Бути в садочку повний день і навчатися в інклюзивному класі: у чому заклади освіти не можуть відмовити дітям з ООП

Керівництво дитячих садків не має права вимагати від батьків дітей з особливими освітніми потребами забирати малечу додому після обіду, бо вона “заважає іншим дітям”. А “затверджений кошторис на рік” не є законною підставою для того, щоб не відкривати в школі інклюзивний клас.

Про це “Новій українській школі” розповів юрист ГО “Батьки SOS” Роман Бондаренко. Повне юридичне роз’яснення читайте за посиланням.

Як наголосив експерт, законодавство визначає дошкільну освіту як невіддільний складник системи освіти (частина 1 статті 10 Закону України “Про освіту” ). Цей закон формулює мету дошкільної освіти як “забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок” (частина 1 статті 11 Закону). Отже, увесь час перебування дитини в садочку спрямований на досягнення цієї мети – цілісного розвитку  з урахуванням можливостей і здібностей дитини. І цей процес включає не лише заняття: “У закладі дошкільної освіти освітній процес включає розвиток, виховання, навчання його вихованців і відбувається відповідно до освітньої програми (пункт 26 “Положення про заклад дошкільної освіти“).

Діти з ООП мають отримувати такі самі можливості для розвитку, як і діти без ООП – саме на це спрямована інклюзивна освіта. Вона базується на принципах недискримінації та “ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників” (частина 1 статті 20 Закону України “Про освіту” ).

Саме батьки мають вирішувати, чи забирати дитину із садочка раніше. Відповідний пункт є в згаданому “Положенні про заклад дошкільної освіти”: “За бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини в закладі дошкільної освіти дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало (неповний день)” (пункт 19 “Положення про заклад дошкільної освіти”).

Отже, вимога забрати дитину з ООП із закладу дошкільної освіти через те, що вона “заважає іншим дітям”, – це дискримінація за станом здоров’я. 

Крім того, експерт повідомив, що батьки школярів з ООП скаржилися: в школі їм відмовили у формуванні інклюзивного класу через відсутність субвенції (“кошторис на школу затверджений у грудні 2023 року”).

Роман Бондаренко наголошує: свої кошториси заклади освіти дійсно затверджують наприкінці календарного року на наступний календарний рік. Однак календарний і навчальний роки не збігаються: учнів та учениць зараховують не 1 січня, а 1 вересня. Отже, жоден заклад освіти не може передбачити, скільки дітей з ООП прийде наступного навчального року, аби завчасно закласти необхідні гроші в кошторисі.

Слід, однак, пам’ятати, що законодавство щодо створення інклюзивних класів однозначне: “У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку“ (абзац 2 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Отже, “затверджений бюджет” не є підставою для відмови в створенні інклюзивного класу – ба більше, законодавство передбачає можливість внесення змін до кошторису протягом календарного року.

“Якщо заклад освіти відмовляється створювати інклюзивний клас, батькам дитини з ООП варто звернутися з письмовою заявою до управління чи департаменту освіти місцевої влади, доклавши копії документів, які є підставою для організації інклюзивного навчання (копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації)”, – порадив юрист.

Читайте також: “В Україні схвалили Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання: що вона передбачає”.

Титульне фото: istockphoto.com