Українські вчителі готуються до викладання нового предмета “Підприємництво та фінансова грамотність”: що про це відомо

З 2025 року дисципліну “Підприємництво та фінансова грамотність” обов’язково викладатимуть у 8-х класах, а з 2026-го – у 9-х відповідно [зараз предмет є у 2–11-х класах як вибірковий або факультативний. У деяких закладах освіти також створюють відповідні гуртки].

Однак у частині шкіл пілотування предмета серед восьмикласників стартуватиме вже з вересня цього навчального року. Щоби підготувати вчителів до пілота та викладання, влітку за ініціативи Національного банку України (НБУ) для педагогів провели відповідний курс підвищення кваліфікації.

Про те, як відбувалося навчання, та як коментують новий предмет педагоги, “Нова українська школа” поспілкувалася з Вікторією Ролік, головною експерткою управління зв’язків із громадськістю та фінансової обізнаності НБУ, а також із самими вчителями та вчительками – Дмитром Бурлаченком, Надією Віткаловою, Катериною Марковською, які влітку навчалися на курсі.

З цього матеріалу ви дізнаєтеся:

• яким буде новий предмет “Підприємництво та фінансова грамотність”;
• як готували вчителів до його пілотування;
• які враження мають самі педагоги від навчання
• та як готуються до пілота у своїх школах.

ЩО ВІДОМО ПРО НОВУ ДИСЦИПЛІНУ “ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ”

Ще в листопаді 2023 року нова модельна навчальна програма “Підприємництво та фінансова грамотність. 8–9 класи“, створена за ініціативи Нацбанку, отримала гриф МОН.

Програма курсу складається з 2 частин та містить 8 окремих розділів. Перша частина – для 8 класу. Тут навчальний матеріал розрахований на 17 годин та передбачає опанування двох розділів:

1. “Формування фінансової культури” – у його межах учнівству пропонують вивчати тему “Фінансовий добробут, фінансова стійкість та формування фінансової культури”. Цей розділ має зацікавити дітей новим предметом та дати загальне розуміння про нього;
2. “Основи фінансової грамотності людини” ‒ тут йтиметься про базові знання і навички у сфері управління, як-от фінансове планування життя, правила заощаджень, банківський рахунок та платіжна картка, оплата товарів та послуг, фінансове шахрайство та безпека, вибір особистої форми зайнятості, податкова культура й культура благодійності.

Друга частина – для 9 класу. Навчальний матеріал розрахований на 35 годин і передбачає опанування шести розділів:

1. “Гроші та їх призначення” ‒ про еволюцію грошових відносин: види, форми та функції грошей, історію сучасної гривні;
2. “Банківські та небанківські фінансові установи” ‒ про банківську систему в Україні, небанківські фінансові установи;
3. “Базові фінансові послуги” ‒ пропонують вивчати такі теми як фінансові послуги, депозити, гарантування вкладів фізичних осіб, кредити, формування кредитної історії, страхування, пенсійне забезпечення, фінансові інвестиції та ризики;
4. “Захист прав споживачів фінансових послуг” ‒ у цьому розділі учні й учениці вивчатимуть законодавство України у сфері фінансових послуг та захист прав споживачів;
5. “Основи підприємництва” ‒ тут основна увага приділятиметься підприємницькій діяльності як одній із форм зайнятості населення та її ролі в розвитку держави;
6. “Проєкт “Шкільне підприємництво – від ідеї до реалізації (практичний кейс)ˮ” ‒ на цьому етапі учнівство займатиметься шкільним підприємництвом, формуватиме команди, складатиме бізнес-плани, презентуватиме та реалізовуватиме свої проєкти.

Як йдеться в програмі, вивчаючи підприємництво і фінансову грамотність, учні зможуть:

• сформувати свідоме та відповідальне ставлення до особистих фінансів і до грошей як необхідного ресурсу;
• ставити фінансові цілі, розробляти планування, бюджетування;
• отримати практичний досвід у користуванні фінансовими послугами;
• сформувати культуру благодійності;
• розвинути вміння генерувати нові підприємницькі ідеї та реалізовувати їх.

Більше про зміст курсу та види навчальної діяльності, які пропонують учнівству, читайте в модельній навчальній програмі за посиланням.

“Загалом у 8 класі на цей предмет передбачено 0,5 години на тиждень, які можна вичитати протягом одного семестру. У 9 класі програмою передбачена 1 година. Однак в оновленій Типовій освітній програмі для 5–9-х класів пропонують мінімальне навантаження у 0,5 годин. Та вчителі зможуть добирати додаткові 0,5 годин за рахунок варіативної частини”, – ділиться Вікторія Ролік, головна експертка управління зв’язків із громадськістю та фінансової обізнаності Нацбанку України.

Втім, за її словами, головне завдання, яке ставили перед собою автори курсу, – розповісти про фінансову грамотність та підприємництво не лише в теорії, а показати дітям, як усе відбувається на практиці. Тому вся програма та матеріали зосереджені на практичному підході. Бо ж не так важлива кількість грошей, як те, чи вміють ними правильно розпоряджатися.

“Ми хочемо навчити дітей за допомогою простих дій, як-от ведення свого бюджету, правил банківських розрахунків, вибору особистої форми зайнятості тощо, стати фінансово незалежними людьми”, – каже експертка.

ЯК ГОТУВАЛИ ВЧИТЕЛІВ ДО ПІЛОТУВАННЯ НОВОГО ПРЕДМЕТА

“Якщо вчителі не готові до викладання нового курсу, не мають жодних методичних матеріалів, їм може бути складно зрозуміти суть нової дисципліни й відповідно якісно викладати її дітям”, – продовжує Вікторія Ролік.

Аби цього уникнути, у липні 2024 року НБУ розпочав підготовку вчителів тих шкіл, які пілотуватимуть предмет “Підприємництво та фінансова грамотність” у 8-х класах із вересня 2024-го. А до викладання в пілотних 9-х класах педагогів готуватимуть наступного літа.

Загалом цьогоріч упродовж чотирьох тижнів навчання пройшли приблизно 200 вчителів. Під час курсу вони відвідали 8 онлайн-вебінарів на 15 тем, проходили тестування та отримали роздаткові матеріали. Після завершення курсу та успішного складання фінального тесту вчителі отримали сертифікат на 20 годин або 0,7 кредиту ЄКТС.

За словами Вікторії Ролік, серед педагогів, які готові викладати новий предмет, найбільше на курсі було вчителів математики, економіки, інформатики та географії, трохи менше – фізики, біології та хімії. Хоча також навчалися і вчителі трудового навчання, етики, курсу “Здоров’я, безпека й добробут” тощо.

“Я не скажу, що цю дисципліну може викладати лише специфічна група вчителів. Адже базовими знаннями з фінансової грамотності мають володіти всі. Адже ми всі стикаємося в житті з фінансовими послугами (як-от користування карткою, депозитом) чи розрахунками в інтернеті. Тому у викладанні цього курсу не має бути якихось перешкод для вчителів, які не викладають математику чи економіку.

Ми також спеціально розробляємо вправи й завдання з простими розрахунками та пояснюємо все максимально доступно”, – пояснює експертка.

Тож викладання дисципліни “Підприємництво та фінансова грамотність” у 8–9-х класах “НУШ” доступне для будь-яких учителів-предметників, які пройдуть відповідне підвищення кваліфікації.

Перед навчанням організатори проводили опитування серед учасників про те, що вони вже знають про фінансову грамотність та якими фінансовими продуктами користуються.

• “Ми побачили, що платіжною карткою користуються всі учасники, адже отримують на них зарплати. Водночас такими опціями як депозит, кредит, ведення бюджету тощо користуються далеко не всі, а в декого навіть було упереджене ставлення до них”, – ділиться Вікторія Ролік.
• Так, за її словами, часом від вчителів можна було почути, що кредитка – це зло. Однак ніхто не міг пояснити, чому. А все тому, що перед тим, як користуватися кредиткою, потрібно зробити розрахунки, прорахувати свою ситуацію і зрозуміти, чи підходить вам цей фінансовий інструмент. Адже інколи він справді може мати негативні наслідки, якщо не дотримуватися правил його використання. Тут потрібно вміти прораховувати свої фінансові можливості, чого й навчали вчителів на курсі, розповідає експертка.

“Нам важливо було простежити, що вже знають та практикують вчителі. Адже, скажімо, складно переконати дітей вести свій бюджет, якщо ти сам його не ведеш. Тому, проаналізувавши базові знання учасників, ми також коригували програму навчання, відповідно до потреб”, – ділиться Вікторія Ролік.

Також педагоги мали змогу виконувати вправи, які згодом пропонуватимуть учням. Адже “примірявши” те чи те завдання на себе, можна легше пояснити матеріал дітям.

“Наприклад, у перший тиждень навчання ми пропонували їм вести свій бюджет. Виявилося, чимало вчителів не практикували це, але, спробувавши, багато хто казав, що завдання допомогло їм побачити, де можна зекономити”, – ділиться експертка.

Серед інших тем, які розглядали вчителі під час навчання:

• як викладати предмет “Підприємництво та фінансова грамотність” у 8-х класах та як підготуватися до уроків;
• фінансове планування життя;
• основні правила заощаджень;
• банківський рахунок та платіжна картка, оплата товарів та послуг;
• фінансове шахрайство та безпека;
• вибір особистої форми зайнятості;
• податкова культура;
• формування фінансових компетентностей на основі завдань PISA тощо.

“Хоча в Україні вимірювання фінансової грамотності за PISA ще не проводили (у світі вони відбувалися вже чотири рази), ми прагнемо працювати на випередження та заздалегідь познайомити вчителів із таким типом завдань.

Тому в програмі предмета можна знайти різні практичні завдання за підходами PISA. Наприклад, яку інформацію можна зчитати із чека, як обрати найбільш вигідний мобільний тарифний план чи кредит тощо. Це ті практичні речі, з якими ми стикаємося щодня”, – доповнює Вікторія Ролік.

А ще під час курсу вчителі мали змогу комунікувати з представниками Нацбанку, авторами програми та підприємцями, які ділилися своїм практичним досвідом та розповідали про можливості співпраці із закладами освіти для розвитку фінансової грамотності.

ЩО КАЖУТЬ ВЧИТЕЛІ ПРО ПРЕДМЕТ І СВОЄ НАВЧАННЯ

• “Проблема низької фінансової грамотності учнівства хвилює мене вже давно. Ми часто ходимо з дітьми на екскурсії, батьки дають їм кишенькові гроші, і, спостерігаючи, як саме діти їх витрачають, я помітила, що вони не вміють розпоряджатися фінансами. Часом їм навіть не вистачало коштів до кінця поїздки, бо все витратили в перші дні”, – ділиться учасниця курсу Надія Віткалова, вчителька математики Великодимерського ліцею, що на Київщині.

Вона каже, що ще до впровадження нового предмета намагалася інтегрувати деякі теми з фінансової грамотності в уроки алгебри чи геометрії, розв’язувати з учнями певні задачі соціального змісту, як-от про розрахунок сімейного бюджету та методи заощаджень. Але через і так велике навантаження не завжди вистачало для цього часу, а подекуди й теми уроків не давали змогу пов’язати їх із фінансовою грамотністю.

Тож, як тільки побачила інформацію про те, що в школах впроваджуватимуть окремий предмет “Підприємництво та фінансова грамотність”, вчителька не задумуючись вирішила брати участь у пілоті, заручившись підтримкою керівництва. Тож ліцей пані Надії в складі тих, хто пілотуватиме дисципліну вже з вересня 2024 року.

Аби викладати курс, вчителька пройшла навчання. Вона каже, особливо цінним було те, що підвищення кваліфікації не було теоретичним і “сухим”, натомість вчителі мали змогу протестувати різні завдання та вправи на собі, а також комунікувати одне з одним та із самими авторами.

• Дмитро Бурлаченко, ще один вчитель, який пілотуватиме нову дисципліну, зараз викладає географію у двох закладах освіти на Одещині. Каже, що часто стикається з темою економічної географії, де він з учнівством, зокрема, розглядає економіку зарубіжних країн та України.

“Але, звісно, фінансова грамотність там присутня лише побіжно, а в дітей часто виникають додаткові питання, наприклад, як можна заощаджувати, як безпечно замовляти товари в інтернеті та не потрапити на фінансових шахраїв…

Тож завжди хотілося ширше розкрити цю тему, та не вистачало методичних матеріалів, як саме пояснити, на чому закцентувати, та й часу загалом замало. Тому я дуже радий, що в школах з’явиться окрема дисципліна, у межах якої все це можна втілити, щоб виховати в підлітків культуру правильного користування фінансами”, – акцентує вчитель.

За його словами, сьогодні діти досить рано починають взаємодіяти з банківськими картками, оплачувати щось в інтернеті, замовляти товари через пошту тощо, тому важливо надати їм ті інструменти, які зроблять таке користування якнайбільше безпечним. У цьому якраз і має допомоги новий предмет.

Вчитель теж пройшов відповідний курс підвищення кваліфікації, аби викладати нову дисципліну. Каже, що за час навчання зміг напрацювати цінну методичну базу.

“Адже ми практикували виконання вправ, мали можливість ставити запитання авторам програми, спілкуватися з колегами в окремих групах. А ще нас знайомили з безплатними ресурсами від НБУ для освітян, за допомогою яких можна викладати фінансову грамотність у школах”, – додає Дмитро Бурлаченко.

[Нагадаємо, що тематичні матеріали для проведення уроків та позакласних заходів для школярів різного віку (презентації, конспекти та робочі зошити, майстер-класи, електронні версії підручників, відеокурси тощо) ви можете знайти на сайті Центру фінансових знань “Талан”].

• Катерина Марковська, заступниця директора з навчально-виховної роботи та вчителька одного з приватних закладів освіти Києва, каже, що учні давно цікавляться такими темами, як ведення сімейного та особистого бюджету, як безпечно купувати та продавати товари в інтернеті, де можна заробити свої перші гроші…

“На мою думку, з появою обов’язкової дисципліни вивчення фінансової грамотності стане системнішим. Адже діти цього потребують. За даними дослідження USAID, 86 % підлітків від 11 до 18 років вважають, що обговорення тем, які стосуються грошей і управління ними, є необхідним елементом здобуття освіти. А 79 % батьків хочуть, аби їхні діти вивчали основи фінансової грамотності в школах”, – ділиться вчителька.

Про це вона дізналася якраз під час підготовки педагогів до викладання курсу. Освітянка каже, що ця статистика допомогла їй краще зрозуміти, що цікаво дітям, які прогалини у фінансовій грамотності вони мають та про що їм розповідати під час уроків.

А ще вона виокремила теми, які їй найбільше сподобалися за час проходження курсу, та є особливо важливими для учнів:

• “Фінансові цілі” – за словами вчительки, ця тема дає змогу учням зрозуміти важливість планування свого фінансового майбутнього. Вивчаючи її, вони дізнаються про необхідність визначення своїх потреб і бажань, про SMART-цілі, що дають можливість ефективніше досягати фінансового успіху;
• “Доходи й бюджет” – знайомить учнів з основами фінансового планування та управління своїм бюджетом. Вона охоплює види доходів і витрат, особливості сімейного бюджету, способи ведення бюджету. Ці знання є фундаментальними для фінансової стабільності в майбутньому;
• “Основні правила заощаджень” – ще одна тема, яку вчителька з особливим задоволенням викладатиме учням, адже вона сприяє розвитку навичок збереження і примноження власних коштів. Учні зможуть дізнатися про значення заощаджень, способи оптимізації витрат і накопичення фінансових резервів.

“Ці теми не лише розширюють горизонти фінансової грамотності, а й надихають на практичне застосування знань у повсякденному житті, що робить їх особливо важливими під час навчання”, – каже Катерина Марковська.

Загалом, як розповідає Вікторія Ролік, підготовка вчителів до викладання “Підприємництва і фінансової грамотності” не закінчується. Незабаром Нацбанк планує провести всеукраїнське онлайн-навчання всіх вчителів, які викладатимуть предмет із 2025 року в 8 класах. За деталями вона радить стежити на сайті “Талан”.

“А ще ми плануємо час від часу проводити вебінари спільно з вчителями та розробниками програми, де обговорюватимемо процес пілоту та труднощі, які виникають під час упровадження. Розуміємо, що підтримка вчителів важлива, адже без них якісне впровадження будь-яких освітніх політик та нових предметів неможливе”, – підсумувала Вікторія Ролік.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне зображення: автор – Sergii Kozii, shutterstock.com