Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Чи матимуть українські школярі нові підручники цього року

1,3 мільярди гривень, які були закладені в держбюджеті на друк підручників для 5-х та 9-х класів цього року довелося передати на потреби ЗСУ ще в перші дні війни.

Цьогорічні п’ятикласники, які продовжать навчання в НУШ, можуть узагалі не отримати підручників за новою програмою. Тож у МОН і Верховній Раді заявляють, що шукають кошти, аби забезпечити дітей книжками.

Про те, які шанси надрукувати хоча би частину підручників, читайте в статті “Нової української школи”.

ЯК НЕ ПЕРЕКРЕСЛИТИ РЕФОРМУ

Цьогоріч приблизно 400 тисяч п‘ятикласників розпочнуть навчання за новою програмою НУШ.

Народна депутатка, секретарка Комітету освіти, науки та інновацій Верховної Ради Наталія Піпа розповідає, що 1,3 мільярди гривень у 2022 році було передбачено на друк підручників для 5-х та 9-х класів (приблизно по 650 мільйонів). Але якщо 9-ті класи зможуть навчатися за старими підручниками, то з 5-ми класами ситуація критична, адже програма НУШ містить багато нових інтегрованих курсів, підручники за якими ніколи до цього не друкувалися. Аби реформа не зупинилася, надрукувати їх просто необхідно.

На поточний рік розрахунок створювався з огляду на те, що один підручник коштує приблизно 97 гривень, – говорить Наталія. – Аби не втратити надбання реформи НУШ, нам довелося зробити перерахунок, мінімум із мінімуму: щоби надрукувати підручники лише з чотирьох основних предметів (українська мова та література, математика й історія України) для 5-х класів, необхідно мати 320 мільйонів гривень. І тут ще не враховано національні меншини, бо значна частка дітей вивчають різні предмети не українською мовою. Наприклад, є румуни, які вчать математику румунською”.

Піпа каже, що якщо держава зможе до 1 вересня надрукувати підручники хоча б з одного предмета – це буде досягненням.

До війни, коли видавництва працювали, а в бюджеті були кошти, основна частина підручників до 1 вересня вже була надрукована. Остаточне ж наповнення портфелів відбувалося приблизно до 15 жовтня. З огляду на ті умови, що ми маємо зараз, цей процес може тривати навіть до грудня. Але якби сьогодні в нас з’явилися кошти хоча би на друк математики, то, я вважаю, до початку навчального року її реально надрукувати. Насамперед це залежить від рішень Кабміну та МОН”.

За словами депутатки, цього року конкурс виграли пʼять різних підручників із математики від п’яти авторських колективів. Ці книжки будуть друкуватися частинами, коли буде досягнуто розуміння і згоди з авторами та видавництвами.

ЯК ДРУКУВАТИ В УКРАЇНІ

За словами Наталії Піпи, зазвичай найбільше підручників друкували видавництва “Ранок” і “Фоліо”. Але поки остаточного рішення щодо того, підручники яких видавництв будуть надруковані, немає, оскільки багато з них розташовувалися в Харкові, і від початку війни велика їх кількість знищена чи зруйнована.

Частково видавництва передислокували на Захід України, і тепер вони шукають папір для друку, бо його бракує не лише в Україні. Що ж до джерел фінансування, то я надсилаю запити до різних фондів та міських рад, МОН комунікує з міністерствами інших країн. Насамперед – це міністерства освіти Польщі, Румунії та Угорщини, аби вони забезпечили підручниками дітей із національних меншин, а за можливості – допомогли надрукувати книжки також для інших дітей”.

Директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов розповідає, що видавництва вже підготували оригінал-макети для друку. Зокрема, команда його видавництва доопрацьовувала підручники для 5 класу під обстрілами, у бомбосховищах.

Харків є поліграфічною столицею України, майже 90% усіх книжок до війни друкувалися саме тут. Зараз місто регулярно потерпає від обстрілів, а навчальних книжок треба надрукувати кілька мільйонів. Можливості це зробити наразі в Україні я не бачу“.

Крім браку можливостей для друку підручників, Віктор акцентує увагу ще на одній проблемі: час.

Уряд спрямував усі кошти на потреби армії. Але навіть якби були можливість безпечного друку та гарантія оплати, знадобляться мінімум шість місяців для друку та розвезення підручників у школи. Тобто, якщо почати друкувати сьогодні, то до шкіл книжки доїдуть приблизно на Різдво”.

ЧИ ВРЯТУЮТЬ СИТУАЦІЮ ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ

Під постами на тему цьогорічного друку підручників можна натрапити на коментарі, що друковані версії підручників не так уже й необхідні. На це відповідає Наталія Піпа:

PDF-версія, звісно, мусить бути, але дуже важливо, щоби частина підручників залишилась у паперовому вигляді, бо, по-перше, не всі діти мають гаджети, а по-друге – це різне навантаження на зір і різна зручність роботи.

Багато батьків усе-таки просять для своїх дітей паперові підручники. Та й діти краще опановують матеріал, коли вони мають обидві версії: і паперову, й електронну.

Навіть Естонія, яка є провідною країною в застосуванні електронних підручників, у навчанні поєднує їх із друкованими версіями” (PDF-версія підручника не є повноцінним електронним підручником, а лише електронною копією паперового, – ред.).

Наталія Піпа зазначає, що найкраще було б провести опитування батьків щодо потреби в паперових підручниках і так визначити кількість друкованих примірників.

Але зараз війна, є багато дискусій щодо очного й онлайн-навчання, виключення з програми зарубіжної літератури творів російських письменників… Мати ще окрему дискусію щодо підручників не на часі. Втім, якби я представляла виконавчу владу, то глибше занурилася б у цю тему і з часом скорочувала б кількість паперових підручників”.

Також вона додає, що санітарні правила визначають, що до певного віку дитина може проводити тільки 20 хвилин із гаджетами.

Але треба враховувати також світову практику. Можливо, є сенс переглянути ці вимоги”.

Розроблення інтерактивних електронних підручників Віктор Круглов називає виходом, який врятує українців від освітньої катастрофи.

Це мають бути не PDF-копії паперових, а саме сучасні електронні підручники з аудіо, відео, тестами, можливістю працювати онлайн і офлайн на будь-яких пристроях із будь-якими розмірами екрану та застосуванням формувального оцінювання”.

Наталія Піпа теж підтримує перехід на електронні підручники, але говорить, що таку реформу неможливо впровадити до 1 вересня:

Треба змінювати підзаконні акти, що входить до компетенції МОН. На це треба мінімум рік та велике бажання міністерства”.

Водночас навіть для того, аби мати всі підручники в PDF-форматі Міносвіти має викупити інтелектуальні права в авторів, заплатити їм гонорари. За словами Наталії, саме таким шляхом і доведеться піти, а мірою знаходження коштів друкувати підручники з основних предметів.

Підводячи підсумки, Наталія Піпа каже, що все-таки бачить світло в кінці тунелю:

“Ми не маємо права знехтувати й перекреслити реформу НУШ. Зрозуміло, що до 1 вересня залишилося дуже мало часу. Але ми сподіваємося, що міністерства інших країн та міжнародні партнери підтримають нас у ці важкі часи”.

Вікторія Макарова, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення