Напишіть нам

Всі теми

15 порад, як розвинути школу, чутливу до психічного здоров’я, та 29 тем для розмов із дітьми

Під час дослідження “Психічне здоров’я дітей шкільного віку в Україні” у 2017–2018 роках понад половина підлітків скаржилися на нервозність, роздратування чи поганий настрій раз на тиждень або частіше. Кожен третій школяр повідомив, що почувається пригнічено (переважно дівчата). 31% дівчат і 21 % хлопців зізналися, що відчували сум і безнадію впродовж минулого року.

Кожний четвертий побував у стані алкогольного сп’яніння, 48% із цих дітей – 17-річні. Понад 40% 15-річних хлопців курили. Тоді як 38% опитаних розповіли, що стали жертвами залякування, приниження та поганого поводження впродовж попередніх двох місяців. А кожний п’ятий опитаний повідомив про кібербулінг.

Усе це впливає на психічний стан дітей, а отже, на можливість навчатися та добре засвоювати інформацію, розвиватися та бути здоровим. До того ж ці цифри під час війни та онлайн-навчання невпинно зростають.

Такі дані навели британська докторка й наукова керівниця Асоціації молодих людей з охорони здоров’я Енн Хагелл та керівниця неприбуткової організації з покращення психічного здоров’я “Implemental Worldwide” (UK) Трейсі Пауер під час вебінару “Діалоги про психічне здоров’я. Розвиток школи, чутливої до психічного здоров’я” від проєкту “Психічне здоровʼя для України”.

“Нова українська школа” зафіксувала основні тези діалогу та законспектувала найцікавіше з інформаційно-довідкового звіту 2022 року “Психічне здоров’я в школах”.

Текст стане в пригоді школам, які планують працювати очно та готові надати підтримку дітям, аби натренувати їхню стресостійкість та покращити психічне здоров’я.

ЯКА РОЛЬ ШКІЛ У ПРОМОЦІЇ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СЕРЕД ДІТЕЙ

Енн і Трейсі кажуть, що українцям може здаватися, що тема психологічного здоров’я в школі – не на часі у війну. Однак це не так. Допомагаючи дітям бути більш стресостійкими ще зі школи, ми можемо убезпечити їх від травмування під час таких важких і неочікуваних подій, як війна.

Згідно зі звітом “Психічне здоров’я в школах”, здебільшого проблеми зі психічним здоров’ям виникають до 18 років, тобто під час навчання. А за результатами британського дослідження, як розповідають Енн і Трейсі, молодь із низькими показниками психічного здоров’я в 14 років у 2,7 рази частіше не складали фінальний шкільний іспит у 16 років.

У школах часто вважають, що психічне здоров’я та добробут дітей – це одне, а академічна успішність – зовсім інше. Насправді ж одне абсолютно неможливо забезпечити без іншого”, – переконана Енн Хагелл.

Під час вебінару “Діалоги про психічне здоров’я. Розвиток школи, чутливої до психічного здоров’я” торішня випускниця Любов Кузовкіна розповіла, що школа в неї насамперед асоціюється зі стресом, адже від дітей багато вимагають, зокрема, через постійні іспити та контрольні роботи. Наприклад, однокласниця Люби, виконуючи майже всі домашні завдання самотужки, лягала щодня о 4 ранку. Натомість психічним здоров’ям дітей опікуються не завжди.

У молодшій школі ми малювали різноманітні малюнки, проходили тести щодо профорієнтації та рівня психологічного добробуту. Але, окрім цього, нічого не було. І я не впевнена, що кілька тестів можуть допомогти підліткам у постійному стресі.

А ще нас забирали з уроків, які вважалися неважливими. Наприклад, могли забрати з основ здоров’я й відправити на математику. Хоча це чи не єдиний предмет, який навчає, як жити. Предмети на кшталт емоційної грамотності допомогли б школярам краще розуміти себе й підвищувати свою продуктивність”, – розповідає Любов.

Експерти вважають, що є три напрями, як школи можуть допомогти:

  • Займатися промоцією соціалізації та емоційного здоров’я учнів, доповнювати заходи на рівні сімей та громади, навчати дітей основних життєвих навичок, які допоможуть у складних ситуаціях.

Життя більшості дітей зазвичай у певну мить стає складним, навіть якщо йдеться про стрес через екзамени”, – пишуть у звіті.

Енн радить починати таку політику з директора школи, який має донести всім, що психічне здоров’я дітей – у пріоритеті, ознайомити всіх зі стратегіями та наслідками.

  • Школи добре підходять для виявлення дітей із групи ризику – у яких можуть формуватися проблеми з психічним здоров’ям. Наприклад, через проблеми в сім’ї чи булінг. Тоді заклад може надати спеціальну цільову підтримку, щоби допомогти дітям, у яких ще немає проблем із психічним здоров’ям, впоратися з навчальними вимогами.
  • Школи можуть виявляти дітей, у яких починаються кризи чи які вже мають проблеми з психічним здоров’ям та потребують більш спеціалізованої, експертної допомоги поза школою.

Школи – не заклади лікування. Однак вони можуть спрямовувати дітей, аби ті отримали важливу фахову допомогу. Важливо, щоби школи налагоджували такі зв’язки з відповідними установами”, – пояснювала Енн Хагелл під час вебінару.

НАЙПОШИРЕНІШІ ПРОБЛЕМИ З ПСИХІЧНИМ ЗДОРОВ’ЯМ СЕРЕД ДІТЕЙ

Згідно зі звітом “Психічне здоров’я в школах”, найпоширеніші проблеми у віці від 5 до 16 років такі:

  • поведінкові розлади, як-от антисоціальна поведінка;
  • емоційні розлади, зокрема депресія та тривожність;
  • гіперкінетичні розлади (дефіцит уваги, гіперактивність та імпульсивність);
  • розлади харчової поведінки. Це – насамперед підліткова проблема. Пізніше одна з 250 жінок і один із 2 000 чоловіків, які мали такі проблеми в підлітковому віці, страждатимуть від нервової анорексії і приблизно вп’ятеро більше страждатимуть від нервової булімії (National Collaborating Centre for Mental Health, 2012);
  • розлад аутистичного спектру, який насамперед проявлятиметься у вигляді аномальних комунікації та моделей поведінки. Це стосується приблизно 1% дітей.
  • розлади, пов’язані з уживанням речовин.

Загалом емоційні розлади є більш поширеними серед дівчат цієї вікової категорії, а розлади поведінки – серед хлопців. Наприклад, у Великій Британії в цьому віці приблизно 4% дітей матимуть емоційний розлад, 6% – поведінкові розлади та 1.5% – гіперкінетичні розлади (Green et al, 2005). Коли діти переходять у підлітковий вік, то частка емоційних розладів зростає, особливо серед дівчат”, – ідеться у звіті.

Тоді як психотичні розлади, як-от шизофренія чи розлади особистості, рідко проявляються в підлітковому віці.

У звіті йдеться про те, що до ризиків для психічного здоров’я дітей належать:

  • насильство чи конфлікти;
  • розпад сім’ї;
  • фізичне чи емоційне жорстоке поводження або насилля;
  • втрата батьків;
  • дискримінація та булінг серед дітей, які можуть спричинити значні травми для дитини;
  • несприятливе навчальне середовище та труднощі в школі.

До того ж підлітки можуть піддаватися негативному впливу медіа, вживанню речовин, тиску з боку однолітків, насильству та криміналітету.

ЩО ШКОЛА МОЖЕ РОБИТИ ВЖЕ ЗАРАЗ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ

1. Оцінити базові потреби, щоби розуміти, якими можуть бути основні проблеми учнів. Залежно від громади, ці потреби можуть відрізнятися. Наприклад, у якісь громаді багато безробітних дорослих, в іншій – багато батьків-воїнів. Звідси – різні проблеми та ризики для дітей.

2. Створити спеціальне місце в школі, де можна зустрічатися з дітьми в безпечному та приємному середовищі й обговорювати проблеми;

3. Провадити окрему й чітку політику протидії булінгу. Наприклад, розробити та підписати загальношкільний кодекс поведінки з чіткими правилами щодо булінгу й наслідками за недотримання.

Скриншот з інформаційно-довідкового звіту 2022 року “Психічне здоров’я в школах

4. Забезпечити хорошу підготовку вчителів у питаннях розуміння, розвитку, підтримки емоційного добробуту і виявлення тривожних дзвіночків щодо психічного здоров’я серед учнів. Як-от, всіляко стимулювати учителів відвідувати безплатне навчання з цих тем або залучати кошти, які його покриватимуть.

Під час війни це також може стосуватися стресостійкості та того, як допомогти учням під час кризових ситуацій. Саме такі вчителі зможуть виявляти дітей із груп ризику, потенційні проблеми, вмітимуть підтримати або спрямувати їх до фахівців.

Важливо, щоб учителі розуміли, що часто проблеми з психічним здоров’ям у підлітків можуть бути схожими на прояви незадовільної поведінки”, – розповіла Енн.

5. Призначити керівника, відповідального за різні аспекти промоції добробуту та життєвої стійкості.

6. Ідентифікувати ключові пункти в “шкільних кар’єрах” учнів, що можуть спричинити стрес. І спланувати додаткову підтримку під час ключових перехідних періодів. Наприклад, під час іспитів.

7. Забезпечити чіткі маршрути звернення за послугами з охорони психічного здоров’я та підтримки для учнів і батьків за межами школи. Усе – щоби надати швидку та ефективну допомогу учням із серйозними труднощами.

8. Запровадити кодекс добробуту і взаємоповаги, який мають підписати всі вчителі, батьки та діти на так званій церемонії. Також визначити, якими будуть наслідки порушення кодексів.

Скриншот з інформаційно-довідкового звіту 2022 року “Психічне здоров’я в школах

9. Формувати зв’язки з місцевою громадою, аби підвищити відчуття належності та залученості. Зокрема, можна перетворити школу на хаб для місцевих ініціатив, як-от волонтерство. Це може заохотили учнів долучатися до проєктів у школі та поза нею. До того ж це дасть змогу школам залучати ресурси для підтримки профілактики психічних проблем.

10. Виділити щонайменше годину на тиждень для вивчення життєвих навичок. Наприклад, дітям молодшого шкільного віку (4–10 років) можна роз’яснювати комунікацію, формування взаємин з однолітками, самоконтроль та позитивну самооцінку; старші діти (11–12 років) можуть розглядати теми про розв’язання проблем, толерантність, встановлення цілей, керування часом, вирішення конфліктів та асертивність; а найстарші – вивчати критичне та креативне мислення, ухвалення рішень, комунікаційні навички, емпатію та здорові взаємини.

11. Запровадити процедури моніторингу, перегляду та оцінювання успіху своїх заходів.

ЩО РОБИТИ ПОЗА ШКОЛОЮ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

“Час у школі передбачає набагато більше діяльності, ніж просто сидіння в класі. Багато найважливіших моментів шкільного дня відбуваються на перерві чи поміж уроками, дорогою до школи чи додому, перед школою чи після школи. З огляду на це, можливості промотувати добробут є як у класі, так і поза ним”, – ідеться у звіті.

Що можна робити:

  • Підвищувати рівень фізичної активності дітей. Регулярна фізична активність та здорове харчування дітей і підлітків поліпшать їхній психічний добробут.
  • Використовувати потенціал шкільних медсестер і психологів. Їх можна залучати до промоції психічного здоров’я. Наприклад, щоденні короткі уроки про здоров’я чи креативна діяльність під час обідньої перерви.
  • Підтримувати батьків. Адже вони можуть закріплювати те, що викладають дітям на уроках. Так, можна організувати з ними чаювання, надати текстову інформацію про психічне здоров’я, ризики та розлади, організувати розмови / семінари про захисні чинники хорошого психічного добробуту чи сесії, які фокусуватимуться на їхньому психічному добробуті та його поліпшенні.
  • Організувати позашкільні молодіжні групи та клуби, що допоможуть дітям відкрити нові зацікавлення та розвинути цікаві навички.

Загалом, як пояснювала під час вебінару психологиня Вікторія Горбунова, промоція психічного здоров’я (розбудова безпечних просторів, створення атмосфери добробуту) діє на людей, які не мають складнощів із психічним здоров’ям; превенція психічних розладів (протибулінгові програми) – на людей, що мають ризики для психічного здоров’я; підтримка та допомога у сфері психічного здоров’я (як-от, соцпрацівники та психологи, які працюють із груповими програмами допомоги) впливають на людей, які мають складнощі з психічним здоров’ям, а психотерапія – на людей із психічними розладами. Перші три рівні може забезпечити саме школа.

Скриншот із презентації Вікторії Горбунової

ТЕМИ, НА ЯКІ МОЖНА СПІЛКУВАТИСЯ З УЧНЯМИ, ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ

В Асоціації PSHE (англ. – Personal, Social, Health and Economic education) є рекомендований перелік тем, відповідно до віку та особливостей розвитку, на які вчителі, психологи чи гостьові експерти можуть спілкуватися з учнями, щоби покращити їхнє психічне здоров’я та виявити ризики.

Початкова школа. Здоров’я та добробут:

  • що передбачає поняття “здоровий спосіб життя”, як зробити усвідомлений вибір щодо здоров’я та добробуту, розпізнати можливі джерела допомоги;
  • як підтримувати фізичне, психічне та емоційне здоров’я й добробут;
  • способи забезпечення фізичної та емоційної безпеки;
  • управління процесами змін, зокрема, процесом статевого дозрівання, перехідного періоду та втрати.

Взаємини:

  • як будувати та підтримувати здорові взаємини, як розпізнавати та керувати емоціями в різних взаєминах;
  • як розпізнати небезпечні чи несприятливі взаємини, зокрема, форми булінгу та насильства, як реагувати на них та просити про допомогу.

Життя в глобальному світі:

  • повага до себе та свого оточення, важливість відповідальної поведінки та вчинків;
  • права та обов’язки членів сім’ї, інших груп і громадян;
  • різні групи та громади;
  • дотримання рівності та як бути продуктивним членом громади;
  • звідки беруться гроші, їх збереження та важливість ефективного управління ними;
  • базове розуміння підприємницької діяльності.

Середня школа. Здоров’я та добробут:

  • як впоратися з перехідним періодом;
  • як підтримувати фізичне, психічне та емоційне здоров’я й добробут;
  • як оцінювати та керувати ризиками для здоров’я, залишатися в безпеці та забезпечувати безпеку інших людей;
  • як знаходити та отримувати допомогу, поради та підтримку;
  • роль та вплив засобів масової інформації на спосіб життя.

Взаємини:

  • як розвивати та підтримувати різноманітні здорові взаємини;
  • як розпізнавати та керувати емоціями в різних взаєминах;
  • як справлятися з небезпечними чи несприятливими взаєминами, зокрема з усіма формами булінгу та знущань, сексуальним та іншим насильством, суперечками в інтернеті;
  • поняття згоди в різних контекстах (зокрема, у статевих стосунках);
  • як впоратися з втратою, розлукою та розлученням;
  • дотримання рівності та як бути продуктивним членом громади;
  • як знаходити та отримувати належні поради та підтримку.

Життя в глобальному світі:

  • права та обов’язки членів різних громад, активних громадян, учасників національної економіки;
  • як робити усвідомлений вибір, бути ініціативним та амбітним;
  • як розвинути навички професійної адаптованості, роботи в команді та лідерські якості, а також гнучкість та стресостійкість;
  • економічне та підприємницьке середовище;
  • як особистий фінансовий вибір може вплинути на людину та інших людей, про права та обов’язки споживачів.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення