Теми статті: вчителям, директорам
20 Липня 2022
9 846
0
Під час дослідження “Психічне здоров’я дітей шкільного віку в Україні” у 2017–2018 роках понад половина підлітків скаржилися на нервозність, роздратування чи поганий настрій раз на тиждень або частіше. Кожен третій школяр повідомив, що почувається пригнічено (переважно дівчата). 31% дівчат і 21 % хлопців зізналися, що відчували сум і безнадію впродовж минулого року.
Кожний четвертий побував у стані алкогольного сп’яніння, 48% із цих дітей – 17-річні. Понад 40% 15-річних хлопців курили. Тоді як 38% опитаних розповіли, що стали жертвами залякування, приниження та поганого поводження впродовж попередніх двох місяців. А кожний п’ятий опитаний повідомив про кібербулінг.
Усе це впливає на психічний стан дітей, а отже, на можливість навчатися та добре засвоювати інформацію, розвиватися та бути здоровим. До того ж ці цифри під час війни та онлайн-навчання невпинно зростають.
Такі дані навели британська докторка й наукова керівниця Асоціації молодих людей з охорони здоров’я Енн Хагелл та керівниця неприбуткової організації з покращення психічного здоров’я “Implemental Worldwide” (UK) Трейсі Пауер під час вебінару “Діалоги про психічне здоров’я. Розвиток школи, чутливої до психічного здоров’я” від проєкту “Психічне здоровʼя для України”.
“Нова українська школа” зафіксувала основні тези діалогу та законспектувала найцікавіше з інформаційно-довідкового звіту 2022 року “Психічне здоров’я в школах”.
Текст стане в пригоді школам, які планують працювати очно та готові надати підтримку дітям, аби натренувати їхню стресостійкість та покращити психічне здоров’я.
Енн і Трейсі кажуть, що українцям може здаватися, що тема психологічного здоров’я в школі – не на часі у війну. Однак це не так. Допомагаючи дітям бути більш стресостійкими ще зі школи, ми можемо убезпечити їх від травмування під час таких важких і неочікуваних подій, як війна.
Згідно зі звітом “Психічне здоров’я в школах”, здебільшого проблеми зі психічним здоров’ям виникають до 18 років, тобто під час навчання. А за результатами британського дослідження, як розповідають Енн і Трейсі, молодь із низькими показниками психічного здоров’я в 14 років у 2,7 рази частіше не складали фінальний шкільний іспит у 16 років.
“У школах часто вважають, що психічне здоров’я та добробут дітей – це одне, а академічна успішність – зовсім інше. Насправді ж одне абсолютно неможливо забезпечити без іншого”, – переконана Енн Хагелл.
Під час вебінару “Діалоги про психічне здоров’я. Розвиток школи, чутливої до психічного здоров’я” торішня випускниця Любов Кузовкіна розповіла, що школа в неї насамперед асоціюється зі стресом, адже від дітей багато вимагають, зокрема, через постійні іспити та контрольні роботи. Наприклад, однокласниця Люби, виконуючи майже всі домашні завдання самотужки, лягала щодня о 4 ранку. Натомість психічним здоров’ям дітей опікуються не завжди.
“У молодшій школі ми малювали різноманітні малюнки, проходили тести щодо профорієнтації та рівня психологічного добробуту. Але, окрім цього, нічого не було. І я не впевнена, що кілька тестів можуть допомогти підліткам у постійному стресі.
А ще нас забирали з уроків, які вважалися неважливими. Наприклад, могли забрати з основ здоров’я й відправити на математику. Хоча це чи не єдиний предмет, який навчає, як жити. Предмети на кшталт емоційної грамотності допомогли б школярам краще розуміти себе й підвищувати свою продуктивність”, – розповідає Любов.
Експерти вважають, що є три напрями, як школи можуть допомогти:
“Життя більшості дітей зазвичай у певну мить стає складним, навіть якщо йдеться про стрес через екзамени”, – пишуть у звіті.
Енн радить починати таку політику з директора школи, який має донести всім, що психічне здоров’я дітей – у пріоритеті, ознайомити всіх зі стратегіями та наслідками.
“Школи – не заклади лікування. Однак вони можуть спрямовувати дітей, аби ті отримали важливу фахову допомогу. Важливо, щоби школи налагоджували такі зв’язки з відповідними установами”, – пояснювала Енн Хагелл під час вебінару.
Згідно зі звітом “Психічне здоров’я в школах”, найпоширеніші проблеми у віці від 5 до 16 років такі:
“Загалом емоційні розлади є більш поширеними серед дівчат цієї вікової категорії, а розлади поведінки – серед хлопців. Наприклад, у Великій Британії в цьому віці приблизно 4% дітей матимуть емоційний розлад, 6% – поведінкові розлади та 1.5% – гіперкінетичні розлади (Green et al, 2005). Коли діти переходять у підлітковий вік, то частка емоційних розладів зростає, особливо серед дівчат”, – ідеться у звіті.
Тоді як психотичні розлади, як-от шизофренія чи розлади особистості, рідко проявляються в підлітковому віці.
У звіті йдеться про те, що до ризиків для психічного здоров’я дітей належать:
До того ж підлітки можуть піддаватися негативному впливу медіа, вживанню речовин, тиску з боку однолітків, насильству та криміналітету.
1. Оцінити базові потреби, щоби розуміти, якими можуть бути основні проблеми учнів. Залежно від громади, ці потреби можуть відрізнятися. Наприклад, у якісь громаді багато безробітних дорослих, в іншій – багато батьків-воїнів. Звідси – різні проблеми та ризики для дітей.
2. Створити спеціальне місце в школі, де можна зустрічатися з дітьми в безпечному та приємному середовищі й обговорювати проблеми;
3. Провадити окрему й чітку політику протидії булінгу. Наприклад, розробити та підписати загальношкільний кодекс поведінки з чіткими правилами щодо булінгу й наслідками за недотримання.
4. Забезпечити хорошу підготовку вчителів у питаннях розуміння, розвитку, підтримки емоційного добробуту і виявлення тривожних дзвіночків щодо психічного здоров’я серед учнів. Як-от, всіляко стимулювати учителів відвідувати безплатне навчання з цих тем або залучати кошти, які його покриватимуть.
Під час війни це також може стосуватися стресостійкості та того, як допомогти учням під час кризових ситуацій. Саме такі вчителі зможуть виявляти дітей із груп ризику, потенційні проблеми, вмітимуть підтримати або спрямувати їх до фахівців.
“Важливо, щоб учителі розуміли, що часто проблеми з психічним здоров’ям у підлітків можуть бути схожими на прояви незадовільної поведінки”, – розповіла Енн.
5. Призначити керівника, відповідального за різні аспекти промоції добробуту та життєвої стійкості.
6. Ідентифікувати ключові пункти в “шкільних кар’єрах” учнів, що можуть спричинити стрес. І спланувати додаткову підтримку під час ключових перехідних періодів. Наприклад, під час іспитів.
7. Забезпечити чіткі маршрути звернення за послугами з охорони психічного здоров’я та підтримки для учнів і батьків за межами школи. Усе – щоби надати швидку та ефективну допомогу учням із серйозними труднощами.
8. Запровадити кодекс добробуту і взаємоповаги, який мають підписати всі вчителі, батьки та діти на так званій церемонії. Також визначити, якими будуть наслідки порушення кодексів.
9. Формувати зв’язки з місцевою громадою, аби підвищити відчуття належності та залученості. Зокрема, можна перетворити школу на хаб для місцевих ініціатив, як-от волонтерство. Це може заохотили учнів долучатися до проєктів у школі та поза нею. До того ж це дасть змогу школам залучати ресурси для підтримки профілактики психічних проблем.
10. Виділити щонайменше годину на тиждень для вивчення життєвих навичок. Наприклад, дітям молодшого шкільного віку (4–10 років) можна роз’яснювати комунікацію, формування взаємин з однолітками, самоконтроль та позитивну самооцінку; старші діти (11–12 років) можуть розглядати теми про розв’язання проблем, толерантність, встановлення цілей, керування часом, вирішення конфліктів та асертивність; а найстарші – вивчати критичне та креативне мислення, ухвалення рішень, комунікаційні навички, емпатію та здорові взаємини.
11. Запровадити процедури моніторингу, перегляду та оцінювання успіху своїх заходів.
“Час у школі передбачає набагато більше діяльності, ніж просто сидіння в класі. Багато найважливіших моментів шкільного дня відбуваються на перерві чи поміж уроками, дорогою до школи чи додому, перед школою чи після школи. З огляду на це, можливості промотувати добробут є як у класі, так і поза ним”, – ідеться у звіті.
Що можна робити:
Загалом, як пояснювала під час вебінару психологиня Вікторія Горбунова, промоція психічного здоров’я (розбудова безпечних просторів, створення атмосфери добробуту) діє на людей, які не мають складнощів із психічним здоров’ям; превенція психічних розладів (протибулінгові програми) – на людей, що мають ризики для психічного здоров’я; підтримка та допомога у сфері психічного здоров’я (як-от, соцпрацівники та психологи, які працюють із груповими програмами допомоги) впливають на людей, які мають складнощі з психічним здоров’ям, а психотерапія – на людей із психічними розладами. Перші три рівні може забезпечити саме школа.
В Асоціації PSHE (англ. – Personal, Social, Health and Economic education) є рекомендований перелік тем, відповідно до віку та особливостей розвитку, на які вчителі, психологи чи гостьові експерти можуть спілкуватися з учнями, щоби покращити їхнє психічне здоров’я та виявити ризики.
Початкова школа. Здоров’я та добробут:
Взаємини:
Життя в глобальному світі:
Середня школа. Здоров’я та добробут:
Взаємини:
Життя в глобальному світі:
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos
Обговорення