Що таке травма свідка й куди звертатися при перших її проявах: поради від МОЗ

Сьогодні кожен українець і кожна українка живе в умовах стресу. Постійні повітряні тривоги й атаки ворога – усе це спричиняє глибоке психоемоційне напруження. І навіть ті, хто особисто не постраждав і не був присутній у зонах лиха, переживають стрес (особливо вразливими є діти). Зокрема, люди можуть відчувати ступор, оніміння, завмирання, поколювання в кінцівках тощо. У більшості цей стан поступово минає, проте надмірне психоемоційне напруження може викликати травму свідка.

Про травму свідка та методи самодопомоги розповіла травмотерапевтка й заступниця директора з психологічного напряму Центру психічного здоровʼя та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України Тетяна Сіренко.

Травма свідка – це реакція на травматичну подію, яку людина побачила на відео чи світлинах або про яку почула від когось, але безпосереднім учасником якої не була. Таку реакцію ще називають травмою вторинного травматичного стресу (ВТС).

Прояви вторинного травматичного стресу можуть бути схожими на симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Проте, психологи вважають, що в людей, які не були безпосередніми свідками травматичних подій, ПТСР не розвивається (винятком можуть бути журналісти, психологи, лікарі, волонтери).

Зокрема, отримавши травму свідка, людина може:

• відчувати повне безсилля;
• відчувати провину й сором за те, що вона в безпеці;
• відчувати тривогу та страх;
• уникати обговорення побаченого;
• відчувати оніміння (ніби відібрало мову);
• мати моторошні сни (зокрема, із сюжетом події, свідком якої стала);
• мати панічні атаки;
• мати порушення сну, безсоння;
• відчувати дратівливість;
• мати розлади харчової поведінки;
• мати навʼязливе бажання переглядати жахливі відео знову й знову.

Як розповіла Тетяна Сіренко, якщо минуло понад два тижні з моменту травми свідка, а симптоми не зникають (а можливо, і погіршуються), варто звернутися по допомогу до фахівця. Якщо ж ви помітили прояви ВТС у дитини, слід повідомити про це її батькам (для вчителів) або обережно запропонувати їй звернутися до психолога чи психотерапевта (для батьків).

Крім того, за словами фахівчині, якщо травматична подія стала причиною надмірного стресу, найперше слід подбати про інформаційну гігієну:

• обмежити канали сприйняття інформації про травматичну подію;
• мінімізувати інтенсивність інформації (слід лише читати новини або лише слухати, проте не переглядати відео).

Як розповіла Тетяна Сіренко, аби уникнути вторинного травматичного стресу варто також подбати про базові потреби й попіклуватися про власне тіло:

• харчуватися здоровою їжею;
• пити достатню кількість води;
• спати не менше, ніж 7 годин;
• робити дихальні вправи, йогу, будь-які усвідомлені фізичні навантаження.

Вона також рядять обговорити травматичну подію з іншими людьми (рідними, психологом).

“Травма свідка може стати причиною ретравматизації й викликати болючі спогади про минулі втрати та травматичні події. Саме тому українці наразі можуть бути дуже вразливими щодо травми свідка, адже всі ми переживаємо війну. Тому, якщо відчуваєте потребу в психологічній допомозі, зверніться до фахівця”, – додала Тетяна Сіренко.

Контакти служб психологічної підтримки можна переглянути за посиланням.

Знайти медиків, які пройшли відповідне навчання й надають допомогу щодо психічного здоров’я можна на дашборді за посиланням. Крім того, за інформацією можна звернутися до операторів контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.

Корисні ресурси, поради й тренінги щодо життєстійкості також доступні на порталі проєкту “Resilience.Help” від ГО “Смарт освіта”.

Раніше ми розповідали, що психологиня Світлана Ройз запустила онлайн-простір турботи “Стійкість для Стійких”.

Титульне фото: ukraina.gdanskpomaga.pl