронів, а МОН зі свого боку далі оновлює програму. Так, за ініціативою міністерства створені робочі групи, до яких увійшли інструктори, які вчать цивільних та військових основних технологій в умовах війни (кібербезпеці, маскуванню, радіорозвідці тощо). Їхнє завдання – актуалізувати чинну програму та додати до неї теми про базові технології (зокрема й ті, що потрібні для управління дронами), якими користуються захисники та захисниці.

Уже на 1 вересня 2024 року школи матимуть оновлені програми “Захисту України”, у які додадуться нові теми, а частка практичних годин зросте.

Зокрема, інструктори з управління дронами пропонують, аби на відточення цих навичок у програмі було відведено 40 годин (на 10–11 класи разом) – 10 годин на теорію і так само на практику в кожному році вивчення предмета.

Другий великий напрям, який почало міністерство освіти і науки для осучаснення “Захисту України”, стосується навчання вчителів та закупівлі нового обладнання. На це в державному бюджеті-2024 виділено цільову субвенцію в розмірі 1,74 мільярда гривень.

• З них на навчання вчителів “Захисту України” передбачено 100 мільйонів гривень.
• За решту коштів, як ішлося на сайті МОН, планують закуповувати навчальне обладнання. Це симулятори управління дронами, навчальні набори для роботи з електронікою, зв’язком і 3D-друком, навчальні тири й макети, аптечки, тренажери для серцевої реанімації, тренажер дефібрилятора, турнікети тощо.

Наразі МОН розробляє порядок використання коштів субвенції. Раніше заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків пояснював, що її коштом будуть обладнані міжшкільні центри, а не всі школи, де є кабінети “Захисту України”:

“За попередніми розрахунками, буде оновлено орієнтовно 1 500 кабінетів – це одна школа на одну територіальну громаду. У великих громадах їх може бути більше. Оскільки не всі школи мають старші класи, то краще, якщо це будуть міжшкільні центри, куди зможуть приїжджати учні”.

Тобто дрони будуть закуповувати для міжшкільних центрів. Як зазначав Андрій Сташків, для навчання купуватимуть не професійні FPV-дрони, а прості та недорогі моделі, які літають на меншу відстань, але виконують ті самі функції.

ДЕ ПОВЧИТИСЯ УПРАВЛІННЯ ДРОНАМИ І ВЗЯТИ БПЛА ДЛЯ УРОКУ

Одержавши дрони, заклади освіти мають знати, як ними керувати, лагодити та, власне, вчити учнів літати на безпілотниках. Саме для цього МОН планує підготувати вчителів “Захисту України”. Наразі в ІППО немає курсів підвищення кваліфікації, пов’язаних із БПЛА. З цим міністерству допомагають волонтерські об’єднання.

Наприклад, проєкт Victory Drons від фонду Dignitas спільно з МОН розробив безплатний курс “Безпекові технології”. Він має теоретичну частину у форматі онлайн-лекцій та практичну, яка передбачає тренування на полігоні (йдеться не лише про управління дронами, а й опановування інших навичок). Минулого року було дві хвилі реєстрації на курс. Як розповідав редакції “НУШ” один з інструкторів курсу, для практичної частини планують створити міжобласні навчальні центри для вчителів, де вони зможуть після здачі теорії потренуватися впродовж 4–5 днів.

Джерело: SkyPilots.ua

Артем Платоненко, керівник навчального центру Sky Pilots, зараз теж ділиться своїм досвідом з освітянами. Інструктор сім років навчає дітей та дорослих управління дронами, а сам “літає” на них років 10.

З початку повномасштабного вторгнення Артем навчає вчителів закладів профтехосвіти (за підтримки Програми розвитку ООН). А торік інструктор увійшов до робочої групи МОН, яка працює над оновленням програми “Захисту України”. Також він запропонував міністерству допомогти з навчанням вчителів цього предмета. Тепер Sky Pilots спільно з ІМЗО планує впродовж року проводити онлайн-тренінги для педагогів (тривалістю до 2 годин), на яких розповідатимуть про цивільні та FРV-дрони.

• За словами Артема Платоненка, аби опанувати базові знання про дрони, треба як мінімум дві години: одну годину на теорію та одну – на практику (щоб запустити дрон, політати та безпечно приземлити).
• Розширені курси можуть тривати 3–4 дні або 16–20 годин.

Тобто на знайомство з дронами потрібно не так багато часу. Головне – здобути базові навички, а далі тренуватися і покращувати їх. Інструктор порівнює це з навчанням письма – щоби писати слова, треба спочатку вивчити букви, а щоби писати речення – розуміти правила поєднання слів.

Підготувавши фахівців, заклади освіти стикаються з питанням – де взяти дрони для навчання учнів. Як згадувалося, такі закупівлі плануються коштом субвенції.

• Артем Платоненко підказує, що заклади освіти можуть співпрацювати, скажімо, з Незалежною асоціацією шкіл БПЛА, аби їхні інструктори допомагали проводити навчання вчителів та дітей на базі наявних цивільних шкіл БПЛА,
• або співпрацювати із центрами, які вчать цивільних та військових літати на дронах,
• чи шукати благодійників і подавати грантові заявки.

“Для школи можна купувати дешевші дрони ніж для військових. Знаю, що є моделі в межах 20 тисяч гривень. Навіть якщо буде один БПЛА на школу – краще мати один ніж нічого. Викладач однаково не зможе контролювати польоти всього класу, а буде ділити дітей на групи та працювати з ними почергово”, – каже Артем Платоненко.

Джерело: SkyPilots.ua

ЯК ВИВЧЕННЯ ДРОНІВ МОЖНА ІНТЕГРУВАТИ В РІЗНІ ПРЕДМЕТИ

Крім уроків “Захисту України”, дрони можна вивчати й на інших предметах. Наприклад, Олександра Ілющенко, вчителька інформатики київської гімназії № 59 ім. О. Бойченка, інтегрує у свої уроки елементи вивчення дронів.

“Інформатика – це ціла наука, яка має різні категорії. Наприклад, у 3 класі діти вчать Scratch (блокове програмування), яке можна поєднати з програмуванням дронів. У програмному середовищі Scratch дитина може написати блоками код, не знаючи жодної мови програмування.

Але читаючи та логічно зіставляючи блоки, вона може задати критерії, що, натискаючи на прапорець, дрон злітатиме на один метр або зупиниться на конкретній відстані від перешкоди. За потреби дитина може внести корективи в програму, перезапустити її та ще раз відпрацювати політ дрона. Фактично у формі гри вона вчиться програмувати. А, починаючи з 5 класу, майже щороку діти вивчають певну програму програмування”, – наводить Олександра один із прикладів інтеграції дронів в інформатику.

• На фізиці вивчення дронів можна поєднати із темами про струм, напругу, розповсюдження радіохвиль тощо, каже освітянка.
• На географії дрони можна вивчати в темах із картографії та геодезії.
• На хімії доречно розповісти про захист рослин завдяки дронам.

Тобто це мультифункціональний пристрій, призначений не лише для війни.

Джерело: SkyPilots.ua

Наразі дрони використовують:

• у картографії (сканування місцевості);
• у художній зйомці;
• в аграрному секторі (обробка полів);
• у розмінуванні.

До того ж інтеграція дронів у шкільне навчання може оживити дистанційний формат, адже дітям це цікаво, а керувати БПЛА або наземними роботами можна й на відстані. Олександра Ілющенко пригадує, як перед повномасштабним російським вторгненням її учні брали участь у міжнародному змаганні з робототехніки: дитяча команда перебувала в Києві, а керувала наземним роботом у Китаї.

• Якщо ж у школі буде не один дрон, а два-три – це дасть змогу готувати команду для змагань із використання дронів, підказує освітянка.
• Також Олександра радить колегам запастися батарейками, бо одного комплекту вистачає на політ, який триває 5–7 хвилин.
• З приємного – для роботи з дронами не треба купувати додаткове програмне забезпечення, вчителеві й учням достатньо завантажити необхідні програми на свої пристрої (комп’ютери, планшети чи телефони).

“На мою думку, керування дронами в наш час має бути на рівні вміння користування комп’ютером чи планшетом. Тобто це інструмент, який точно буде дуже корисним. От навіщо людині підійматися на схили чи гори, якщо можна завдяки дрону провести таку інспекцію дистанційно й безпечно”, – додає Артем Платоненко.

ЧИ ДОЦІЛЬНО ЗБИРАТИ ДРОНИ В ШКОЛАХ

Якщо заклад освіти вирішить, що літати на дронах – замало, а в шкільних майстернях таки будуть збирати дрони, то передусім варто подбати про безпеку всіх, хто буде долучений до цього процесу. Про це краще не розповідати в соцмережах чи деінде. Як кажуть, добрі справи можна робити тихо.

Та про масштабне складання дронів у школах не йдеться. Так, була заява Михайла Федорова про збирання дронів удома (на платформі DOU навіть є докладна інструкція, як зібрати дрон самотужки), і дехто приміряв цю ідею до закладів освіти. Але повертаємося до головного питання – безпека учнів, і робимо відповідні висновки.

Джерело: SkyPilots.ua

“Спілкуючись із багатьма освітянами, бачу, що дехто боїться це робити через безпеку. Ми ж бачимо, що для росіян байдуже, чи це школа, чи військовий об’єкт, тому ризикувати життями учнів ми точно не можемо. Але пробувати точково щось змінювати – у наших силах, – каже Олександра Ілющенко.

Наприклад, на уроках трудового навчання зі старшими дітьми ми можемо розповісти теорію – як складати дрон, – а за можливості вони можуть попрактикуватися вдома. Тобто якщо в підручниках цього немає, ми ж можемо знайти якісний підхід, з огляду на безпеку дітей, і продумати другий крок – як дати дітям ті знання, які будуть їм потрібні та цікаві”.

Артем Платоненко додає, що під безпекою треба мати на увазі не лише інформаційну тишу, а і правильне користування дронами.

• Він радить вчити дітей на компактних дронах, які мають захист пропелерів, щоб не порізатися і не пошкодити нічого в приміщенні.

• Також краще обирати моделі, на яких можна літати на невеликих висотах (наприклад, 2 метри) на вулиці або навіть у приміщеннях. Бо для польотів надворі потрібні спеціальні дозволи від територіального управління СБУ, оскільки на час воєнного стану діє заборона “Украероруху” про використання повітряного простору цивільними особами.

Інша справа, що школи можуть навчати операторів БПЛА (нещодавно в МОН заявляли про впровадження в закладах профтехосвіти нової навчальної програми “Оператор цивільного дрона”).

За словами Михайла Федорова, готувати операторів дронів також спробують у пілотних закладах освіти, що беруть участь у проєкті трансформації шкіл. Його реалізує МОН спільно з Мінцифри та урбан-бюро “Big City Lab”. Для участі в проєкті відібрали 5 шкіл із різних регіонів країни, які пошкоджені через війну і які будуть відновлювати за новими підходами.

Зокрема, у трансформованих школах можуть з’явитися приміщення для навчання операторів БПЛА. Також розглядають варіант створення майстерень, де можна навчати робототехніки та збірки дронів.

Та це радше плани на майбутнє.

А що ж зараз може зробити школа, щоб навчати учнів літати на дронах:

• подбати про навчання вчителів (для цього стежити за анонсами на сайтах МОН, Victory Drons або Sky Pilots);
• дочекатися порядку використання субвенції на оновлення “Захисту України” та звернутися з клопотанням до місцевих управлінь чи департаментів освіти про закупівлю навчальних дронів;
• якщо є можливість, знайти партнерів чи грантодавців, які зможуть придбати дрони для навчання чи дати їх в оренду;
• маючи бодай один дрон на школу – спробувати інтегрувати роботу з ним у різні предмети.

У деяких батьків можуть виникати питання, чому діти вчаться літати на дронах, мовляв, ми ж не росія, яка змалку вчить дітей воювати.

“Вивчення дронів у школі матиме вагоме значення надалі не лише для дитини, а і для держави загалом, – підказує Олександра Ілющенко. – Ми маємо акцентувати, що після перемоги з дронами, наприклад, можна робити красиві фотознімки та відео або досліджувати місто”.

В усякому разі ці навички зайвими не будуть.

Інна Лиховид, Ірина Пасько, “Нова українська школа”

Фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network