Теми статті: англійська мова, вчителям, директорам, НУШ, партнерська публікація
23 Вересня 2021
13 453
0
З 2017 року Британська Рада в Україні в партнерстві з Міністерством освіти й науки брала участь у підготовці вчителів англійської мови до викладання в початкових класах НУШ. Пілотна програма, яка почалася зі 100 шкіл, переросла в потужний проєкт із професійного розвитку вчителів.
За 3 роки навчання понад 17 000 педагогів пройшли навчання завдяки каскадному проведенню тренінгів: майстер-тренери підготували вчителів, щоби ті організовували заходи із професійного розвитку у своїх регіонах.
Минулоріч упродовж кількох місяців консультанти Британської Ради провели опитування серед понад 5000 педагогів із різних шкіл. З’ясовували, чи учитель змінює практику викладання, чи рефлексує, аби бачити свої сильні та слабкі сторони та вибудовувати траєкторію професійного розвитку.
Про головні знахідки з цього дослідження читайте в статті “Нової української школи”.
Менеджерка проєктів Британської Ради Вікторія Іваніщева каже, що дослідження проводили для того, щоби дізнатися, як працює каскадна модель проведення тренінгів. Окрім того, упевнитися, що вчителі застосовують комунікативний та дитиноцентричний підходи на уроках, використовують англійську мову як засіб навчання, уміють планувати заняття з огляду на очікувані результати.
“Я була вражена, потрапивши на урок в одну Ірпінську школу до 1 класу. Діти гралися, співали, не звертали увагу на спостерігачів. Учителька спілкувалася з дітьми виключно англійською мовою. Було видно, що дітям подобається”.
У межах дослідження провели комплексне опитування, інтерв’ю з учителями та представниками адміністрацій, фокус-групи.
“Інтерв’ю вчителів – це їхня рефлексія на те, що відбувається в класі”, – пояснює Вікторія Іваніщева.
Особливість цього дослідження в тому, що його проводили через три своєрідні “рефлективні лінзи”, каже тренерка Британської Ради, учителька англійської мови Новопільського навчально-виховного комплексу (Криворізький район) Дар’я Арцимєєва.
“Перша – це те, як змінився вчитель, друга – зміни, які відбулися зі школярами, третя – вплив проєкту на методику викладання. Опитані вчителі та представники адміністрацій мали змогу рефлексувати на ті зміни, які відбулися у їхньому педагогічному житті”.
Дослідження показало, що коли вчителі використовують нові підходи, учні навчаються з більшим завзяттям, каже Дар’я.
“Школярі стали більше спілкуватися англійською мовою на уроках і менше боятися робити помилки. А це важливо для усунення мовного бар’єру та формування комунікативної впевненості та бажання використовувати набуті знання й уміння”.
До того ж, каже вона, результати дослідження засвідчують, що зросла ефективність розвитку головних чотирьох умінь – сприймання на слух, говоріння, читання й письма.
Також результати свідчать, що вчителі англійської мови стали більш упевненими в тому, що вони роблять на уроці.
“Вони створюють можливості для дітей спілкуватися, частіше застосовують парну і групову роботи. Під час підготовки вчителів ми хотіли донести ідею, що ми не вивчаємо англійську мову як предмет. Англійська – це вміння жити в майбутньому. Діти мають бути впевненими користувачами мови”, – каже Вікторія Іваніщева.
Експертки зазначають, що позитивні зміни є як у великих міських школах, так і в маленьких у сільській місцевості. Крім того, модель професійного розвитку запропонована Британською Радою, виявилася ефективною для вчителів із різним стажем роботи.
Водночас результати дослідження засвідчили, що чимало вчителів зосереджені більше на своїй участі в уроці, ніж на тому, як діти відгукуються на ту чи іншу діяльність.
“Учителі дивляться на те, що вони роблять як учителі, але не дуже звертають увагу, наскільки це допомагає дітям навчатися. Треба дивитися на те, як їхня робота допомагає дітям вчитися й досягати результатів”, – каже Вікторія Іваніщева.
Тож рекомендація для вчителів – аналізувати не тільки свою роботу, а й те, як вона допомагає дітям. Учителям варто обмірковувати, чому щось спрацювало, а щось – ні, що можна зробити краще.
“Методика навчання англійської мови – комунікативна, – пояснює Вікторія Іваніщєва. – Якщо робити це правильно, то можна навчити дітей спілкуватися, а не тільки читати, перекладати, переказувати. Використовувати ті форми навчання, які більше пасують дітям, розуміти, де індивідуально треба попрацювати, де в парах, де зібрати групу, яке завдання діти можуть виконати самостійно. Це дасть більше часу вчителям на уроках”.
Тренерка спільних проєктів Міністерства освіти і науки України та Британської Ради Катерина Худик погоджується, що вчителям необхідно опанувати навички рефлексії щодо їхньої роботи.
“Рефлексія – один з елементів підвищення кваліфікації. Коли ми проводили інтерв’ю, то запитували: “Що спрацювало, що не дуже?”. Учителі відповідали: “Усе спрацювало, усе було класно”. “А що б ви змінили наступного разу?”, – запитуємо. “Ми нічого не хочемо змінити”. Ця відповідь наводить на думку, що людина не готова до змін і до глибинної рефлексії”.
Здебільшого вчителі просто описували різновиди діяльності, які були на уроці, і їм було важко відповісти, через призму яких активностей діти демонстрували ті чи інші вміння, якими були їхні очікування, коли вчителі планували свою роботу.
Рекомендації для рефлексії:
Також серед викликів, які засвідчили результати досліджень, залишається необхідність навчати дітей із різним рівнем підготовки.
“Важливо залучати до уроків усіх учнів, – наголошує Вікторія Іваніщева, – звертати більше уваги на можливості дітей, їхні сильні сторони, обирати завдання, наближені до життя”.
Дослідження показало, що вчителі англійської мови подекуди ще потребують додаткової допомоги та супроводу в опануванні нових методик викладання. Йдеться про той самий комунікативний підхід, який полягає у вивченні мови не як ще одного предмету, а як засобу спілкування. Саме тому лексика і граматика стають інструментарієм, який мають опанувати школярі, щоби досягти певного рівня розвитку мовленнєвих умінь та компетентностей.
Інструменти комунікативного підходу:
“Немає єдиного рецепту успіху – кожен із педагогів вибудовує свою траєкторію розвитку, але на засадах ефективного міжнародного досвіду роботи Британської Ради. І в цьому одна з переваг проєкту – кожен з учасників має змогу обирати те, як викладати предмет, але послуговуючись конкретною метою, свідомо надаючи перевагу тим чи іншим методам, інструментам, активностям”, – каже Дар’я Арцимєєва.
Катерина Худик пропонує вчителям англійської мови більше орієнтуватися на очікувані результати.
“Чітко розуміти мету, роль учителя як фасилітатора. Учитель створює умови для учня, щоби він розвивав життєві вміння за допомогою англійської мови”.
Врахування всіх нюансів дослідження стане підґрунтям для майбутніх тренінгів вчителів середньої та старшої шкіл.
“Інсайти, отримані від висновків щодо роботи міжнародних експертів, дадуть змогу краще планувати заходи професійного розвитку, адаптувати їх до вчительського контексту, розкривати саме ті теми й розглядати ті методичні нюанси, які актуальні для українського вчителя”, – каже Дар’я Арцимєєва.
Дослідження також допоможе покращити співпрацю адміністрації шкіл та вчителів. За результатами інтерв’ю представників керівництва шкіл розроблено рекомендації, як директори та їхні заступники можуть підтримати вчителів, створити оптимальні умови для ефективної діяльності, сформувати єдиний підхід до роботи.
Для подальшого навчання педагогів Британська Рада розробила онлайн-платформу для вчителів базової школи. Наразі ця онлайн-платформа успішно діє. Вчителі і батьки знайдуть багато порад щодо успішного навчання англійській мові.
Також Британська Рада була активно залучена до розроблення навчальних модулів, які проходили пілотні шкільні команди, що будуть із нового навчального року впроваджувати новий Державний стандарт базової середньої освіти.
Більше про навчання вчителів пілотних класів базової школи читайте за цим посиланням.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – nito103, Depositphotos
Обговорення