Як Київський ліцей № 107 готується пілотувати реформу профільної середньої освіти вже з вересня цього року

Київський ліцей № 107 “Введенський” увійшов до 25 шкіл, які стануть амбасадорами пілотування реформи профільної середньої освіти у 10–12 класах. Упродовж 2024–2025 навчального року “Введенський” ліцей та ще 24 заклади з різних регіонів України спільно з МОН моделюватимуть, якими можуть бути майбутні академічні ліцеї, повідомлятимуть про можливі проблеми й виклики, апробуватимуть програми, методичні матеріали, розклади для динамічних профільних груп, а також відточуватимуть комунікацію з батьками, вчителями та учнями, пояснюючи необхідність змін.

Набутий ними досвід має допомогти когорті 100–150 шкіл, які пілотуватимуть профільну середню освіту у 2025–2027 навчальних роках. Фактично до масштабного заходу НУШ у старшу школу, який відбудеться у 2027 році, Міністерство освіти і науки планує провести два етапи пілотування: мініпідготовку за участю 25 ліцеїв, а також дворічне пілотування (2025–2027 роки) профільної середньої освіти з понад сотнею закладів.

Ліцей № 107 “Введенський” – єдиний комунальний заклад у Києві, який увійшов до 25-ки амбасадорів реформи профільної середньої освіти. “Нова українська школа” розпитала про майбутні зміни, плани та виклики директорку ліцею Катерину Спітковську та її заступницю Олену Ковальову.

У розмові з освітянками редакція з’ясувала:

• які функції виконуватимуть 25 ліцеїв-менторів;
• як власний досвід ліцею допоможе в пілотуванні профільного навчання старшокласників;
• чому в закладі вирішили моніторити знання учнів середньої школи;
• як планують “подружити” пілотні та непілотні класи в допрофільному навчанні;
• якої підтримки потребують школи для успішного пілотування профільного навчання.

ДВА ПІЛОТИ В ОДНОМУ ЗАКЛАДІ… І ДОПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ

У ліцеї № 107 “Введенський” вочевидь не бояться змін та новацій.

• У 2018 році заклад приєднався до пілотування НУШ у початковій школі. Попри всі труднощі, далі пілотує реформу, хоча наміри відмовитися від цього були.
• Тоді ж заклад долучився до експерименту з мультипрофільного навчання у 10–11 класах. Тобто старшокласники вже сьомий рік поглиблено вивчають певні предмети.
• А у 2024–2025 навчальному році ліцей планує впровадити допрофільне навчання у 8–9 класах.

Така відкрита позиція до змін сприяла тому, що заклад став одним із 25, які першими апробуватимуть профільну середню освіту.

Київський ліцей № 107 “Введенський”

Тобто тепер у ліцеї буде два пілотування:

1. продовження пілоту НУШ, який у наступному навчальному році зайде в 8 клас;
2. тестування пілоту профільного навчання, у якому братимуть участь учні, які ніколи не вчилися за програмами НУШ.

[Адже у 2025–2026 навчальному році, коли стартує масштабне пілотування профільної середньої освіти, учні, які пілотують НУШ у середній школі, будуть лише в 9 класі, водночас апробування стосується десятикласників].

Чому в ліцеї думали відмовитися від пілотування НУШ та не зробили цього?

Олена Ковальова пояснює, що вирішили поєднати обидва пілотування у своєму закладі, бо побачили в цьому певну підтримку для пілотного 7 класу.

Олена Ковальова під час розмови

Хоча ще в першому семестрі цього навчального року (2023–2024) справді думали, що відмовляться від пілота на 8 клас. Так само вагалися перед початком першого семестру, чи пілотувати цього року сьомі класи.

Утім, на передвересневій педагогічній раді колектив проголосував “за” продовження пілоту – попри проблеми з матеріальним і фінансовим забезпеченням та зауваження від батьків, що діти в НУШ начебто мають гірші знання ніж учні, що вчаться за старими програмами.

“Подумавши та проаналізувавши всі можливі варіанти, ми вирішили залишитися в пілоті й надалі, – веде далі Олена Ковальова. – По-перше, у нас з’явилася можливість потрапити в пілотування профільної середньої освіти. По-друге, сьомий рік поспіль ми беремо участь в експерименті щодо мультипрофільного навчання у 10–11 класах.

У нас зʼявилася ідея: якщо в майбутньому 10–12 класи – це чистий профіль, у якому не буде звичайних класів, то до цього ми маємо підготуватися. У нас є пілот НУШ, який так чи так рухається, то чому б не поєднати його та допрофільне навчання? Так ми доєдналися до регіонального експерименту від Київського столичного університету імені Бориса Грінченка з допрофільного навчання у 8–9 класах. Він стартує 1 вересня 2024 року”.

Що означає допрофільне навчання?

Допрофільне навчання передбачатиме, що учні 8 та 9 класів вивчатимуть поглиблено два предмети. Як додає Катерина Спітковська, у тижневому навантаженні учнів є частина годин, які можна переформатовувати. Скажімо, якщо учні оберуть поглиблену математику, тоді їм зменшать на годину чи пів години непрофільні предмети та ті, яких немає на ЗНО / НМТ.

Для майбутніх восьмикласників планують створити три профілі:

• українська мова та математика;
• українська мова й історія України;
• українська мова, біологія та посилена хімія.

Катерина Спітковська під час розмови

Щоби семикласники визначилися зі своїми уподобаннями, у квітні вони заповнювали анкети, які саме предмети хотіли б вивчати поглиблено. Такі ж анкети отримали для заповнення батьки.

Крім цього, серед семикласників проводять моніторинги знань з основних предметів, які корелюються з НМТ та можуть бути на профільному вивченні в старшій школі, а саме:

• математики;
• англійської мови;
• української мови;
• історії України.

Моніторинги також підкажуть адміністрації ліцею, чи доцільно створювати заплановані профілі. А ще – дадуть змогу подивитися, на скільки діти готові йти на поглиблене вивчення обраних предметів.

До речі, моніторинги в ліцеї дуже подібні до процедури ЗНО / НМТ:

• на підготовку до моніторингу учні мали як мінімум три тижні, а перед весняними канікулами отримали перелік тем, які варто повторити;
• адміністрація не вказувала дати проведення моніторингу з певного предмета, але зазначала тижні, наприклад, у перший тиждень моніторингу діти складали історію, у другий – математику тощо. Тобто учні наперед знали, у який тиждень та який буде предмет, і мали трохи часу на підготовку;
• завдання підбирали вчителі кафедри, орієнтуючись на те, що учні вчили впродовж року;
• учителі підписували наказ про нерозголошення завдань;
• проводили моніторинг та перевіряли роботи інші вчителі, а не той чи та, які викладають предмет у певному класі;
• за результатами моніторингу вчителі можуть рекомендувати, кому з дітей варто піти на той чи той профіль.

Катерина демонструє буклет із форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)”

Подібні моніторинги проводили в ліцеї й раніше, але цього разу підійшли до них інакше. Крім семикласників, долучили ще 8–10 класи.

• У 7–8 класах моніторинги допоможуть виявити рівень підготовки до допрофілю,
• для 9 – рівень готовності до профільного навчання,
• а для 10 – рівень реалізації свого права на профільне навчання.

“Ми помітили, що частина дітей йде на профіль без мотивації добре вчитися і не бере на себе відповідальність за опанування матеріалу саме на профільному рівні. Тобто ми створили всі умови, а вони поводяться з позиції споживачів і часто нехтують своєю частиною відповідальності.

Як би ми не любили дітей, але в них має бути знаннєва мотивація. І саме це хочемо підсилити через моніторинг та допрофільне навчання, – додає директорка. – Учні матимуть певний стимул у вигляді формування допрофільних груп. Ми розробили систему, за якою дитина, яка пише моніторинги на високий рівень, обиратиме профіль самостійно. Якщо на достатній чи низький – ми радимося з нею щодо вибору й підказуємо, куди рухатися”.

Що спільного в допрофілі з пропозиціями Держстандарту профільної середньої освіти?

Незалежно від того, які профілі на допрофільному навчанні оберуть учні, їхні класи розформовувати не будуть, тобто діти залишаться вчитися з тими ж однокласниками, що й зараз. А для вивчення профільних предметів будуть формуватися динамічні групи. Це якраз передбачає проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти, за яким профільні предмети вивчатимуть плинні групи учнів.

“Якщо це поглиблена математика, то всі учні з 8 класів, які її обрали як профільну, будуть ходити групами до одного вчителя, а в кого математика звичайна – підуть до іншого вчителя на урок, – наводить приклад Олена Ковальова. – Скласти розклад у такому випадку – це суто технічне питання”.

Саме так вчаться останні роки 10–11 класи ліцею – з динамічними групами й спеціальним розкладом під профільне навчання. Катерина Спітковська зауважує, що спочатку формують розклад для профільних класів, а далі – для решти.

Так само проєкт згаданого держстандарту передбачає, що в 10 класі учні можуть змінити профіль. У ліцеї № 107 таку можливість залишають за учнями в першій чверті 8 класу. З досвіду мультипрофільного навчання, цього часу достатньо, щоб зрозуміти, чи учні не помилилися з вибором.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ У ЛІЦЕЇ ЗАВДЯКИ ПІЛОТУВАННЮ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Спираючись на досвід мультипрофільного навчання старшокласників, у ліцеї створять модель допрофільного навчання для 8–9 класів.

Єдине питання, на яке адміністрація ще не знайшла відповіді, як подружити класи НУШ і неНУШ.

Бо їхні учні теоретично можуть об’єднуватися в динамічні групи, але насправді вчитимуться за різними програмами. Як бути з ними – наразі питання відкрите.

А що чекає на 10 класи – перспективи більш-менш окреслені. Приміром, в 10–12 класах має бути як мінімум три профілі. У ліцеї № 107 учням уже пропонують філологічний, математичний та біологічний профілі.

“До пілота у 2025–2026 навчальному році потраплять три десяті класи, – пояснює Катерина Спітковська, – але вони не нушівські й матимуть три роки навчання. Зрозуміло, що хтось буде проти й піде з ліцею. Можливо, залишимо на паралелі один звичайний клас, а решта будуть профільними.

Я впевнена, що ми зможемо добрати дітей, такі охочі будуть, бо профільне навчання вирівняє нас зі світом. Адже за кордоном тривалість навчання давно 12 або 13 років.

В учнів уже є інтерес до навчання в європейських університетах. Вони планують відучитися там і повернутися в Україну”.

Після затвердження Держстандарту профільної середньої освіти буде відомо, скільки годин матимуть варіантний та інваріантний складники. Нагадаємо, під час форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)” Ігор Хворостяний, директор директорату шкільної освіти МОН, пояснював, що з 10 до 12 класу кількість годин на вивчення загальнообов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься. Натомість пропорційно збільшуватиметься кількість профільних предметів, або тих, у які вони б хотіли більше заглиблюватися для загального розвитку.

• Наразі йдеться про те, що в 10 класі 70 % годин має бути передбачено на обов’язкові предмети, а 30 % – на варіативні.
• В 11 класі ця пропорція становитиме 50 % на 50 %.
• А у 12-му буде інша картина – 70 % годин на вибір учнів.

“Мене хвилює, що зараз здебільшого профілі корелюються з предметами, які є на ЗНО / НМТ. А як зміниться потім картинка, ми не знаємо. Наприклад, за кордоном діти складають на випуску ті предмети, які їм потрібні для вступу в університет”, – розмірковує директорка.

• Так само не ясно, які саме курси на вибір зможуть пропонувати учням академічні ліцеї.

Щоб формувати набір курсів, на думку Катерини Спітковської, у школі як мінімум має бути спеціаліст/-ка, який/-а зможе його викладати. Навряд чи курс створюватимуть під одного учня або ученицю, тому має бути визначена мінімальна кількість слухачів. Наприклад, для відкриття профілю має бути мінімум 12 охочих.

• Для профільного навчання потрібні інші програми.

Оскільки їх ще немає, школам-амбасадорам, можливо, доведеться їх розробляти. Та мало хто розуміє, як пройти шлях від створення програми до її затвердження. Тому в ліцеї № 107 не виключають, що будуть брати готові пропозиції для апробації. Наприклад, зараз відомо про асортимент програм та курсів на вибір, розроблених для Житомирського ліцею природничо-математичного спрямування.

• Зараз для викладання профільних предметів у 10–11 класах адміністрація ліцею визначила вчителів, які мають вищу категорію, власні розробки або методички.

Але ці ж вчителі водночас працювали з учнями середньої школи. На думку Катерини Спітковської, на майбутнє доцільно закріпити за профільними класами певних вчителів, які б не готувалися водночас до уроків у середній та старшій школі. Адже це інші підходи до дітей, інша подача інформація та інші види співпраці.

За її словами, 25 шкіл-амбасадорів долучалися до участі в згаданому форумі щодо реформи профільної середньої освіти, до брейнштормінгу та вивчення іноземного досвіду. Поки що чіткого плану дій із дедлайнами пілотна 25 від МОН не отримала. Що точно доведеться робити – бути готовими напрацьовувати рішення, яких ще немає, а також комунікувати реформу з батьками, учнями та вчителями.

“Часто суспільство чекає на швидкі рішення і зміни. Але на все треба час, і помилки під час впровадження чогось нового – це нормально, – вважає Катерина Спітковська. – Тому пілот і вводиться, аби через помилки напрацьовувати певні рішення”.

ЯКОЇ ПІДТРИМКИ ПОТРЕБУЄ ПІЛОТУВАННЯ НУШ У СЕРЕДНІЙ ТА СТАРШІЙ ШКОЛАХ

Щоби заклади освіти впоралися з пілотуванням профільної середньої освіти, їм потрібна різностороння підтримка. Багато хто з вчителів та батьків згадує, як впроваджувалася НУШ у початковій школі – з масштабним навчанням вчителів і обговоренням освітніх змін із громадськістю.

Як зауважує Катерина Спітковська, реформа початкової школи вдалася, але це успіх шестирічної давнини. На жаль, пілот НУШ у середній школі не мав необхідної підтримки, а про минулі успіхи реформи суспільство забуло. Тому нині треба повертати довіру до реформи НУШ загалом.

Що саме треба для підтримки пілоту НУШ, який іде в 8 клас, та пілотування профільної середньої освіти, директорка разом із заступницею майже одноголосно називають ключові пункти.

1. Для вчителів важливі вчасні та практичні курси підвищення кваліфікації.

“Як правило, на курсах розповідають теорію, а нам не вистачає практичних занять, – каже Олена Ковальова. – От я, як вчителька історії, хочу піти на курси – не важливо платні чи безоплатні – на яких мені покажуть, як провести нестандартний урок із тої чи тої теми.

Багато років поспіль була одна класична система викладання уроків. У НУШ передбачено інший підхід, я його розумію, але хочеться, щоб хтось показав, як, наприклад, працювати з проєктами. Бо якщо це урок всесвітньої історії, який є один раз на тиждень, а діти в середній школі ходять кабінетами – то як цей проєкт реалізувати? Ми можемо не встигнути все за одну годину на тиждень. Як тоді все поєднати – створювати проєкт, не відставати від програми й дотримуватися державного стандарту?”.

2. Завчасно розроблені підручники, програми й методички.

Як розповідає Олена Ковальова, у закладі вчилися працювати без них. Але вчасний друк і довезення підручників значно полегшили б роботу. А також зняли б тривогу та невдоволення з боку батьків, які часто всі претензії щодо освітніх неуспіхів закидають закладам освіти.

Крім підручників, за словами Олени, хотілося б у червні мати всю методичну базу, хоча б в електронному варіанті, щоб за літо спланувати роботу на навчальний рік. Бо, наприклад, з хімії на пілотний 7 клас не було жодної програми (станом на 1 вересня 2024 року). Вчителі ліцею № 107 брали частково старі програми, а коли почали з’являтися нові матеріали в електронному вигляді, користувалися ними.

До нових програм вчителі чекають на методичне забезпечення. Часто його немає вчасно або є не до всіх предметів.

“Хотілося б, щоб для нестандартних уроків розробили шаблон, наприклад, якоїсь гри, а ми могли б її модифікувати на різні теми та в різні класи. Бо вчителям цікаво працювати в пілоті, але на підготовку до уроків витрачаємо багато часу”, – додає заступниця директорки.

3. Фінансування

Наприкінці 2023 року уряд виділив додатковий мільярд гривень на реформу Нової української школи, а ще раніше МОН вдалося повернути субвенцію на НУШ, яка сягала майже півтора мільярда гривень.

Заклади освіти сподіваються, що субвенція буде надходити до них вчасно, і вони зможуть скористатися нею впродовж року, а не одержать кошти після його завершення.

“З огляду на це, має бути прицільна увага та підтримка держави, а також масштабний розголос і контроль – наскільки підтримують реформу з усіх боків, – пояснює Катерина Спітковська. – Ми готові до змін, бо наш заклад має до цього потенціал. Але чекаємо від держави теж певних кроків, передусім затвердження стандарту і програм (для пілотування профільної середньої освіти)”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”