Два вчителі, одна тема і дві оцінки за раз: що таке бінарний урок та як його провести

Проводити бінарні уроки не вимагають ні освітні стандарти, ні програми. Це лише рекомендація, яку вчительство може зустріти в документах Міністерства освіти і науки України щодо інтегрованих занять (наприклад, ось тут).

Однак ті вчителі й вчительки, які спробували поєднати математику з географією чи історію з літературою, стверджують – бінарні уроки яскраво показують учням, навіщо вони вчать ту чи ту тему в школі. А також підвищують їхню мотивацію і дають змогу глибше зануритися в матеріал, який опрацьовують.

“Нова українська школа” поспілкувалася з декількома освітянами, які мають досвід проведення бінарних уроків. Так, Олена Шкарлатюк, вчителька географії та природознавства Ківерцівського ліцею № 3 (Волинь), поєднала свій урок із математикою. Марина Косогова, вчителька англійської мови, та Сергій Самоліченко, вчитель географії, теж провели для своїх учнів із Печерської гімназії № 75 (Київ) бінарний урок. Валерія Мокрицька викладає українську мову, українську та зарубіжну літератури в одному з приватних закладів Києва, а бінарні уроки проводила разом з учительками історії та математики.

З “Новою українською школою” освітяни й освітянки поділилися досвідом та розповіли, зокрема, про:

• відмінності бінарного уроку від звичайного;
• етапи підготовки;
• розподіл ролей та обов’язків між вчителями;
• особливості оцінювання учнів;
• записування незвичайного уроку в журнал;
• основні виклики та переваги бінарного уроку.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ БІНАРНИЙ УРОК ВІД ЗВИЧАЙНОГО

Бінарний або подвійний урок – це нестандартна форма заняття. Як додає Олена Шкарлатюк, це різновид інтегрованого уроку, який поєднує вивчення двох або декількох предметів.

Скажімо, вчителі знайшли у своїх предметах спільну тему (наприклад, масштаб у математиці та географії) і хочуть пояснити її учням якраз у форматі подвійного уроку.

На бінарному уроці одночасно працюють як мінімум два вчителі. Бо, наприклад, інтегрований урок, який передбачає використання міжпредметних зв’язків, може провести один/одна вчитель/ка.

• Так само й у початковій школі – урок може провести класовод, якщо викладає обидва предмети, обрані для інтеграції. Або ж може залучити когось із колег.
• У середній та старшій школі на бінарному уроці разом працюють вчителі різних предметів.

Починається все з ідеї.

“Наприклад, я свій задум про бінарні уроки виношувала дуже довго. Спочатку занотовувала якісь думки, які теми та з яких предметів можна поєднати. І лише торік почала втілювати це на практиці”, – додає Олена Шкарлатюк.

Наступний етап – пошуки вчителя чи вчительки, який/а погодиться на експеримент.

Потім кілька днів чи тижнів підготовки – і нарешті урок готовий.

Бінарні уроки потребують більше часу на підготовчому етапі та передбачають співпрацю обох вчителів. І це ще одна їхня відмінність від звичайних занять. Тобто сценарій бінарного уроку не може написати хтось один з учителів, потрібна якраз команда робота. Бо й на уроці вчителі працюють саме як команда.

Загалом із досвіду Олени Шкарлатюк планування бінарного уроку передбачає декілька етапів:

1. вивчення тематичних планів тих предметів, які планують поєднати;
2. вибір спільної для обох предметів теми;
3. визначення мети, тобто, що саме учні мають вивчити під час уроку в його, наприклад, математичній та географічній частині;
4. підбір завдань, які обидва вчителі хочуть додати в урок. Наприклад, Олена з колегою складали задачі та створювали завдання самостійно, беручи за взірець подані в підручнику;
5. розподіл ролей між учителями – хто яку частину уроку проводить.

“Фактично ми складали повноцінний конспект уроку, а також обговорювали, хто коли вступає, а хто – замовкає, щоби не перебивати одне одного”, – додає Олена.

ТРИ ДОСВІДИ БІНАРНИХ УРОКІВ

Схема бінарного уроку може бути приблизно однаковою, а на практиці виходить втілити її по-різному.

• Досвід перший. Географія та математика

Найбільшим викликом для Олени Шкарлатюк був пошук напарника чи напарниці.

За її словами, іноді колеги бояться йти на експеримент, бо все невідоме насторожує. Учительці вдалося переконати вчителя математики, що спільний урок піде учням на користь.

Адже обоє вчителів працюють із шостими класами Ківерцівського ліцею № 3, тобто мають уроки в одних і тих само учнів. А програма з географії передбачає розв’язання задач. Їх чимало в темах про погоду та масштаб. Навчити дітей розв’язувати задачі може якраз учитель математики.

Олена взяла на себе теоретичну частину уроку, а розв’язок задач підхопив вчитель математики.

• Наприклад, вчителька георафії пояснювала дітям, що таке температура повітря, як вона змінюється тощо, а вчитель математики виконував із ними задачі про те, як буде змінюватися температура зі зміною висоти.
• Потім знову Олена пояснювала, що таке атмосферний тиск, а її колега розбирав з учнями, як розв’язувати задачі про зміну температури повітря через зміну тиску.
• Так само вчителі опрацювали третій показник – вологість повітря.

Після першого успішного досвіду провели ще один бінарний урок про масштаб, який вивчають і на математиці, і на географії.

“Діти були в захваті, адже ми проводили уроки як гру, коли школярі й школярки об’єднувалися в команди. Кожна з них виконувала завдання та заробляла за це смайлики”, – пригадує Олена.

Оскільки критерії оцінювання в математиці та географії дещо відрізняються, вчителі придумали систему оцінок зі смайликами.

Ігор Шкарлатюк, учитель математики, та Олена Шкарлатюк на спільному уроці з учнями

Наприклад, за п’ять смайликів можна було одержати 12 балів, за три – від 7 до 9 балів (враховувалася активність на уроці, розв’язування задач тощо). У підсумку діти отримали за один урок дві оцінки.

• Досвід другий. Англійська мова та географія

Свій перший бінарний урок Сергій Самоліченко мав провести 24 лютого 2022 року. Його готували разом з учителькою математики для 11 класу, поєднавши тему про населення (географія) та амплітуди й коливання (математика).

“Я ще з вечора, готуючись до уроку, хвилювався, – пригадує вчитель. – Зранку прокинувся раніше, щоби пошукати статистику, щоб можна було порахувати природний приріст населення, сальдо міграції, кількість населення тощо. Через повномасштабне вторгнення росії ми перейшли на дистанційку. Провели урок онлайн, але на нього змогло приєднатися лише декілька учнів”.

Очний бінарний урок вчителю вдалося провести разом із Мариною Косоговою минулого навчального року. На початку другого семестру колеги визначилися, що проведуть його в 6 класі й присвятять темі про Австралію.

“Ми спеціально продумали, що урок почне Сергій Михайлович англійською мовою. Діти спочатку не зрозуміли, що відбувається”, – розповідає Марина Косогова.

• Далі вчителька знайомила учнів із ключовими термінами англійською мовою, наприклад, що таке протока чи затока. А їхнє значення пояснював учитель географії.
• Потім знову Марина Косогова розпитувала дітей англійською, що вони знають про Австралію. Після чого Сергій Самоліченко показував відео з поясненнями, що ж це за континент.
• Учителі по черзі підхоплювали свою частину уроку. Запланували час і на інтерактивні вправи та оцінювання.

“Готуючи бінарний урок, треба визначитися, який предмет є основним, а який – доповнюватиме.

У нас, наприклад, урок географії був основним, а англійська його доповнила. Тобто ми давали географічну характеристику Австралії, англійською мовою про неї розповідали й вивчали її природні об’єкти”, – розповідає Сергій Самоліченко.

Марина Косогова каже, що кожен з учителів знає, які вправи використати, щоби перевірити ті чи ті навички в учнів. А на бінарному уроці треба поєднати компетенції з двох предметів та підібрати відповідні методи й вправи.

“Наші учні отримали оцінки з двох предметів. Я оцінювала їх протягом уроку за активність, роботу зі словами та інтерактивними вправами, які ми теж окремо підбирали для уроку. А вчитель географії наприкінці уроку провів невеличку тестову роботу, щоби перевірити, що засвоїли діти з його предмета”, – підсумовує Марина Косогова.

• Досвід третій. Українська література, історія та математика

Валерія Мокрицька працює в дистанційній школі й поєднала з колежанками українську літературу з математикою, а також зарубіжну літературу з історією.

На уроці математики й української літератури в 6 класі учні вивчали біографії письменників Павла Глазового та Степана Руданського за допомогою прикладів.

• Спочатку розвʼязували приклади;
• далі знаходили відповідь на екрані з-поміж інших чисел (нагадаємо, йдеться про онлайн-урок, для якого вчительки використовували різні інтерактивні вправи та платформи);
• знайдене число мало гіперпосилання, клікнувши на яке діти знайомилися із цікавим фактом із біографії того чи того письменника, переглядали відео й фото.

“Це все доповнили анімаціями. Дітям було цікаво, вони перемикалися з одного завдання на інше, а урок рухався дуже швидко”, – каже Валерія.

Крім математики, вчителька проводила бінарний урок зарубіжної літератури та історії. Ідея належала вчительці історії, яка хотіла розібратися з десятикласниками, що таке образ людини втраченого покоління на прикладі творів Еріха Марії Ремарка.

• Для цього учнів поділили на дві групи.
• З вчителькою історії частина десятикласників аналізувала історичні документи про життя людей на межі ХІХ-XX століть – що саме відомо про це з історичних довідок.
• Валерія обрала найяскравіші та найскладніші уривки з творів Ремарка. Разом із дітьми вчителька обговорювала, про що може свідчити та чи та описана ситуація.
• Наприкінці уроку кожна з груп складала свій образ людини втраченого покоління, а за допомогою штучного інтелекту створювала її портрет.
• Потім клас об’єднувався і порівнював, які результати вийшли в обох груп.

“Загалом ми мали зробити висновок, наскільки точно література відображає конкретні історичні періоди, – пояснює Валерія Мокрицька. – Попри те, що діти працювали в різних групах, з різними джерелами інформації, вони підготували схожі описи та дійшли до однакових висновків. А ще один плюс – дехто захотів прочитати твори Ремарка повністю”.

Наприкінці кожного уроку освітянки проводили рефлексію, аби почути, що сподобалося учнівству, а що ні.

Як записати бінарний урок у журнал?

Якщо на уроці працює одразу два вчителі, кому зараховувати цю годину в тижневе навантаження?

• За словами Олени Шкарлатюк, у її випадку на урок географії був запрошений вчитель математики, у розкладі якого було “вікно”. Тож фактично на годинне навантаження освітян це не вплинуло.
• Марина Косогова пригадує, що, готуючись до бінарного уроку, про цей момент навіть не думали. Просто обрали день, коли за розкладом у 6 класу є географія та англійська мова. Бінарне заняття провели на уроці географії. А урок англійської вчителька провела за розкладом.
• У школі Валерії Мокрицької на бінарний урок виділили окрему годину в розкладі.

У журналах вчителі записували, що провели урок зі свого предмета та виставляли за нього оцінки. Це передбачає й інструкція щодо заповнення класного журналу (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412), у якій йдеться, що “дату й тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета”.

ЧОМУ БІНАРНИХ УРОКІВ НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ

Як бачимо з досвіду вчителів і вчительок, бінарний урок потребує підготовки. Навряд чи його вдасться провести експромтом, але що точно вийде – задоволені учні й учениці. Адже діти чують пояснення від двох вчителів, водночас мають оцінки з двох уроків, та й будь-яка нестандартна форма роботи урізноманітнює їхнє навчання і робить його цікавішим.

Водночас, хто зважиться на проведення бінарного уроку, має знати, які можуть бути виклики.

1. Доведеться пошукати однодумців, які погодяться на експеримент.

2. Не всі вчителі вміють працювати на уроці з колегами (ділити час, простір та учнів).

“Треба дійсно дуже мудро підійти до структури уроку й розпланувати його час, бо є всього 45 хвилин, за які два вчителі мають досягти запланованої мети”, – каже Сергій Самоліченко.

3. Може виникати страх, що не все вдасться.

“Ми теж боялися і не знали, як це сприймуть учні, чи взагалі щось вийде, – пригадує Марина Косогова. – Бо, коли учні бачать вчителя, вони думають, що він компетентний в усіх галузях. Я хвилювалася, що учні почнуть ставити мені запитання з географії, на які я не знатиму відповіді. Та головне – зацікавити дітей і не боятися нового досвіду”.

4. Очікування від дітей більшого, ніж вони зможуть зробити на уроці.

Щоб цього уникнути, Валерія Мокрицька радить планувати небагато завдань і плавний перехід від одного до іншого, аби діти встигали перемикати увагу та концентруватися.

Але переваг у бінарних уроків значно більше.

1. Краще засвоєння матеріалу, адже одну й ту ж тему пояснює двоє вчителів – кожен зі свого ракурсу.

“Я помітила, що діти, з якими ми провели бінарний урок географії-математики, краще розв’язують задачі ніж ті, у кого теми про погоду та масштаб вивчалися у звичайному форматі”, – каже Олена Шкарлатюк.

Валерія Мокрицька додає, що під час таких уроків у дітей виникають асоціативні зв’язки, які допомагають краще розібратися в темі.

2. Глибше занурення в предмет.

“На нашому уроці географії та англійської учні зрозуміли, для чого ми вивчаємо іноземну мову, бо вони працювали з реальним контентом з іноземної мови”, – додає Марина Косогова.

3. Вища мотивація учнів – чим більше вони зацікавлені на уроці, тим більше прагнуть засвоїти нового.

4. Обмін досвідом між вчителями, які, працюючи спільно над планом бінарного уроку, дізнаються про різні методи, вправи колег для опрацювання схожої теми.

5. Адаптація початкової школи перед переходом у середню.

На думку Олени Шкарлатюк, вчителі старшої ланки можуть проводити такі уроки з класоводами 4 класів (наприклад, ті, хто читатиме в них математику чи природознавство в 5 класі). У такий спосіб діти завчасно познайомляться зі своїми майбутніми вчителями.

7. Справжня інтеграція знань.

“Якось я був гостем на уроці історії, де розглядалася тема, яку ми раніше проходили з географії, але дехто з учнів начебто чув це вперше, – розповідає Сергій Самоліченко. – Тобто дітям складно зрозуміти, що тему про хімічну промисловість, наприклад, може вивчати географія та хімія, а формування території України і її сучасний адміністративно-територіальний поділ – географія та історія. Бінарні уроки якраз показують взаємозв’язок предметів, тем і практичне застосування знань”.

8. Натхнення.

Хоча ніхто з учителів не зазначав це як перевагу, але кожен і кожна розповіли, що бінарні уроки будуть проводити й у наступному навчальному році. Дехто вже зараз готує завдання, переглядає тематичні плани та шукає колег, які погодяться на спільну роботу. Тож на їхніх учнів чекають нові комбінації предметів та нові бінарні заняття.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: особистий архів Олени Шкарлатюк