Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

10 простих вправ із медіаграмотності на будь-який урок

Теми статті: вчителям, матеріали для уроків, медіаграмотність

21 Жовтня 2024

Світлана Богдзієвич, Катерина Молодик

5 866

Цьогоріч Глобальний тиждень медіаграмотності триває з 24 по 31 жовтня. Завдання для розвитку навичок критичного мислення та медіаграмотності в учнівства можна інтегрувати в будь-який етап уроку. Це не тільки допомагає розвивати в дітей базові навички з медіаграмотності, а й надає методичну свободу вибору вчителям – без прив’язки до конкретної теми чи предмета.

Своїми ідеями інтеграції таких завдань із “Новою українською школою” поділилася Світлана Богдзієвич, учителька української мови та літератури, медіатренерка.

У добірці від Світлани ви знайдете:

вправи на визначення достовірних джерел інформації;
алгоритм створення медіакафе;
методику розробки мемів;
медіабінго.

СТВОРЮЄМО СТРІЧКУ НОВИН ЗА ПРОЧИТАНИМ ТВОРОМ

👌 Що формує? Ця вправа розвиває навички розуміння тексту, уміння аналізувати й інтерпретувати медіатекст, креативного мислення та комунікативні навички.

1. Підготовка. Учні/учениці читають оповідання або повість.

2. Поясніть. Новини в пошуковій системі ранжуються за декількома критеріями, зокрема, за важливістю (від найважливішої до менш важливої), за наближеністю до того, хто шукає інформацію (регіональні новини), за нашими вподобаннями (система добирає те, чим ми цікавимося найбільше в мережі) тощо.

3. Об’єднайте дітей у групи й запропонуйте обрати 3–4 події або моменти з твору, які вони вважають найцікавішими або найважливішими для передачі.

4. Скажіть. Створіть стрічку новин з обраних подій за одним із маркерів ранжування. Можна використовувати заголовки, фотографії/зображення, описи та цитати з твору.

5. Обговоріть. Питання до команд:

які події ви обрали?
чому ви обрали саме ці події для висвітлення в новинній стрічці?
чи відображають вони ключові моменти твору?
якщо ви використали фото/зображення, описи чи цитати з твору, то чому саме ці?
чи можливо лише за цією стрічкою новин зрозуміти, про що прочитаний вами твір?

СТВОРЮЄМО СТРІЧКУ НОВИН ЗА ТЕМОЮ

👌 Що формує? Ця вправа розвиває навички пошуку інформації, її аналізу, уміння виокремлювати конкретний вид речень (прості/складні, односкладні/двоскладні, повні/неповні).

1. Підготовка. Учні/учениці знайомляться з поняттям певного виду речень.

3. Об’єднайте учнів/учениць у команди та запропонуйте знайти в пошуковику Google новинні заголовки, які будуть певним видом речень.

4. Скажіть. Створіть стрічку новин з обраних речень за одним із маркерів ранжування. Можна використовувати заголовки, фотографії/зображення, описи та цитати з твору.

5. Обговоріть. Питання до команд:

чи всі речення, які ви обрали для заголовків своєї новинної стрічки, є певного виду?
що на це вказує?
чи легко було знайти в пошуковику речення саме цього виду, чи багато їх траплялося?
який висновок можна зробити про створення заголовків до новин?
якого виду речення найчастіше використовуються?
як думаєте, чому?

СТВОРЮЄМО РЕЗЮМЕ ПИСЬМЕННИКА АБО ГЕРОЯ ТВОРУ

(за аналогією можна створити резюме науковця, історичної особи)

👌 Що формує? Ця вправа розвиває навички усвідомленого читання, уміння інтегрувати інформацію (текстову, графічну, числову) та перетворювати вербальні тексти в графічні (таблиці, графіки), навички публічного виступу.

1. Підготовка. Учні/учениці читають оповідання/повість або знайомляться із життєписом письменника/ці.

2. Обговоріть. Питання до учнівства:

чи замислювалися ви, яку професію оберете?
якщо так, то чому саме її?
чи важливо, яку професію ви оберете?
що дасть обрана вами професія особисто вам?
чим може бути корисною іншим?

3. Скажіть. Під час прийому на роботу вам варто буде продемонструвати роботодавцю, що саме ви йому потрібні. А для цього треба створити резюме.

4. Поясніть. Резюме – це вид документа, де містяться короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає. Основна вимога до такого документа – вичерпність потрібних відомостей і лаконічність викладу [джерело: Вікіпедія].

5. Об’єднайте учнів/учениць у групи та запропонуйте створити резюме письменника/письменниці або героя/героїні твору, звертаючи увагу на особистість, характерні риси, досягнення, цілі, важливі події в житті. Скористайтеся шаблонами на платформі Canva (або вчитель сам може створити до початку уроку шаблон, а учні/учениці в нього вноситимуть інформацію).

6. Обговоріть. Питання до команд:

що дає такий формат подачі інформації?
чи хотіли б ви такого працівника у свою команду?
чим би він був корисним?
чи можна сказати, що письменник/письменниця любив/ла те, що робив/ла?
чому це важливо?

Приклад резюме Григорія Сковороди

ЛИСТУВАННЯ ГЕРОЇВ ТВОРУ

👌 Що формує? Ця вправа формує навички творчого письма, емпатії та розуміння персонажів, застосування правил онлайнового спілкування.

1. Підготовка. Учні/учениці читають оповідання/повість.

2. Скажіть. Спілкування в інтернеті потребує розуміння як самого співрозмовника (емпатичного ставлення), так і отриманої від нього інформації.

3. Об’єднайте учнів/учениць у пари та запропонуйте обрати двох героїв із прочитаного твору, які могли б, на їхню думку, вести листування. Нехай діти розроблять контекст, у якому герої могли би спілкуватися (це може бути епізод із твору або ж додумана учнями/ученицями ситуація поза сюжетом). Далі запропонуйте дітям створити листування в будь-якому месенджері (або в письмовому вигляді на видрукованому аркуші зображення мобільного телефона), висловлюючи свої думки та почуття, спогади, які характеризують героїв тощо.

4. Обговоріть (можна обмінятися листуваннями або прочитати їх у класі). Питання до пар:

про що спілкувалися ваші персонажі?
чому ви обрали саме таку ситуацію?
чи вирішилася ця ситуація в ході розмови/листування?
про які стосунки/взаємини цих персонажів можна говорити на основі листування?

МЕДІАКАФЕ

[Вправа може бути використана як частина уроку розвитку мовленнєвих навичок, або як частина позаурочного заходу].

👌 Що формує? Ця вправа сприяє активному навчанню, співпраці між учнями/ученицями, розвитку дослідницьких навичок та сприйняттю інформації через презентації та обговорення.

1. Організація простору. Створіть атмосферу кафе в класі, де учні/учениці зможуть сидіти групами за “столиками”, кожен із яких призначений для вивчення різних тем медіакультури/медіаграмотності. Наприклад, один – розвиток новин, інший – соціальні мережі та їх вплив, ще інший – креативне використання мультимедіа тощо.

2. Надайте інструменти. На кожному “столику” розмістіть відповідний до теми/питання матеріал: статті, короткі відеоролики, фотографії, меми, дописи із соцмереж тощо.

3. Об’єднайте учнів/учениць у команди та запропонуйте обрати столик із темою, яка цікавить дітей найбільше, дослідити надані матеріали та обговорити їх вплив, важливість та актуальність.

4. Обмін думками. Орієнтовні питання для команд:

який вплив має обрана вами тема на розвиток суспільства?
чому це питання є важливим? для кого?
у чому актуальність обраної теми?
як можна розвивати це питання далі?

5. Висновки. Учитель робить висновки, з огляду на висловлені думки, й акцентує на ключових поняттях.

ДВІ ХВИЛИНИ НА НОВИНИ

👌 Що формує? Ця вправа дає можливість практикувати навички публічного виступу, розвиває здатність учнів/учениць висловлювати думки та емоції, сприяє обміну інформацією та формуванню навичок її аналізу.

1. Запропонуйте. Знайдіть в інтернеті новину, яка вас зацікавила. Підготуйте короткий монолог про обрану новину, у якому висвітліть основну інформацію та закцентуйте на емоціях, які вона викликає, і чому ви хочете поділитися цією новиною. На це у вас є дві хвилини.

2. Надайте інструмент. Для допомоги собі можна створити картки з ключовими словами або коротким текстом. Учні та учениці можуть записати на картках, які емоції викликає новина та чому вони хочуть поділитися цими враженнями. Також можна використовувати колесо Роберта Плутчика.

Колесо емоцій Плутчика. Джерело: uk.wikipedia.org

3. Скажіть. Презентуйте свою новину (виступ до двох хвилин).

4. Обговоріть. Питання до учнівства:

що ви думаєте про цю новину?
які емоції вона викликала у вас?
чи зацікавила інформація?
якщо так, то чим?
як думаєте, якій аудиторії вона буде корисна? (також можна поставити питання щодо змісту новини, її критичного аналізу, можливо, пошуку джерела інформації).

ВИЗНАЧАЄМО ДОСТОВІРНІСТЬ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

[Може бути використана як п’ятихвилинка медіаграмотності на будь-якому уроці].

👌 Що формує? Ця вправа допомагає формувати критичне мислення, уміння аналізувати джерела інформації та робити висновки про їх достовірність.

1. Підготовка. Учителем або учнем/ученицею пропонується якась інформація (наприклад, про те, що українська мова посіла друге місце в конкурсі милозвучності).

2. Об’єднайте учнів/учениць у команди та запропонуйте проаналізувати джерело, з якого була отримана ця інформація (це може бути сайт, стаття в газеті, пост у соціальних мережах тощо).

Запропонуйте питання для перевірки достовірності:

хто є джерелом інформації?
які є відомості про це джерело? чи має воно репутацію надійного джерела інформації?
чи можна підтвердити цю інформацію через інші джерела?
яка мета публікації цієї інформації?

3. Дискусія та висновки. Питання до команд:

чи є джерело достовірним?
які можуть бути альтернативні джерела інформації?
чому деякі джерела можуть бути ненадійними?

4. Влаштуйте обговорення джерел інформації у форматі онлайн (як продовження роботи на уроці), наприклад, за допомогою онлайн-ресурсу Padlet.

МЕМИ НА УРОКАХ

👌 Що формує? Ця вправа сприяє розвитку навичок цифрової грамотності, залучає учнів/учениць до активного навчання.

1. Підготовка. Учні/учениці вивчають будь-яку тему.

2. Скажіть. Спробуємо через меми узагальнити вивчену тему.

3. Поясніть. Мем – одиниця культурної інформації, поширювана від однієї людини до іншої за допомогою імітації, навчання тощо. Може бути зображенням або відеозаписом гумористичного характеру [джерело: Вікіпедія].

4. Додайте. Меми зазвичай використовують для вираження емоцій, створення гумористичного контенту, коментування подій або висловлення певних соціокультурних або політичних поглядів. Вони можуть мати широкий або обмежений характер і часто використовуються для взаєморозуміння між інтернет-спільнотами.

5. Запропонуйте. Перегляньте популярні меми з теми уроку (учитель може підготувати заздалегідь, а може запропонувати учням/ученицям скористатися пошуковиком Google).

Робота дизайнера Олексія Пильова – кіт із Бородянки

Мем зі сторінки Ольги Шавериної

Джерело колажу – armyinform.com.ua

6. Обговоріть. Питання до учнівства:

який сенс мему?
які емоції він викликає?
як він виражає ідею?
як меми можуть бути використані для вираження думок?
чи полегшують запам’ятовування теми уроку/визначення/правила тощо?

СТВОРЕННЯ МЕМІВ

[Може бути домашнім завданням та обговоренням на наступному уроці].

👌 Що формує? Ця вправа стимулює креативність, розвиває навички роботи з медіа та онлайн-ресурсами, сприяє розвитку критичного мислення шляхом аналізу та інтерпретації мемів.

1. Підготовка. Учні/учениці вивчають будь-яку тему.

2. Запропонуйте домашнє завдання – створити власний мем до теми уроку (варто перед цим використати попередню вправу на будь-якому уроці, щоб учні/учениці вже знали, що таке мем).

3. Надайте інструмент. Ви можете використовувати генератор мемів або навіть простий онлайн-редактор із можливістю додавати текст до зображень. Також можна використовувати фотографії, малюнки або інші меми для створення власних варіацій.

4. Обговоріть (на наступному уроці в класі). Питання до учнівства:

який сенс/контекст вашого мему?
чи відтворює він тему/правило тощо?
які емоції викликає?
чи спонукає до засвоєння теми через ці емоції?

МЕДІАБІНГО

👌 Що формує? Ця вправа сприяє усвідомленню основних понять медіакультури та стимулює активність і спільнодію.

1. Підготовка. Учитель готує картки для бінго, на яких будуть написані різні терміни/поняття медіакультури (наприклад, фейк, вірусний контент, соціальні мережі, блогер тощо).

Приклади карток для медіабінго

2. Роздайте картки учасникам. Кожен учасник отримує свою картку (можуть відрізнятися).

3. Оголосіть правила. Назвіть поняття/термін, а учні мають позначити їх на своїх картках. Якщо можуть, то пояснюють значення. Гра триває до того часу, поки хтось один не заповнить ряд або діагональ на своїй картці.

4. Обговорення та аналіз. Після завершення гри учитель обговорює кожен із термінів/понять, які були використані під час гри. Пояснює значення тих, які учні не згадали. Говорить про важливість і вплив сучасного медіаоточення.

5. Підсумок. Учні ставлять питання або діляться враженнями стосовно того, що дізналися.

БОНУС

Цю картку люб’язно надала фінська організація з медіаосвіти. Вправа покращує цифровий добробут усієї родини.

Її можна використовувати як під час тижнів медіаграмотності, так і в будь-який навчальний тиждень для формування навичок інфомедійної грамотності дітей разом із батьками: зокрема, уміння добирати й аналізувати інформацію, ухвалювати рішення, ефективно взаємодіяти в медіапросторі тощо. Учні (або їхні батьки) можуть робити дописи в соцмережах про результати участі в грі щодня або ж писати невеличкі есе про свої враження.