Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта, освітнім управлінцям, російська агресія, якість освіти
2 Квітня 2024
6 968
0
Аби розвантажити українських учнів, які перебувають за кордоном та поєднують навчання у двох школах, у серпні 2023 року в Україні затвердили типову освітню програму, яка передбачає вивчення предметів українознавчого компонента – українську мову та літературу, історію, основи правознавства, географію тощо. Ці предмети учні можуть вивчати в українських закладах освіти онлайн, а оцінки з решти дисциплін в Україні можна перезарахувати із закордонних закладів освіти.
Для навчання за українознавчим компонентом МОН визначило перелік шкіл, де створили спеціальні дистанційні класи. Однак не всі такі школи змогли набрати необхідний мінімум (15 учнів), аби ці класи відкрити. Станом на січень 2024 року, за такою формою навчалося 2 129 дітей. Для порівняння – сімейну форму навчання у 2023–2024 навчальному році обрали понад 87 000 українських учнів та учениць.
Для того, аби дізнатися, які переваги формату вже відчули діти, що вчаться в таких дистанційних класах, та з якими труднощами зіштовхнулися школи, редакція “НУШ” поспілкувалася з МОН і директорами закладів освіти, де такі класи таки запрацювали.
Тож у новому матеріалі читайте:
Нагадаємо, що ГО “Смарт Освіта” вже другий рік реалізує проєкт “Залишаємося з Україною“, де учні 5–11 класів, які перебувають за кордоном, можуть безплатно вивчати українську мову, літературу та історію. Онлайн-уроки відбуваються протягом години у двох форматах – увечері в будні дні чи в суботу. У першому семестрі 2023–2024 навчального року за цією програмою навчалися понад 1 700 дітей. Наразі групи набрані, але охочі можуть заповнити форму листа очікування. Як тільки з’явиться місце, з вами сконтактують координатори проєкту.
Наприкінці серпня 2023 року МОН затвердило типову освітню програму для українських учнів, які тимчасово перебувають за кордоном і навчаються в місцевих школах – усе для того, аби розвантажити цих дітей та сприяти збереженню зв’язків учнівства з Україною.
Як розповіли в міністерстві в коментарі для “Нової української школи”, для вивчення лише українознавчого компонента не створювали окремих дистанційних шкіл. Натомість органи місцевого самоврядування визначили заклади освіти (до пʼяти на область і Київ), де запрацювали спеціальні дистанційні класи. Саме там українські учні й учениці, які тимчасово перебувають за кордоном, можуть вивчати предмети українознавчого компонента онлайн. Наголосимо, що сімейна та екстернатна форми навчання також залишаються чинними.
Чи зменшилося навантаження в дистанційних класах?
Загальний обсяг навчального навантаження за “українознавчою” програмою такий:
Типові навчальні плани для різних класів, які вивчають лише українознавчий компонент, виглядають так:
Тобто навантаження в дистанційних класах справді скоротилося щонайменше на 4 години на тиждень для 1-4 класів.
Типовий навчальний план для 5–9 класів, які вивчають лише предмети українознавчого компонента:
Для порівняння, згідно з Типовою освітньою програмою, у звичайних 5–9 класах діти, які навчаються в Україні, мають такий тижневий розподіл навантаження з української мови та літератури:
Як бачимо, у дистанційних класах для учнів за кордоном, навантаження з української мови та літератури скоротилося щонайменше на 3 години на тиждень.
Втім, навантаження з історії майже не змінилося, наприклад, у 8 та 9 класах воно зменшилося всього на 0,5 годин.
Дистанційні 10–11 класи мають таке навантаження:
Також, відповідно до типової освітньої програми, на початку навчального року в дистанційних класах з українознавчим компонентом проводять діагностичні роботи з предметів типового навчального плану за попередній рік навчання. Результати враховують під час планування вивчення предметів і курсів. За необхідності за результатами діагностування заклад освіти розробляє програми коригувального навчання для підготовки учнів і учениць до річного оцінювання за попередній навчальний рік.
Про оцінювання:
Учні 9 і 11 класів, які поєднують дистанційну форму здобуття освіти й екстернат, після проведення річного оцінювання та державної підсумкової атестації (у разі її проведення) отримують документ про здобуття освіти, додала пресслужба МОН.
Зауважимо, що Положення про індивідуальне навчання передбачає можливість поєднання різних форм навчання. Наприклад, для учнів, які бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів, екстернат можна організовувати в поєднанні з однією з інституційних форм (очна, заочна, дистанційна, мережева), сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем.
Для цього складають індивідуальний навчальний план для учня/ниці, обов’язково консультуючись хоча б з одним із батьків / законних представників. Також про бажання поєднати різні форми навчання батьки чи законні представники мають вказати в заяві.
Яка процедура зарахування учнів до дистанційних класів з українознавчим компонентом?
1. Батькам або іншим законним представникам учня / учениці потрібно звернутися в заклад освіти з переліку, який разом із контактами вказаний на сайті МОН;
2. для зарахування потрібно написати звернення (запит) у заклад освіти, куди хочуть зараховувати дитину. Його складають у довільній формі. Також дозволено надсилати скановані копії електронною поштою;
3. керівник закладу освіти впродовж п’яти робочих днів із дати надходження такого звернення (запиту) має надати заявнику письмову відповідь (зокрема й через надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та можливість чи неможливість зарахувати дитину до цього класу;
4. у письмовому підтвердженні можливості (або неможливості) зарахувати дитину має бути вказаний кінцевий термін для подання заяви про переведення та особової справи учня / учениці;
5. до закладу освіти, З ЯКОГО переводиться учень / учениця, подають:
6. Упродовж одного робочого дня з дня отримання цих документів керівник закладу освіти зобов’язаний видати наказ про відрахування учня / учениці для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу дитини.
7. Упродовж п’яти робочих днів із дня отримання від закладу освіти цих документів учень / учениця чи один із його / її батьків має подати до закладу освіти, ДО ЯКОГО переводиться дитина:
8. У такому випадку наказ про зарахування учня / учениці до закладу освіти має бути видано впродовж одного робочого дня з дня отримання документів.
Зарахування до таких класів здійснюється через тимчасове переведення з іншого українського закладу освіти (здобувачі освіти фактично відраховуються зі своєї школи, але за ними зберігається право першочергового зарахування до неї у випадку відрахування із закордонного класу).
Однак, як розповіли в МОН, зберігання за учнями місця в попередній школі наразі чинним Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти не передбачено. Втім, до 21 лютого тривало громадське обговорення проєкту наказу про внесення змін до цього Порядку.
Загалом у переліку шкіл, де можна організувати роботу дистанційних класів з українознавчим компонентом, є 84 заклади освіти в різних регіонах України. Однак не всі з них змогли набрати необхідний мінімум учнів для відкриття таких класів (нагадаємо, що для відкриття потрібно 15 учнів).
Так, станом на січень 2024 року, за такою формою навчалися 2 129 дітей. У МОН розповіли, що оскільки частина шкіл вирішили запровадити таке навчання починаючи з другого семестру, то зарано говорити про те, чи є ці показники низькими.
Однак у коментарях “Новій українській школі” деякі директори, заклади яких не змогли відкрити дистанційні класи для вивчення українознавчого компонента, називали такі причини, чому цей формат поки що не набрав великого попиту:
“Оплату праці вчителів, які викладають у цих класах, здійснюють відповідно до кількості проведених навчальних занять. Додаткову доплату за роботу в цих класах не передбачено”, – розповіли в міністерстві.
А що кажуть директори, у закладах освіти яких усе ж вдалося відкрити дистанційні класи?
У закладі сформували по одному дистанційному класу на кожній паралелі 5–11 класів. Нині там вчиться 134 дитини, розповіла Тетяна Мартинюк, директорка ліцею.
“Перевагами такого навчання є врахування бажання родин здобути українську освіту, зберегти можливість дитини соціалізації з однолітками, які мають спільне коріння. А ще це можливість продовжити повноцінне навчання після повернення додому”, – каже директорка.
За її словами, заходи з формування оптимальної мережі та відкриття класів із дистанційною формою навчання (не лише українознавчого компонента, а всіх предметів) для учнів, які за кордоном, у ліцеї почали ще влітку 2023 року з ініціативи місцевого управління освіти.
Уже в серпні того ж року управління освіти й науки Білоцерківської міської ради ухвалило рішення про відкриття дистанційних 5–11 класів на базі ліцею. До 1 вересня сформували класи з наповнюваністю не менше 28 учнів.
Водночас у вересні 2023 року заклад визначили одним із п’яти в Київській області, що надаватиме освітні послуги для тих дітей, які вчаться в закладах освіти країни перебування та потребують вивчення “українознавчого компонента”.
“Наразі ми навчаємо 405 учнів дистанційно (з них 134 вивчає лише українознавчий компонент), які перебувають у 33 країнах світу. Це не лише діти з Білоцерківської територіальної громади, а й учні із закладів освіти Київщини та інших областей і міст (Запорізька та Рівненська області, Кропивницький, Кривий Ріг, Кременчук). Протягом I семестру цього навчального року до дистанційних класів ми зарахували ще 98 дітей”, – поділилася директорка.
Усі учні зараховані до ліцею офіційно, особові справи передають поштою або родичами дитини, фотокопіями чи сканами. Уроки для учнів / учениць дистанційних класів починаються о 17:00 за київським часом із понеділка до п’ятниці та з 10:00 у суботу. Предмети викладаються синхронно (під час повітряних тривог педагоги переміщаються в безпечні місця і продовжують урок).
За словами Тетяни Мартинюк, для дистанційних класів на сайті ліцею створили сторінку “Центр дистанційного навчання”, де кожен клас має свою комірку з навчальними предметами.
Для оцінювання учнів, які вчаться в класах з українознавчим компонентом, за рішенням педагогічної ради:
Усі години навчального плану фінансуються в повному обсязі. У кожному дистанційному класі є класний керівник.
Водночас директорка акцентує, що організувати роботу таких дистанційних класів у закладі освіти – це те саме, що організувати окремий структурний підрозділ.
Адже потрібно змінювати підходи до організації навчання, розробити критерії оцінювання, нерідко створювати “на ентузіазмі” та наповнювати предметні сторінки шкільного сайту, обов’язковим мінімумом для якого є:
“Не можу сказати, що поєднання всіх форм навчання – це просто. Але це необхідність, яка продиктована обставинами. У нашому закладі всі організаційні та процедурні рішення ухвалюються колегіально, тому педагогічний колектив сприймає їх радше як нову можливість, а не повинність.
Водночас нам не вистачає більшої відповідальності родин за дотримання учнями розкладу навчання та виконання всіх рекомендацій педагогів. Крім цього, коментарі, рекомендації, алгоритми дій від МОН надходять із запізненням”, – додала Тетяна Мартинюк.
У закладі працює чотири дистанційні класи з українознавчим компонентом (по одному на паралелі з 1 до 4 класу). Загалом за таким форматом тут вчиться 82 дитини, розповіла Олена Золотаренко, директорка закладу.
За її словами, діти навчаються три дні на тиждень у другій половині дня (враховуючи суботу). На день мають по два уроки. Форму навчання і розклад уроків у школі обговорювали на батьківських зборах у вересні – на початку 2023–2024 навчального року. Рішення ухвалювали колегіально, з огляду на країну проживання та навантаження дітей у місцевих школах.
Скриншот одного з онлайн-занять у дистанційному класі Білоцерківської початкової школи “Казка”
“Проблемним є навчання дітей, які тимчасово мешкають у Канаді та Сполучених Штатах. Адже через великий часовий розрив діти не мали можливості синхронно навчатися. Тому ми використовуємо асинхронні форми. Однак тут є свій недолік – у дітей відсутнє живе україномовне спілкування, якого вони потребують”, – додала директорка.
Також, як зазначили педагоги закладу, з молодшими дітьми складніше працювати в онлайні – особливо з першокласниками, яких потрібно вчити читати та писати.
Вчителі впевнені, що для 1 класу в межах нової програми з вивчення українознавчого компонента потрібно виділити більше годин на читання і письмо.
Однак, на думку педагогів школи, такий формат має і свої переваги. Зокрема:
Станом на 25 січня 2024 року в Ізюмському ліцеї відкрили п’ять дистанційних класів (1 клас та 5–8 класи), де вчаться 112 дітей, ділиться заступниця директора з навчально-виховної роботи Олена Курмаз. Згідно з навчальним планом, кожна паралель має своє навантаження:
“Навчання відбувається щоденно, відповідно до затвердженого розкладу. Час початку уроків ми визначали зважаючи на запити учнів. Так, навчання в 1 класі починається о 16:30, у 5 класі – о 17:00, у 6 класі – 17:30, 7–8 класи – 18:00. Учні мають переважно по одному уроку на день, рідко по два”, – каже Олена.
Оплата роботи вчителів, які працюють у дистанційних класах, здійснюється відповідно до їхнього навантаження та тарифної сітки, а години в цих класах зараховуються до загального педагогічного навантаження.
“Загалом ідея організації подібного формату навчання досить перспективна. По-перше, це запобігає перевантаженню дітей, бо вони мали постійно “перемикатися” між двома школами, практично весь день проводячи за навчанням. По-друге, ми зберігаємо контингент та мережу. Адже минулого року, не маючи можливості навчатись і за кордоном, і в Україні одночасно, багато учнів змушені були відрахуватися з українських шкіл”, – зауважила Олена Курмаз.
У закладі вдалося “відкрити” 8 дистанційних класів (з 2 до 9), де вчиться приблизно 120 учнів (кількість коливається через прихід нових учнів або зміну формату навчання), розповіла Олена Яковчук, директорка школи.
“На час, коли нам запропонували відкрити класи для вивчення українознавчого компонента, на сімейній формі в нас уже навчалося приблизно 400 учнів, які перебували за кордоном і поєднували навчання у двох школах. Тому ми очікували, що попит буде великий”, – каже директорка.
Однак, як зазначила Олена, не всі погодилися на зміну, адже були діти, які за кордоном вивчали лише іноземну мову, а всі інші предмети опановували в українській школі. Тому вони й залишилися на сімейній формі. Ця директорка також вказує на проблеми з організацією навчання для учнів, які перебували в США та Канаді. Через велику часову різницю вони могли починати навчання лише з 20:00–21:00.
“Але загалом дистанційні класи в нас функціонують успішно. Отримуємо від батьків позитивні відгуки, адже діти можуть зберігати зв’язок з українською освітою та мати менше навантаження.
Для покращення комунікації в дистанційних класах ми обрали трьох кураторів, які спілкуються з батьками з організаційних питань, скеровують дітей тощо. Та, звісно, не все працює ідеально. У батьків і учнів однаково виникає багато запитань, на які потрібно знайти час, щоби відповісти”, – каже Олена Яковчук.
Також, за її словами, вчителі самостійно адаптують навчальні програми та календарно-тематичне планування шляхом ущільнення. Акцентують на базових темах у кожному з предметів.
Для оцінювання дисциплін поза українознавчим компонентом для учнів із 2 до 8 класу педагоги обрали двовимірну систему – зараховано / незараховано. Для дев’ятикласників, у яких у свідоцтві після закінчення школи мають стояти бали, вчителі перезараховують оцінки за спеціально розробленими механізмами.
“Для нас відкрилося багато цікавих підходів до оцінювання з різних освітніх систем. Наприклад, у Франції система оцінювання 20-бальна, у Німеччині 6-бальна, де 1 – найвища оцінка, у США оцінки ставлять літерами… Тому наші педагоги використовують пропорційну систему перезарахування“, – додала директорка.
Однією з труднощів такого формату є неодночасне закінчення семестрів у різних школах за кордоном, тож не всі учні можуть надати довідки з результатами досягнень вчасно, аби українські вчителі могли перезарахувати оцінки. Тому наприкінці першого семестру педагоги школи продовжували терміни прийому довідок до кінця січня.
Як виявилося, у певних школах на таку довідку можна чекати місяць і навіть більше. Були й випадки, що в деяких закладах освіти за кордоном навіть відмовлялися надавати такий документ і казали батькам, що навчанням в українській школі вони перенавантажують дітей, мовляв, їм достатньо лише іноземної школи, каже Олена Яковчук.
“За кордоном борються за наших дітей і стараються зробити все, щоби їх інтегрувати. Тож попри велике навантаження вчителів (деякі мають і по 30+ годин), включно з офлайн-навчанням, сімейною та екстернатною формами, я висловлюю велику шану і вдячність їм за те, що взяли на себе ще й дистанційні класи.
Адже такі класи є містком між Україною та учнями, які вимушено перебувають за кордоном. Зокрема, від того, наскільки довго учні залишатимуться в українському контексті, залежатиме і їхнє рішення повернутися в Україну чи залишитися за кордоном. Для школи такий досвід теж корисний, адже коли ми долаємо якісь виклики, то стаємо сильнішими”, – наголосила Олена Яковчук.
У МОН кажуть, що наразі про підсумки роботи дистанційних класів з українознавчим компонентом говорити зарано, адже навчальний рік ще триває. Водночас там вказують на позитивний бік такого навчання: в учнів зʼявилася альтернатива, як продовжувати вчитися в українській школі, але водночас не бути перевантаженими й вивчати українську мову, літературу та інші предмети, повʼязані з Україною.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне фото: panoramaed.com
Фото в тексті надали співрозмовниці
Обговорення