Теми статті: батькам, вчителям, директорам, Захист України
12 Червня 2024
34 125
0
З вересня 2024 року учні 10–11–х класів вивчатимуть “Захист України” зовсім по-іншому. Уроки будуть не раз на тиждень, а раз на місяць у форматі тренінгів упродовж цілого дня. Діти вивчатимуть основи національної безпеки, управління дронами, домедичну допомогу, а також розумітимуть, чим кожен і кожна може бути корисним/корисною в захисті країни. Навчання відбуватиметься в міжшкільних осередках, які будуть оснащені сучасним обладнанням.
У Міністерстві освіти і науки вже розробили й затвердили нову навчальну програму “Захисту України”, яка описує оновлений зміст та ідею курсу, а за літо планують навчити вчителів.
Редакція “НУШ” поспілкувалася з міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим та народною депутаткою і співавторкою програми Інною Совсун про основні зміни в курсі “Захист України”, зокрема:
Завдяки оновленню програми “Захисту України” старшокласники:
Може здатися, що в такий спосіб Україна починає мілітаризацію учнівства, як це робить росія. Адже в країні-агресорці дітей фактично з початкової школи вчать тримати зброю в руках та готують до реалій війни.
“Така риторика маніпулятивна, – каже Оксен Лісовий, – адже ті, хто цікавиться змістом оновленої програми та усвідомлюють рівень загрози для України, знайдуть багато відмінностей між тим, що робимо ми й росіяни.
Ми не формуємо бездумну масу, яка буде гарматним м’ясом для армії. Ми взагалі не мілітаризуємо дітей, а формуємо в них оборонну свідомість. Для нас важливо дати дітям розуміння, у чому важливість мати свою країну й жити в певній системі цінностей”.
За словами Оксена Лісового, ідею важливості держави та її цінностей якраз може донести учням і ученицям предмет “Захист України”, який стає першою точкою дотику громадянина України із захистом держави та розумінням, навіщо її захищати.
“Ми в жодному разі не хочемо мілітаризувати дітей. А нова програма, порівнюючи із чинною, є менш мілітарною, – додає Інна Совсун. – Вона не передбачає вивчення статутів ЗСУ, 8 годин стройової підготовки, а радше розвиває поглиблене розуміння того, що означає жити в країні, де є постійна загроза війни.
Наша мета – не готувати майбутніх солдатів, а підгодувати суспільство до спротиву зі сподіванням: якщо росія знатиме про нашу готовність, то вдруге боятиметься на нас нападати”.
“Ми хочемо дати учням психологічну стійкість і впевненість, – пояснює Оксен Лісовий. – Для нас важливо ще в школі сформувати готовність людини до того, що виклики війни можуть бути, що ми маємо навколо себе не зовсім дружнє оточення, а ві́йни, на жаль, супроводжують людство протягом усієї історії. Для того, щоб зберегти нашу країну, ми, власне, і змінюємо курс “Захисту України”.
Оновлення “Захисту України” відбувається за трьома напрямами, які разом мають змінити й ідейне наповнення курсу, й освітнє середовище, у якому вивчається предмет:
Над навчальною програмою, а також типовим переліком обладнання МОН працювало разом із Міністерством оборони, народними депутатами, громадськими організаціями й активістами, які займаються підготовкою військових. До роботи над програмою долучалися також методисти та викладачі “Захисту України”.
За новою програмою в 10 класі учні вивчатимуть 6 модулів:
Учні 11 класу теж матимуть 6 модулів, але з інших тем:
[Жирним виділені модулі, за якими будуть навчатися тренери, про що розповімо далі. Навчання викладачів з інших модулів відбуватиметься на базі ІППО із залученням інструкторів від фахових організацій].
Навчання за новою програмою в міжшкільних осередках передбачене передусім для очного формату. Для закладів, які працюють змішано чи онлайн, найімовірніше розроблять адаптовану версію програми та методичні матеріали до неї.
Крім оновлення змісту, змінюються підходи до викладання предмета.
1. Кожен модуль можуть викладати фахівці й фахівчині з конкретної теми.
Це можуть бути не лише вчителі-предметники, а і представники профільних організацій (наприклад, волонтери, які вчать військових управління дронами, або ветерани, які можуть поділитися досвідом домедичної допомоги в бою).
2. До 60 % зростає частка практичних занять. Вчителі можуть на свій розсуд поєднувати заняття і додавати більше практики для вивчення певної теми.
До речі, чи залишати в новій програмі польові збори, які проводили наприкінці 11 класу, – поки дискусійне питання. Адже останні роки їх не проводять через повномасштабну війну. Як додає Інна Совсун, доречно змінити формат зборів та проводити їх наприкінці 10 класу, оскільки одинадцятикласники зазвичай готуються до НМТ.
3. Хлопці й дівчата відвідуватимуть курс разом, а поділ на групи чи команди відбуватиметься лише для відпрацювання практичних навичок.
“Під час обговорення цього питання на робочій групі чомусь найбільше несприйняття ідеї, щоби дівчата і хлопці мали одну програму, було від вчителів.
Ми чули дивні аргументи, наприклад, що дівчат не треба вчити стріляти, бо в них немає сили в пальцях, щоб натиснути на курок.
Але зараз немає юридичних підстав, щоб давати окрему програму хлопцям та дівчатам”, – пояснює Інна Совсун.
Адже наприкінці квітня цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 11092, який скасовує поділ у навчанні для хлопців і дівчат на предметі “Захист України”.
4. З наступного навчального року заняття відбуватимуться раз на місяць, а не щотижня. Кількість годин залишається такою ж – півтори години на тиждень (за рішенням громади може бути збільшено до двох годин), які, накопичившись за місяць, дадуть змогу провести цілий день у міжшкільному осередку.
“До речі, у нас була дискусія, чи треба одягати дітям військову форму, чи бути в зручному одязі.
Дійшли до думки, що діти мають одягати те, що їм хочеться. Якщо комусь комфортно в спортивному одязі – будь ласка. Якщо хтось хоче військову форму – нехай. Ми залишаємо право вибору за учнями”, – додає Оксен Лісовий.
5. Навчання відбуватиметься у форматі тренінгів.
“Тренінговий підхід – це інакше організований процес, коли вчителі ділять дітей на групи для практичних занять, комбінують практику та теорію. Наприклад, якщо діти вивчають певні технології, то можуть спочатку політати на дронах, а потім почути історію з російсько-української війни, де ці дрони відіграли певну роль.
Тобто, якщо діти приходять чи приїжджають в осередок на весь день, де будуть із першого до шостого уроку, це не означає, що з ними треба провести 6 уроків по 45 хвилин. Треба по-іншому спланувати роботу, щоби це не були одні лекції”, – пояснює Інна Совсун.
Якщо раніше учні й учениці відвідували урок “Захисту України” у своїх школах, то тепер раз на місяць будуть навчатися в міжшкільному осередку. Їх створюватимуть як структурні підрозділи закладів середньої освіти, профтехосвіти та фахової передвищої освіти комунальної власності (тобто осередки не будуть окремими юридичними особами).
Учнівство з інших шкіл, де є 10–11 класи, приходитиме або під’їжджатиме до міжшкільного осередку (за потреби громади мають організувати підвезення дітей).
Така практика вже є в деяких регіонах, наприклад, на Київщині учні з 10 шкіл громади раз на місяць приїжджають на уроки “Захисту України” в Центр військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки.
За словами Оксена Лісового, в Україні діятиме орієнтовно 1 000 міжшкільних осередків.
Міжшкільні осередки матимуть стрілецькі тренажери, навчальні дрони, аптечки та медичні манекени.
На закупівлю обладнання громади одержали кошти на початку 2024 року, але безпосереднє придбання починається тільки зараз. Як каже міністр, чимало часу пішло на розробку нової програми, на основі якої готувався типовий перелік обладнання.
“Сподіваюся, що громади та ОВА за літо встигнуть підготуватися. Зараз працюємо з Мінекономіки, щоб на місцях могли закуповувати обладнання на Prozorro market, – зазначає Оксен Лісовий. – Звісно, субвенції не вистачить на те, щоб обладнати все, що є в типовому переліку. Але практика показує, якщо дати основу, далі місцеві громади починають це розвивати, з’являються донорські організації, які хочуть підтримати певну ініціативу”.
Як додає Інна Совсун, громади можуть закупляти обладнання до кінця 2024 року, а зараз мають визначити, що в пріоритеті та що варто придбати до 1 вересня (орієнтуючись на те, що будуть вивчати учні в першому семестрі).
Улітку МОН планує навчання вчителів, аби з 1 вересня почати заняття за новою програмою. Нагадаємо, наприкінці 2023 року уряд виділив субвенцію в розмірі 1,74 мільярда гривень, спрямовану на підготовку вчителів та оснащення міжшкільних осередків.
“Коли ми обговорювали, як підвищувати кваліфікацію вчителів, зрозуміли, що звичні методи не спрацюють (традиційні курси підвищення кваліфікації). Вирішили піти іншим шляхом – спочатку готуємо тренерів з окремих модулів, які навчать вчителів. Набір тренерів тривав до 4 червня.
Ми розраховували набрати 70 тренерів, а надійшло понад 700 заявок.
Але ми навмисно зробили таку форму, щоб із відповідей на питання побачити спосіб мислення заявників, чи є в них новітні підходи до навчання та чи вони реально зацікавлені в тому, щоби бути тренерами”, – пояснює Інна Совсун.
З 10 до 14 травня тривали тренінги для відібраних тренерів.
За словами Інни Совсун, навчання тренерів не мало практичної частини, наприклад, стрільби чи занять на полігоні. Практичні заняття планують провести вже під час навчання вчителів, яке триватиме впродовж літа та під час 2024–2025 навчального року. На ці навчання ІППО можуть
А навчання з таких тем, як військові технології, готові забезпечити Victory Drones.
“Ми розуміємо, що не навчимо всіх одразу до 1 вересня. Наше завдання мінімум – підготувати тих вчителів, які навчатимуть дітей офлайн, ознайомити їх із тими блоками курсу “Захист України”, які будуть викладатися в першому семестрі.
Наприклад, у жовтні можливий черговий раунд навчань вчителів, під час яких вони опанують наступні блоки предмета. І далі це навчання вчителів проводитимуть ІППО, які зможуть залучати тільки тих тренерів, які пройшли наш тренінг або які представляють партнерські організації, що долучалися до оновлення курсу”, – каже Інна Совсун.
У МОН планують, що “Захист України” викладатиме декілька вчителів у одному осередку, які матимуть певну профілізацію – з медицини, інженерії, тактики, орієнтування, радіозв’язку тощо.
“Ми хочемо залучати до викладання ветеранів, які пройдуть відбір та навчання, а також нових викладачів. Адже зараз півтори години “Захисту України” на тиждень часто є донавантаженням вчителів фізкультури, праці чи історії. Вони проводять ці уроки з ентузіазмом, але це не їхня основна робота, – пояснює міністр.
Наше завдання зробити так, щоб люди, які викладатимуть “Захист України”, займалися лише цим і робили це професійно. Для них проводитимуть семінари, а також діятиме постійний канал комунікації, щоби ці викладачі перебували в одній спільноті”.
За словами Оксена Лісового, вчитель “Захисту України” має бути ще й менеджером, який організовує навчання, залучає до нього різних фахівців і розуміє, де є додаткові можливості для власного розвитку.
Як розповів Оксен Лісовий, зараз МОН розробляє методичні рекомендації до курсу “Захист України”. Саме з ними працюватимуть вчителі впродовж 2024–2025 навчального року. А роботу над підручниками почнуть після того, як відбудеться пілотування нового курсу в масштабі всієї країни.
“Після того, як проведемо масштабований пілот, проаналізуємо, які зміни треба внести в курс, тоді почнемо працювати над підручниками, – додав міністр. – Ми пілотуємо курс одразу в масштабі країни, бо немає часу робити невеликий пілот, а потім поширювати його досвід. Учні 10–11–х класів мають здобути необхідні знання зараз. Вони потрібні їм, щоби бути ефективними в умовах воєнного виклику”.
У червні 2025 року планується своєрідне підбиття підсумків: що вдалося в реалізації оновленого курсу, а що – ні. За потреби будуть вносити зміни в програму та типовий перелік обладнання.
“Часто ми запроваджуємо щось, але не моніторимо, як це спрацювало. Ми хочемо дослідити, що працює, а що – ні. Можливо, провести опитування вчителів та учнів, подивитися, чи варто додати щось у підвищення кваліфікації освітян, порівняти, чи є різниця між тим, як викладають вчителі, які давно в “Захисті України”, а як – ті, хто тільки приєднався”, – розповідає Інна Совсун.
Як ми вже згадували вище, навчання вчителів та закупівля обладнання для курсу “Захист України” відбувається коштом державної субвенції, а зі зміною програми МОН допомагали міжнародні партнери. Однак для підтримки змін певні кошти знадобляться і надалі.
Оксен Лісовий говорить, що субвенцію виділяли якраз на реформу та створення якісних змін у викладанні предмета. Надалі ж фінансування “Захисту України”, зокрема, оплата праці вчителів та утримання осередків, відбуватиметься коштами освітньої субвенції державного та місцевого бюджетів, як це було й раніше.
“Усі видатки, які здійснювалися на “Захист України”, залишаються, – додає міністр. – Ми хочемо зацікавити органи місцевого самоврядування ідеєю нової дисципліни, яка формує оборонну свідомість учнів. Бо я певен, що діти із задоволенням чекатимуть на той один день навчання в міжшкільному осередку”.
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”
Обговорення