“Ключовим для відновлення освіти на деокупованих територіях є саме кваліфікований кадровий резерв. Наразі точну необхідну кількість педагогів визначити неможливо. … Однак треба, аби вчитель, який повертається або переїздить туди, реально розумів з чим він … зіштовхнеться на робочому місці”, – розповіла юристка й викладачки КПІ ім. Ігоря Сікорського Марія Куляша під час презентації аналітичного звіту “Біла книга “Відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях” від Благодійного фонду “Солом’янські котики”.
Ознайомитися з повним текстом звіту всі охочі можуть нижче або за посиланням.
Як розповідають аналітики, прогнозування щодо формування кадрового резерву ускладнюється великою кількістю чинників: від бажання учителів повертатися на покинуте місце проживання до зменшення кількості учнів і учениць на ДОТ, а відповідно, зменшення необхідної кількості педагогів.
Крім того, за словами Марії Куляші, кадровий резерв для відновлення навчання на деокупованих територіях може бути сформований із різних груп громадян. Зокрема:
- студентів педагогічних спеціальностей;
- учителів, які є ВПО або вимушено перебувають за кордоном;
- педагогів з усієї країни;
- осіб без педагогічної освіти;
- ветеранів;
- закордонних учителів;
- педагогів з інших регіонів для викладання в дистанційному форматі.
До того ж можна розглядати ще й мережеву залученість педагогів, кооперацію між закладами освіти й волонтерство вчителів із короткостроковим викладанням на ДОТ (зі збереженням працевлаштування за основним місцем роботи).
Однак, у будь-якому випадку забезпечення закладів освіти на ДОТ кадрами залежить від загальної державної позиції: від внесення змін до чинного законодавства до налагодження міжнародної співпраці.
Експертка також наголосила, що педагоги повинні мати мотивацію повернутися або поїхати працювати на ДОТ. Наприклад:
- введення регіональних надбавок до заробітної плати за роботу на ДОТ;
- комунікація важливості роботи вчителя на ДОТ, аби мінімізувати невдоволення решти вчителів, чия заробітна плата буде нижчою;
- забезпечення вчителів на ДОТ місцем для проживання;
- впровадження інших умов здобуття пільгового стажу (наприклад, зниження 30-річної межі стажу або можливість виходу на пенсію у 50 років);
- зарахування факту підготовки в складі кадрового резерву й викладання на ДОТ як одного з етапів сертифікації тощо.
Однак залучення будь-якої з категорій – хай то учителі з інших регіонів чи ветерани – має свої переваги та ризики. Так, наприклад, педагоги, які є ВПО або вимушено перебувають за кордоном:
- розуміють засади й методи роботи НУШ;
- зможуть швидко відновити контакти із дітьми через “своїх” учителів;
- здебільшого мають власне житло на ДОТ;
- емпатійно ставляться до учасників освітнього процесу;
- прагнуть працювати для відновлення рідного краю;
- мотивовані повернутися додому.
Водночас така ініціатива, на думку авторів дослідження, може сприяти:
- загостренню конфліктів через різний досвід проживання війни й міжособистісні відносини, що склалися раніше;
- облаштуванню осіб на нових місцях і небажанню / неможливістю повторного переїзду.
Докладніше ознайомитися з перевагами й ризиками залучення різних категорій населення до відновлення освітнього процесу на ДОТ, можна в таблиці нижче.
Шлях |
Переваги |
Ризики |
Формування кадрового резерву зі студентів педагогічних спеціальностей (педагогічна практика, дуальна освіта, відпрацювання навчання за державним замовленням) |
- Залучення молоді в професію через гарантоване працевлаштування;
- можливість підготовки кадрів для викладання на ДОТ через оновлення програм педагогічних спеціальностей;
- студенти та випускники ЗВО можуть бути більш гнучкими в пересуваннях, оскільки переважно не мають прив’язки до власного житла та родини;
- розробка механізмів фінансової мотивації для педагогічних працівників на ДОТ одночасно з методичною підтримкою сприятиме зростанню привабливості й престижу вчительської професії в очах молоді.
|
- Зменшення кількості вступників на педагогічні спеціальності через необхідність відпрацювання;
- необхідність оновлення програм педагогічних спеціальностей, розробки нових курсів;
- необхідність забезпечити студентів і випускників, що приїздять на ДОТ, житлом, що тягне за собою видатки на відновлення та утримання житла.
|
Формування кадрового резерву з педагогів з усієї країни |
- Забезпечення робочим місцем педагогів закладів освіти, діяльність яких була призупинена;
- створення умов для міжрегіонального обміну та подолання стереотипів;
- розуміння педагогами засад і методів роботи НУШ;
- можливість реалізації наставницьких програм, у яких переміщені викладачі матимуть роль наставників, і підвищення кваліфікації педагогів на базі закладу освіти;
- можливість тестування і масштабування різноманітних механізмів мотивації: позачергова атестація, підвищення категорії, пільговий стаж тощо.
|
- Загострення конфліктів через різний досвід проживання війни;
- необхідність забезпечити педагогів, що приїздять на ДОТ, житлом;
- необхідність реалізації комплексної системи залучення працівників на ДОТ, адже разом із педагогами переїзду та працевлаштування потребуватимуть і члени їхніх родин;
- низька зацікавленість населення у такій пропозиції;
- зацікавленість до пропозиції з боку педагогів, які не змогли реалізувати себе професійно в інших регіонах, що негативно впливатиме на загальні освітні результати.
|
Залучення осіб без педагогічної освіти |
- Швидке закриття вакансій;
- наявність моделі програми “Навчай для України”, що може бути масштабована на рівні держави;
- залучення практиків, що матиме позитивний вплив на природничі науки, професійну та професійно-технічну освіту;
- можливість пілотування інтенсивних педагогічних курсів;
- зменшення рівня безробіття на рівні регіону та країни;
- залучення осіб зі свідомим бажанням працювати з дітьми.
|
- Розробка та пілотування програми інтенсивних педагогічних курсів потребує людських, грошових, часових ресурсів;
- критика з боку педагогів щодо зміни порогу входу до професії.
|
Залучення ветеранів |
- Соціальна адаптація учасників бойових дій, залучення їх на ринок праці;
- досвід ветеранів як інструмент формування громадянської свідомості учнів.
|
- Розроблення та пілотування програми інтенсивних педагогічних курсів потребує людських, грошових, часових ресурсів;
- батьківський спротив;
- повернення ветеранів на місця, що асоціюються в них із негативним, травматичним досвідом.
|
Залучення закордонних учителів |
- Наявність програм, що можуть бути масштабованими (Teachers without Borders);
- закриття вакансій іншомовної галузі, що є одними з найбільш розповсюджених;
- покращення рівня володіння іноземними мовами через залучення “native speakers” (носіїв мови);
- міжкультурний обмін і подолання стереотипів;
- можливість висвітлювати наслідки окупації для міжнародної спільноти.
|
- Короткостроковий вплив, необхідність надалі розв’язувати питання на рівні системи;
- високі видатки на організацію логістики та проживання, оплату праці;
- невелика кількість спеціальностей, що можуть бути покриті.
|
Залучення педагогів з інших регіонів для викладання в дистанційному режимі |
- Можливість впроваджувати модель змішаного навчання (опанування теорії та консультації – заочно, практична робота – очно), що дасть змогу зменшити навантаження на наявних у регіоні викладачів;
- безпека всіх учасників освітнього процесу;
- можливість організовувати навчання на базі цифрових освітніх центрів в укриттях із залученням невеликої кількості фасилітаторів;
- можливість залучати найкращих учителів країни;
- довантаження вчителів із безпечних регіонів для забезпечення вищої оплати праці.
|
- Зниження рівня концентрації учнів;
- недостатня соціалізація;
- короткостроковість рішення;
- неможливість впровадження в регіонах із поганим інтернет-зв’язком;
- необхідність забезпечення й учнів, і вчителів пристроями.
|
Мережева залученість педагогів, кооперація між закладами освіти |
- Можливість довантаження вчителя годинами в інших закладах громади або в сусідніх громадах;
- забезпечення класів профільним учителем;
- особливо актуально у випадках дефіцитних кадрів (учителі фізики та хімії, практичні психологи тощо);
- підвищення рівня кооперації між закладами, обмін досвідом.
|
- Потреба в кооперації та координації дій між керівниками закладів;
- організація логістики вчителя між закладами або громадами потребує видатків.
|
Волонтерство вчителів із короткостроковим викладанням на ДОТ зі збереженням працевлаштування за основним місцем роботи |
- Швидке залучення великої кількості досвідчених учителів;
- взаємодія представників різних регіонів;
- більша кількість потенційних охочих через простоту рішення;
- підвищення рівня кооперації між закладами, обмін досвідом.
|
- Навантаження на дітей через постійну зміну значущих дорослих;
- переривання освітнього процесу для класів, які вчитель-волонтер тимчасово полишить;
- великі видатки на логістику.
|
Читайте також: “Які основні складнощі чекають на вчителів під час відновлення освітнього процесу на ДОТ: результати дослідження”.
Титульне фото: скриншот з прямого етеру презентації аналітичного звіту
Обговорення